Компостела: як маленький клуб із міста паломників підкорив Ла Лігу та створив футбольну казку 90-х
Тридцять років тому скромна Компостела несподівано опинилася серед футбольної еліти Іспанії та стала зимовим віце-чемпіоном Ла Ліги. Крихітний клуб здійснив сенсаційний злет і перемагав грандів, однак цей прорив зрештою завершився падінням у нижчі дивізіони.
Компостела проти Барселони у 1996-му / Фото з відкритих джерел
Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
У січні 1996-го уся Іспанія стежила за підйомом дивовижної Компостели. Представник стотисячного містечка Сантьяго-де-Компостела, яке відоме насамперед завдяки християнському паломництву, а не футболу, дивував усю країну. Три перемоги у трьох стартових матчах року підняли одного з аутсайдерів на проміжне друге місце.
Так писалася історія команди, яка проводила лише свій другий сезон у Ла Лізі. Вона стала однією з головних сенсацій десятиліття в іспанському футболі.
Хеппі-енд цієї казки почав руйнуватися після 28-го туру. Компостела врятувалася у домашньому матчі з Реалом – 3:3. У наступних чотирнадцяти турах Компос виграли тільки одного разу. У підсумку, фінальне десяте місце, що, як виявилося, все одно стало рекордом клубу. За чотири сезони у Ла Лізі Компостела жодного разу не завершувала чемпіонат вище.
Що ховалося за неймовірним успіхом маленького клубу? Завдяки чому став можливим цей підйом і як все закінчилося? Давайте згадаємо про яскравий спалах Компостели, яка нині є представником Segunda Federación, четвертого рівня у системі футбольних ліг Іспанії.
Компостела, заснована у червні 1962-го, виступала у всіх іспанських дивізіонах, а злети і падіння були звичною частиною її шляху. Історія клубу почалася в регіональних лігах під керівництвом Дагоберто Молла, який вивів команду до Терсери. Команду Молли називали "хлопцями 0:3", адже вона вигравали ледь не усі свої виїзні матчі з таким рахунком.
Наприкінці 80-х відбуваються дві події, котрі визначать хід наступного десятиліття. Спершу президентом клубу стає Хосе Марія Канеда, а невдовзі Компостелу очолює Фернандо Кастро Сантос. За кілька років клуб долає шлях з четвертого дивізіону до еліти іспанського футболу.
Перший адаптаційний сезон у Ла Лізі команда Фернандо Кастро Сантоса провела задовільно – була близькою до вильоту, проте зберегла прописку. Після цього наставник вирішив, що свою місію завершив, і пішов на підвищення – у Сельту. Натомість Компостелу очолив Фернандо Васкес – це рішення президента клубу Канеди здивувало усіх.
Футбольне минуле Васкеса обмежувалося невеликим періодом роботи в Луго та ще кількох аматорських командах. Цікаво, що Фернандо був випускником факультету німецької філології та працював вчителем англійської мови у школі. А ще захоплювався ідеями Арріго Саккі.
У розпорядженні Васкеса практично не було легіонерів. Та навіть невелика кількість іноземців робила погоду на полі. Данець Бент Крістенсен та нігерієць Крістофер Оен стали головною ударною силою Компостели і забили 12 та 11 голів у Ла Лізі відповідно. У центрі поля лідером був бразилець Фабіано Соареш, який провів у команді десять сезонів, а після завершення кар’єри очолив Компостелу. Знаковою фігурою для клубу став і француз Франк Пассі.
Окремо варто зупинитися на постаті іспанського лівого захисника Хосе Ігнасіо Фернандеса Паласіоса, відомого як Начо. У листопаді 1995-го головний тренер збірної Іспанії Хав'єр Клементе публічно заявив, що йому подобається Начо і він розглядає його як кандидата до збірної перед Євро-1996. Проте Начо не став першим футболістом Компостели у збірній.
"У мене немає особливого бажання, і я не хочу, щоб мене викликали, – пояснив свою позицію Начо, який мав галісійське коріння. – Гадаю, що не підходжу для таких речей. Вважаю, що в Іспанії є люди, які можуть дуже добре це робити і які ототожнюють себе з іспанською збірною. Мене це не цікавить і я цього не хочу".
Зрештою, сезон 1995/96 став для Начо та його партнерів, мабуть, найкращим у кар’єрі. Найбільш скромний клуб ліги завершив перше коло на другій сходинці, поступаючись лише мадридському Атлетіко. Хлопці Васкеса перемогли Депортіво, Барселону та Еспаньйол і шокували всю країну.
Протистоянню Атлетіко та Компостели додавала підтексту й ворожнеча президентів клубів, яка виходила далеко за межі футболу. У березні 1996-го керманич Атлетіко Хесус Хіль навіть побився з керівництвом Компостели. У підсумку, "матрацники" оформили золотий дубль, а Компостела змінила статус зимового віце-чемпіона і фінішувала десятою.
Красива історія остаточно завершилася у 1998-му, коли Компостела вилетіла до нижчого дивізіону у плей-офф. На заміну їй прийшов Вільяреал, який підвищився у класі лише завдяки правилу виїзного гола (0:0 та 1:1). І якщо Вільяреал розпочав свій підйом, то Компостела безжально летіла вниз аж до потрапляння у регіональну лігу.
30-річний ювілей того небувалого успіху Компостела зустрічає у четвертому за силою іспанському дивізіоні. У червні Компос піднялися на один щабель. Можливо, попереду на галісійців чекає нова казка – цього разу про повернення на вершину, яку вони колись так несподівано підкорили.
