Полісся готове стати чемпіоном України, або Що не так із Шахтарем, ЛНЗ і Динамо
Сергій Тищенко передчуває спекотну інтригу в другій частині сезону УПЛ 2025/26.
Гуцуляк і Чоботенко повернулися з опали / Фото ФК Полісся
Я вважаю, що у поточному сезоні житомирське Полісся має дуже хороші шанси не тільки вперше в історії завоювати медалі УПЛ, але й поборотися за чемпіонський титул. Спробую пояснити власні думки трьома твердженнями.
Криза Динамо та Шахтаря
Чинний чемпіон України, київське Динамо, опинився у кризі. Вигравши золото, Олександр Шовковський досягнув свого піку на чолі команди. Далі потрібно було змінювати склад або запрошувати нового наставника. Жодну із опцій не реалізували. У підсумку кияни провалилися у двох кваліфікаціях єврокубків, а у Лізі конференцій не змогли вийти у плей-офф. У чемпіонаті Динамо пережило тривалу серію без перемог. Команда губила очки направо та наліво.
до речі
Зрештою, Динамо все-таки звільнило Шовковського. Прийшов Ігор Костюк. Тренер не має жодного досвіду дорослого футболу, бо останніми роками працював із юнацькою командою. Зрозуміло тільки одне – зараз Динамо перебуває у стадії перебудови. Під час змін не варто очікувати стабільності. Костюк більше довірятиме молодим гравцям, яким потрібен час. Відбуватиметься зміна поколінь. Усі ці процеси не дуже прості та обов'язково відбиватимуться на результаті.
У іншого гранда – Шахтаря – свої проблеми. Команда має багато молодих бразильських футболістів. Легіонерам з іншого континенту потрібен час для адаптації до іншого футболу, життя в іншій країні та найголовніше – до війни. "Гірники" потенційно мають найсильніший склад, але молодість атакувальної лінії призводить до нестабільності. Багатомільйонні трансфери поки себе не можуть повноцінно виправдати на полі.
Крім того, не забуваймо, що Шахтар – єдина команда, яка представлятиме нашу країну у плей-офф єврокубків. Грати двічі на тиждень – це дуже непросто у плані логістики. Восени кожен матч у Лізі конференцій означав вкрай непросту наступну гру чемпіонату України. Відсутність нормального тренувального процесу та відновлення дає про себе знати. Що далі "гірники" зайдуть в єврокубках – то більше шансів матимуть їхні конкуренти в УПЛ.
Не менш важливий фактор для Шахтаря – це питання тренера. Поки Арді Турану дуже важко виправдати покладені на нього аванси. У першій частині сезону тренерських прорахунків вистачало, коли "гірники" втрачали очки. Туран – молодий тренер. Шахтар для нього – тільки друга команда у кар'єрі.
Зрозуміло, що для ЛНЗ – це також можливість. Вони десь перебувають у тому ж стані, що й Полісся, коли завдяки просіданню фаворитів можна зачепитися за високі місця та підняти власний рівень команди, щоб потім вже на постійній основі конкурувати із грандами. Тільки от у черкасців, навідміну від Полісся, є серйозна кадрова втрата – Проспер Оба.
Досвід Ротаня
Якщо ми зараз беремо тренерів УПЛ, які борються за призові місця, то Руслан Ротань – найбільш досвідчений та успішний серед них.
Руслан Петрович минулого сезону з Олександрією майже до кінця боровся за чемпіонський титул. Фінансові можливості клубу, склад команди суттєво поступалися як Динамо, так і Шахтарю. Олександрія не змогла виграти Прем'єр-лігу, але стала другою та залишила позаду чинного чемпіона.
Ротань дуже гарно розуміє, завдяки чому команда може боротися за найвищі місця та чого може бракувати для того, аби не втратити свого. Досвід, отриманий у Олександрії, дуже важливий. Наставник Полісся формує склад під себе, під власне розуміння гри. Важливу ставку роблять на колектив, який фактично складається з українців.
до речі
Не забуваймо, що Ротань із молодіжною збірною України зміг дійти до півфіналу Євро. Це також величезний тренерський досвід, який отриманий в умовах, коли потрібно досягати результату в потрібний момент.
Ротань сформував тренерський штаб, який працює із ним ще з часів Олександрії та частково молодіжної збірної України. А що конкуренти?
Туран працює тренером із 2023 року. Досвідом перед Шахтарем був лише турецький Еюпспор, з яким він пропрацював два роки. Ніяких титулів, ніяких здобутків, як тренер, Арда не має. Він тільки починає свій шлях до успішного наставника. Десь робить помилки, десь ухвалює неправильні рішення. Для 38-річного наставника це нормальна ситуація. Потрібен час, щоб Арда сформувався.
У Костюка – своя історія. Він взагалі не має досвіду дорослого футболу. Це показав матч проти Полтави, де, здавалося, не виграти було неможливо. Ігор Володимирович припустився багатьох помилок – як кадрових, так і тактичних. Зрозуміло, що Костюк має величезний стаж роботи у юнацькому футболі, але там поняття тиску зовсім інше. Головне завдання – розвиток гравців, а вже потім результат. Зараз йому потрібно формувати новий тренерський штаб. Робити перші кроки в дорослому футболі відразу з Динамо Київ. Тиск існуватиме величезний. Усі невдачі будуть сприйматися дуже боляче.
