Смерть, яку ніхто не помітив: Філ Масінга вивів збірну ПАР на Мундіаль і перетинався із Шевою у Серії А
"Футбол 24" розповідає про південноафриканського форварда Філа Масінгу, який помер у віці 49 років від раку.
Філ Масінга
Всі інсайди про зірок збірної України.
"Ми втратили справжню футбольну легенду. Він проклав шлях у Великобританію для всіх південноафриканських футболістів", – написав у Twitter Стівен Пієнаар, колишній хавбек Евертона, Тоттенхема та Сандерленда, реагуючи на сумну звістку із батьківщини.
Справді, трансфери Квінтона Форчуна в МЮ, Шона Бартлетта у Чарльтон, Бенні Маккарті та Арона Мокоени у Блекберн були вже згодом. А от піонерами Південної Африки в АПЛ стали захисник Лукас Радебе і форвард Філ Масінга, які перейшли у Лідс завдяки сприянню агента ФІФА Марсело Хаусмана. Трапилося це у 1994-му.
Говард Вілкінсон і його африканські велети: Радебе (ліворуч) та Масінга
На той момент Масінга мав за плечима чотири роки дорослого футболу у складі південноафриканських клубів Джомо Космос та Мамелоді Сандаунз. В обох командах демонстрував хорошу, а іноді навіть вражаючу результативність. Приміром, у 108 матчах за Мамелоді молодий форвард настріляв 98 голів. Прекрасна антропометрія (193 сантиметри зросту), швидкість антилопи, потужний удар. Феноменальним снайпером зацікавилися у Лідсі.
Минуло два роки з того часу, як Лідс став чемпіоном Англії. Біля керма команди перебував все той же головний тренер – Говард Вілкінсон, а завдання ставилися настільки ж амбіційні. Потрапивши у м’ясорубку Прем’єр-ліги, Масінга знітився. Це перший серйозний виклик у його кар’єрі, та ще й на такому рівні!
Періодами Філу таки вдавалося демонструвати непоганий футбол, але форварда оцінюють за забитими м'ячами. Упродовж двох років африканець, програвши боротьбу за тверде місце в основі Лідса, провів 31 матч у чемпіонаті, забив лише 6 голів. А от його співвітчизнику Радебе – поперло! Він виступав тут аж до 2005 року, ставши легендою клубу.
У пошуках регулярної ігрової практики Масінга перейшов у перший-ліпший клуб – швейцарський Санкт-Галлен. Цей рік (1996-й) ознаменувався ще й тріумфом збірної ПАР на домашньому Кубку Африки. Свій єдиний м'яч Філ забив у першому ж турі, відкривши рахунок переможного матчу з Камеруном (3:0). Звитяги над Анголою (1:0), Алжиром (2:1) та Ганою (3:0) вивели господарів у фінал, де завдяки дублю Марка Вільямса "Бафана Бафана" вклали на лопатки ще й Туніс – 2:0. А от у Санкт-Галлені чемпіона Африки очікувало повне фіаско – лише 10 матчів, жодного забитого м'яча.
Наступний рік Масінга розпочав уже на Апеннінах, у складі Салернітани, а невдовзі підписав контракт із Барі, міцним середняком тодішньої Серії А. Нарешті це був той самий Філ Масінга, на якого спокусилися у Лідсі. До форварда повернулася впевненість і голи. Упродовж чотирьох сезонів африканець відзначився 24 рази – і це тільки у матчах чемпіонату. Перетинався він на полі і з Андрієм Шевченком, який тоді запалював у Мілані. Час прощатися із Барі настав у 2001-му, коли команда вилетіла у Серію В.
Проте особливий слід в історії Філ Масінга залишив у футболці національної збірної. Відбір на ЧС-1998 став найкращим періодом його кар’єри. Варто зауважити, що південноафриканці довгих 24 роки перебували за бортом Мундіалю – через політику апартеїду ФІФА позбавила їх права на участь у кваліфікаційних відборах. Коли ж "Бафана Бафана" нарешті отримали "зелене світло", не зуміли пробитися на чемпіонат світу у США.
