ПСЖ – Арсенал: анонс фіналу Ліги чемпіонів

ПСЖ у рамках фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2025/26 зіграє з Арсеналом. Анонс і прогноз на матч читайте на "Футбол 24".

СПЕЦПРОЕКТ
ПСЖ – Арсенал: анонс фіналу Ліги чемпіонів / колаж: Goal.com

ПСЖ – Арсенал: анонс фіналу Ліги чемпіонів / колаж: Goal.com

Михайло Юхименко
Михайло Юхименко Журналіст, футбольний аналітик
матч проходить на нейтральному полі
Огляд матчу

Битва стилів

Ліга чемпіонів нарешті стала виправдовувати свою назву. Вперше за шість років у фіналі турніру зіграють переможці національної першості – цікаво, що попередній такий фінал теж трапився за участі ПСЖ. Тоді французи поступилися Баварії.

до речі
реклама
рекламна інформація

Втім, значно важливішим є не статус чемпіонів, а зіткнення стилей. Дуже часто в подібних випадках мова заходить про глибинні речі – системність проти адаптивності, дрім-тім зірок проти команди-зірки, мільярдні інвестиції проти складу з вихованців тощо. Обговорення таких матчів швидко перетворюються на філософські трактати без конкретики, однак цьогорічне протистояння ПСЖ і Арсенала повертає вболівальників до основи основ. Сьогодні фани стануть свідками битви між суператакою та суперобороною.

Париж, очевидно, є апологетом атаки. Парижани у цьогорічній Лізі чемпіонів забили аж 44 м'ячі, перебуваючи в одному крокі від рекорду турніру (45). Тут необхідно не забувати про значно вищу кількість матчів у нинішній ЛЧ і конкретно у французів, однак середня результативність ПСЖ у поточному розіграші (2,8 голів за гру) поступається тільки Баварії. Варто також зазначити, що всі ці 44 голи провели аж 13 футболістів.

Даний факт яскраво демонструє тактичну гнучкість і універсальність підопічних Луїса Енріке. Хвіча, Дембеле, Дуе, Барколя та низка інших виконавців можуть легко обмінюватись позиціями чи навіть флангами, а також змінювати тактичні завдання. Взяти того ж Дуе – Дезіре передусім орієнтується на простір і в якомусь сенсі нагадує Мюллера, заповнюючи чи відкриваючи зони партнерам через переміщення (але француз значно швидший).

Дембеле може працювати фальшивою дев'яткою, центрфорвардом, вінгером або глибинним плеймейкером. Торішній матч з Арсеналом вдалося виграти завдяки опусканню Усмана аж в опорну зону, звідки почалася ключова атака. Хвіча, своєю чергою, розриває 1-в-1, 1-в-2 чи навіть 1-в-3, але не забуває про голи й асисти.

Грузин встановив рекорд результативності у плей-офф ЛЧ (7 голів, 3 асисти), а за весь розіграш Кварацхелія наколотив 10+6.

А ще можна згадувати про феноменальні прориви Хакімі, які ламають структуру команд рівня Баварії. Що найбільш важливо, ПСЖ не є залежним від одного малюнку гри – колектив легко перемикається між режимом зламу "автобусів" та роботою на просторі. Звідси й беруться 2,8 забитих м'ячів за гру. За останні 10 фіналів ЛЧ тільки Баварія, Реал і Ліверпуль мали вищий показник.

Команди з найкращою атакою в сезоні Ліги чемпіонів, які виходять у фінал, зазвичай тріумфують у ньому. За останні 34 роки тільки Ліверпуль провалив фінал ЛЧ, маючи лідерство за результативністю у турнірі – інші дев'ять найкращих атак підняли "Вуханя" над головою.

Формально ПСЖ не є найкращою атакою турніру, але тенденція очевидна. Саме тому парижан і вважають фаворитами. До речі, прихильність букмекерів теж є маркером потенційного тріумфу, адже за останні 20 років андердоги перемагали в фіналі лишень чотири рази.

