Україна на крок ближча до Євро: суперників рознесли 9:0, хоча Степанов не доїхав, найбільше вразили четверо
Сергій Тищенко проаналізував листопадову кампанію збірної України U-19. Тут відбулося стільки цікавого!
Дмитро Михайленко / Фото УАФ
Збірна України кваліфікувалася до еліт-раунду відбору на Євро U-19. Підопічні Дмитра Михайленка не залишили шансів усім трьом суперникам. Українці з однаковим рахунком 3:0 перемогли команди Албанії, Чорногорії та Словаччини й впевнено посіли перше місце у групі.
до речі
Збірна України 2007 року брала участь у чемпіонаті Європи серед 17-річних весною 2024-го. З того часу від команди мало що залишилося. Це фактично новий колектив із новим тренером.
На тому Євро основним воротарем був Назар Макаренко, який після розвалу СК Дніпро-1 опинився в Олександрії. Хоча починав основним Олександр Петренко, який вже у 16 років був провідним кіпером Байєра U-19. Плюс – сподівання подавав Олександр Харечко.
Наразі Макаренко далі юнацької та молодіжної команд Олександрії не доріс. Петренко втратив місце в юнацькій команді Байєра. Був в оренді. Влітку став воротарем юнацької команди Славії Прага, де не грає. Харечко покинув Рух та перебрався до юнацької команди Вереса.
Залишився тільки Ілля Волошин, який не так давно про себе нагадав відбитим пенальті у матчі Юнацької Ліги УЄФА проти Кайрата. Transfermarkt подає цю гру єдиною у поточному сезоні для воротаря Реала U-19.
Між собою мали б конкурувати Назар Домчак із Карпат та Денис Марченко з Оболоні, які вже грають на рівні УПЛ. На старті сезону Марченко отримав травму, тому основним був Домчак. У ролі третього воротаря поїхав Євген Морозов, який раніше не викликався до збірної. Уродженець Білої Церкви грає за другу команду швейцарського Цюріха. В усіх трьох матчах турніру ворота України захищав Домчак. Жодних претензій до його гри немає. Усі три поєдинки голкіпер Карпат зіграв "на нуль".
до речі
Захист також довелося вибудовувати із самого початку. Представник Шахтаря Микита Шелекета не завжди грає за юнацьку команду "гірників". Травми заважають розкрити потенціал іншому правому захиснику Олексію Рибаку.
На лівому фланзі загубився Дмитро Стрільчук. Після повернення із Баварії він розчинився у Шахтарі.
У центрі захисту залишився тільки один Кирило Дігтяр, який у своєму клубі грає лівого захисника. Дем'ян Третяк не зміг закріпитися в Динамо та перейшов у Кудрівку на правах оренди. У юнацькій команді Шахтаря програє конкуренцію Єгор Даньковський. Аналогічна історія з оборонцями Руху Владиславом Фіциком та Максимом Баршаком.
Основним лівим захисником став Данило Малов зі словенської Олімпії (у ролі дублера виступив представник Шахтаря U-19 Микита Калюжний). Вихованець Дніпра робить дебютні кроки на рівні першої команди зі Словенії. На протилежному фланзі між собою конкурували Михайло Решетніков із юнацької команди Шахтаря та представник юнаків Карпат Юрій Кокодиняк.
Парою центральних захисників стали Кирило Дігтяр та Ярослав Милокост. Перший стабільно грає за головну команду Металіста, а другий є основним гравцем юнацької команди Шахтаря. У ролі запасного – Єгор Шерстюк із Металіста та Олександр Фещенко з Оболоні. Обоє не є гравцями основних команд.
Опорний півзахисник зберігся ще з U-19 – Олександр Сорока, який тепер набирається досвіду дорослого футболу у другій команді Гента в нижчих лігах чемпіонату Бельгії.
до речі
Серед інсайдів вибір був невеликий – Захар Бауманн із Норвіча, Богдан Оліченко із Баварії та Владислав Тютюнов із юнацької команди Шахтаря. Оліченко певний час не грав за молодіжні колективи Баварії. У поточному сезоні стабільно отримує досвід на рівні U-19. Бауманна не так давно знайшли та натуралізували. В МЮ закріпитися не зміг. Тепер грає за юнацькі команди Норвіча.
