УКР РУС

Маліновський, Роналду і Златан змусили Серію А знову сяяти – найголовніше про минулий сезон кальчо

6 серпня 2020 Читать на русском
Автор: Вадим Грищук

Серія А сезону-2019/20 була цікавою, інтригуючою і навіть видовищною. "Футбол 24" пригадує головні події минулого чемпіонату Італії.

Дати раціональну оцінку вже минулому сезону Серії А доволі складно. Передусім, через те, що фактично було два сезони: до і після коронавірусу. Йдеться не лише про величезну паузу в часі, а й про кардинальну зміну тенденцій у самому чемпіонаті. Зрештою, великою перемогою можна вважати вже те, що першість таки вдалося дограти. На щастя, італійські чиновники не взяли приклад зі своїх французьких колег. Хай там як, але якщо ви шукаєте глибокий аналіз, переповнений цифрами і фактами, то змушені вас розчарувати. Звісно, сезон-2019/20 подарував не одну знакову подію і розкрив кілька постатей геть у новому ракурсі, але про це читайте згодом в окремих публікаціях на нашому сайті (так, це спойлер). Наразі до вашої уваги головне, що потрібно знати, щоб можна було сміливо стверджувати, що ви не пропустили минулий чемпіонат Італії.

Динамо запрошувало російських тренерів, Ліверпуль пробивав дно, Мессі мріяв про дітей – коли Серію А вигравав не Ювентус

Ювентус: Саррі – найгірший чемпіон

Говорити про чемпіонство Ювентуса як про визначне досягнення – вже давно моветон. "Б'янконері" в Італії вже давно не мають гідних суперників, якщо зазирнути у зарплатну відомість та сумарну вартість гравців. Відтак, наставнику команди, хто б він не був, залишається лише вдало налаштувати цю машину для здобуття трофеїв на Апеннінах. Акцентуємо увагу, що йдеться, передусім, про "чобіт", оскільки поза межами Італії у Ювентуса зазвичай великі проблеми. Можна списати це на історичний фатум туринців, якому фору дасть хіба лише Бенфіка, але Мауріціо Саррі примудрився отримати проблеми навіть у домашніх турнірах.

Ювентус знайшов 5 топ-тренерів на заміну Саррі – нинішній тренер має єдиний шанс на порятунок

Навряд чи вас вдасться здивувати фактом, що цьогорічне чемпіонство для Ювентуса – найгірше за останні дев'ять послідовних років, якщо дивитися на кількість очок. Про це говорили всі і скрізь. Не вийшло у Саррі поставити свій славнозвісний "саррібол", орієнтований на атаку. Роналду та Дибала свого назабивали, але Юве лише п'ятий за результативністю і третій за надійністю захисту. В результаті маємо ситуацію, коли команда стала чемпіоном, але питань до неї ой як багато. Схоже, доля Мауріціо Саррі в Турині буде залежати від виступів у Лізі чемпіонів, а там ще потрібно відіграти виїзну поразку проти Ліона.

Конте готує Інтер до чемпіонства

Антоніо Конте від самого початку сезону закликав не очікувати від його Інтера дива. Мовляв, команда лише будується, а в такому стані порушити гегемонію Ювентуса надзвичайно складно. Очевидно, таким чином досвідчений фахівець намагався мінімізувати тиск на своїх гравців. Водночас керманич "нерадзуррі" робив усе можливе, щоб його колектив постійно перебував десь поблизу вершини. Вдалося фінішувати другими – найкращий результат "нерадзуррі" з часів треблу Жозе Моурінью. Вдумайтесь, минуло десять (10!) років. Вже під кінець сезону Конте трохи "запалив", покритикувавши керівництво. ЗМІ роздувають тему з ймовірним звільненням тренера, але більше віриться, що таким чином Антоніо дав чіткий меседж клубу і гравцям – у наступному році ціль лише одна – чемпіонство! Жодних виправдань не буде. І повірте, вимоги Конте жорсткіші, ніж у преси та уболівальників.