От тільки є ще й інша статистика. Шість із десяти команд ЛЧ, які мали найкращу оборону турніру, перемагали у фіналі. Нинішній Арсенал увійшов би в цей топ-10 – підопічні Мікеля Артети мають всього 0,43 пропущених голів за гру. Виглядає не настільки переконливо на тлі міланських 0,29 чи тих же арсеналівських у сезоні 2005/06, однак насправді "каноніри" демонструють фантастичний рівень.

Особливо це помітно по АПЛ, де підопічні Мікеля Артети допустили всього 28,3 очікуваних голів на власні ворота. Друге місце обіймає Манчестер Сіті, який відстає майже на 16 xGA. Між лідерами АПЛ різниця в якості оборони така сама, як між другою та дев'ятцятою командами. Тобто, Арсенал зі своїм захистом в найсильнішому чемпіонаті світу перебуває десь у космосі.

Прогрес Арсенала у порівнянні з розвитком інших оборон АПЛ за останні два сезони. Вертикальна вісь – допущена середня гострота пасів з гри, горизонтальна – середня гострота допущених ударів з гри

А в цьогорічній Лізі чемпіонів "каноніри" вже встановили рекорд за кількістю матчів без поразок (14). Північні лондонці пройшли турнір, не програвши жодного разу й пропустивши всього 6 голів. Звісно, варто не забувати про відносно простий шлях у плей-офф – Арсенал навесні пройшов Баєр, Спортінг і "автобусний" Атлетіко, хоча у Мадриді команда витримала шалений штурм (13:0 за ударами за півгодини по перерві, 1,99 xG).

На якість оборони працює цілий комплекс причин. Передусім, Мікель Артета обмежує кількість помилок у атаці, забороняючи просувати атаки через центр – саме там існує найвищий ризик обрізки чи втрати. Платою за такий футбол є стерильність атак.

Стерильність атак Арсенала є дещо переоціненою, адже колектив все одно є другим в АПЛ за голами й третім за xG, та і в ЛЧ входить у топ-5. Втім, англійці дійсно страждають у позиційному наступі – моменти доводиться добирати з інших аспектів гри.

Також варто відзначити грамотні тактичні рішення Мікеля Артети. Наприклад, у поєдинку на Метрополітано баск перемістив Райса праворуч і дещо глибше, аби той контролював ривки Лукмана. Деклан перетворювався на чистого опорника – цей хід цілком може бути використано проти Хвічі в фіналі Ліги чемпіонів.

Зрештою, нікуди не подітись від пари Саліба-Габріел в центрі захисту. Якщо все буде добре, то ця зв'язочка може стати культовою. З ними в основі Арсенал пропустив всього два голи в ЛЧ, причому не з гри. Що найбільш важливо, француз і бразилець ідеально доповнюють один одного.

Габі працює проактивно, висувається з лінії, тисне персонально на своїй фізичній міці, тоді як Вільям страхує, працює по зонах і зосереджується на перехопленнях м'яча завдяки високій швидкості. Взаємозв'язок між центрбеками настільки сильний, що один без одного Габріел і Саліба стають вразливішими – цю особливість помітив Сол Кемпбелл, який виступав в ценрі оборни Арсенала у фіналі ЛЧ-2006.

До того ж, Саліба й Габріел хороші на м'ячі, а допомога від центрхавів та фулбеків дозволяє впевнено долати будь-який пресинг суперника. Це особливо важливо у контексті сильного пресингу парижан. Арсенал повинен долати цей тиск.

ПСЖ навесні проходив сильні клуби – Челсі, Ліверпуль, Баварію. Усім накидали від чотирьох до семи м'ячів у протистоянні. Першокласних захисників у складі опонентів вистачало, але у них не було тієї комплексності й систематичності, яку демонструє оборона Арсенала. Таких суперників у поточному сезоні парижани ще не зустрічали.

Арсенал за гру в АПЛ допускає найменшу кількість ударів по власних воротах. Їхня середня гострота теж низька (краща тільки у Сандерленда)

Втім, у Арсенала є вразливість на правому фланзі захисту. Там зіграє Тімбер або Москера. Юрр'єн тільки-но відновився від травми і багато пропустив, а Крістіан є дублером травмованого Вайта. Не найгіршим, але тільки праймовий Тімбер міг би самотужки стримати Хвічу.

