Культовий Наката робив Рому чемпіоном і компенсував ЛЧ мрією – завершив у 29 та радикально змінив своє життя на крафт
Хідетосі Наката є унікальним футболістом. Легенда збірної Японії та Серії А міг би досягнути ще більших успіхів, але завжди йшов за покликом серця, а не грошей чи статусу.
Хідетосі Наката став крафтовим виробним
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про історію 48-річного Хідетосі Накати. Він досі залишається в топ-10 японців за кількістю матчів і голів у єврокубках, хоча суто з Лігою чемпіонів склалося не зовсім так, як хотілося. Наката був свого роду обличчям ЧС-2002, який проводили разом Японія та Південна Корея. Пограв за особливі клуби – скромні Перуджа, Болтон, Парма не мають статусу грандів, але можуть похвалитися славетними сторінками у своїй історії. Вони трохи схожі. Наката не прагнув усіх променів слави й не ганявся за іменами, але мав у собі яскраву якість та харизму.
до речі
Гол Хідетосі у ворота Ювентуса став одним з найважливішим у тому рідкісному Скудетто Роми. Це єдине чемпіонство Італії легендарного Тотті, якому тільки й залишається, що сміятися. "Теоретично я виграв 10-12 Скудетто. Я разів 20 був другим", – жартував Франческо в розмові з Алессандро Дель П'єро. Тіфозі "вовків" досі згадують той результативний удар Накати, проте самому японцю мріялося про дещо інше – бути основною зіркою. Він керувався насамперед пристрастю, а не грошима чи титулами.
рекламна інформація
Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
УЄФА і Ліга чемпіонів вітають його з днем народження, хоча він так і не дістався до основної фази турніру. Після завоювання титулу чемпіонаті Італії Наката раптово перейшов у Парму, яка тоді мала великі гроші та не менших гравців: Фабіо Каннаваро, Хакан Шукюр, Сабрі Лямуші, Марко Ді Вайо, Роберто Нестор Сенсіні, Стівен Аппія, Себастьян Фрей. Однак у кваліфікації ЛЧ 2001/02 не пройшли французький Лілль. У 1990-х "жовто-блакитні" виграли Кубок УЄФА (двічі), Суперкубок Європи та Кубок володарів кубків, зіграли на груповому етапі ЛЧ, тож це був черговий крутий виклик в не останньому місці на планеті.
Яким же гравцем був Хідетосі Наката і що робить ці майже 20 років після завершення кар'єри, розповідає він сам в інтерв'ю The Athletic. "У мене ніколи не було мрії стати професійним футболістом, але якось це сталося. Я виступав на чемпіонатах світу, поїхав до Італії та Англії. Увесь час грав заради пристрасті. Я не фанат футболу, та мені подобається грати в нього. Втратив пристрасть. Ось чому я пішов. Якщо у мене нема пристрасті, це ніби брехати собі".
Наката провів останню гру за збірну Японії на ЧС-2006 в Німеччині, програвши з рахунком 1:4 проти Бразилії в останній груповій грі. Він вирішив, що збирається піти на пенсію за 6 місяців до того, але сказав це лише найближчому оточенню. Коли пролунав фінальний свисток, Наката посеред поля Дортмунда лиш витер сльози заміненою футболкою, якою помінявся з бразильцем. Він точно знав, що не хоче ні тренувати, ні коментувати після завершення своєї пригоди на полі.
Наката любив йти проти поля. У Японії лише в 1993 році створили лігу професіоналів. На ту пору місцева збірна і думати не могла про участь на Мундіалі, а головним спортом був бейсбол. Наката був чи не єдиним, хто мріяв стати футболістом. А все тому, що залип на мультфільм у манзі "Капітан Цубаса" про хлопця, який став відомим футболістом. Своєму першому клубові Сьонан Бельмаре Хірацука він допоміг виграти єдиний великий міжнародний турнір – Кубок володарів кубків Азії.
Далі була Олімпіада 1996 в Атланті, але справжня слава прийшла після першої появи Японії на Кубку світу. Європа була вражена його фарбованою шевелюрою на ЧС-1998 у Франції. "Я щодня міняв колір волосся (навіть перед чемпіонатом світу), але було важливо бути відомим у світі, тому що я хотів грати за кордоном. Тож я сподівався, що мене помітять", – Наката вже тоді передбачив, наскільки маркетингово привабливий імідж впливати на кар'єру футболістів.
І його помітили. Перуджа вийшла в Серію А та виклала за 21-річного японського півзахисника 4 мільйони доларів. Наката вразив з першого ж сезону: 10 голів, з яких 2 вже в дебютному матчі. Поза межами поля пережив культурний шок. Якщо японці все роблять вчасно й моляться на порядок, то італійці значно спонтанніші. Коли приїхав до Серії А, Кальчо було найкращим у світі з такими гравцями, як Зінедін Зідан чи Алессандро Дель П'єро, але сила Хідетосі була в тому, що він не знав багатьох гравців і половину команд. Це означало, що він міг сповна зосередитися на своїй грі, адже не мав страху ні перед ким.
