Самсунспор – дебютант із трагічною історією: міг грати з Шахтарем, легендарний Шелепницький застерігає Динамо
Наступним суперником Динамо у Лізі конференцій 2025/26 стане турецький Самсунспор. Що це за команда і з чим її "їдять" – розкаже "Футбол 24".
Самсунспор – суперник Динамо у Лізі конференцій / колаж: ФК Самсунспор
На північному узбережжі Туреччини, там, де хвилі Чорного моря ніжно торкаються берега, розкинулося місто Самсун – адміністративний центр однойменного іла і важливий морський порт країни. Його бухта здавна приваблювала купців і мандрівників, а вже у ХХ столітті Самсун перетворився на ключовий транспортний вузол, де перетинаються морські, залізничні та повітряні шляхи.
Місто живе динамічно: тут діє власне летовище, а порт обслуговує мільйони тонн вантажів щороку – від зерна й тютюну до фруктів і вовни. Самсун є серцем тютюнового краю, де цей продукт вирощують і переробляють у промислових масштабах. Поруч із тютюновою галуззю активно розвиваються харчова, хімічна промисловість, а в гірських околицях виготовляють мінеральні добрива.
Та не лише виробництвом живе Самсун. Це величне й мальовниче місто у країні, де футбол – не просто гра, а частина життя; де кожне подвір’я і кожна вулиця дихають любов’ю до м’яча. І Самсун не є винятком – тутешні вболівальники з гордістю підтримують свою команду, Самсунспор, яка стала справжнім символом міста.
30 червня 1965 року п’ять місцевих аматорських команд об’єдналися під керівництвом Кадрі Ерсана. Так народився професіональний футбольний клуб Самсунспор. У дебютному сезоні новостворена команда фінішувала п’ятою, а вже 1969 року досягла історичного успіху – вперше здобула путівку до найвищого дивізіону Туреччини.
Після п’яти сезонів серед еліти Самсунспор у 1975 році вилетів до Другої ліги, але вже наступного сезону повернувся. Наприкінці 70-х клуб провів шість років у нижчому дивізіоні, коли президент Ендер Дженгіз запровадив політику "повернення до коріння", роблячи ставку на місцевих гравців. Це принесло плоди: у 1984/85 Самсунспор виграв групу Другої ліги з рекордною серією 26 матчів без поразок, а після повернення в еліту двічі поспіль фінішував третім (1985/86 і 1986/87). Цей результат залишається найкращим у клубній історії – востаннє повторений у сезоні 2024/25.
20 січня 1989 року Самсунспор пережив найтрагічніший день у своїй історії. Під час поїздки на матч із Малатьяспором автобус команди потрапив у ДТП біля міста Хавза.
Унаслідок аварії загинули головний тренер Нурі Асан, гравці Музаффер Бадалиоглу, Мете Аданир і водій Асим Озкан, а югославський футболіст Зоран Томіч помер через шість місяців у комі. Кілька гравців дістали важкі травми й були змушені завершити кар’єру. Федерація футболу Туреччини надала Самсунспору почесний статус, дозволивши залишитися в еліті. На згадку про трагедію клуб додав чорний до своїх червоно-білих кольорів.
Після стабільного періоду виступів у Суперлізі Самсунспор у 2006 році вилетів з еліти, завершивши 13-річну безперервну участь у найвищому дивізіоні. Повернення у 2011-му виявилося коротким – уже через рік команда знову опустилася в Першу лігу. Фінансові труднощі призвели до ще глибшої кризи, і в сезоні 2017/18 Самсунспор уперше в історії зійшов до третього дивізіону.
Гравці Самсунспора
Новий етап розвитку розпочався після корпоратизації клубу у 2018 році. Завдяки інвестиціям Самсунспор швидко відродився – спершу повернувся до Першої ліги, а у 2023 році знову піднявся в Суперлігу після 11-річної перерви. Попри трансферну заборону від ФІФА у сезоні 2024/25, команда здійснила справжнє диво – фінішувала третьою у чемпіонаті та вперше в історії пробилася до плей-офф кваліфікації Ліги Європи. Там програла Панатінаїкосу, як раніше і Шахтар, та вилетіла до Ліги конференцій. В основному етапі одним із суперників стало київське Динамо – цікава історія єврокубків, яка поєднала турецький клуб із грандами українського футболу.