Між тим, ПСЖ рік тому вже зустрічався з комплексним і потужним захистом. Причому у фіналі. Торішній Інтер багато в чому нагадував нинішній Арсенал, але все завершилось з рахунком 0:5. Це неабияк лякає прихильників англійського чемпіона, хоча навряд чи хтось перевершить ганьбу "нерадзуррі".

Пресинг – головна зброя Арсенала проти ПСЖ

Пол Сколз та низка інших експертів з англійського телебачення активно роздмухували тезу про нудний і боягузливий футбол Арсенала. Фабіан Хюрцеллер – коуч Брайтона – звинуватив лондонців у затягуваннях гри, внаслідок яких "спалили" 30 хвилин чистого часу (що було брехнею). Величезна маса фанів вважає, що Арсенал виграв золото АПЛ завдяки "автобусу", сейвам Раї та кутовим.

Звісно, не обійшлося і без цього. Якісний захист, сейви Раї та стандарти дійсно можна назвати трьома ніжками, на яких тримається стілець із чемпіонським кубком – але є ще й четверта ніжка. Причому вона повністю спростовує тейк про боягузливість Артети. Цією ніжкою є шалений пресинг і контрпресинг.

Північні лондонці надзвичайно сильно організовані в роботі без м'яча на чужій половині. Вони підтримують ідеальні дистанції й таймінги для вмикання у відбирання. Їхній високий тиск відверто душить усіх суперників – показовими стали поєдинки з Манчестер Сіті та Атлетіко.

Так, у зустрічі з "містянами" колектив провів майже 50 пресинг-дій всього за 20 хвилин і забив після тиску Хаверца на Доннарумму. Opta в тому матчі нарахувала 474 пресинг-дії Арсенала, що стало рекордом сезону в АПЛ (і це на Етіхаді!).

У поєдинку з мадридцями у Лондоні ключову різницю зробили підбирання. При відносно рівній кількості британці в рази частіше вигравали нічийні м'ячі на чужій третині.

Пресинг Арсенала обрізає суперникам спроби вийти в контратаку й провокує їх на помилок перед власним штрафним. Високі відбирання дозволяють лондонцям пришвидшувати гру на чужій третині поля та створювати певну хаотичність – "каноніри" подібним чином зламали чимало сильних оборон.

Між тим, ПСЖ демонструє неймовірну вразливість під інтенсивним тиском. Підопічні Луїса Енріке у поточному розіграші ЛЧ допустили 26 ударів по власних воротах внаслідок помилок, спровокованих пресингом суперника – це найгірший показник у турнірі.

Усереднена статистика теж не тішить: команда є четвертою за допущеними ударами після пресингу (1,63) і дев'ятою за допущеними голами після пресингу (0,38).

Ще один тривожний сигнал перед зустріччю з Арсеналом – допущені удари й голи після низьких втрат у Лізі чемпіонів. Французи йдуть третіми з кінцями за кількістю пропущених м'ячів після низких втрат і шостими з кінця за ударами після них.

ПСЖ втрачав м'яч у 40 метрах від власних воріт аж 141 раз за турнір – 31 подібна втрата завершувалась ударом, а 4 призвели до гола. Наслідком такого футболу стали 5:4 у Парижі в півфіналі ЛЧ. "Каноніри", своєю чергою, за середнім числом високих відбирань поступаються тільки Баварії.

Доволі часто попущені голи прилітають через високі позиції Хакімі – а сьогодні марокканець або залишиться на лавці, або буде не в формі після травми. Так чи інакше, Арсенал зламував оборону ПСЖ через Ашрафа ще рік тому, коли марокканець був здоровим.

Хакімі здатний замінити тільки Заїр-Емері, однак Воррен непереконливий у грі 1-в-1 (на відміну від Троссара з Лондона) і дуже часто пускає суперників собі за спину.

Це створює додаткове навантаження на Маркіньйоса, якому бракує сил для покриття двох зон одразу. Забарний останнім часом виглядав навіть переконливіше, але Ілля мав опозицію тільки на рівні Ліги 1.

