Шахтар і білі ночі: фіни скандують "Слава Україні", помічники Турана в ложі преси, сувора вимога до "гірників"
Ольга Любушкіна розповідає про матч-відповідь кваліфікації Ліги Європи між Ільвесом та Шахтарем, який відбувся у Тампере (0:0).
Шахтар дякує за підтримку / Фото Ольги Любушкіної
Донеччани прибули до Фінляндії напередодні матчу. Перша зустріч команд завершилася розгромною перемогою Шахтаря з рахунком 6:0, тож залишалася формальність – підтвердити прохід "гірників" до наступної стадії.
У Тампере Шахтар приїхав не з порожніми руками. Є мила традиція: клуби дарують невеликі подарунки, коли грають на виїзді. І я взяла участь у цьому процесі. Справа у тому, що пакунок, призначений для Ільвеса, перебував у Києві. А оскільки я їхала до команди, то захопила його з собою. Всередині – футболка Шахтаря у прозорому пакуванні.
до речі
Ця традиція – не щось нове. Болонья та Інтер дарували "гірникам" екіпірування, а ПСЖ колись передав донеччанам шматок газону у прозорому кубі. Шахтар дарує не тільки футболки, іноді це ще й молоточки – символ клубу. Усі презенти передаються до клубних музеїв і там зберігаються. Обожнюю подібні історії. Начебто така дрібниця, але дуже мило.
Тампере – промислове місто, особливо сильне в машинобудівництві. Розташовується поміж двох озер, куди втиснулася ще й річка. Промислові обʼєкти дивним чином ніяк не псують краєвиди. Деякі з них стали музеями або локаціями для різних заходів. Усім знайшлося застосування.
Найбільш незвичним було те, наскільки увечері на вулицях світло. Білі ночі! Виходиш о 23:00 на вулицю і відчуття, наче день. А о сьомій ранку сонце вже припікало. Якщо Любляна здалася більш спокійним, розміреним містом, то в Тампере о дванадцятій ночі можна зустріти купу людей, які просто гуляють чи відпочивають у барах. Ще хтось обирав локацію поблизу води – біля водоспаду Таммеркоскі (шлюз) з алеєю кохання.
Місто дуже зелене, скрізь дерева, доглянуті газони, де можна спокійно присісти відпочити. Багато висаджених квітів, які намагалися підібрати по кольорах, що створювало приємну атмосферу. Вулички чисті, але урни для сміття ще треба пошукати.
Приїзд Шахтаря у гості до Ільвеса – велика подія. "Гірники" – один із найтитулованіших клубів, які грали проти місцевої команди. Тому не дивно, що трибуни були майже заповнені. За офіційними даними матч відвідали 7340 глядачів.
Фанати збиралися повільно і більшість підтягнулася на свої місця лише перед стартовим свистком. Виднілося багато українських прапорів, а ще – клубна символіка Шахтаря. На центральній трибуні привернули увагу вболівальники у футболках Галатасарая та Фенербахче. Вони до останнього чекали на Арду Турана.
Поки команди розминалися, на трибунах зʼявилися синьо-жовті стяги з написами "Херсон", "Крим", "Нова Каховка" та банер "The war goes on". Нагадування, що війна триває, стюарди не знімали, а навпаки – допомагали закріпити.
Даріо Срна зʼявився на полі під час розминки гравців. Хорватський функціонер залюбки фотографувався із фанатами.
Ультраси Ільвеса справили враження. На старті матчу вони почали заряджати "Путін х*йло" і всі 90 хвилин палко підтримували свою команду. А ще повісили на власному секторі український прапор.
У ложу для преси піднялися помічники Турана. Тому спостерігати за матчем було цікавіше, оскільки вони бурхливо реагували на деякі епізоди. Турецький фахівець заявляв на прес-конференції, що ротації не буде, але провів аж вісім замін.
до речі
Шахтар на правах фаворита тримав мʼяч і намагався увійти до штрафного майданчика через фланги. Так, удари у "гірників" були, але бракувало якості. Ільвес, звісно, сидів в обороні, відбиваючись. Траоре допомагав суперникам, марнуючи нагоди. Артем Бондаренко свій шанс не використав, пробивши вище воріт. Загалом резервісти показали, наскільки багато в них проблем із реалізацією і чому грають інші. До 60-х хвилин лише один удар Шахтаря влучив у площину воріт.
Поки "гірники" намагалися забити, на трибунах пролунали кілька зарядів "Шахтар, Шахтар". Атмосфера на стадіоні була просто неймовірною.
Заміни Турана були своєчасними, але особливої ефективності свіжі гравці не принесли. У підсумку лише нічию повезли із Фінляндії. Для Ільвеса – це класний результат, а Шахтар перевірив в офіційному матчі інших виконавців.
Перед фінальним свистком на трибунах зʼявився наш прапор із написом "Донецьк – це Україна". Всі гравці підійшли і сфотографувалися на його фоні, а також аплодували українцям на трибунах.
до речі
На прес-конференції Туран висловив вдячність гравцям за їхнє старання і похвалив команду. Наставник "гірників" був доволі лаконічним у своїх відповідях. На моє запитання про відхід з оборони сказав наступне: "Коли в першому таймі суперник почав пресингувати, ми активно використовували воротаря для виходу з-під тиску. Але найнебезпечніше у першій та другій зонах – це імпровізація. Ми цього не приймаємо. Навіть якщо вдалося вийти з-під пресингу успішно, але не за планом – ми все одно це розбираємо на тренуваннях і пояснюємо, що це неправильно. У першій і другій зонах команда має дотримуватися плану на 100 відсотків. У третій зоні ми дозволяємо більше свободи – поважаємо індивідуальну майстерність гравців. Але в захисній і середній третині – тільки чітко за планом, без імпровізацій".
Вдалося поспілкуватися з Азаровим та Бондарем, які поділилися своїми враженнями. Валерій залюбки розмовляв, був щирим. У підтрибунці на гравців чекала представниця українського фонду в місті Тампере і всі футболісти підписали футболку для організації. Біля автобуса зібралася невелика група фанатів, щоб ще раз подивитися на Шахтар. Ультраси фінів вигукували "Слава Україні".
Команда одразу після матчу вилітала додому, оскільки наступного дня був запланований товариський матч. В аеропорту виникло відчуття, що ми єдині, хто кудись подорожує. Тренерський штаб одразу передивлявся якісь фрагменти матчу. Гравці відпочивали і спілкувалися. Бондаренко та Бондар трохи пожартували з журналістами.
Прибули ми в Любляну вже вночі. Тепер Шахтар готуватиметься до матчів із Бешикташем. Щодо нічиєї, то, на мою думку, ніяких висновків не варто робити прямо зараз. Та і після турецького вояжу теж. Потрібна дистанція, щоб оцінити роботу Арди Турана. Він поки шукає баланс між атакою і обороною, працює над формуванням свого стартового складу. Згодом побачимо, що з цього вийде.