Щодо складу – розпочнемо, як завжди, з цифр. Вартість Самсунспора становить майже 50 мільйонів євро – практично на 30 мільйонів менше за Динамо, але це лише частина картини. У складі турецького клубу 55% легіонерів, що значно більше, ніж у київському гранді, де відсоток іноземців, як ми знаємо, традиційно невисокий.
Самсунспор – типовий турецький клуб, де легіонери визначають ритм гри і часто "роблять погоду" на полі. На це літнє трансферне вікно команда підійшла відповідально, враховуючи досвід минулого року з трансферним баном, і серйозно підсилилася. До складу прийшли близько 13 новачків, а на їхнє придбання витратили приблизно 12 мільйонів євро. Вочевидь, закупівля була чітко прицілена на єврокубки.
Зекі Явру
У складі "червоних блискавок" варто виділити кількох футболістів, які визначають обличчя команди. Розпочнемо з капітана – 34-річного Зекі Явру. У Самсунспорі він з 2022 року, а раніше виступав у низці турецьких клубів. Вихованець Трабзонспора цього сезону вже встиг провести 11 матчів у Суперлізі та віддати одну результативну передачу.
Окан Коджука
Далі варто згадати основного воротаря – Окана Коджука. Турецький кіпер уже два роки захищає кольори Самсунспора і, як і капітан команди, не має досвіду виступів за межами Туреччини. У його кар’єрі є помітний етап у Галатасараї, де він провів два сезони та відіграв 29 матчів. Однак саме в Самсунспорі Коджук досягнув найвищої оцінки у своїй кар’єрі – 2,2 мільйона євро.
Маріус Муандільмаджі
Також не оминемо Маріуса Муандільмаджі – фактурного нападника з потужними фізичними даними (1,90 м), який додає команді гостроти попереду. Хоча він не є типовим бомбардиром, цього сезону вже відзначився двома голами та однією результативною передачею. Муандільмаджі приєднався до "червоних блискавок" у 2023 році, до цього намагався закріпитися в Порту, але до основного складу так і не пробився. У Туреччині ж форвард розкрився по-новому – саме тут він досягнув найвищої вартості у своїй кар’єрі.
Олів'є Нтчам
Окремої уваги заслуговує Олів'є Нтчам – мозок команди і справжній лідер середини поля. Центральний хавбек універсальний: може діяти як глибше, так і ближче до атаки, керуючи темпом гри. Нтчам пройшов школу Манчестер Сіті, виступав за молодіжні збірні Франції, а на рівні національних команд обрав Камерун. Встиг пограти за Селтік, Марсель і Суонсі, а до Самсунспора приєднався вже як сформований гравець із великим досвідом. Щоправда, у матчі проти Динамо його участь під питанням – півзахисник відновлюється після пошкодження.
Гравці Самсунспора
Ще один яскравий гравець – вінгер Ентоні Мусаба. Креативний, технічний і вибуховий новачок "червоних блискавок", який однаково впевнено почувається як на правому, так і на лівому фланзі атаки. Цього сезону вже встиг відзначитися голом у ворота Легії – команди, з якою незабаром зустрінеться Шахтар. Мусаба має цікаву кар’єрну траєкторію: значну частину свого шляху належав Монако, однак постійно змінював клуби на правах оренди.
Знову вінгер, на якого робить ставку турецька команда, – Тангуй Кулібалі. Також новачок, який лише у вересні приєднався до клубу, але вже демонструє свою технічність і креативність. Вихованець академії ПСЖ має вибухову швидкість і добре читає гру, тому чудово підходить для контратакувального стилю, який нині активно розвиває Самсунспор. Його манера гри додає команді непередбачуваності на флангах.
Карл Хольсе
І насамкінець варто відзначити атакувального півзахисника Карла Хольсе – одного з найдорожчих гравців Самсунспора. 26-річний данець у цьому чемпіонаті вже відзначився двома голами (причому в одному матчі) та демонструє впевнені дії в останній третині поля. Хольсе належить до типу скандинавських футболістів, які поєднують креативність із холоднокровністю у завершальній фазі атаки – саме його дії Динамо доведеться особливо уважно стримувати.
Томас Рейс
Ледь не забули про керманича табору Самсунспора – Томаса Рейса. 53-річний німець пройшов різні етапи кар’єри: був скаутом, тренував жіночі команди, працював асистентом і нарешті головним тренером. Більшість менеджерського досвіду здобув у Бохумі, але також працював із юнацькими командами Вольфсбурга та основою Шальке.