Лаутаро – неминуча трансферна бомба: за нього б'ються "класичні" вороги, а батько підштовхує до Зінченка та Ко

Аталанта – казка продовжується

Мало хто очікував, що бергамаски зможуть повторити минулорічний успіх – історична "бронза". Передбачалося, що боротьба на трьох фронтах (цього разу Ліга чемпіонів) виснажить команду морально і виграти боротьбу бодай за топ-4 "нерадзуррі" не зможуть. Проте Джан П'єро Гасперіні вкотре здивував – Аталанта знову третя і вже у чвертьфіналі ЛЧ, де ніхто не називає її відвертим аутсайдером проти самого ПСЖ з Неймаром на чолі. Підсумкове третє місце може здатися розчаруванням, якщо зважати, що були цілком реальні шанси мінімум на друге, але не забуваймо, що команда з Бергамо досі не позиціонує себе як претендента на Скудетто. За умови збереження стабільності та якісного точкового підсилення цей колектив зможе замахнутися на більше. Потенціал помітний.

P.S. Про роль Руслана Маліновського у "бронзі" Аталанти читайте нижче.

Лаціо – крок вперед і два назад

Сімоне Індзагі вдалося побудувати в Римі команду, яка змусила Ювентус добряче понервувати. Не дивіться на четверте місце в таблиці по завершенні сезону – саме Лаціо був головним конкурентом туринського топ-клубу. До перерви на карантин "орли" демонстрували чудовий футбол і такі ж результати. Клаудіо Лотіто був настільки впевненим у своєму дітищі, що став лютим лоббістом відновлення сезону, не нехтуючи погрозами, залякуваннями і навіть порушенням регламенту. Подейкують, Лаціо розпочав підготовку до рестарту, коли це ще офіційно було заборонено. Можливо, гравці не змогли впоратися з такими очікуваннями і тиском. Посткарантинний Лаціо – це провал. Поразки від Юве, Мілана та Аталанти ще можна якось пояснити, але Сассуоло та Лечче претендент на Скудетто мусить перемагати у будь-якому стані. Зрештою, вихід у Лігу чемпіонів вперше за 13 років – це дуже круто, але змазана кінцівка залишає дуже гіркий післясмак.

Рома: Фонсека гідно дебютував у Серії А

"Вовки" нам цікаві в контексті роботи Паулу Фонсеки. Колишній наставник Шахтаря отримав омріяний шанс випробувати себе у топ-чемпіонаті і, можна сказати, не провалився. Португалець прийшов у "розібраний" колектив, оперативно налагодив гру і доволі непогано стартував, балансуючи на межі зони Ліги чемпіонів. Фактично долю сезону для Роми вирішили травми двох лідерів. Діавара та Дзаньйоло – ключові у системі гри Фонсеки і "вилетіли" майже одночасно. Саме на цей період незадовго до карантину прийшлася серія невдалих матчів, яка й коштувала римлянам участі в найпрестижнішому клубному турнірі Європи. Керівництво Роми задоволене співпрацею з Фонсекою і нібито вже зараз готове продовжити контракт. Можна констатувати, що Паулу гідно дебютував у Серії А, а наступний сезон буде справжньою перевіркою на якість.

Мілан вибрався з пітьми

У минуле міжсезоння Мілан зазнав суттєвих змін: для нового тренера, яким став Марко Джампаоло, провели солідну трансферну кампанію. Однак перспективний аленатторе не впорався. Джампаоло намагався дотримуватися своєї філософії, яку гравці "россонері" ніяк не могли зрозуміти. Як наслідок, відставка через 111 днів після призначення. Одна з найшвидших у історії клубу. У Стефано Піолі, який прийшов рятувати сезон, теж вийшло не відразу. Навіть очікувалося, що після останнього туру він залишить клуб, а в Мілан прибуде Ральф Рангнік, але те, що трапилося після карантину, перекреслило усі стратегічні плани. Команда нарешті заграла, як гранд. Яскравий футбол супроводжувався хорошими результатами. Мілан став єдиною командою, яка жодного разу не програла після паузи. "Россонері" після карантину забили 35 голів у чемпіонаті – найкращий показник серед клубів топ-5 європейських ліг. Наскільки відмова від послуг Рангніка та продовження контракту з Піолі себе виправдає покаже час, але Стефано свій шанс однозначно заслужив.

Елегантна Барса, футуристичний Лондон, пікселі Дортмунда та ювілей ПСЖ – як виглядатимуть гранди в новому сезоні

Наполі – стрімке падіння і новий Гаттузо

Запрошуючи Карло Анчелотті, Ауреліо Де Лаурентіс сподівався віднайти останній пазл, якого, на його думку, не вистачало, щоб скинути Ювентус із трону. Перший сезон триразового володаря Ліги чемпіонів у Неаполі був непоганим, а от минула кампанія не задалася. Команду штормило як на полі, так і поза ним. В результаті, Анчелотті втратив роботу, а "партенопейців" очолив Дженнаро Гаттузо. Ріно розпочав з трьох поразок у перших чотирьох матчах та жорстких заходів для футболістів, що майже вилилося у відкритий конфлікт. З часом Гаттузо довів команді, що його методи працюють. Наполі вийшов із крутого піке, вершиною чого стало завоювання Кубка Італії. Ще б пройти Барселону в ЛЧ...