І от – новий відбір. П’ять фінальних квартетів, переможці яких будуть нагороджені заповітними квитками у Францію. ПАР стартувала із домашньої перемоги над Заїром (1:0), єдиний гол в активі Масінги. А от далі почалися проблеми: нульова нічия із Замбією, безнадійна поразка (0:2) від головного конкурента – Конго. Команда Клайва Баркера, який, власне, привів її до титулу чемпіона Африки-1996, терміново потребувала справжнього лідера. Вожака, що поведе за собою попри несприятливі обставини.
І такий вожак знайшовся – Філ Масінга.
У четвертому турі південноафриканська збірна приїхала у Заїр і більшу частину матчу страждала у марудній боротьбі з аутсайдером групи. Рахунок 1:1 зберігався до 71-ї хвилини, поки Масінга не забив вирішальний голасо. Потім була куди впевненіша звитяга над Замбією (3:0) і черговий обов’язковий м’яч від Філа. До вирішального матчу у 6-му турі ПАР та Конго підійшли, маючи однакову кількість очок – 10. Конголезців влаштовувала навіть нічия.
На 14-ій хвилині футболісти Конго втратили м’яч в центрі поля, Масінга отримав пас уперед, зробив кілька кроків своїми довжелезними ногами і щосили бабахнув з-за меж штрафного майданчика у ближню "дев’ятку"!
Рахунок 1:0 на користь ПАР зберігся до фінального свистка. Це означало, що "Бафана Бафана" вперше у своїй історії зіграють на фінальному форумі Кубка світу. Особливий момент, творцем якого став Філемон Рауль Масінга, або ж Чіппа, як із любов’ю називали його уболівальники.
Щоправда, у Франції абсолютним новачкам довелося несолодко: у першому ж турі належало зіграти проти господарів турніру. Голи Дюгаррі та Анрі, а також трагікомічний автогол П’єра Ісса призвели до легкого тріумфу фаворитів – 3:0. Масінга відіграв увесь матч, але нічим особливим не запам’ятався. Як і в другому турі проти Данії, коли вийшов на заміну, щоб відіграти останні 15-16 хвилин. Тим не менше, ПАР вдалося вчинити сенсацію і набрати своє перше очко – 1:1. Зрештою, у заключному матчі із Саудівською Аравією африканці знову не програли (2:2), але це дійство відбулося вже без участі великого Філа.
…Попрощавшись із Барі, Масінга поглянув у напрямку Туманного Альбіону. Його вело туди серце і глибоке переконання, що він ще не сказав свого останнього слова, не вичавив із себе максимум у Лідсі. Форвардом зацікавився Ковентрі, який тільки-но втратив елітну прописку, але прибрати фінтом британське законодавство не вдалося – Філ не отримав дозволу на працевлаштування. Довелося їхати у нікому не відомий клуб Аль-Вахда (Об’єднані Арабські Емірати). Там кар’єра Масінги билася в агонії і спустила останній подих.
Форвард повернувся на батьківщину. У 2006-му зробив несміливу спробу запустити тренерську кар’єру. Упродовж кількох місяців очолював клуб PJ Stars у третьому за силою дивізіоні чемпіонату ПАР, проте швидко розчарувався у тренерському ремеслі. Паралельно вліз у чималі борги – щоб отримати гроші, довелося продати деякі цінні речі, зокрема золоту медаль чемпіона Африки-1996…
"Декому поталанило отримати знання у фінансовій галузі завдяки навчанню або кар’єрі. Моїм же університетом було саме життя", – гірко усміхався Масінга в одному з інтерв’ю.
Розповідали, що попри давнє розчарування і набиті гулі, Філ збирався повернутись у футбол. Якщо не тренером, то хоча б на якусь адміністративну посаду. Наприкінці минулого року він відчув несподівані і сильні приступи болю в шлунку. Госпіталізація у суворі стіни клініки Цепонг, поглиблене обстеження і діагноз – рак.
Лікарі давали шанси на одужання. Принаймні, у цьому запевняла дружина Масінги, дякуючи багатьом небайдужим за підтримку, зокрема – фінансову. Філ пройшов хіміотерапію, його стан начебто стабілізувався.
І все ж у боротьбі із страшною недугою організм велетня виявився не таким сильним, як його удар з правої. Тринадцятого січня Масінга відійшов у Вічність. Смерть, яку ніхто не помітив, зробила свою справу тихо та швидко.
"Немає слів – лише сльози". Життя і смерть найвідомішого фаната "Фейєнорда"