"Італія – це мода, музика, дизайн, архітектура, їжа. Тому ви можете уявити, як це вплинуло на мене", – каже Наката. Після СеріАлу він уже наполовину японець, а наполовину італієць. Фанати Роми досі підходять подякувати за той дальній удар у ворота Ювентуса, який став ледь не визначальним у долі Скудетто. Однак Хідетосі доводилося витісняти зі складу самого Тотті. З усім тим обидві сторони залишилися у плюсі. Рома виклала Перуджі 21,7 мільйона євро, але продала з вигодою за 28,4 млн. Парма виграла Кубок Італії завдяки його гостьовому голу – тоді це правило працювало. Постраждав знову Ювентус.
Наката почав скаржитися, що його почали використовувати глибше, в більш захисній ролі, але знайшов нову пристрасть. Ікона стилю, завсідник модних показів, японський Девід Бекхем. Наката під час гри за Парму вже створив мегапопулярний власний веб-сайт, доступний кількома мовами: зо 10 мільйонів переглядів на день. По суті 25 років тому японець випередив появу соціальних мереж.
"У той час жодна відома людина, гравець чи й багато компаній не мали власного сайту. ЗМІ контролювали все, але у мене була велика боротьба з (ними), тому що багато разів вони писали брехню та неправильні речі. Тож я хотів мати власний голос, щоб донести його в маси", – пригадує легенда. Лише на дебют у складі Перуджі на стадіон завітали 5 тисяч японців. Попит на футболки з прізвищем Наката був шаленим. Топові бренди спонсорували його.
Хідетосі прагнув більшого, але Японія на домашньому ЧС-2002 програла Туреччині в 1/8 фіналу. Посварився з Чезаре Пранделлі в Пармі, тож пограв ще за Болонью, Фіорентину та завершив у Болтоні. Команда Сема Еллардайса грала тоді в Кубку УЄФА. Адаптація в Англії була важчою через прохолодніший клімат і зовсім інший футбол. Його шокувала кількість довгих передач. Дощ, їжа – все було не так Нібито та сама паста, але макарони в Італії та Великій Британії були зовсім іншими.
Його футбол? Це елегантність, краса, стиль Зінедіна Зідана. Красивий пас і вишукана гра мають ледь не більше значення, ніж голи. Наката ж такий і в житті. Стильний одяг, вишукана архітектура, модні дизайни та краєвиди. Завершивши з футболом, Наката подався в кругосвітню подорож: цілих 3 роки без зупинки, понад 100 країн, які відвідав. Зрештою, повернувся на рідну землю, прагнучи зануритися в рідну культуру. У 2009 році Хідетосі захопився саке, знаменитим японським алкогольним напоєм із ферментованого рису.
"Коли я жив в Італії, у вільний час відвідував тамтешні виноробні. Тож мені почало подобатися не тільки саме вино, але й люди, які виробляють його, і загалом це середовище. Повернувшись до Японії, думаючи про японську культуру, розумів очевидне – тут справа не у вині. Це саке, чи не так? Тоді я сказав: "Добре, це унікально, тому що саке виготовляють лише в Японії". На в той час японська кухня стала відомою в усьому світі. Однак ніхто не знав про саке, включно зі мною. Тому я подумав, що це чудова можливість дізнатися саме про японське саке, оскільки воно також є частиною нашої культури".
Він почав відвідувати пивоварні по всій Японії, зустрічатися з майстрами, фермерами та виробниками саке, щоб зрозуміти техніку, смак та історію. Відтоді Наката став "майстром саке" і заснував власну компанію, щоб допомогти традиційній японській промисловості. Створив власний бренд чаю. За якусь годину в його компанії стає зрозуміло, що це аж ніяк не типовий футболіст. Хідетосі захопився крафтовим виробництвом у рідній Японії, а його Інстаграм такий же стильний і наповнений сенсами, як і той перший сайт багато-багато років тому.
Коли він пішов на пенсію у 29 років, багато людей переконували: "Ти все ще можеш грати". Інші закликали попрацювати у футбольній індустрії, стати тренером чи кимось іншим?. "Але я не вибираю заняття лише тому, що можу. Ні, я роблю щось, тому що я хочу саме це. Роблю те, що мені подобається. Тож, якщо мені подобається мода, я займаюся модою. Якщо мені подобається інша культура, я вивчаю іншу культуру. Якщо мені подобається саке, я роблю саке". Інші люди іноді не розуміють, чому так. Це тому, що Наката робить щось тільки з пристрасті.