Взагалі, торішній півфінал не варто недооцінювати. ПСЖ дивом не розвалився під інфернальним пресингом Арсенала в матчі-відповіді – тоді лондонцям забракло реалізації. З іншого боку, сьогодні "каноніри" не будуть тиснути настільки ж суїцидально, як у Парижі, тому що зараз є що втрачати.

Також варто не забувати, що матч-відповідь проти Баварії парижани провели впевнено, швидко забивши й дисципліновано відоборонявшись. Не філонили навіть Хвіча й Дембеле.

Арсенал, своєю чергою, мав проблеми з пресингом Атлетіко – опускання Грізмана й Альвареса ламали структуру й змушували Райса розриватись між двома-трьома суперниками. А Дембеле й Дуе дуже люблять діяти таким чином.

Цю прогалину Артета потім закрив, а в другому матчі Мікель адаптувався до стилю мадридців. Все це говорить про надзвичайну важливість тренерських рішень у фіналі ЛЧ – і їхню своєчасність.

Стандарти – друга зброя Арсенала, але у ПСЖ є своя відповідь

Необхідність пресингувати французів суттєво посилює шанси Хаверца на вихід в основу. Дьокереш непогано чіпляється за лонги й комбінує, але гра Арсенала не сприяє яскравості Віктора – створені ним зони й канали для пасів почасти ігноруються.

На другому поверсі швед не поступається Каю, однак хіба можна забути гол німця у ворота Бернлі з кутового, який фактично став чемпіонським?

Це був 18-й гол "канонірів" із кутових, а в матчі з Крістал Пелас прилетів і 19-й. Північні лондонці встановили рекорд АПЛ за цим показником, а загалом аж 29 із 71 гола Арсенала стали наслідком стандартних положень (до яких входять також аути).

Середній зріст футболістів ПСЖ – 181-182 см – суттєво поступається зросту англійців. Крім того, в Арсенала є велика кількість заготовок, які почасти дивують тренерів суперника. Наприклад, Ньюкасл тиждень готувався до подач у воротарський майданчик, але в перші 10 хвилин ковтнув три удари Езе з дистанції після ідентичних розіграшів кутового. Зрештою, це завершилось голом.

ПСЖ останнім часом старається прикривати ближню стійку, спрямовуючи туди центрбеків (вони захищаються зонно). Якщо Луїс Енріке не адаптується до Ніколя Жовера, то може бути біда – "каноніри" мають низку шаблонів під навіси на дальню й дуже сильні в персональній роботі.

ПСЖ і рік тому мав проблеми на стандартах, і зараз залишається неідеальним. Аж 20,7% пропущених голів у Лізі 1 прийшли з кутових, штрафних, аутів та інших "мертвих м'ячів" – тільки п'ять французьких команд мають вищу частку. З іншого боку, в ЛЧ колектив пропустив тільки чотири голи. Один провела Баварія.

У матчі-відповіді міг залетіти ще один, але Та забракло точності.

Головною проблемою Арсенала в цій ситуації є вміння ПСЖ діяти таким чином, щоб суперники взагалі не заробляли кутових. Для лондонців такий малюнок гри не просто незручний – це важкий удар. Борнмут подібним чином переміг на Емірейтс, а Вест Хем тримав нічию до останніх хвилин. Без кутових одразу стає помітним, наскільки стерильними є позиційні атаки "канонірів".

Разом з тим, у ПСЖ є свій чіт-код на стандартах. Вже двічі у поточному розіграші ЛЧ головою забивав мініатюрний Невеш. Зокрема, Жоау відзначився у воротах Баварії й міг забивати ще. Причому португалець набирає достатню швидкість, щоб відірватись від опікуна – і достатню силу удару, аби спрямувати м'яч у дальній кут.

Кадрова ситуація

По тексту вже і так все зрозуміло, тож коротко зафіксуємо. Тімбер готовий зіграти в теорії, але на практиці його участь у фіналі перебуває під великим сумнівом. Вайт точно вилетів. Це не тільки ослаблює захист Арсенала – Бен і Юрр'єн ще й в атакувальному плані критично важливі для "канонірів".