Не потрапив до збірної Олександр Драган. Свого часу його перехід із Динамо до Аталанти наробив багато галасу. Драган не зміг закріпитися на рівні прімавери бергамасків, тому вирушив набиратися досвіду у Венецію. Отримання паспорта Андре Вакалюком із Бенфіки потребувало певного часу, але прогресу немає, тож немає і збірної. Євген Гармаш загубився у Шахтарі.
Позиція вінгера була проблемною для 2007 року. Часто на цю позицію виходив форвард Дмитро Богданов. Основу склали Олександр Каменський із Кривбасу та Богдан Редушко із юнацької команди Динамо. Перший є гравцем ротації на рівні УПЛ і в U-17 не запрошувався. Другий – лідер U-19 столичної команди. Редушко у збірній раніше грав у середині поля. У ролі запасного – Костянтин Губенко із юнацької команди Динамо, де він грає флангового захисника, та Дем'ян Єсін з італійського клубу Кальве. На рівні юнацької команди Єсін не грає. Це найбільш суперечлива фігура із всього списку.
до речі
Втратив місце у збірній Назар Бондар із Руху, який не має прогресу за останній час.
У лінію атаки не зміг приїхати Артем Степанов, який викликаний у молодіжну збірну України. Богдан Попов стабільно грає та забиває за Емполі в Серії В. Дмитро Богданов вже дебютував за першу команду Уніона. Третім нападником поїхав Ярослав Бойко із Валенсії. Це син українських емігрантів в Іспанії. Бойко також може грати на фланзі півзахисту.
Реальна втрата одна – Костянтинос Пліш, який непогано себе показав на вересневому зборі. Хавбек Олімпіакоса отримав травму в матчі Юнацької Ліги УЄФА проти Барселони. Можливо, ще такими ж можна вважати динамівців Івана Андрейка та Павла Люсіна, які пропустили старт сезону і лише зараз набрали хорошу форму.
Хто найбільше сподобався
Дуже хороше враження справив Влад Тютюнов із Шахтаря. Гарно працює із м'ячем, є розуміння футболу, інтелект. Може віддати, загострити.
Богдан Попов підтвердив свій клас. Забив у двох матчах, а проти словаків змусив оборонця забити у власні ворота.
Чудово на флангах виглядали Богдан Редушко та Олександр Каменський. Обидва здатні загострювати та віддавати передачі у штрафний майданчик суперника.
Перемога імені Михайленка
Дмитро Станіславович відійшов від єдиної вертикалі збірної та зіграв, відштовхуючись від наявних футболістів. Україна діяла у два нападники, бо у нас є два якісних форварди для такого рівня – Попов та Богданов. Не було сенсу когось тримати на лаві чи ставити на фланг.
Через пошкодження не міг повноцінно грати Богдан Оліченко. Тому схема 4-4-2 стала хорошим виходом із ситуації.
Ми повинні розуміти, що збірна 2007 року не є суперпоколінням. У нас не так багато гравців у 18 років виступають на дорослому рівні. Повноцінно – Домчак, Дігтяр, Попов. Каменський в ролі ротації. Можливо, ще Сорока, який грає на рівні нижчих дивізіонів Бельгії.
Не від хорошого життя Михайленко запрошував гравців 2008 року – Калюжного, Шерстюка та Милокоста. Не скажеш, що вони заслужили виклик своєю грою, просто довелося латати позиції, бо ніякої альтернативи не було.
Водночас не скажеш, що у нас були топ-суперники, хоча всі вони – неприємні. Албанці та чорногорці починають залучати гравців із футбольних країн, які мають їхнє походження. Індивідуально там є дуже пристойні виконавці, але вони були нівельовані командною грою українців. Шансів у суперників не було. Команда Михайленка виглядала на рівень сильнішою та організованішою.
Про шанси на Євро поки говорити не хочеться. Рівень суперників у еліт-раунді буде вищим. Багато чого залежатиме саме від жеребкування. Тільки одна команда виходить із групи. Плюс – березень, коли гравці з України лише набирають свою ігрову форму після зими.
Степанов і Попов – підсилення Динамо, або Чому сотням футбольних мігрантів треба повертатися додому
