Екс-голкіпер ЛНЗ розкрив скандальні подробиці щодо одного зі звільнених керівників клубу: "Ніякої людяності немає"
Колишній воротар ЛНЗ Андрій Попович висловив свою думку щодо звільнення Андрія Колісника та Євгена Тарасенка з посад генерального та спортивного директорів черкаського клубу.
Андрій Попович / ФК Минай
"Шкода, що президент ЛНЗ так швидко прокинувся. Колісника я особисто не знаю – тільки багато чого чув. А от Тарасенко – діяч ще той. Думаю, за ці роки добряче грошей у кишеню поклав. Тепер може й відпочити. У Тарасенка ніякої людяності немає. Головне – заробити, на трансферах у кишеню собі закинути. Нікого не дивує, що кожне трансферне вікно по шість-сім футболістів йшли на вихід і стільки ж приходили? Та ще й купували.
до речі
Я міг Тарасенку заважати, бо не давав ніяких відсотків і ніколи не мовчав. Історій мутних чув дуже багато від близьких мені футболістів, але не можу їх розповідати – мене вже в команді тоді не було.
А якщо говорити про його нелюдяність, то ось маленький приклад. Коли почалася війна, ми були в Туреччині, усі футболісти роз’їхалися по Європі. Влітку він почав телефонувати та казати, що буде чемпіонат і нам потрібно повертатися. Я сумнівався, і тоді він сказав: "Треба повертатися, ти – основний воротар і один з лідерів. Стоїть завдання – вийти в УПЛ".
Я на свою дурість повернувся, зіграв два перших тури, а після того, як Юрій Бакалов залишив команду, просто без жодних пояснень припинив потрапляти не те що в склад, а навіть у заявку. Ми розірвали контракт. І так було з багатьма.
Тарасенку було байдуже до футболістів – лише свої амбіції. Він мені казав, що омолоджує воротарську позицію і що я програв конкуренцію Кирилу Самойленку. Я йому так і відповів: "Бляха, не сміши мене. Кому я програв конкуренцію?".
Головним завданням Тарасенка тоді було прибрати Бакалова, бо той не дозволяв йому займатися своїми приколами. Щойно це вдалося зробити після двох турів – прийшла черга деяких футболістів.
Найбільше мене образила поведінка Олександра Ковпака, коли він став головним тренером. Я його дуже поважав і думав, що у нас справді хороші стосунки. Але коли він прийняв команду – я для нього просто зник. Став якимось воротарем, що проситься потренуватися з ними. Жодного разу зі мною не розмовляв до моменту розірвання контракту. Цирк", – сказав Попович у інтервʼю для Sport-express.ua.
