Шахтар – молодці, що повернулися до витоків. Однак без катастрофічного управління Реалом від Зідана команда Каштру навряд чи претендувала б на 1/8 Ліги чемпіонів перед останнім туром.
Терпіти у стилі Луческу в його топових матчах з Динамо. Мудрий розрахунок на шанси, які неодмінно прийдуть. Цей старий-новий бійцівський метод знову в моді на українських полях у єврокубках, минулотижнева Зоря не дасть збрехати. Це той Шахтар, який на початку 2000-х боровся з гегемонією Динамо і намагався вперше зайти в ЛЧ ще без бразильців. Рідні нападники Воробей і Бєлік ще не стали жертвами неминучої навали латиноамериканських зірок. Ателькін повернувся все таким же голодним до голів після вояжу з Італії та Португалії. Попов, Старостяк і Шевчук готові вмирати в обороні. Зубов розриває на фланзі не гірше за Соломона. Тимощук ще не знає, що далі його чекає м'яко кажучи сумнозвісний з репутаційної точки зору камбек до лав Зеніта – і це після Баварії, в час російської агресії проти його батьківщини...
Каштру тричі відмовлявся від контролю з його ставкою на креатив бразильців і тричі тріумфував. Нічию з Інтером теж спокійно можна вважати серйозним тріумфом. Історичний дубль перемог над Реалом. Від кого-кого, а від "гірників" чекати настільки закритої гри не доводилося. Як і бачити Дентінью (в ЛЧ забивав лише двічі і лише "королям") таким кілером. Але здобуті 7 очок переважують все. Так, як перемогу Луческу в Суперкубку України 2020 не перекреслиш жодною критикою "експертів", буцімто така глуха оборона – це не футбол. Адже в обох випадках, коли португальський наставник ставив на гру першим номером, Шахтар провалювся з тріском і ганьбою. Такого "футболу" вам треба? Я особисто дякую, надивився у матчі Іспанія – Україна (4:0) на Ді Стефано.
Вони самі стали жертвами очікувань свого президента, любителя сміливішої гри, домінування в центрі поля. Якби Каштру до кінця був вірним собі ще й з Борусією, теоретично найслабшим суперником, зараз донецький клуб міг святкувати як мінімум єврокубкову весну. Але як же гординя може дозволити грати проти якогось там Гладбаха низьким блоком від оборони, віддавши м'яч, поставивши на тиск і максимальну щільність автобуса біля воріт Трубіна/Пятова, а не техніку бразильців у серединці? Ми ж недавно розбивали Вольфсбург, а "вовки" в Бундеслізі йдуть навіть вище. І якщо перший київський матч ще можна сеу Луїшу пробачити (не вгадав з тактикою, переоцінив своїх гравців, поганий день), то боюсь, що повторення помилкової стратегії на полі Борусії М може виявитися фатальним.
Зідан також став жертвою помилкових виборів. Усе почалося далеко не 1 грудня. Іспанські журналісти в один голос із фанатами зараз дорікають французу загальною трансферною політикою і кепським управлінням. Простий приклад – Регілон, свій хлопець. Людина виходить у стартовому складі Моурінью та веде Тоттенхем на сенсаційну вершину АПЛ. Асисти, надійна гра в обороні – чого ще треба від фулбека? Та Зізу не дає Серхіо і єдиного шансу, обирає старенького Марсело і земляка Менді, який привозить вирішальний гол у Києві та й в Мадриді виглядає розгубленим. А рішення позбутися Льоренте та Хамеса? Вони все доводять у нових клубах. Тоді як гра в обох матчах ще одного француза, Варана – це взагалі червоний квадратик і позначка 18+.
Так, без Серхіо Рамоса в ЛЧ Реал Мадрид – тотальний аутсайдер, 7 поразок і лише 2 виграші за 9 останніх подібних матчів. Так, після відходу Роналду гра "бланкос" попереду виглядає трагічно – доводиться сподіватися на добродушних суперників, які самі розкриваються. Але на те й існує тренер, аби правильно перебудувати команду з мінімальними втратами для результату та гри. Бо інакше тоді це Реал Рамоса чи КР7, а не Зідана. За такого розкладу комусь потрібно готувати валізи, хоч як би Флорентіно не хотів визнавати помилку з повторним призначенням француза.
Останнім часом Мадрид все більше виглядає посміховиськом навіть на внутрішній арені. Цього разу мережу розірвала катастрофічна гра "вершкових" при обороні. "Як же подобається ця присвята Реала Марадоні. Як в біса я можу вболівати за цю команду. Цей клуб назавжди закінчився, відколи VAR ввели в ЛЧ. Реал може краще, ніж МЮ", – масово глузують вболівальники. Кроос, Модріч, Едегор – весь центр поля – плюс Начо і Родріго чемно вишикувалися в рядочок, поки Коваленко опинився з м'ячем, отримавши у подарунок кавер "100 років самотності".
Не дивно, що потім мадридці самі ж і виклали (привіт Менді та Варану!) снаряд на блюдечку Дентінью. Це команда з жахливою організацією, що нагадує УПЛ і є так добре знайомою Шахтарю. Браво Каштру і всій команді за гарну підготовку, аналіз суперника, реальну оцінку власних сил та бездоганне втілення плану на гру. Та до того моменту Шахтар лише раз створив щось путнє біля чужих воріт. І також завдяки жахливому розташування гравців Реала (Васкес викидається, Едегор і Модріч знову дивляться кіно, всі чекають чогось один від одного, а перед Тайсоном божевільна зона можливостей).
Уже потім ще 3-4 моменти посипалися. У своєму штрафному сидів Шахтар, розриви були на іншій половині. Зідана таки плавлять, чи він банально не готує свої команди до тих, кого вважає середняками та аутсайдерами? Ну, в нього ж велика команда, багаторазовий переможець ЛЧ – куди їм опускатися до вивчення таких дрібниць. Нам і краще. Вперше в історії Ліги чемпіонів у плей-офф може вийти клуб, який забивав на груповому етапі тільки одній команді (якщо "гірники" зіграють 0:0 з Інтером, а Реал не здолає Борусію). Та дещо неймовірне вже сталося. Мадрид ще ніколи не був настільки близький до такої прірви, як виліт на груповому етапі головного єврокубка.
Шахтар – Реал: чудовий план Каштру проти флангів Зідана та зірковий час Вітао