На сцені з гітарою та з пивом на полі Енфілда – футбольний філософ Дан Егген

Дан Егген забивав на Енфілді, виходив у фінал Кубка УЄФА, грав проти Роналдо на чемпіонаті світу та виступав на сцені перед тисячами фанатів рок-музики. Норвежець, який до 20 років навіть не мріяв про професійний футбол, прожив кар’єру, сповнену неймовірних поворотів.

Дан Егген / Dagbladet

Дан Егген / Dagbladet

Любомир Кузьмяк
Любомир Кузьмяк Журналіст

Будь в курсі спортивних новин першим

Підписатися в Google

То був останній день жовтня 1995-го. Енфілд спорожнів – на трибунах не було ні душі. Останні вболівальники розчаровано покинули стадіон – їхній Ліверпуль несподівано програв вдома данському Брондбю.

до речі
реклама

Єдиним джерелом світла на Енфілді залишався невеликий тунель, що вів у підтрибунне приміщення. До центру поля попрямував кремезний чоловік у шльопанцях з пивом у руці. "Я забив, і ми пройшли далі", – все ще намагався переконати себе той чоловік. Щойно завершився, можливо, найбільш емоційний матч його життя.

рекламна інформація

Дан Егген не мав часу на святкування – жереб обрав його як футболіста, котрий здаватиме допінг-тест. Поки з роздягальні Брондбю доносилися звуки шалених радощів, норвезький захисник робив надзусилля. Усе марно, він не може здати аналіз.

Добре, що у кімнаті з ним опинився компаньйон, з котрим можна потеревенити. Лідер Ліверпуля Іан Раш, попри поразку 0:1, виявився говірким.

"Ні я, ні він не могли попісяти, – згадував Егген курйозну картину. – Тож ми сиділи і досить затишно пили пиво. Раш був досвідченим професіоналом і міг програвати спокійно. Він сказав мені, що нещодавно був у Норвегії, тож ми сиділи там після гри та говорили про Осло".

Валлійський бомбардир Ліверпуля за 180 хвилин так і не забив Брондбю. Зате голом відзначився той, від кого цього чекали чи не найменше. На 79-й хвилині центральний захисник гостей Дан Егген недарма пішов на кутовий і ударом головою вивів свою команду в 1/8 фіналу Кубка УЄФА. Коли твій зріст 192 сантиметри, гріх цим не користатися.

Як це часто трапляється, після великого підйому може трапитися не менш болісне падіння. У наступному раунді в матчі проти Роми герой поєдинку на Енфілді не дограв навіть перший тайм.

"Я подумав, що мене вдарили ногою ззаду. Але я був наодинці. Це було розірване ахіллове сухожилля. Після цього я вибув з гри на вісім місяців", – розповідав Егген.

Мине шість років, і Еггену знову усміхнеться доля. У тому-таки Кубку УЄФА він несподівано проб’ється до фіналу зі скромним Алавесом. Там на нього чекатиме Ліверпуль. У божевільній перестрілці перемогу святкуватимуть англійці – 5:4. Егген пішов з поля на 22-й хвилині. Цього разу не через травму – Алавес жахливо увійшов у гру і горів 0:2.

Перед Алавесом Дан потрапив до Сельти: "Я не знав жодного іспанського слова, тому взяв свій маленький словничок, щоб перекладати базові речі, коли виникала потреба. Ера мобільних телефонів, iPad чи чогось подібного ще не настала. Усе навколо було новим. Мене полонила культура, люди, місто. Я любив Галісію, Віго та Сельту. Нас, іноземців, було п'ятнадцятеро у команді з великою різноманітністю та високим рівнем гри".

Сельта наприкінці 90-х вважалася однією з провідних команд Іспанії, тож Егген та партнери двічі фінішували у єврокубковій зоні. Однак невдовзі норвежець відчув, що тренер не розраховує на нього. У липні 1999-го Дан перебрався до Алавеса.

Наступний сезон все змінив для Еггена та його нової команди. Претендент на виліт фінішував на шостій сходинці та здобув путівку до Кубка УЄФА. Що було далі, ви знаєте – іспанська сенсація пробилася до фіналу.

Персонально для Еггена то був неймовірний успіх. До 20 років Дан навіть не мріяв про професійний футбол – він переїхав до Копенгагена та збирався навчатися в університеті. Паралельно Егген приєднався до Фрема, аматорської команди. Ключовим виявився дзвінок президента Брондбю Пера Б'єррегора у 1993-му.

Невдовзі Егген дебютував у збірній Норвегії, а наступного року поїхав на чемпіонат світу. Дан просидів усі три матчі у запасі, щоб повернутися на Мундіаль 1998-го. На той момент він був основним центральним захисником та сформував пару з Ронні Йонсеном із Манчестер Юнайтед.

Егген відзначився у першому ж матчі – врятував Норвегію від поразки у протистоянні з Марокко – 2:2. А у третьому турі Дан і партнери організували сенсацію – перемогли Бразилію 2:1 та вийшли з групи.

"Коли я побачив склад Бразилії, у мене похололо всередині, – зізнавався Егген. – Ми й так розуміли, наскільки складно буде обіграти Бразилію, але проти їхнього основного складу наше завдання здавалося практично неможливим. Роналдо на той момент практично нереально було зупинити. Ми знали, що повинні зіграти майже ідеально – і в обороні, і в атаці. І зрештою ми віддали все".

Після прощання з футболом життя Дана Еггена набуло нових барв. Він взявся вивчати соціальну економіку в Університеті Осло, а згодом здобув ступінь бакалавра з економіки та отримав магістерський ступінь із філософії.

Із футболом він не порвав – тривалий час працював у Норвезькій футбольній асоціації на посаді керівника відділу тренерської освіти та тренував жіночу команду. Тепер Егген заснував агентство, яке допомагає молодим гравцям адаптуватися у світі футболу.

Період в Іспанії для Дана Еггена був не лише найбільш вдалим з футбольної точки зору. Коли він грав за Сельту, його давній товариш заснував музичний лейбл і запропонував Дану стати інвестором проекту. Крім того, Егген став великим шанувальником металу та неодноразово виходив на сцену разом із рок-музикантами.

Егген жартує і применшує свої музичні здібності: "О, ні, я не можу взяти жодної ноти. Я просто шалено трясу головою. Вихід на сцену – це особливий досвід. Навіть якщо ми граємо у футбол перед великою кількістю глядачів, стояти на сцені перед чотирма тисячами фанатів – зовсім інше".

до речі