У ПСЖ під питанням участь Хакімі та Дембеле. Переоцінити їхню важливість теж неможливо. У Луїса Енріке немає дев'ятки, рівноцінної Усману, тоді як адаптації під гру без Ашрафа не вирішують проблему кардинально. Захисту парижан важко і з марокканцем, і без нього – а от залишитись без шаленого імпакту в атаці неприємно.

Стартовий склад ПСЖ читається доволі просто. Несподіванок тут не буде – Забарного випустять тільки в крайньому випадку. Значно цікавіше поглянути на вибір Мікеля Артети.

Для шаленого пресингу на лівому фланзі атаки вигідніше випускати Мартінеллі, однак Троссар кращий у роботі 1-в-1 і небезпечніший у завершальній фазі атак. Ставимо на бельгійця, адже в останніх поєдинках він залишався основним, створював багато моментів і забивав вирішальні голи.

Набагато важче передбачити конфігурацію в центрі поля. Передусім цікавить позиція Райса – він буде опорником під стримування Хвічі чи займеться просуваннями м'яча веденням? Деклан, до речі, найкращий у ЛЧ за кількістю таких просувань.

І хто вийде поруч? У матчі-відповіді з Атлетіко та проти Фулхема шикарно зіграв Льюїс-Скеллі, однак по сезону базовим варіантом був Субіменді. Можливо, позицію лівого інсайда взагалі віддадуть Езе, хоча йому дещо комфортніше праворуч. Травматичний Едегор при цьому частенько починав з лавки – але без Мартіна дуже сильно просідає злагодженість пресингу (що продемонстрував виїзд у Мадрид).

Орієнтовні склади на матч ПСЖ – Арсенал

ПСЖ: Сафонов – Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Мендеш – Невеш, Вітінья, Фабіан Руїс – Дуе, Дембеле, Хвіча

Арсенал: Рая – Москера, Саліба, Габріел, Інкап'є – Райс – Сака, Едегор, Льюїс-Скеллі, Троссар – Хаверц

Прогноз "Футбол 24" – тотал менше 3,5, обидва заб'ють

Букмекери й більшість вболівальників перебувають на боці ПСЖ. Французи мають надпотужну атаку – універалізовану, гнучу, вкрай результативну. А ще варто згадати про найкращого лівого захисника світу (Мендеша), колосальну стійкість Вітіньї під пресингом, мобільність Моутінью, тощо.

Парижани також мають досвід виносу Інтера, який важко забути (хоча цей колектив теж був крутим у захисті). Зрештою, вони справляють інфернальне враження. Якщо Баварія не спинила банду Луїса Енріке, то хто?

Здається, тільки історія не на боці фаворита. ПСЖ стоїть у кроці від другого поспіль виграшу Ліги чемпіонів, але за останні 34 роки це вдавалося лишень одному колективу – Реалу.

Втім, Арсеналу вже нічого втрачати. "Каноніри" виграли АПЛ після 22-років без чемпіонств, тож тепер на "канонірів" взагалі нічого не тисне. Так, вони мали тільки 6 днів на повноцінний відпочинок, причому частину часу довелося витратити на святкування – але це може бути і плюсом, адже лондонці перебувають у тонусі. Париж, своєю чергою, гуляє вже два тижні.

У тактичному плані Арсенал і ПСЖ насправді рівні. Як уже писалося на початку, в Будапешті вболівальники побачать битву між найкращим захистом і найкращою атакою. Як тут визначити справжнього фаворита? Це те саме, що обирати між холодом і спекою.

І все ж ризикнемо погодитись зі статусом фаворита для ПСЖ. Мікелю Артеті вже на стадії формування основного складу доводиться шукати компроміси між крайнощами – а десь вибору взагалі немає. Луїс Енріке в цьому аспекті значно спокійніший. Він точно готовий зіграти без Хакімі й Ашрафа. Він уже так перемагав. Причому перемагав суперника, який частково схожий на Арсенал (мова про Баварію).

Голи теж будуть, причому в обох воротах, але небагато. Розгрому чекати не слід. Тота менше 3,5 читається, як буквар – а до тріумфу ближчий ПСЖ. В теорії. Подивимось, як буде на практиці.

до речі