Манчестер Сіті – Тоттенхем: один з найкращих матчів в історії ЛЧ, тріумф VAR, провал Ляпорта та елітний футбол від Сона
Фантастична перестрілка на "Етіхад Стедіум" між Манчестер Сті та Тоттенхемом завершилась перемогою "містян", але подарувала прохід у півфінал ЛЧ лондонцям.
Перша половина тайму виявилася повним футбольним безумством, а стартові 11 хвилин взагалі стали рекордними для Ліги чемпіонів. Команди розпочали гольову перестрілку на 4-й, коли Стерлінг отримав передачу від Де Брюйне, хитнув на лівому краю захисника та пробив точно у дальній кут – 1:0.
Тоттенхем відповів на 7-й контратакою, яка завершилась вдалим відскоком та пострілом Сон Хин Міна в дотик метрів з 20-ти – м'яч зачепив ногу Едерсона й влетів від неї у ворота. За три хвилини кореєць оформив дубль, покаравши Сіті за обрізку Ляпорта; Сон завершив швидку контратаку "шпор" красивим обвідним ударом у дальню дев'ятку. Здавалося, це кінець для господарів, однак перша ж атака після голу завершилась другим взяттям воріт лондонців – це Бернарду Сілва увірвався на правий край штрафного та з рикошетом від Роуза пробив у ближній кут. 2:2 – у жодному з матчів Ліги чемпіонів не забивали стільки голів за 11 хвилин.
️ 4' Sterling
— UEFA Champions League (@ChampionsLeague) 17 апреля 2019 г.
️️ 7' Son
️️ 10' Son
️ 11' Bernardo Silva
️ 21' Sterling
WOW!!!#UCL pic.twitter.com/z1Fbp7cjFp
Після цього команди взяли деякий час на перепочинок, який більш вигідний був для гостей. Тоттенхем вів за сумою двох поєдинків, а Сіті для прориву в півфінал потрібно було ще два забитих м'ячі. Здавалося, що підопічним Гвардіоли з таким суперником нічого не світить, однак на 21-й хвилині вони забили третій гол! Кевін Де Брюйне увірвався на правий край штрафного та прострілив на дальню стійку, звідки Рахім Стерлінг оформив дубль – 3:2. До півфіналу залишався один крок.
Друга половина тайму пройшла за величезного тиску Манчестер Сіті, хоча до гостроти з боку господарів доходило рідко. Манкуніанці кілька разів вривалися у карний майданчик на ударні позиції, але неодмінно наривалися або на власні обрізки, або на блокування. Тим не менш, Тоттенхем почав дуже глибоко сідати, а після травми Сіссоко стало взагалі важко. Почеттіно дуже не хотів міняти Муссу, але коли той впав на газон втретє за кілька хвилин, то на поле вийшов Льоренте. В атаці до перерви Фернандо не відзначився, а от Сон на 43-й міг оформити хет-трик – його постріл з лівого краю штрафного пройшов поруч з воротами. Сіті відповів на 45-й непоганим, але нескладним ударом Де Брюйне в руки Льорісу.
По перерві на поле вийшла лише одна команда – Манчестер Сіті. Ні, Тоттенхем також був на полі, але тільки у ролі фішок та манекенів, яких обігрували господарі. Вже на 48-й хвилині підопічні Гвардіоли могли вийти уперед, заробивши штрафний метрів з 20-ти, однак Де Брюйне вистрілив над поперечиною. На 50-й знову почалася паніка: Стерлінг замикав простріл з лівого флангу ударом метрів з 10-ти, Льоріс парирував перед собою, а Бернарду Сілва не встиг на добивання буквально на півсекунди! На 54-й же Уго парирував шикарний постріл Де Брюйне з лінії штрафного. Гол назрівав.
Втім, на 58-й хвилині забити третій м'яч цілком могли й шпори. Льоренте відгукнувся на подачу з лівого флангу та ударом головою з кількох метрів замикав під ближню стійку, однак Едерсон врятував Сіті. Тут же прийшло покарання за марнотратство: Серхіо Агуеро отримав передачу від Де Брюйне, увірвався на правий край штрафного та потужно пробив – 4:2! "Містяни" вирвались уперед за сумою двох матчів.
Після цього Манчестер Сіті продовжив тиснути на ворота, кілька разів наблизившись до п'ятого голу. Господарям постійно не вистачало лічених сантиметрів чи секунд, але все йшло до погрому "шпор". Гості взагалі нічим не відповідали, але на 70-й хвилині несподівано провели контратаку: Сон отримав розрізну передачу та пробив з гострого кута, але Едерсон врятував Сіті. Бразилець дуже не хотів кутового, про щось сперечаючись з арбітром; як виявилось, не даремно. Подачу Роуза він випустив з рук за межі поля, арбітр призначив ще один корнер, а подачу з нього... замкнув точним ударом Фернандо Льоренте.
