Реал змусили ковтати пилюку, Барселону довели до істерики – одна з найбільших сенсацій в історії Ла Ліги
А ви знали, що одного разу віце-чемпіоном Іспанії став скромний Спортінг Хіхон? "Футбол 24" коротко пригадує, як це було.
Рохібланкос / Фото ФК Спортінг Хіхон
Ми звикли величати Реал "королівським клубом", але мадридський гранд – далеко не єдиний в списку тих, кого вшанував найяснішою ласкою іспанський монарх. Це і Сосьєдад, і Бетіс, і Сарагоса зі Сельтою, і Мальорка з Еспаньйолом. Всього – понад 20 клубів, навіть таких непопулярних як, наприклад, Спортінг Хіхон.
Майже десять років минуло з моменту останніх виступів цього представника Астурії у Ла Лізі. Зараз Хіхон – лише середняк Сегунди. Але були ж часи, коли ревіли гармати! У 1970-90-х Спортінг регулярно грав в елітному дивізіоні. А якось написав одну з головних сенсацій в історії іспанського чемпіонату.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Пройшовши очищення другим дивізіоном, "рохібланкос" одразу після повернення застрибнули на високе п’яте місце темпоради 1977/78. Але суперники не надали цьому великого значення, списавши на випадковість та кураж. Тож підопічні 38-річного тренера Вісенте М’єри (на зорі 90-х очолить збірну Іспанії) сміливіше натиснули на газ. Після тринадцяти турів Ла Ліги 1978/79 хіхонці опинилися на третій сходинці таблиці, потім перебазувались на другу, дихаючи в спину Реалу.
Під кінець зими сталося нечуване – Спортінг захопив лідерство і упродовж шести турів змушував Мадрид ковтати пилюку. Але, зрештою, в особистих зустрічах гегемон довів свою перевагу, перемігши 3:2 вдома і 1:0 у Хіхоні. Саме ці чотири очки (за перемогу нараховували 2, а не 3) і зробили різницю у визначенні чемпіона. Проти зіркових Сантільяни, Хуаніто, Камачо, Штіліке, дель Боске і Ко не існувало прийому.
Зате проти інших конкурентів за високі місця Спортінг почувався доволі комфортно. Атлетіко і Сосьєдад вдалося випередити на два очки, а Барселону – на цілих п’ять! Каталонія лютувала. Ще б пак: у складі "блаугранас" зірки не меншого калібру, ніж на Бернабеу – Мігелі, Решак, Нескенс. Правда, Кройф уже переїхав у Сполучені Штати. Зате є бронебійний австрієць Кранкль, який із 29 м’ячами взяв Пічічі. Барса розносила Сельту (6:0), Сарагосу (5:0), Райо Вальєкано (9:0) і навіть цих зухвалих провінціалів зі Спортінга (6:0), а в підсумку – лише жалюгідна п’ята сходинка.
Власне, у Хіхона було два головні козирі. Перший – надійна оборона, найкраща в Ла Лізі. Спортінг пропускав у середньому 1,03 м’яча за гру. Якщо ж відкинути чотири від Реала та сім від Барселони, цифра вийде взагалі фантастична. Другий козир – Енріке де Кастро Гонсалес, або ж просто Кіні. Бомбардир від Бога, який у срібному сезоні забив 23 м’ячі, поступившись тільки Кранклю. А всього за дванадцять сезонів у червоно-білій футболці Кіні відзначився понад 310 разів.
Коли і в наступній темпораді 1979/80 Спортінг фінішував вище за Барсу (взяв бронзу), а Кіні з 24 голами забрав Пічічі, каталонці не витримали. У червні вони підписали 31-річного страйкера за астрономічні 80 мільйонів песет. Він віддячив сотнею голів за чотири сезони, але вік вже брав своє… Догравати Кіні повернувся в рідний Хіхон. То була найкраща епоха в усій 120-річній історії астурійського клубу.