Щодо Віталія Пономарьова, то він із Рухом фінішував тільки на шостому місці. На рівні УПЛ працює від весни 2023-го.
Склад команди
На мою думку, Полісся сьогодні виглядає найбільш оптимальною командою в УПЛ. Власник клубу Геннадій Буткевич не шкодує грошей для підсилення складу. Майже на кожній позиції є по два чи навіть три футболісти, що дає не тільки конкуренцію, але й глибину складу.
Особливість трансферної політики полягає в тому, що Полісся при Ротаню віддає перевагу гравцям інших клубів УПЛ, що не потребує ніякої адаптації та знімає проблему війни в країні. Головний тренер сам наочно бачить потенціал новачків.
Воротарська позиція – Євген Волинець, Георгій Бущан та Олег Кудрик. Волинець виступав тривалий час за Колос, потім СК Дніпро-1, зараз Полісся. Грає стабільно на рівні УПЛ. Георгій був першим номером Динамо та збірної України. Кудрик виступав за Маріуполь і вже три сезони з Поліссям.
Флангові захисники – Микита Кравченко, Богдан Михайліченко, Георгій Майсурадзе, Борис Крушинський. Кравченка Ротань знає за спільною роботою в Олександрії. Коли він одужує, то це досвідчений гравець, який ще при Реброві виходив за першу команду Динамо, грав за Колос та, власне, Олександрію. Михайліченко свого часу не підійшов Динамо, але бігав за Зорю, Андерлехт, Шахтар, Динамо Загреб, є гравцем збірної України. Може грати як правого, так і лівого захисника. Крушинський за потреби спроможний закрити позицію лівого захисника, до Полісся вже тривалий час грав в УПЛ за ФК Львів. Також глибину можуть дати Майсурадзе та досвідчений Тейлор.
Центр захисту – Едуард Сарапій, Сергій Чоботенко, Ілір Краснічі, Данило Бескоровайний, Жоао Віалле. Я не думаю, що в Україні якийсь клуб може похвалитися відразу п'ятьма гравцями доволі високого рівня в центрі захисту. Сарапій був основним гравцем СК Дніпро-1. Чоботенко грав за Маріуполь, Колос, у Поліссі вже тривалий час. Краснічі був стовпом захисту Колоса у першій частині сезону. Бескоровайний вигравав молодіжний ЧС та був лідером захисту Кривбасу, має міжнародний досвід. Після приходу Краснічі саме Бескоровайному довелося вирушати в оренду. Данилу восени давали шанси, які він не використав. Конкуренція помилок не прощає.
Опорна зона – Руслан Бабенко, Ліндон Емерллаху, Борис Крушинський, Максим Мельниченко. Бабенко пограв в Україні за Дніпро, Волинь, Металіст, СК Дніпро-1, Олімпік, має закордонний стаж із Ракувом (Марек Папшун) та Буде-Глімт. Досвіду йому точно не позичати. Універсал Крушинський може дати фізичну міць в середині поля. Прийшов Емерллаху із чемпіонату Румунії. Плюс – молодий Мельниченко.
Інсайди – Олександр Андрієвський, Володимир Шепелєв, Таллес Коста, Томер Йосефі, Богдан Лєднєв, Борель Томандзото. Андрієвський, Шепелєв та Лєднєв – школа Динамо Київ та міжнародний досвід. Володимир ще встиг попрацювати із Ротанем в Олександрії. Богдан був провідним гравцем Зорі. Йосефі немало пограв у Ізраїлі. Томандзото може дати глибину. Плюс – у середині спроможний зіграти Максим Брагару.
Вінгери – Олексій Гуцуляк, Максим Брагару, Олександр Назаренко, Владислав Велетень. Гуцуляк – гравець стартового складу збірної України. Пограв за Карпати, Десну, СК Дніпро-1. Назаренко має досвід СК Дніпро-1, викликався в національну збірну. Велетень топово розкрився у Колосі та продовжив у тому ж дусі в Житомирі. Брагару був у Чорноморці, Динамо, зіграв понад 30 матчів за молодіжну збірну України.
до речі
Форварди – Олександр Філіппов, Микола Гайдучик та Ігор Краснопір. Філіппов був лідером атаки Десни, СК Дніпро-1 та Олександрії. Має досвід виступів у Бельгії. Гайдучик був зіркою атаки Вереса. Краснопір забивав за Оболонь, Рух та Карпати.
Особливість складу Полісся – молодих футболістів майже немає. Всі люди з досвідом, вже у своєму житті пограли. Саме багато в чому від досвіду залежить результат. Ротань це дуже добре зрозумів, коли в один момент більше почав довіряти футболістам зі стажем. Якщо клуб зможе підписати флангового захисника та ще одного гравця в середину поля, то Полісся матиме фактично два повноцінних склади.
Потрібно віддати належне власнику Геннадію Буткевичу, який не став рубати з плеча у ситуації із Чоботенком та Гуцуляком. Досвід та кваліфікація обох можуть суттєво допомогти житомирському клубу у боротьбі за медалі.
П'ять очок відставання від ЛНЗ та Шахтаря – не так багато при очних зустрічах. Ми всі розуміємо, що кожна команда навесні буде втрачати очки. Тим паче, "гірники" грають у єврокубках і спроможні там пройти пару раундів. Тому якщо Полісся не втрачатиме своїх очок та успішно зіграє проти лідерів, то є шанси боротися навіть за золото.
