Фантастичний поєдинок 4-го туру групового етапу Ліги чемпіонів у Дортмунді завершився перемогою Борусії над Інтером (3:2).
Інтер з перших секунд показав, що збирається грати проти Борусії максимально жорстко і щільно, що вилилось у жовту картку Бірагі вже на 40-й секунді. Дортмундці виявились неготовими до агресивного пресингу й тотальної закритості міланців біля власних воріт, а на 5-й хвилині зустрічі вони ще й гол пропустили. Все вийшло дуже просто: Мартінес зачепився за звичайний винос від захисників, відклеївся від Аканджі в центрі, втік Хуммельса по правому флангу, увірвався у штрафний та розстріляв ворота – 0:1!
Борусія Д – Інтер: онлайн-трансляція матчу Ліги чемпіонів – як це було
Борусія довго не могла дати раду блоку гостей в центрі поля, однак непогано діяла через фланги. Практично всі атаки господарів так чи інакше були пов'язані з вмиканнями Хакімі чи Шульца та їхніми передачами – як, наприклад, на 12-й хвилині, коли Гьотце в штрафному скинув простріл Ашрафа під удар Брандту. Юліан не зміг обробити м'яч, втративши його.
Поступово гра почала розкриватися. Першою почала загострювати Борусія, яка втратила шикарну нагоду для взяття воріт на 18-й хвилині, коли Гьотце отримав передачу від Хакімі й з центру штрафного другим дотиком потужно пробив по воротах – Хандановіч врятував Інтер. В наступній же атаці з кута карного майданчика стріляв Брандт (вище воріт), а "нерадзуррі" відповіли виходом Лукаку віч-на-віч з Бюркі та ударом у стійку – втім, у Ромелу помітили невеличкий офсайд.
Конте розповів про свої сумніви щодо системи VAR
Крім того, на 20-х хвилинах команди провели ряд непоганих моментів без нормального завершення. Найяскравіший з них стався на 29-й хвилині: Лукаку зачепився за подачу з кутового й отримав можливість пробити по воротах, однак замість цього вирішив прибрати зі шляху Аканджі; це вдалося, але удар бельгійця встиг заблокувати Вайгль. Після цього Борусія та Інтер довгий час боролися в центрі поля, а єдиним небезпечним епізодом на 30-х хвилинах став прорив Азара на лінію штрафного з ударом в руки Хандановічу.
Загалом, Борусія непогано працювала у центрі поля, а Інтер класно захищався в останній третині й небезпечно контратакував. Зрештою, контрвипад на 40-й хвилині став гольовим: Брозовіч прорвався лівим флангом та віддав передачу на Мартінеса, той виконав діагональ на правий фланг Кандреві, а Антоніо прострілив на лінію штрафного під удар Весіно – Матіас пробив точно під дальню стійку. 0:2!
Маротта анонсував зимові трансфери Інтера
Втім, Дортмунд цілком міг відігратися ще до перерви. На 44-й хвилині Хандановіч врятував після удару Санчо з близької дистанції, на 45-й Вітсель вистрілив з дальньої (поруч зі стійкою), а ще за хвилину Азар опинився прямо перед голкіпером на правому краю штрафного, але не зміг переграти його в ближньому бою! Зрештою, перший тайм завершився за комфортної переваги Інтера.
Одразу по перерві Борусія агресивно накрила гостей високим пресингом, загнавши міланців у їхній штрафний. Організувавши кілька гострих підходів, "джмелі" забили гол на 51-й хвилині: господарі розкатали швидку контратаку після помилки Мартінеса й завершили її прострілом Гьотце з правого флангу на лінію воротарського, звідки Хакімі пробив під дальню стійку – 1:2!
Барселона знайшла заміну Бускетсу – Реал може завадити каталонцям
Інтер жорстко колихнуло. Дортмундці почали створювати момент за моментом: на 53-й Брандт метрів з 20-ти вистрілив вище воріт, на 54-й Санчо пробив з правого краю штрафного (Хандановіч парирував), а на 56-й Брандт скинув подачу Хакімі на дальню стійку – Вітселю до замикання не вистачило лічених сантиметрів! Міланці відповіли дальнім ударом Брозовіча в руки Бюркі, а у відповідь отримали вривання Азара на лівий край карного майданчика з пострілом під ближню стійку – Хандановіч врятував.
За хвилину Брандт переграв Годіна на лівому краю штрафного й покотив вздовж воротарського на Гьотце, однак Маріо не влучив по м'ячу! В наступній же атаці Хакімі змістився з правого флангу й пробив у дальній кут – неточно. Гол явно назрівав, але дортмундцям постійно чогось не вистачало. Люсьєн Фавр на 63-й хвилині вирішив випустити на поле Алькасера, а той першим же дотиком допоміг зрівняти рахунок, обігравшись на лівому фланзі з Брандтом. Юліан увірвався на край карного майданчика й з гострого кута пробив у дальній кут – 2:2!
