Сікан не забиває і має погану пресу – чому не все так безнадійно, як здається
Попередній рік видався одним із найгірших у кар'єрі екс-форварда Шахтаря. Але Сергій Тищенко переконаний: ситуацію можна категорично покращити.
Данило Сікан із коханою / Instagram
Було зрозуміло, що Данило Сікан взимку змінить команду. У Трабзонспорі на українського нападника не розраховували. За рік перебування у Туреччині справи Сікана покотилися донизу. Переходив він туди в статусі основного форварда Шахтаря та кандидата до збірної України, але далі "не пішло".
до речі
Не можна сказати, що Данило провалився у турецькому чемпіонаті. Просто змінився тренер у Трабзонспорі. Відповідно й ставлення до гравця змінилося. Новий наставник команди Фатіх Текке на вістрі атаки бачив інших виконавців.
У глобальному плані, я вважаю, перехід до чемпіонату Туреччини для Сікана був помилкою. Безперечно, у Трабзоні Данилу запропонували дуже хороші особисті умови. Але шукати розвитку там важко. Я розумію, коли туди їхав Олександр Зубков, якому майже 30. Великих перспектив попереду немає. А країна із хорошим кліматом та особисті умови дають можливість пограти ще пару років. Можу зрозуміти й Арсенія Батагова, який в Україні грав тільки в Зорі. Весь його міжнародний досвід обмежувався молодіжною збірною.
Сікану ж на момент переходу виповнилось 23 роки. Він був основним нападником Шахтаря. Грав та забивав у ЛЧ. Викликався до національної команди. З таким бекграундом можна було чіплятися за провідні ліги. Тим паче, Шахтар не вимагав за Данила великих грошей.
"Гірники" вирішили прощатися із рядом українських гравців, роблячи ставку на користь молодих бразильців. У Сікана з'явився шикарний шанс перейти до топових чемпіонатів – хоча б у клуби на рівні середняків чи аутсайдерів. Або замахнутися на ліги, близькі до провідних – Португалія, Нідерланди, Бельгія, щоб потім претендувати на сильніші чемпіонати.
Але вже сталося, як сталося. Трабзонспор продав Сікана в Андерлехт. Я вважаю, що це дуже правильний крок, який однозначно піде на користь самому футболісту.
Сьогодні Андерлехт втратив свою минулу славу. Це десь плюс-мінус середняк чемпіонату Бельгії, або в кращому разі – під тамтешніми лідерами. Я вже й не пригадую, коли востаннє "королівський клуб" гучно про себе заявляв у єврокубках.
до речі
Суть нинішнього Андерлехта, як і всього бельгійського футболу, дуже проста та зрозуміла – розвиток і продаж гравців. Вони за рахунок цього живуть. Клуб із Брюсселя виховує власну молодь (мають доволі сильну школу), шукають молодих талантів та вже сформованих футболістів за невеликі гроші – розвивають їх і продають. З кимось виходить, а з кимось – ні. Тут не вгадаєш.
Андерлехт взимку продав Нільсона Ангуло в Сандерленд за 17 мільйонів євро, а влітку за 10 мільйонів – колись талановитого та перспективного Каспера Дольберга в Аякс. Під 30 "євролимонів" за трансфери двох останніх вікон. Частину цих грошей інвестують у дешевших футболістів.
Старт Сікана у Бельгії не вдався. Український нападник не забиває та має погану пресу. Сам Андерлехт поки не тішить результатами. Команда серйозно відстала від трійки лідерів.
до речі
Я б тут не поспішав із висновками. Всьому потрібен час. Зокрема й Сікану, який у Туреччині мало грав. Йому треба, в першу чергу, відновити свої ігрові кондиції та відчути впевненість. Це природний процес для футболіста, який не мав ігрової практики у попередньому клубі.
Доречно пригадати досвід Романа Яремчука. У Динамо в нього "не пішло" – він програв конкуренцію Артему Бєсєдіну. Отримав свій шанс у Бельгії. На початку Роман не забивав у Генті тривалий період. Якщо не помиляюся, перший гол Яремчука стався аж в одинадцятому матчі за новий клуб. Але його ставили до складу, вірили. У Генті прекрасно розуміли, що це актив, який потрібно розвивати. Якщо ти на цьому хочеш щось заробити, то потрібно проявляти терпіння.
Як показало життя – все було зроблено правильно. Романа чекала у майбутньому дуже успішна кар'єра – Бенфіка, Валенсія, Олімпіакос, Брюгге, зараз Ліон. Провідні чемпіонати Європи, провідні команди Бельгії та Греції. Виступ зі збірною України на двох Євро. Все це відбулося тільки тому, що у Генті повірили в Яремчука.
до речі
Є ще приклад того ж Дольберга, якого Аякс продав у Ніццу за понад 20 мільйонів євро, але кар'єра вище не просунулась. Хоффенхайм, Севілья – ніде данський нападник особливо себе не знайшов. Але саме в Андерлехті зміг реанімувати свою кар'єру та повернувся до Аякса за 10 мільйонів євро, також вже далеко не хлопчиком.
Я дуже сподіваюся, що Андерлехт схожим чином працюватиме щодо Сікана. Для них це актив, який потрібно розвинути, щоб потім продати за більші гроші у сильніший клуб та чемпіонат.
Гадаю, у найближчий рік-півтора буде визначатися доля Сікана загалом. Можливості, щоб реалізувати свою кар'єру, у нього ще точно є. У середині квітня Данилу виповниться 25 років. Зрозуміло, що у найсильніших клубах світу він вже не заграє. Але спробувати свої сили у добротних командах та топових лігах – цілком. Тому потрібно показати себе у Бельгії із найкращого боку.
У плані збірної України також ще нічого не сказано до кінця. Артем Довбик має значні проблеми у Ромі та ще й неприємну травму. Роману Яремчуку перевалило за 30. Є можливість конкурувати. У нас вибір нападників не такий великий. Якщо Сікан зможе заграти у Бельгії, то двері до збірної України для нього будуть відчинені.
Якщо ж цього не трапиться, то... Залишиться повернення в Україну, або десь перебиватися по другорядних лігах.
