Андрій Шевченко вирішив спробувати свої сили в клубному футболі. Микита Ковальчук знайомить з італійською Дженоа – першою командою у клубній кар’єрі фахівця.
Прихід Шевченка в Серію А в статусі тренера – на цю подію очікувало чимало людей ще під час його роботи у збірній України. Звичайно ж, Шеву пов’язували з Міланом, який роками шукає шлях, як вийти з затяжної кризи. Втім, сталось не так, як гадалось – Андрій Миколайович став головним тренером Дженоа, чим здивував усіх.
Що ж це за клуб? Дженоа виступає у Серії А з сезону 2007/08, коли разом з Ювентусом та Наполі повернулась до еліти італійського футболу. Клуб має досить багату історію – 9 чемпіонських титулів (більше лише у Ювентуса, Інтера та Мілана), проте всі вони були здобуті ще у довоєнні часи. Зараз же Дженоа далеко не лідер чемпіонату, навіть навпаки – 17 місце та 9 очок після 12 зіграних турів. Шевченку є над чим працювати.
Команда, з якою працюватиме Шевченко, – хто ці люди?
Вже прозвучала інформація зі списком трансферних побажань Шевченка, однак до січня українцю доведеться працювати з тим, що є у Дженоа. А команда насправді має кілька цікавих персонажів, які можуть серйозно допомогти у боротьбі за виживання.
Голкіпери. Тут вже є цікаві варіанти для роботи. Беззаперечним номером один є 34-річний ветеран Сальваторе Сірігу, який відіграв у всіх 12 поєдинках Серії А. Показники не надто втішні – 24 пропущені голи (в середньому по 2 м’ячі за гру). Конкуренцію можуть скласти ще старший Федеріко Маркетті, відомий своїми виступами за Лаціо (зіграв у 1 поєдинку Кубка Італії, в якому пропустив 2 м’ячі) та більш юні Адріан Шемпер та Лоренцо Андреначчі.
Захист. Лінія оборони – далеко не найсильніша ланка у складі Дженоа. Про це свідчить велика кількість пропущених голів – 24 (більше лише у Сампдорії, Салернітани, Спеції та Кальярі). Хоча у складі генуезців вистачає іменитих оборонців. Дженоа грає за схемою у 3 захисники – не нова тактична схема для Андрія Шевченка.
Виділяється капітан команди Доменіко Крішіто, який свого часу пограв за Ювентус та Зеніт, а також викликався до збірної Італії (26 матчів за "Скуадру Адзурру"). Крішіто є штатним пенальтистом команди, завдяки чому має розкішну статистику як для захисника – 6 голів та результативна передача у 13 матчах цього сезону в усіх змаганнях.
Доменіко здебільшого виступав на лівому фланзі оборони, проте зараз грає у центрі. Зліва ж виходить юний Андреа Камб’ясо (21 рік), який закріпився в основі Дженоа. Італієць має непогані атакувальні показники – гол та 2 асисти у 13 матчах сезону. Правий фланг закриває Давіде Біраскі (27 років), який не має результативних дій у цьому сезоні.
Трійку в центрі оборони разом з Крішіто зазвичай утворювали Нікола Максімовіч та Хоан Васкес (кожен по 5 матчів). Свій ігровий час також отримували Зіньо Ванхойсден (5 поєдинків), Стефано Сабеллі (4 матчі), Андреа Мас’єлло та Маттіа Бані (по 3 гри в сезоні).
Головна проблема захисту
Відсутність стабільності у центрі захисту є серйозною проблемою для Дженоа. Шевченку доведеться виконати чималу роботу, аби знайти ідеальний мікс у захисті. Варіантів є чимало, адже "грифони" мають як досвідчених гравців у захисті (Крішіто, Мас’єлло, Біраскі, Максімовіч), так і юних Камб’ясо та Васкеса (23 роки). Кадрова чистка не завадить – можливо, Шевченку вдасться не тільки прибрати гравців, які не підходять під його вимоги, але й запросити якісних гравців замість них.
Півзахист. Центр поля у Дженоа досить віковий, що може стати і плюсом, і мінусом. До досвідчених Мілана Баделя (11 матчів, 1 асист) та Стефано Стураро (8 поєдинків) додався юний Ніколо Ровелла (12 ігор), права на якого належать Ювентусу. Серед найближчого резерву є швейцарський ветеран Валон Бехрамі (36 років, 9 матчів у сезоні) та потужний Абдулайє Туре (6 поєдинків).
