Український віце-чемпіон світу з карате зізнався, що сумує через перемогу над росіянином – пояснив, чому так
Андрій Заплітний згадав бій у півфіналі проти представника Росії Шарафутдінова.
Андрій Заплітний / фото: instagram.com/zaplitnyiandrii
Андрій Заплітний в ексклюзивному інтерв’ю Спорт24 розповів, що на чемпіонаті світу 2025 року не мав сумніву, що виграє у суперника з Росії.
до речі
– Почну з, мабуть, найяскравішого моменту цього чемпіонату світу – вашої перемоги над росіянином Шарафутдіновим у півфіналі. Моя стрічка кілька днів вірусилася відео, на якому ви святкуєте цю звитягу, і дуже підіймала мені настрій. Але чи не було у вас певного страху виходити на поєдинок з цим суперником? Це навіть не пересічний росіянин, а людина, яка відверто підтримує війну проти України. Якби ви поступилися, то радісний вірусний ефект був би на болотах.
– Це дійсно був, мабуть, найважливіший поєдинок за всю мою кар’єру. Це другий півфінал ЧС у моєму житті, і попередній я програв. Тож емоційно мені ця дуель була дуже важлива. Плюс те, хто був моїм суперником і що мені треба було битися на тільки за себе, а за всю нашу команду, за всю нашу країну. Я розумів цю всю відповідальність.
Але всі емоції я зумів спрямувати в правильне русло завдяки нашій команді. І скажу відверто: стільки сил, як у цьому поєдинку, в мене не було ще ніколи раніше. Так, я розумів усю відповідальність. На жаль, доводилося битися за правилами з росіянином. Бо так диктує Федерація карате. Але був впевнений у своїх силах, хоч і розумів, що це буде непросто. Бо він також титулований спортсмен, чинний чемпіон Європи. Але склалося, як і мало статися. І ми показали, що дійсно є кращими за них у всьому.
– Можливо, цю перемогу комусь персонально присвятили?
– Насправді всі наші спортивні перемоги присвячені нашій головній Перемозі. Ми всі запалені однією ідеєю. Усі мої нагороди від початку повномасштабної війни присвячені тим людям, які захищають Україну, які віддали багато свого ресурсу, а дехто і своє життя. Знаю багато своїх тренерів, які зараз захищають нас, і тих, кого, на жаль, вже не повернути. Тож цю перемогу присвячую їм, – розповів Заплітний.