Шахов і Лечче – принаймні, це було весело

Євген Шахов протягом сезону перебував у тіні Руслана Маліновського. Обидва українці провели дебютний сезон в Серії А, але екс-хавбек Дніпра не зумів стати безапеляційним гравцем основи Лечче. Головним завданням "вовків" було зберегти місце в Серії А, однак не судилося. А яким казковим міг би вийти порятунок, якби все зійшлося вже в останньому турі... Лечче зумів забити 52 голи – команди з такою атакою не вилітали принаймні відтоді, як Opta збирає статистику. Все нівелював найгірший захист (85 пропущених). Шахов провів на полі понад 1000 хвилин, забив гол та віддав 3 асисти. Українець не завжди потрапляв до основи, але в обоймі перебував постійно. Контракт Євгена з Лечче чинний ще рік, але, чи вирушить він разом із командою в Серію В, поки не повідомлялося.

Кальярі не витримав випробування "мідними трубами"

Сардинці були чи не найсимпатичнішою командою першого кола. Повернення Раджі Наінгголана стало вишенькою на торті, який "випік" Роландо Маран. Фахівець став справжнім улюбленцем фанів острів'ян. Під його керівництвом команда видала божевільний старт сезону, повторила рекордну безпрограшну серію (10 матчів) і боролися за місце в топ-4. "Футбол 24" детальніше писав про це в ексклюзивному матеріалі. Президент клубу Томмазо Джуліні не соромився говорити, що настав час для його дітища покінчити з постійним балансуванням над зоною вильоту. 100-річчя клубу і 50-та річниця завоювання Скудетто-1970 лише додавали символізму. У кожної казки є кінець, і випадку з Кальярі він не виявився щасливим. 11 матчів без перемог поспіль при восьми поразках зруйнували всі мрії. Маран покинув Сардинію, а призначення Вальтера Дзенги не допомогло – черговий фініш у середині таблиці.

Челліно та Балотеллі зробили сезон Брешії незабутнім

Захід Брешії в Серію А не можна назвати тріумфальним. Лише тотальний провал СПАЛа врятував "ластівок" від закономірного останнього місця. Здебільшого Брешія фігурувала у ЗМІ не завдяки своєму футболу, а виключно трьом особам: Маріо Балотеллі, Сандро Тоналі та Массімо Челліно – одіозному президенту. СуперМаріо планував реанімувати кар'єру, а скотився у ще більше провалля. Після карантину опальний форвард і клуб відкрито ворогували в пресі. Балотеллі навіть не пускали на тренування команди, звинувачуючи у відсутності професіоналізму, хоча свої 5 голів за 19 матчів він таки забив. Що стосується Челліно, то він протягом усього сезону постійно демонстрував, хто бос у Брешії. Здебільшого бізнесмен продавав головного таланта – Сандро Тоналі. Звучала сума у космічні 100 млн, але все йде до того, що гравець опиниться в Інтері за 35. Ще Челліно обіцяв не випустити команду на поле після карантину, потім сам підхопив коронавірус і змінив своє рішення. Вершиною епічності став епізод поблизу одного із супермаркетів Брешії, коли 64-річний Массімо відбився від двох грабіжників. Словом, Серії А не вистачатиме самого Челліно, чого не скажеш про його клуб.

Топ-5 персон

Відразу зауважимо, що це – не рейтинг. Йдеться про гравців і тренерів, які в минулому сезоні залиши у пам'яті, передусім українських, уболівальників найбільший слід. Тобто без цих особистостей Серія А не була б для нас такою яскравою. Отож, Руслан Маліновський так і не завоював місця в основному складі Аталанти, а от у серці жителів Бергамо – запросто. Джан П'єро Гасперіні ще не бачить в українцеві ідеального гравця для своєї системи, але те, що він робить на полі – прекрасно. Руслан для багатьох наших співвітчизників став причиною звернути більше уваги на Серію А, яка останнім часом у нашій державі почала програвати не лише хайповим Іспанії та Англії, а й навіть Німеччині. Тепер Кальчо знову при справах. Вже уся Італія знає убивчу силу лівої ноги Маліновського. Коли в Аталанти не йшла гра, саме неординарність Руслана ставала в нагоді. 8 голів та 5 результативних передач (результативна дія кожні 117 хвилин на полі) – це дуже солідно. Побутує думка, що гравці звикають до футболу Гасперіні на другий сезон в команді. Що ж, чекаємо від Маліновського помітного прогресу в наступній кампанії.

