"Клюнув на порожню консервну банку": Телесненко – про сором’язливість Динамо, чуйку Протасова і чому треба здолати Пафос
"Футбол 24" обговорює матч Ліги чемпіонів між Динамо і Пафосом (0:1) з Андрієм Телесненком, захисником Чорноморця і збірної України 90-х.
Перед поразкою Пафосу / Фото ФК Динамо
Поразка Динамо в першому матчі півфіналу плей-офф ЛЧ від кіпрського Пафоса напустила туману на перспективи чемпіона України в турнірі. І справа не стільки в пропущеному м’ячі, скільки в невиразній грі киян. За два тайми команда Шовковського завдала лише одного удару в площину воріт суперників, при цьому подала менше кутових, що підкреслює безпорадність футболістів в атаці.
За тиждень – матч-відповідь. Шанси відігратися в Динамо будуть, головне – ними скористатися.
до речі
– Андрію Васильовичу, поразка Динамо від Пафоса значно ускладнила киянам завдання пробитися в наступний раунд. За такої гри, як у першій зустрічі, їм не пройти кіпріотів.
– Не будемо посипати голову попелом. У мене є чуйка, як то кажуть, що на Кіпрі зіграють вдало і пройдуть далі.
– У Любліні Динамо слабенько виглядало. Не було зрозуміло, завдяки чому вони можуть забити.
– Перші хвилин двадцять були під пресингом. Виходили з нього дуже важко. Згодом гра вирівнялася й Динамо перехопило ініціативу. Сумно, що не б’ємо по воротах. Один удар у площину за два тайми – це капля в морі. Атакувальні футболісти мають загрожувати воротам суперника по три-чотири-п’ять разів кожен. Я пам’ятаю і знаю таке київське Динамо.
– Нагоди для взяття воріт були, тільки реалізувати їх не змогли.
– Треба більше гостроти, постійно тримати суперників під тиском, змушувати їх помилятися. По першій грі маємо два удари від Бражка, один, у стійку воріт, від Дубінчака, один, головою, від Ваната, прохід Ярмоленка і сподівання на пенальті, якого не було.
до речі
– Давайте затримаємося на цих моментах довше.
– У моменті з Дубінчаком напрошувалася передача в центр на Ваната. Якби забив, став би героєм. Але прийняв неправильне рішення. Коти собі легко м’яч, і партнер занесе його в порожні ворота. Удар головою Ваната – з розряду дивних. Так не б’ють з п’ятачка, треба було розправити плечі і просто кивнути головою. Тоді м’яч піде туди, куди треба. Головою, гадаю, він вміє грати, але щоб не припускатися таких дитячих помилок, треба більше відпрацьовувати навички на тренуваннях.
Ярмоленко добре вийшов хоч і на складну, але ударну позицію. Не влучив, хоча лівий півзахисник міг завершити атаку біля дальньої стійки воріт. Бражку в першому таймі трохи не вистачило влучності – метр убік і воротар би не рятував. По перерві ж м’яч після його удару воротар накрив з другої спроби.
– Між першою і другою спробами воротаря відвести загрозу мав бути динамівський нападник, який звично харчується на помилках голкіпера. У нинішньому Динамо немає умовного Протасова?
– Щоб бути Протасовим, треба мати відчуття голу. Питання, хто має йти на добивання, взагалі не повинне стояти – це аксіома. Нападники мають знати, як поводитись у штрафному, прораховувати можливий розвиток напрямку атаки.
– Андрію Васильовичу, гравці Динамо часто втрачали м’яч на рівному місці. То Нещерет на суперника зіграє, то Попов не розрахує силу й запустить м’яч за межі поля, навіть технічний Шапаренко припускався помилок при прийомі. Чим це можна пояснити?
– Важко пояснити. Той же Попов вже достатньо досвідчений гравець, має тримати свій рівень. А класного захисника, в першу чергу, відрізняє надійність. Про інших те ж саме можна сказати. Вони потрапили в дуже серйозний клуб, з переможними традиціями. Тут не можна грати абияк. Бо втрата м’яча – це одразу й втрата ініціативи. Можливо, десь не відновилися після гри з Вересом у чемпіонаті України. І вони тільки входять у такий ритм. Наразі в п’ятницю знову непроста зустріч у Прем’єр-лізі з Рухом і знову виліт на Кіпр. Команді не вистачає свіжості, але треба приймати такі умови і рухатися вперед.
Без ударів по воротах голів не буде. Якби, як я казав вище, кожен атакувальний футболіст завдав по три-чотири удари, то кілька голів Пафос би точно зловив.
– Динамо діяло якось прямолінійно, гравцям бракувало креативу.
– Катати м’яч, аби катати, без просування вперед – так голу не досягнеш. Нестандартні дії – це відповідальність, її треба брати на себе. А ми хочемо завести м’яч у ворота. Звісно, це велике мистецтво, але є й інші способи. У Любліні в певні моменти, коли, наприклад, Дубінчак і Ванат мали забивати, це виходило. Треба додавати агресії, ефективніше використовувати стандарти, довгі й середні передачі – те, за чим суперник не встигає. І робити це в першій хвилі атак, а не розкачуватися і чекати, коли всі вільні зони перекриті.
до речі
– Суперник, до речі, колючий виявився.
– У них своє завдання, адже ціна виходу в основний раунд Ліги чемпіонів – це десятки мільйонів євро. У них також чимала мотивація. Пам’ятаю, коли в молдовському Зімбру грав, то в раундах Кубка кубків, Кубка УЄФА й Ліги чемпіонів ми землю гризли. Одного разу ледве не потрапили в основний турнір, але в грі з Ейндховеном у кінці не використали вихід віч-на-віч, а потім двічі пропустили.
Тобто до участі в Лізі чемпіонів футболісти йдуть все життя. І коли виникає така нагода, кожен хоче нею скористатися. Пафос – не виняток. Хоча Динамо має його проходити. На Кіпрі навіть ще чемпіонат не розпочався, суперник киян ще не в найкращий формі, тож треба зробити висновки після першої гри й вирішувати поставлене завдання в другій.
– У яких компонентах Динамо треба додавати?
– В усіх. Не розумію, звідки в них з’явилася невпевненість. Можливо, через невикористані моменти, бо тоді б гра пішла в іншому руслі. Нинішнє покоління відрізняється від нашого. У моменті, наприклад, коли Ванат упав заради пенальті, в наш час нападник би намагався пробити по воротах. А в чому був розрахунок форварда, система ж VAR працює?!
Думати треба на полі. Згадайте епізод, коли нам забивали гол. Там тактичний фол напрошувався ще як тільки ми м’яч втратили після невдалого кутового. І дозволили суперникам доставити м’яч у наш штрафний, там Дубінчак купився на дитячий фінт і – бувай. Як кажуть в Одесі, клюнув на порожню консервну банку. Захисник не має летіти стрімголов, треба бути більш виваженим.
Упевнений, тренерський штаб усе доносить гравцям правильно, розповідає, показує, тактичні побудови відпрацьовуються в тренувальному процесі. На полі інша картина: хлопці якісь сором’язливі, їм не вистачає сміливості, агресії, жадоби до перемоги. Шанс зіграти в Лізі чемпіонів у компанії з Реалом, Баварією, ПСЖ чи Ліверпулем – це ж мрія кожного. Не можна від неї відмовлятися, коли до основного раунду залишилося кілька матчів. І зі суперниками, яких можна проходити.
Динамо провалило перший матч проти Пафоса, зазнавши мінімальної поразки