Публіка на "Етіхаді" була шокована, але в епізоді була підозра на гру рукою. Повтори говорили про те, що іспанець, швидше за все, забив стегном; Чакир цілу хвилину дивився на момент, крутивши його взад-вперед на своєму моніторі, а потім вказав на центр – 4:3!
Всі були в шоці, але вже на 80-й Агуеро міг забити п'ятий гол "містян", замкнувши подачу у штрафний – Льоріс у фантастичному стрибку намертво взяв м'яч. Гвардіола одразу додав до атаки Сане, який на 86-й організував супершанс: Лерой з лівого краю карного майданчика скинув подачу на ближню стійку, але Гюндоган ударом у дотик з кількох метрів запустив м'яч над воротами!
Останні хвилини проходили під контролем Тоттенхема, який впевнено відбивався. У Манчестер Сіті нічого не вдавалося, а "шпори" в компенсований час взагалі стали відверто затягувати гру. За це їх і покарали на 90-3-й, коли Стерлінг розстріляв ворота Льоріса з центру штрафного після прострільної передачі. На стадіоні почало відбуватися якесь безумство, однак Джюнейт Чакир послухав помічників у навушник, показав символ VAR та скасував гол – офсайд!
Це був кінець. Футболісти "шпор" забрали м'яч під свій контроль, кілька разів пробіглися до кутових прапорців, відбили пару подач та почули фінальний свисток. Тоттенхем вийшов до півфіналу Ліги чемпіонів!
Один з найкращих матчів в історії ЛЧ
Говорити про якусь тактику чи підраховувати просунуту статистику в такому матчі просто немає сенсу. По-перше, на полі було дуже багато сумбуру та сюжетних поворотів, які не виходили з логіки поєдинку, але повністю його змінювали. По-друге, зустріч виявилася аномальною: рахунок 3:2 на 21-й хвилині, гол "шпор" на фоні фантастичного тиску Сіті, заслужений і при цьому справедливо скасований м'яч "містян" у компенсований час – все це занадто красиво, щоб вдаватися до показників аналітичних порталів.
Тим паче, математичні моделі просто не розраховані на оцінки такого футболу, про що яскраво говорить коефіцієнт очікуваних голів після першого тайму. Два голи Сона були оцінені в 0.15 xG, хоча другий виглядав прямо-таки тренувальним. Кореєць забив би у тій ситуації 9 з 10 разів – та й перший удар проходив із супернебезпечної позиції.
Начхати на коефіцієнти. Даний матч – один з найкращих в історії Ліги чемпіонів, якщо не найкращий. У порівнянні з іншими легендарними поєдинками ця перестрілка має купу переваг: так, камбек МЮ у 99-му став чи єдиною цікавою подією загалом нудної гри; репутація ремонтади Барси з ПСЖ була підмочена помилками Айтекіна, а бійня МЮ з Реалом у 2003-му (4:3) проходила у більш розміреному темпі. Можливо, драму на "Етіхаді" чимось перевершує стамбульский фінал, однак насправді в цих рейтингах немає сенсу. Головне – емоція, яку подарував поєдинок.
Вболівальники можуть з гордістю в очах розказувати внукам про битву "містян" проти "шпор" та Гвардіоли проти Почеттіно. Фантастичні Де Брюйне та Стерлінг, травма Сіссоко та несподівана його заміна на форварда Льоренте, його суперечливий м'яч, рішення VAR та падіння найщасливіших людей на коліна після скасування гола Стерлінга – про все це можна знімати високобюджетні блокбастери.
Будь-яке рішення Чакира у тому самому моменті в компенсований час внесло б цей матч до історії Ліги чемпіонів як один з найбільш емоційних та красивих. Так вийшло, що героєм став Тоттенхем, але насправді героями стали всі, причетні до поєдинку – навіть глядачі. Це та історія, яка залишається з фанатами на все життя.
Тріумф VAR
Протягом усього сезону до системи відеоасистента рефері було дуже багато претензій з боку футболістів, тренерів та експертів – особливо в Англії. Арбітри збивали темп довгим переглядом повторів та часто приймали неоднозначні рішення, що дозволило скептикам говорити про вбивство "духу футболу". Одним з головних противників технології був Маурусіо Почеттіно, але у нього взагалі особливі погляди на життя – так, крім критики VAR, він виправдовував симуляції, а також не раз говорив про свою ненависть до Барселони.
У фантастичному двобої на "Етіхаді" йому вдалося вибити з турніру легенду "блаугранас". Втім, цього б не сталося без системи відеоповторів, яка принесла "шпорам" гол Льоренте і яка врятувала від голу Стерлінга на останніх хвилинах. На обидва м'ячі арбітри у полі спочатку ніяк не відреагували, але справедиливість встановив відеоасистент. Хоча...
It’s not the correct decision for the Llorente handball... and VAT doesn’t show the ref the best angle! pic.twitter.com/IkikvRw318
— Greg Taylor (@d0nkeydr0p) 17 апреля 2019 г.