"Розмовляє українською і сердиться без м'яча": Італія пізнала Маліновського і вже повісила цінник для топ-клубів

Кріштіану Роналду знову не виграв бомбардирські перегони, але в милому сезоні забив уже 31 м'яч. Можливо, португалець і зміг би досягти більшого, але поставив інтереси клубу вище за свої особисті цілі, тому пропустив кінцівку сезону, вже готуючись до ЛЧ. До свого другого Скудетто Кріш додав також кілька рекордів. Зокрема, став гравцем, який найшвидше забив 50 голів у чемпіонаті Італії – за 60 матчів. Раніше лідером був Андрій Шевченко, якому знадобилося 69 ігор. Окрім того, тепер CR7 єдиний футболіст, який забив щонайменше 50 м'ячів у трьох із п'яти топ-чемпіонатів Європи (АПЛ, Ла Лізі та Серії А). Якщо до голів додати ще й 6 асистів, то це означатиме, що Роналду долучився до більше, ніж половини забитих м'ячів Ювентуса. Тепер Кріштіану справжній лідер "б'янконері", а не просто статусна зірка.

Випередити Роналду у списку бомбардирів зумів лише Чірро Іммобіле. Лідер атак Лаціо, як і його команда, був розкішним до вимушеної паузи, загальмував після, але в останніх матчах таки зумів знову роззабиватися. 36 голів! Це рекорд для італійців і повторення досягнення Гонсало Ігуаїна для гравців Серії А. Ну і на десерт – Чіро став найкращим бомбардиром Європи, завоювавши "Золотий бутс-2020". Останнім представником Серії А, який здобував цю нагороду, був ідол іншої половини Риму – Франческо Тотті у 2007-му. Не просто так Лаціо вже підготував новий контракт для свого лідера, значно покращивши оплату його праці.

Зганьбив Клоппа та підкорив Індзагі – Чіро Іммобіле подолав шлях від вигнанця в Ювентусі до головної зірки кальчо

Сініша Міхайловіч заслуговує на окремий матеріал, і він невдовзі з'явиться на "Футбол 24". Наставник Болоньї головну свою перемогу здобув поза футболом. Сербський фахівець захворів на лейкемію, але не здався. Сініша не просто здолав хворобу, а став справжнім символом незламності. Він не покинув свою роботу і при першій же можливості залишав лікарню, щоб бути поруч з командою. Гравці та керівництво теж стояли за свого тренера стіною. У минулому сезоні "россоблу" набрали на три очки більше, ніж у позаминулому, але посіли 12-те місце замість 10-го. Зрештою, оцінювати виступи команди Міхайловіча, знаючи контекст, вкрай складно. Та й чи потрібно це робити?

Звісно, куди ж без Златана Ібрагімовіча. "Лев" повернувся у Серію А і у своєму стилі змусив затихнути усіх скептиків і критиків. Ібра став одним із символів переродження Мілана. Після приходу шведа лише Аталанта набрала більше очок (47), ніж Мілан (45). Однак роль Златана для "россонері" не обмежується матчами. "Він вимагає досконалості. Коли поруч Златан, ти не маєш права помилятися. Він робить тебе кращим гравцем. У всякому разі, ми всі так думаємо", – зізнавався Ісмаель Беннасер. Ось чому Мілан прагне продовжити співпрацю з форвардом іще на сезон. Якщо комусь здалося, що Ібра просто перетворився на наставника для молоді "россонері", то це теж хибна думка. Швед забив 10 голів, ставши найстаршим, хто робив подібне в Серії А за всю історію. Більше в Мілані лише у Ребіча, але той і зіграв на 7 матчів більше, а за системою гол+пас Златан навіть випередив свого молодого партнера. Ібрагімовіч довів, що порівняння себе із хорошим вином, яке з роками стає тільки кращим, не було пустою балаканиною. Чекаємо продовження у новому сезоні, який стартує вже 19 вересня.

Суперпіппо тепер супертренер: Індзагі пише історію з "відьмами" – його Беневенто б'є рекорди і вже перевершив Ювентус