Серіал "Клон": 73 роки тому у Ла Лізі виступав клуб із Африки – копіював Атлетіко і сенсаційно обікрав Реал
"Футбол 24" розповідає про клуб Могреб Тетуан. Він не настільки простий, яким здається на перший погляд.
Відстань між Іспанією та Марокко у найближчій точці – 13 кілометрів. Від Європи до Африки, розділених Гібралтарською протокою, подати рукою. А погожої днини мешканці обох континентів можуть бачити протилежний берег неозброєним оком.
до речі
Закономірно, що Іспанія і Марокко пов’язані давніми культурними нашаруваннями та історією, яка не завжди була безхмарною – достатньо згадати період Реконкісти. Попри агресію іспанців та османів, королівству Марокко тривалий час вдавалося зберігати суверенітет і загальний добробут свого населення. Цікавий факт: 1787 року марокканці першими у світі визнали нову державу – США – на дипломатичному рівні.
рекламна інформація
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Та XX століття принесло північно-африканській країні політичну турбулентність. Марокко давно входило у сферу інтересів європейських колонізаторів, тож 1906 року королівство поділили між Францією та Іспанією.
Через 16 років у місті Тетуан, яке перебувало під іспанською протекцією, заснували Атлетичний клуб Тетуан. Зробила це група іспанських ентузіастів, які фанатіли від мадридського Атлетіко. Тож і кольори ігрової форми обрали відповідні – червоний, білий та синій. Згодом подумали: навіщо ці церемонії? Тож і назву змінили на Атлетіко – щоб вже зовсім ніяких сумнівів ні в кого не виникало. Тим паче, генералісимус Франко наполягав на ідеї, що іспанські колонії повинні в усьому наслідувати "старших братів".
Майже три десятиліття марокканський Атлетіко грав у футбол в нижчих іспанських дивізіонах і, здається, не міг мріяти про більше. Але якщо на стіні висить рушниця – вона обов’язково має вистрелити. Сезон 1950/51 команда з Африки провела настільки вдало, що кваліфікувалася у Прімеру.
Атлетіко Тетуан у сезоні 1951/52 / Le Desk
Якою була Ла Ліга зразка 1951/52? Шістнадцять клубів, а не двадцять, як тепер. За перемогу, звісно, нараховували і ще довго нараховуватимуть два очки, а не три. Атлетіко Мадрид, який розпочав новий сезон у статусі чемпіона Іспанії, очолював Еленіо Еррера – легендарний аргентинський тренер тільки-тільки заявив про себе, як про серйозного спеціаліста. З Реалом працював Ектор Скароне – чемпіон світу-1930 у складі збірної Уругваю.
Натомість Барселону тренував словак Фердінанд Даучік – знаменитий захисник Слована і празької Славії, який у 1940-х втік від більшовицького концтабору на Піренеї. В атаці каталонців вже запалював Ладіслав Кубала, який заб’є у тій кампанії 27 м’ячів, а його партнер Сесар Родрігес – 21. Найкращим же снайпером сезону із 28 голами став Паїньйо із Реала – ще одна суперзірка епохи.
Атлетіко Тетуан навіть близько не міг похизуватися статусним складом чи тренером рівня Еррери. Колектив простих роботяг, не більше. Опинившись серед еліти, марокканці швидко зрозуміли, що їхнє місце – внизу таблиці, а максимум мрій – це збереження прописки ще на один сезон.
Новачки просто-таки провально виступали на виїзді – 14 поразок у 15 матчах. Той п’ятнадцятий вигризли у Депортіво – 3:2. В усіх інших випадках влітали без шансів, іноді вкрай розгромно, як от 0:7 Сельті чи 0:8 столичному Атлетіко.
Стадіон у Тетуані / Wail El Yousfi
У Тетуані дуже некомфортно почувалися вже гості. Рідні стіни допомогли марокканцям прибити Расінг (5:1), Спортінг Хіхон і Реал Сосьєдад (по 3:1), Депортіво (2:0), Сельту (2:1) і навіть "старших братів" із Атлетіко Мадрид (4:1). Щоправда, цей результат досі викликає багато суперечок, адже існує підозра, що столичні "матрацники" програли спеціально, щоб допомогти фарм-клубу уникнути вильоту. Навіть Реал тут загубив очки. Атлетіко Тетуан вів 3:1 після феєричного дубля свого хавбека Хуліана Гарсії, але втратив перемогу на 89-й хвилині (3:3).
Так чи інакше, сім звитяг, п’ять нічиїх і вісімнадцять поразок не дозволили африканській сенсації піднятися вище останнього місця у таблиці. Через чотири роки, у 1956-му, Марокко повернуло собі незалежність від метрополій, а Атлетіко Тетуан розпався на два нові клуби. Сеута приєдналася до Іспанії і прямо зараз демонструє непогані результати у Сегунді. Натомість клуб Могреб Тетуан попрямував у марокканську лігу.
Обличчя сучасної команди / Фото ФК Могреб Тетуан
Упродовж багатьох десятиліть Могреб не хапав зірок арабської ночі з неба, але врешті у 2012-му вперше став чемпіоном Марокко. То був особливий сезон, адже золото вдалося завоювати навіть попри бойкот кількох лідерів команди, які страйкували через затримку зарплат. На шляху до трофею Могреб підтримувало ціле місто. Достатньо сказати, що на виїзні поєдинки за клубним автобусом вирушали до 30 тисяч фанатів із Тетуана.
Могреб продовжує виступати у червоно-біло-синій формі і залишив у своїй назві приставку "Атлетіко". Він був та залишається в історії єдиним африканським клубом, який спробував щастя в елітному дивізіоні європейського чемпіонату.
