Мадридський Реал у матчі-відповіді 1/4 фіналу Кубка Іспанії переграв Жирону завдяки дублю Каріма Бензема та голу Маркоса Льоренте.
Кубок Іспанії, 1/4 фіналу, матч-відповідь
Жирона – Реал Мадрид – 1:3 (перший матч – 2:4)
Голи: Порро, 71 – Бензема, 27, 43, Льоренте, 76
Жирона – Реал – 1:3 – відео голів та огляд матчу
Жирона після прикрої поразки на "Сантьяго Бернабеу" повинна була забивати два голи, щоб зрівняти загальний рахунок у протистоянні. Перший з них каталонці могли провести вже на 3-й хвилині, коли висока подача Гранеля з правого флангу несподівано влучила у каркас воріт. Взагалі, на старті зустрічі Жирона виглядала активніше за Реал, але поступово мадридці стали вирівнювати гру – так, вже на 8-й хвилині Бензема міг вивести свою команду вперед, прийнявши передачу в ід Карвахаля та пробивши з меж штрафного повз ліву штангу. На 15-й же же він відібрав м'яч у Порро перед самими воротами, але Педро в останній момент не дав йому завершити справу – а прострілював, до речі, Карвахаль.
Друга половина тайму пройшла дуже весело. Спочатку відкрив рахунок Реал: Карім Бензема на 27-й хвилині обстукався короткою передачею з Карвахалем та з лінії карного майданчика вистрілив у дальній кут – 0:1. Вже через дві хвилини Жирона могла зрівняти, але Стуані не вистачило буквально півсекунди до замикання прострілу Лосано; ще через дві хвилини віч-на-віч вискочив Марсело, але Іраїсос врятував господарів. На 34-й та 38-й міг відзначитись Гранель, однак перший його удар витягнув Навас, а другий Кейлор лише дивом не випустив у власні ворота. Через хвилину після кутового головою міг забити Еспіноса, але Бернардо забракло точності.
Бензема: Я вважаю себе "дев'яткою" з душею "десятки"
Зрештою, марнотратство Жирони було покарано на 43-й хвилині. Вінісіус пройшов лівим флангом до штрафного та скинув м'яч під себе на Бензема, а той з кута штрафного пробив прямісінько під дальню штангу – 0:2. Інтрига щодо півфіналу вмерла, але Жирона вирішила поборотися за свою честь, отримавши шанс відквитати один з м'ячів на 45-й хвилині – Стуані вистрілив метрів з восьми після метушні біля воріт, але Навас якимось дивом парирував.
У другому таймі Реал захопив ініціативу та довго не давав створити супернику щось небезпечне. Самі ж мадридці пороли один момент за іншим: на 47-й Рамос замкнув подачу з кутового ударом головою вище воріт, на 54-й Вінісіус з пасу Бензема не пробив Іраїсоса впритул, а на 65-й стався гіперфейл – голкіпер Жирони парирував постріл Асенсіо з лівого краю штрафного прямо на Васкеса, але той з лінії воротарського добив м'яч у штангу. Такий нерезультативний футбол Реала був покараний на 71-й хвилині, коли Порро відгукнувся на контратаку, вийшов віч-на-віч з Навасом та не без труднощів прошив його – 1:2!
Втім, маленьке свято Жирони тривало недовго. "Бланкос" перехопили м'яч та могли відновити перевагу в два голи на 75-й хвилині, коли Бейл потужним ударом метрів з 20-ти перевірив на уважність Іраїсоса – той впорався. Втім, вже у наступній атаці Маркос Льоренте отримав передачу від Себальйоса, пройшов до лінії штрафного та потужно пробив з правої у дальній нижній кут – 1:3. На 82-й приблизно з тієї ж дистанції Бейл міг забити четвертий гол, але м'яч після його пострілу щічкою пролетів над воротами. На 87-й Жирона могла скоротити відставання у рахунку до мінімального, але Рауль Гарсія не зміг влучити у порожній кут після прострілу Борхи Фернандеса.
Зрештою, матч завершився перемогою Реала з рахунком 1:3 та виходом мадридського клубу до півфіналу Кубку Короля.
Реал повернув психологію чемпіона
"Королівський клуб" у січні істотно додав, вигравши шість із семи останніх матчів із загальним рахунком 18:7. Практично у кожному з них Реал мав проблеми (лише Леганес і Севілья йому не забивали), але підопічні Сантьяго Соларі неодмінно перехоплювали ініціативу та накидували супернику кілька голів зверху для заспокоєння. Весь цей успіх великою мірою тримається на індивідуальному класі мадридців та їх суперників, маскуючи системні негаразди в оборонній роботі "бланкос". Тим не менш, одну важливу рису в своїх футболістах Соларі зумів відродити – незламний характер.