У Туреччині Рейс лише рік, але саме під його керівництвом команда досягла найкращого результату за кілька десятиліть та вперше в історії пробилася до єврокубків. Нині клуб у чемпіонаті посідає шосте місце – не надто вражаюче, але чемпіонат ще далекий до завершення. Улюблена схема Рейса – атакувальна 4-3-3, хоча найчастіше команда грає у 4-1-4-1. Тому Динамо, і особливо Шовковський, мають звернути увагу на контроль простору та пресинг, аби не дозволити туркам домінувати в середині поля.
Динамо на шляху до Туреччини / фото: ФК Динамо
Щодо самого Динамо, то напередодні прес-служба киян повідомила про втрати: Андрій Ярмоленко застудився і не допоможе команді у найближчому поєдинку. Окрім нього, за індивідуальною програмою продовжують працювати Микола Шапаренко, Олександр Тимчик та Владислав Дубінчак – усі троє відновлюються після пошкодження литкового м’яза. У процесі реабілітації також перебуває Крістіан Біловар, який має проблеми з привідним м’язом.
Останні результати Динамо також неабияк турбують уболівальників: команда не перемагає вже п’ять матчів, якщо враховувати поєдинок Ліги конференцій проти Крістал Пелас. Навіть не найсильніші суперники УПЛ сміливо відбирають очки у "біло-синіх". Як Динамо покаже себе проти Самсунспора, стане відомо вже у четвер, 23 жовтня, о 22:00.
Вболівальники Самсунспора
Думка експерта
Особливу увагу варто приділити місцю проведення матчу, адже поєдинок відбудеться на турецькому полі, де підтримка уболівальників відчутно відрізняється від того, до чого звикли гості. На цьому особливо наголошує Юрій Шелепницький – перший капітан в історії збірної України, який у 90-х виступав за ряд турецьких клубів. Футбол 24 поспілкувався із фахівцем та дізнався його думку про майбутнє протистояння.
Юрій Шелепницький (ліворуч) тисне руку супернику
"Якщо брати в часовому проміжку, то коли я там грав у 90-х, було менше легіонерів і більше турецьких футболістів, – каже Шелепницький. – Зараз усе змінилося – перевага надається гравцям, яких запрошують з-за кордону. До речі, якщо говорити про Самсунспор, то там понад 50% легіонерів.
Щодо принципів побудови гри, то більшість турецьких команд пропагують технічний футбол – цікавіший для глядачів. Емоційна складова дуже висока, і в цьому плані все добре працює. Серед уболівальників є спеціально підготовлені групи, які "заводять" гру, тому такі команди відрізняються від того, що ми звикли бачити у себе.
На що варто звернути увагу Динамо? Насамперед – витримати вболівальницький тиск. Думаю, що стадіон буде заповнений, адже там люблять футбол, ходять на футбол, тим паче команда зараз перебуває у верхній частині таблиці. В останньому турі вони перемогли на виїзді, щоправда, аутсайдера, але в Туреччині навіть такі матчі даються нелегко. Перед цим зіграли внічию з грандом турецького футболу – Фенербахче. Команда на підйомі, тому вдома, за підтримки трибун, точно гратиме агресивно. Треба витримати цей психологічний натиск і підлаштовуватися.
Не знаю, яку тактику оберуть наші тренери, але зазвичай, якщо граємо на виїзді, тим паче проти команди, яка точно братиме на себе ініціативу, треба терпіти й чекати свого моменту на контргрі.
Чи є щось, що Динамо може використати на свою користь? Як я вже сказав – контратаки. Якщо з’являться відкриті зони, то наші швидкі флангові гравці зможуть цим скористатися і втекти у швидкий випад. У нас є шанси. В інших компонентах буде складніше – у плані стандартів і з огляду на те, що суперник грає вдома, атакуватиме й пресингуватиме. Ці моменти треба витримати й ловити свій шанс у контргрі.
Щодо очікувань – важко говорити про рахунок, бо він завжди на табло після фінального свистка. До гри шанси 50 на 50. Я бажаю нашим хлопцям успіху й гарної гри. А як уже складеться... Навіть нічия буде хорошим результатом. Може бути по-різному".