Реал приготував за Санчо більше 100 млн євро
Антоніо Конте спробував освіжити гру Інтера й заодно збити атакувальний темп дортмундців трьома замінами. Здавалося, що ідея працює: на 70-х хвилинах сталася велика кількість дрібних пауз, а крім того лікарі довго надавали допомогу Політано. Втім, як тільки його тимчасово вивели за межі поля, Борусія забила третій гол: на 77-й хвилині Хакімі обігрався в стіночку з Санчо й з правого краю штрафного пробив повз Хандановіча – 3:2!
Завершення поєдинку пройшло доволі спокійно. В Інтера попереду нічого не вдавалося: команда збивалася на кроси (яких було не так і багато) або намагалася вирішити епізод за рахунок індивідуальної майстерності – як, наприклад, на 84-й хвилині, коли Мартінес вривався у штрафний, спробував переграти один-в-один Хуммельса, але той не повівся на його дриблінг. Найкращим епізодом гостей стала цікава комбінація з ударом Сенсі з лінії карного майданчика, однак Бюркі впевнено спіймав м'яч. Зрештою, фінальний свисток зафіксував заслужену перемогу Борусії.
Таким чином, дортмундці набрали 7 очок і піднялися на другу позицію в турнірній таблиці групи F. Інтер, маючи в активі лише 4 залікових бали, опустився на третю сходинку.
Інтер ще не вийшов на топовий рівень
Після матчу Антоніо Конте заявив про свою лють через помилки в кадровому комплектуванні команди напередодні сезону, через які "нерадзуррі" не витримують фізичних навантажень.
Ми довели, що можемо завдати проблеми будь-кому, якщо знаходимося в формі, але у нас є футболісти, які грають без перерви. Я вже втомився це говорити. З такого другого тайму ви самі можете зробити висновки. Мова не про клуб, а про те, що були допущені серйозні помилки і ми повинні працювати разом. Ми не можемо грати в Серії А і Лізі чемпіонів, перебуваючи на межі.
Це доволі дивна заява, адже найбільшу кількість хвилин у складі Інтера провели 24-річний Шкріньяр, 26-річний Лукаку, 27-річний Де Врей, 26-річний Брозовіч і 22-річні Мартінес з Бареллою – ці футболісти дійсно виступають без замін, але хіба вони не у найкращому віці для гри на межі? Можна згадати також і про вікових Годіна з Кандревою, які виходили в основі у більшості матчів, але навряд чи проблеми з витривалістю можуть з'явитися на третьому місяці осені. Їх і не було, про що заявив Лаутаро: "Справа не в фізичних кондиціях. В першу чергу, позначилися нестача концентрації та спад в інтенсивності" – резюмував нападник після матчу.
Влітку Конте вимагав третього форварда й атакувального півзахисника, однак Борусія взагалі грала без чистого нападника – і впоралась. Атаки дона Антоніо на керівництво можна пояснити лише звичайними клубними іграми на предмет збільшення трансферного бюджету під зимове вікно. Проблема Інтера у Дортмунді та восени загалом значно ширша.
Інтер виглядає командою, до якої легко підібрати ключ. Міланці грають за однією схемою та тримаються приблизно однієї і тієї ж ідеї – високий пресинг по центральній зоні, довга побудова білд-апу через розтягування і велику кількість складних злагоджених переміщень, а також міцний блок у центрі захисту. Антоніо Конте доволі ефективно будує цю гру, однак є проблема: вона дуже залежна від виконавців, а також від того, як піде гра загалом. В принципі, це в дусі італійських тренерів, яких в першу чергу вчать реагувати на події на полі. З усіма цими факторами у Інтера не склалось у Дортмунді.
В першу чергу, у вічі кидалася шикарна робота двох опорників Борусії – Вітселя та Вайгля. Обидва спускалися до власних захисників, допомагаючи розбивати пресинг і витягуючи за собою центрхавів. Як правило, міланці до перерви все одно контролювали варіанти для передач, однак в деяких випадках Аксель і Юліан отримували широкі зони для розвитку атаки в першій фазі. Аналогічна картина спостерігалася і на чужій половині – опорники часто були відкритими для пасу, при цьому розташовуючись настільки грамотно, що перехоплення здавалося некритичним. Допомагала також і висока лінія оборони, хоча саме через неї Борусія пропустила гол.
Борусія діяла компактно і контролювала рух м'яча – нехай і під тиском. Інтер же головною умовою для побудови своїх атак вбачає звільнення зон в центрі, однак у міланців цього не виходило. Вони довгий час якісно працювали на руйнування, однак залишалися без ініціативи. Не маючи простору, Інтер практично нічого й не створював ще до перерви. Перший гол був простою випадковістю, помноженою на індивідуальний клас, а другий став чи не єдиним випадком, коли за центрхавом гостей не встежили. Про кількість гострих моментів Інтера у другому таймі годі й говорити. Міланці приїхали грати від помилок суперника, однак той діяв занадто якісно.