Жирона зробила 15 ударів по воротах, розстрілювала Наваса з мінімальних дистанцій, била по штангах, тримала м'яч, але загнати гостей у глухий кут підопічним Еусебіо Сакрістана не вдалося. На фоні тиску Жирони Реал раз за разом проводив зовні легкі, але неймовірно якісні моменти, зрештою забивши два голи з лінії штрафного. "Бланкос" не сипались, не притискалися і не поспішали, методично розриваючи каталонців через слабкі фланги, а коли розслабились та дозволили каталонцям відквитати один м'яч – моментально вбили інтригу простеньким третім голом. Чимось це було схоже на лозунг збірної Бразилії: "ви заб'єте, скільки зможете, а ми – скільки захочемо".
Звісно, в перемозі над Жироною, для якої характерні марнотратство та дурні поразки у сильних матчах, нічого фантастичного немає. Втім, слід пригадати першу половину сезону, коли Реал цілком міг згоріти Ейбару чи ЦСКА з розгромним рахунком, не витримуючи пресинг та допускаючи елементарні помилки – сьогодні таке уявити важко. Реал ще не повернув оптимальних кондицій, але чемпіонська впевненість вже при ньому.
Карім Бензема – машина
У матчі-відповіді на "Естадіо Монтіліві" Бензема оформив дубль і ледь не оформив асист – підвів юний Вінісіус. Загалом же француз виконав чотири довгі передачі (75% точних) та одну гостру. Карім і сам прекрасно чіплявся за них при будь-якому рівні складності – так, на 8-й хвилині він якимось дивом в оточенні двох захисників прийняв "тікаючий" пас від Карвахаля, розвернувся на місці та пробив у сантиметрах від дальньої штанги. Тут ще й проявилося інше вміння Бензема – ставити корпус; за весь матч він вісім разів вступав у єдиноборства, п'ять разів виходячи з них переможцем.
Карім неймовірно ефективно переміщувався й сам міг створити собі простір. Зовні неоковирний француз зробив три спроби обіграшу – дві з них були вдалими, причому одна призвела до моменту Вінісіуса. Втім, найкраща його риса – вміння знайти й заповнити потрібну зону – проявилася на 27-й хвилині. Бензема допоміг подолати пресинг у центрі, потім відкрився на правому фланзі, там створив трикутники з партнерами, отримав передачу від Карвахаля та на дриблінгу змістився у відкритий квадрат на лінії штрафного. Надалі залишалося пробити у дальній кут – 1:0.
Еволюція Бензема: він перевершив Модріча, наздогнав легенду Реала та вже наступає на п'яти Роналду
Карім забив вже 16 голів у всіх турнірах, але ще тиждень тому їх кількість була значно скромнішою. Неймовірно, але за сім днів французький форвард забив п'ять м'ячів – таким графіком у поточному сезоні не може похизуватись навіть Ліонель Мессі. Однозначно, сьогодні Бензема є головним діамантом королівської корони Реала.
Не старіють душею ветерани
На зустріч проти Жирони вийшли Кейлор Навас та Марсело – безнадійний воротар-резервіст та суперлатераль із зайвою вагою, який програє конкуренцію 22-річному Серхіо Регілону. Сантьяго Соларі дав легендам мадридського Реалу шанс довести свою профпридатність, а ті показали себе у всій красі.
Особливо сильний матч видав Навас: костариканський голкіпер не завжди успішно діяв на виходах, але на лінії продемонстрував справжній перфоменс, відбивши чотири постріли з дистанцій від 6-8 до 20-22 метрів. Крім того, він врятував Реал на 30-й хвилині, дивом зачепивши простріл Лосано й не давши Стуані замкнути його в порожні ворота. Буде дуже прикро, якщо після такого гарного поєдинку Кейлор знову повернеться в глухий резерв, поступившись важкості мішка грошей, відданого за Куртуа.
Марсело також нагадав про те, який же він крутий у атаці. У бразильця два заблокованих удари, один постріл після виходу віч-на-віч, три спроби обіграшу (дві успішних) та дві загострюючі передачі. Найбільш ефектним був його момент на 32-й хвилині, коли Марсело змістився з флангу до штрафного, влаштував красиву перепасовку з Вінісіусом та в дотик прокинув м'яч повз Муньєсу, вирвавшись прямо на голкіпера. Втім, в обороні Марсело діяв не гірше, вигравши 11 з 16 єдиноборств.
Нестандартних ходів та вміння просувати м'яч уперед дуже не вистачає лівому флангу Реала. Серхіо Регілон – більш молодий и лінійний гравець, який старанно виконує тактичне завдання, але не більше. Втім, саме це й потрібно Сантьяго Соларі: аргентинець розуміє слабкощі системи оборони "бланкос" і старається ставити прагматичний футбол, в якому не так просто знайти місце для самостійника Марсело. Крім того, досить випадковому тренерству Соларі потрібен авторитет серед примхливих суперзірок, тому Сантьяго набагато вигідніше опиратися саме на молодих футболістів. Тим не менш, з Жироною Марсело показав топ-клас, з яким тепер доведеться рахуватися.