"Люди тут раділи моїй медалі більше, ніж в Україні": Ковтун вперше пояснив рішення змінити громадянство

"Ми залишилися тут, я досі тренуюся в Осієку. Поки що процес йде за планом, я ще чекаю на хорватські документи. Тренер Володимир Махаревич і пан Марко Піпуніч (хорватський бізнесмен, який активно спонсорує спорт – прим. Футбол+) справді роблять усе можливе, щоб все склалося швидше.

Я не можу нічого оцінювати, тому що від нас нічого не залежить. Набагато реальніше, що це (отримання документів) станеться наступного року. Важко очікувати, що протягом 2025 року вся паперова тяганина буде впорядкована, але, чесно кажучи, мене це влаштовує, тому що останні три роки були дуже активними і виснажливими. У мене було 25-28 змагань за рік, тому зараз я можу в першу чергу відновитися від проблем із плечем. Крім того, є нові правила, тому цей рік допоможе мені ще більше покращити мої вправи.

Знаєте, як сніг з гори сходить – спочатку маленькою кулькою, а потім стає більшою. Тому за ці три роки зі мною багато чого сталося. Вплинула не лише війна в Україні. Таких ситуацій було достатньо, що змусило мене змінити громадянство. Безумовно, я відчуваю певний моральний обов’язок перед жителями Осієка, перед тренером, перед паном Піпунічем. Вони мене тут прийняли, я тут практично жив у них, спав, тренувався, харчувався. Коли я виграв олімпійську медаль, у мене було відчуття, що люди тут раділи цьому більше, ніж в Україні.

Чому? Я намагаюся це зрозуміти. Втім, у людей в Україні є набагато важливіші проблеми", – резюмував Ковтун в інтерв'ю Glas Slavonije.