Також виходили Ернані (5 матчів), Паоло Гільйоне, (6 поєдинків) Філіппо Меледжоні та Пабло Гальдамес (по 4 гри). Така кількість гравців у півзахисті не має дивувати – Дженоа впродовж сезону грала за схемами 3-5-2, 4-2-3-1 та 4-4-2. Об’єднує їх всіх одне – 0 голів у 12 матчах в Серії А, що може стати вирішальним фактором у боротьбі за виживання. Краще справи у лівого вінгера/хавбека команди Мохамеда Фареса – 2 голи та асист у 7 матчах є досить непоганим здобутком.
Атака. Попри кволу результативність форвардів (майже третину командних голів забив центральний оборонець), у нападі є кілька цікавих фігур, з якими можливо досягнути кращих показників. Головним у нападі "грифонів" є Маттіа Дестро – 6 голів у 8 матчах Серії А говорять самі за себе. 30-річний форвард вже став своєрідним мемом, забивши у поєдинку чемпіонату з пляшкою в руці.
А от партнери по атаці підводять. Тут є і легендарний Горан Пандев, який протистояв Шевченку на Євро-2020 у статусі головної зірки Північної Македонії, і Феліпе Кайседо (екс-форвард Лаціо), а також швидкий Яя Каллон та Флавіо Б’янкі. Втім, показники у цих нападників, м’яко кажучи, не дуже: 3 голи та 6 асистів у активі цієї четвірки.
Результативність у команди на рівні міцного середняка ліги (наприклад, Ювентус, який наразі восьмий, має на один забитий м’яч менше). Однак проблема в іншому – голи здебільшого забиті зі стандартних положень або завдяки індивідуальній майстерності окремих виконавців. А от м’ячів, які вдалось забити завдяки командній взаємодії, можна перелічити на пальцях однієї руки.
Один з небагатьох голів, забитий після командної роботи:
Проблеми, які Шевченко має виправляти
Перше, що потрібно виправляти Шевченку – гра в обороні. Генуезці допускають чималу кількість моментів біля власних воріт, які, звичайно ж, мають конвертуватись у забиті голи. У деяких матчах лише дивовижна реакція Сірігу залишала "грифонів" у грі – оборона дозволяла розстрілювати його з вбивчих позицій.
Також слід звернути увагу на партнера в атаці для Дестро. Можливо, Шевченко вирішить грати з одним центрфорвардом та активними флангами – що ж, Кастільєхо та Пулішіч, інтерес до яких приписують Андрію Миколайовичу, були б серйозним підсиленням команди. Якщо ж грати у 2 нападники, треба знайти оптимальне поєднання, а часу на це не буде.
Якщо ж брати у перспективі, то Шевченко мав би серйозно омолодити склад. Так, є кілька молодих виконавців, але більша частина – ветерани, яким уже за 30. Досвід, звичайно, важливий, але така кількість вікових гравців (особливо в захисті) не є позитивом. Швидкість та реакція з віком лише втрачаються, тож пошуки нових оборонців мають стати пріоритетом для Шеви.
Прогноз на сезон
Шевченко в Україні асоціюється виключно з перемогами. Ще б пак – розбивав Реал та Барселону в Лізі чемпіонів, вигравав ЛЧ та "Золотий м’яч" у складі Мілана, ставав чемпіоном АПЛ у Челсі. В статусі тренера Андрій Миколайович не просто вивів збірну України на Євро-2020, а й досягнув 1/4 фіналу.
У Дженоа, звичайно ж, так просто не буде. Але склад у "грифонів" все ж досить непоганий, аби втриматись у Серії А. Та й хочеться, аби у Шевченка все вийшло. Керівництво клубу начебто озвучило мету – нав’язати боротьбу за єврокубки, але це наразі нереально. А от порятунок від вильоту та місце трохи нижче середини таблиці (з 11 по 15) виглядають реальними завданнями, яких Шевченко може досягти в першому сезоні Серії А.
Побачити, чим українець завойовуватиме любов у Італії, можна незабаром – його Дженоа 20 листопада прийматиме вдома Рому Жозе Моурінью. Саме зустріч зі своїм екс-наставником, який вже встиг відреагувати на майбутнє протистояння з українцем, розпочне нову главу в кар’єрі Шевченка. Хтозна, можливо колишній тренер збірної України вже знайшов способи здивувати досвідченішого візаві...