Основною претензією щодо гола Льоренте стала ймовірна гра нападника рукою. Повтор з близьких дистанцій показав, що м'яч трішки її зачепив, але траекторію польоту він істотно змінив лише після влучання у стегно. Кінцівка виявилася максимально притиснутою до корпуса – якби її не було, м'яч зрикошетив би від тіла. Якщо хтось і міг ЗІГРАТИ рукою, то це Емерік Ляпорт – француз підняв її на рівні голови та, можливо, легенько чиркнув по сфері. За новими рекомендаціями УЄФА це пенальті.
Так чи інакше, рішення приймав Чакир, а основні питання мають бути до захисників. Традиційно пасивний Льоренте на 58-й хвилині вже відривався від них та замикав подачу щільним ударом головою, але тоді Едерсон врятував Сіті.
Гол Стерлінга скасували без усяких питань. Агуеро дійсно перебував у положенні поза грою під час рикошету від Бернарду Сілви, хоча навіть захисники Тоттенхема про це не знали. На перегляд відеоповтору та рішення витратили всього хвилину, за яку господарі навіть не встигли відсвяткувати.
Так, через VAR було вбито емоції Манчестер Сіті, але це ніщо порівняно зі справедливістю рішення у моменті, який вирішує долю півфіналу. Крім того, після скасування голу святкував уже Тоттенхем, що підтвердило іншу гіпотезу: VAR не вбиває футбол – це люди не звикли до нових сюжетів у ньому. Між тим, вони також можуть бути красивими, а головне – вони вносять справедливість. Більше ніяких Айтекіно-ремонтад – все вирішують тільки футбольні вміння, а крапелька суб'єктивності рефері в оцінках повторів лише додає потрібного нерву.
No Zina – no party та катастрофа Ляпорта
Питання, насправді, можна ставити до усієї оборонної ланки Манчестер Сіті. Так, дуже слабко проявив себе Менді, який найменше серед усіх захисників торкався до м'яча та не зробив жодного обіграшу чи передачі під удар – та й загалом виглядав занадто зацикленим на грі по бровці, практично не зміщуючись у центр поля. Зінченко грає цікавіше й ефективніше.
В обороні при цьому в нього лише одне відбирання та один верховий м'яч, а також два фоли та три виграних єдиноборства з восьми. Втім, від футболіста, який тільки-но оклигав від травми і де-факто був єдиним вибором Гвардіоли, багато й не очікувалось.
Справжньою катастрофою стала гра Ляпорта, який провалився при всіх трьох голах Тоттенхема. Два з них стали його чистим привозом: на 7-й хвилині Емерік при спробі перехопити розрізну передачу фактично викотив м'яч на лінію штрафного під удар Сону; на 10-й же він допустив технічний брак, дозволивши Моурі зробити перехоплення та розігнати гольову контратаку. Крім того, на 58-й хвилині Фернандо Льоренте замикав подачу з лівого флангу, скориставшись величезною відкритою зоною між Вокером та Ляпортом. Зрештою, Емерік неоковирно зіграв під час результативного кутового, на мить проспавши ривок Льоренте та програвши йому боротьбу.
Ляпорт, при всіх своїх невдачах, набив досить непогану статистику, зробивши два перехоплення, вигравши чотири з восьми єдиноборств, двічі відібравши м'яч та тричі виконавши винос. Також на його рахунку солідні 90 передач, з яких 13 пройшли в останню третину поля – і всі вони були виконані практично з центру. Втім, після його привозів дані цифри не мають сенсу.
Сон став елітним нападником
Сон Хин Мін у протистоянні з Манчестер Сіті став причетним до всіх чотирьох голів Тоттенхема, забивши три та заробивши результативний кутовий. За два матчі кореєць завдав дев'ять ударів по воротах, ставши абсолютним лідером за цим показником як на "Вайт Харт Лейн", так і на "Етіхаді" – і практично всі його постріли пройшли або у площину, або пролетіли поруч з нею. У Манчестері нападник виглядав особливо ефективно: якщо вдома він більше виконував роль нічного кошмару Делфа, то на виїзді Сон проявив себе як справжній топ-форвард.
Раніше кореєць страждав від всебічної недооцінки власних можливостей. Навіть для Почеттіно він завжди був лише одним з варіантів у атаці – його розглядали як футболіста-функцію, створеного виключно для виконання певного тренерського завдання.
Втім, за останній рік форвард набрав неймовірної ваги у системі футболу Тоттенхема, в поточному сезоні оформивши 20+6 за системою гол+пас. Сон все більше виходив з-під тіні Кейна, але для потрапляння в клуб визнаних європейських бомбардирів йому не вистачало перфоменсу в топ-матчі.
Травма Харрі допомогла корейцю, зробивши його головною ударною силою "шпор" – а той не підвів. Два його потужні красиві постріли та переломне відкривання на 71-й хвилині разом із загальною вражаючою статистикою остаточно зняли всі питання щодо класу Сон Хин Міна. Вітаємо у еліті.
показати приховати