Борусія вже з 10-х хвилин поєдинку розкрила свою головну зброю – неймовірні перевантаження флангів і напівфлангів атакувальною четвіркою + фулбеками. Разом з фактором контролю руху м'яча це змушувало Інтер втискатися в одну-дві зони поближче до воріт, що звільнювало простір і ще більше залишало міланців у статусі команди, яка лише реагує. У другому таймі Борусія просто додала в інтенсивності, але забивати німці могли ще в першому. Загалом же, Брандт, Санчо, Гьотце та Азар сумарно віддали аж 14 передач під удар, а ще три на рахунку Хакімі.
Антоніо Конте так і не придумав, як розбити тиск дортмундців, а його заміни не спрацювали. Так було і з Барселоною, і з Ювентусом – суперники захоплювали ініативу в центрі поля, а Інтер не знав, як на це відповісти. Різниця полягала лише в методах, але їхній загальний принцип контролю руху м'яча в ключовій зоні збергігався. Міланці ж довго й неефективно реагуали на ходи своїх візаві, але у Конте не такий вже й широкий вибір виконавців. Йому явно бракує топового Сенсі, який не травмується, а шикарно працює між лініями; не вистачає варіативності попереду та на флангах.
Інтер готовий створювати проблеми будь-кому, але помітно, що проект Конте лише на початку шляху. Нині навіть Борусія зі своїми недоліками в позиційному наступі відбирає у Інтера центр поля або, як мінімум, не програє його. Вальверде, традиційно слабкий при організації подолання пресингу, двома замінами перегорнув хід невдалого для себе матчу проти Конте – і навіть Славія змогла впевнено відібрати очки на Джузеппе Меацца. Безумовно, друга команда Серії А рухається у правильному напрямку, однак для топ-матчів Інтеру дійсно не вистачає ваги.
Хакімі – герой матчу
Ашраф у матчі проти Інтера видав шикарний перфоманс, двічі обігравши суперника на дриблінгу, віддавши три передачі під удар і пробивши по воротах чотири рази – цього вистачило для дублю у ворота Хандановіча. Не дивно, що на Whoscored та Sofascore у нього найвищі оцінки, а Bild назвав його "Молотом" і разом з іншими німецькими виданнями поставив фото марокканця на передовицю. Саме Хакімі приніс перемогу Борусії, однак його важливість крилася не тільки в голах.
Орендований у Реала фулбек увімкнувся з перших секунд, вже на 40-й всадивши свого візаві Бірагі на жовту картку. В подальшому Хакімі шикарно використовуватиме його помилки – Бірагі швидко оцінив загрозу й або сідав занадто низько, або пресингував занадто високо. Так чи інакше, марокканець звільняв простір на фланзі й сам ефективно ним користувався.
Ще на десятих хвилинах стало помітно, що всі гострі атаки Борусії так чи інакше йдуть саме через Ашрафа: так, на 12-й він прострілив на Гьотце (той скинув вздовж воріт на Брандта), а на 18-й скористався реакцією Інтера на перевантаження лівого флангу – відкрився на правому, отримав передачу й викотив пас під удар на Гьотце. Ашраф став настільки важливим для командної роботи Борусії, що за весь матч зробив 104 дотики до м'яча – всього на 5 менше, ніж у двох лідерів (Вітселя й Вайгля).
На своєму правому фланзі він просто домінував, що прекрасно демонструє теплова карта Хакімі, Бірагі та Шульца (для порівняння).
В обороні у Хакімі мав не так вже й багато роботи, але та, що була, вдалася Ашрафу. Фулбека всього одного разу спробували обійти на дриблінгу (невдало), а з восьми єдиноборств Хакімі виграв п'ять. Крім того, він двічі повернув м'яч власній команді.
Загалом, вплив Ашрафа на гру був колосальним, тож два голи у ворота Інтера можна назвати абсолютно заслуженими. Хакімі – істинний герой Дортмунда прямо зараз, хоча з таким футболом його дуже швидко повернуть для геройств у Мадриді.
У групі F ще нічого не вирішено
Зустріч мала важливе значення у питанні розподілення місць у групі. Інтер і Борусія до битви на Вестфаленштадіоні мали рівну кількість очок, а тепер у дортмундців перевага у три залікових бали – не так і багато, коли попереду матчі проти Барси (на Камп Ноу) та Славії (вдома). Проблема міланців полягає в тому, що ті ж суперники чекають і на них.
Робити прогноз щодо переможців цієї групи зараз просто нереально, адже всі команди здатні відібрати очки один у одного. Теоретично, у наступному турі Інтер може переграти Славію й завдяки поразці Борусії на Камп Ноу повернути другу позицію через кращий показник голів у особистих зустрічах, однак далі потрібно бити Барселону – втім, "блаугранас" після звитяги над Дортмундом зможуть розслабитись. Та й на виїзді каталонці ніякі.
Якщо ж Борусія здобуде бодай очко в наступному турі, то далі Інтер залежатиме не тільки від себе, а й від Славії. Борусія впевнено била чехів у Празі, тож вдома "джмелі" будуть безумовним фаворитом. Так чи інакше, можна говорити про те, що матч проти Барселони для дортмундців є не менш важливим, ніж проти Інтера. До плей-офф ще дуже далеко, але перший серйозний крок вже було зроблено – тепер потрібен другий.