Карпати – Динамо: Шовковський мститься винним і повторює Шахтар, Караваєв і Піхальонок перевертають фіаско, але марно
Карпати й Динамо зіграли внічию (3:3) у 7 турі чемпіонату України. Рахунок та огляд матчу – на "Футбол 24".
Карпати – Динамо: результат і огляд матчу 27 09 2025
Одинадцята команда УПЛ 2025/26 приймала чинного чемпіона та одного з лідерів, який забуксував, втративши 4 очки за 2 тури. Матч, як і онлайн-трансляція Карпати – Динамо на "Футбол 24", стартував о 18:00 за Києвом. Київ виманюють у пресинг, Брунінью заводить трибуни майже невловним фінтом, швидку атаку перериває лише Тіаре у шпагаті. Динамо приймає виклик різких флангових атак. Караваєв сам починає наступ через Волошина і Піхальонка, сам вривається на межу воротарського, накручує Педрозу, але Домчака не пробиває.
до речі
Молодий голкіпер "левів" і юнацької збірної України створює момент виносом на Брунінью, який обігрує Дубінчака, але на свободу не виривається. Моргун на місці. Чачуа вчить Шапаренка, що УПЛ хоч і не найсильніша ліга, але думати й рухатися треба однозначно швидше. Піхальонок черговим розкішним проникним пасом виводив партнера на вбивчу позицію, але Амбросій легко обікрав Миколу. Брунінью тепер уже Бражка проходить, з ударом не складається все так само. Мірошніченко здалеку приклався прямо в Моргуна.
Карпати – Динамо – 3:3 – відео голів та огляд матчу УПЛ з епічною розв'язкою
рекламна інформація
Ліга чемпіонів – спортивна подія, яку неможливо пропустити! Тож вмикай свої гаджети на гучність та спостерігай за найзапеклішими футбольними баталіями разом із HLIBNY DAR.
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
І тут натиск Карпат уже по центру дав свої плоди. Якісь дивовижні виноси на душу перед штрафним тривають, цього разу Бражко дарує Альваресу нагоду, яку він не марнує. Та варто відзначити й той тиск, який чинили Карпати великою кількістю гравців, які вбігали на простріли навіть у воротарський. Цей організований хаос спрацював і в моменті з голом Брунінью, який замкнув з кількох метрів після п'ятки Краснопіра. Здається, вперше в цьому сезоні Динамо йшло на втрату очок саме по грі, а не тільки за рахунком.
Перші 40 хвилин шокували всіх у Динамо. Коли низенький Караваєв перестрибував двох значно вищих опонентів і забивав після кутового Піхальонка, навіть Сергій Федоров, асистент Шовковського, нервово хапався за обличчя замість того, щоб радіти. Відбулася, втім, класична історія з переломними голами в роздягальню. Ще й 18-річний Домчак, схоже, не витримав тиску такого топ-матчу. Тіаре ледь не забив, коли Назара випустив м'яч у верховій боротьбі.
Коли Караваєв оформлював дубль, м'яч пролетів під рукою молодого кіпера. Знову Піхальонок розкішну передачку запустив з кутового, тепер з лівого флангу. Тут варто похвалити Бленуце. Складається враження, що найкращі дії форварда, який не з того почав свою київську історію, в тому, щоб махати повз м'яч, аби партнери заносили. Перед другим взяттям воріт правого захисника Динамо стався гол Шапаренка. Микола сам протягнув, обігрався у стіночку з Волошиним, оббіг Бленуце і захисників, та пробив без шансів для воротаря.
Проблеми новачка, який прийшов з Румунії, всі ті ж. Разочок непогано викотив Волошину під удар, разочок обіграв 1-в-1, але як же повільно і вайлувато він все робить. Навіть на рівні УПЛ. З таким успіхом можна було не витрачатися і підтягувати свого Задорожного, але українському гренадеру не пробачили кількох втрачених супершансів на зборах, а тут будуть ставити ще і ще. Динамо не було б собою, якби на рівному місці не подарувало шанс Карпатам. Тіаре зіткнувся тепер і зі своїм голкіпером (Моргун необачно полетів на вихід). Пощастило, що Дубінчак блискуче прочитав епізод і дивом вибив з кута порожніх воріт.
Після безлічі втрачених нагод (Огундана та Шапаренко неодноразово були зобов'язані завершувати гру четвертим голом) і суперсейвів Домчака Моргун спершу занадто слабо вибив, а потім втратив ворота і пропустив здалеку. Брунінью до гола додав асист, Мірошніченко став героєм на 90+4. Третя поспіль нічия Динамо з величезною кількістю як моментів попереду, так і привозів біля своїх, дарує шанс Шахтарю і Колосу вийти на перше місце – єдине, що дає право кваліфікуватися в Лігу чемпіонів.
Чи безнадійне Динамо?
Були певні позитиви. Шапаренко в атаці оживає, Огундану зупинив лише Домчак. Волошин створив море моментів. Караваєв і Піхальонок на високому рівні штампують моменти. Скільки разів рятував Тіаре, у підкатах перериваючи простріли суперників. Може й забивати з такими фізичними даними – Шовковський, судячи з останніх трансферів, шукає якнайбільше людей зі зростом під 2 метри. Цікаво, що попри три пропущені голи, кияни ще й двічі вибивали з порожніх воріт. Бражко на 90+4 виручив після першої помилки Моргуна. Перед тим виносив Дубінчак. Динамо згадує помилки суддів, Карпати – про втрачену перемогу.
Насправді, що приємно, "леви" з усіма їхніми провалами у графіку набраних "своїх" очок у матчах, де є свобода попереду, тішать око і серце. Революціонізують підхід до матчів проти грандів, відмовляючись від автобусів, і здобувають за це винагороду. Тому обидві команди можуть сумувати й вимагати більшого. Шахтар тут теж втратив перемогу на фініші матчу, ще й рахунок був той самий. І теж казав про суддівство. Моментів динамівця створюють навіть більше за команду Турана, яка переживає непросту перебудову після відходу і травм лідерів атаки. Але в захисті біда, обидва основні голкіпери занадто нервують, а Шовковський постійно шукає, кого перевиховати й карати за результативні помилки (Шапаренко, Дубінчак, Михавко, Герреро). Питання в тому, що в кожній грі таких винуватців надто багато, а тут ще й Ліга конференцій насувається!
Ліверпуль навпаки й історичний рекорд Шовковського
Чи то фактор Бленуце (3 матчі з ним на полі – 3 нічиї в УПЛ), чи то повторення подвигів чинних чемпіонів Англії, тільки у зворотний бік. Якщо Ліверпуль виривав купу перемог на старті сезону в компенсований час, то Київ тричі поспіль віддає перемоги на 90+1, 86 та 90+4 хвилинах. Водночас Динамо вже 39 матчів не програє в УПЛ. А це побиття рекорду Сергія Реброва, який тримався 38 турів! Питання відставки, яке підіймають деякі журналісти, все ж нависає. Самотній Шовковський похнюплено тупив очі в газон після матчу. Кадр, що міг би стати символічним. Як і фізичні муки Бражка після того, як зробив усе, аби відбитися, але все одно пропустили.
Якщо Динамо так і буде віддавати матчі, в яких створює не менше моментів, тренера звільнять. Але чи настав цей момент прямо зараз? Що б не робив Шовковський, це не працює. Тобто до певного моменту здається, що вирулили на рівну дорогу, а потім знову круте піке. Динамо крихке. Насамперед морально. Забагато індивідуальних помилок і страху не втримати перемогу. Забагато нервів і проблем навіть тоді, коли твій захисник Біловар травмується, а штаб не здатен вчасно зробити заміну. Цей хаос трохи нагадує часи пізнього Михайличенка, а попереду ще пекельний графік: Крістал Пелас, Металіст 1925, Зоря, Самсунспор, Кривбас і двічі поспіль Шахтар. За якийсь місяць 7 матчів проти команд УПЛ з амбіціями, єврокубкові битви та головний подразник.
Динамо потрібні глобальні зміни – Ребров, Йовічевіч і ще три варіанти на заміну Шовковському
