Сейви Луніна не врятували Мадрид від ганьби на Бернабеу – Реал програв Мілану, пропустивши три голи

Беззмістовний перший тайм Реала

Мадрид пропускав свій матч у Ла Лізі на вихідних, тож реабілітовуватись за ганьбу в Ель Класіко довелося в Лізі чемпіонів. Карло Анчелотті провів певні перестановки після того провалу. В основу повернувся Модріч, який добре витримує таймінги при передачах – тільки із появою Луки "вершкові" змогли зібратись у провальному другому таймі проти Барси.

Беллінгем став діяти ближче до Вінісіуса, адже його все одно туди тягне. Зате Мбаппе почав акцентовано грати на правому краю – що й не дивно, враховуючи наявність Леау та Тео на цьому фланзі. Перший інертний при обороні, а другий не завжди встигає повернутись після атак.

Втім, тактика Реала глобально не змінилась. "Королівський клуб" робив ставку на закидання за спини захисникам Мілана. Однією з помітних комбінацій стало переведення м'яча на фланг з подальшим закиданням під ривки Віні, Джуду чи Мбаппе (або фулбекам). На цьому атакувальні ідеї Карло Анчелотті добігали кінця – жодних змін до перерви він не провів.

У Реала настільки потужний склад, що навіть цього могло вистачити для перемоги. Перший момент вдалося створити вже на 3-й хвилині, після обіграшу Мбаппе й Васкеса на правому краю штрафного. Мбаппе вистрілив у дальній кут, але м'яч пролетів поруч зі стійкою.

Другий такий епізод привів до пенальті у ворота "россонері". Вінісіус закинув м'яч із лівого флангу під ривок Джуду й сам побіг відкриватись у карний майданчик. Прийнявши скидку від англійця, Жуніор прокинув сферу повз Емерсона та отримав по ногах.

Із 11-метрового вінгер виконав "паненку", ефектно перегравши Меньяна.

Третій же момент стався на 41-й хвилині, коли Мілан втягнувся на чужу половину й отримав передачу за спини від Мілітао. Кількаметрова фора не врятувала Томорі – Мбаппе обігнав його та влетів на правий край штрафного, а звідти пробив низом. Меньян парирував!

Круто? Ніби й так, от тільки всі інші спроби прошити оборону Мілана виявились невдалими. Реалу критично бракувало ідей в атаці. Більшість закидань не приносили бажаного ефекту, а 6 ударів з гри потягнули на мізерні 0,18 очікуваних голів. 0,18 xG, Карло!

Проблеми стосувалися не тільки атакувальної роботи. Реал погано пресингував – м'яч якщо й вдавалося повернути, то аж на власній половині. Частіше ж італійці прошивали тиск мадридців через обіграші з Меньяном та відкривання в опорній зоні.

Ця проблема не є новою для "вершкових". Те ж Ель Класіко не в останню чергу завершилось розгромом через незлагоджений високий пресинг.

В обороні довгий час все було спокійно, але лише на перший погляд. В очі впадала низька ефективність Вінісіуса та Мбаппе в першій лінії. У Жуніора та Кіліана немає відповідної агресії. Вони рідко заважали захисникам та опорникам, відкриваючи розриви між лініями, а іноді вони взагалі нічого не робили. По ходу першого тайму Мілан все частіше карав за такий футбол.

Як просто було прорватись крізь першу лінію блоку Реала pic.twitter.com/DBLxJzS7Lp

— Адепт Ескапізму (@EscapeYourself1) November 6, 2024

"Агресія" Вінісіуса та Мбаппе в обороні pic.twitter.com/SxBjMB6dSe

— Адепт Ескапізму (@EscapeYourself1) November 6, 2024

Пауло Фонсека прекрасно підготувався до Реала. Рейндерс – таємна зброя "россонері"

Перше, що впадало у вічі – це перебудови Мілана при грі без м'яча. Одразу після втрати контролю над ним гості сідали в схему 5-4-1, опускаючи Мусу з опорної зони на позицію правого захисника (а його місце закривав Рейндерс). Дуже часто ця модель наближалась до варіанту 5-3-2, адже Леау любив залишатись повище або тримався у блоці суто формально, не обороняючись.

З огляду на три гольових епізоди біля власних воріт у першому таймі, навряд чи хтось назве подібну тактику успішною. Втім, великої кількості простору Реал не отримував. "Россонері" не розвалювались – а пенальті швидше став винятком, ніж закономірністю.

Ідеї в атаці були цілком прогнозовані. Мілан старався реалізувати міць свого лівого флангу, запускаючи Леау й Тео в прориви. Вже на 5-й хвилині гості позначили свій намір проривом Ернандеса крізь Васкеса з подальшим прострілом, який перехопив Лунін.

От тільки довгий час цей задум не приносив гостроти. Леау розчаровував. При цьому Мілан рідко залучав до атаки протилежний фланг. Все це вилилось у відсутність моментів з гри у перші півгодини.

Зате спрацювала ідея зі стандартами. Італійці намагалися закручувати з кутових прямо у воротарський майданчик – і перша ж подібна подача на 12-й хвилині призвела до замикання Чау. Так Мілан відкрив рахунок.

Набагато цікавіше "россонері" стали працювати в другій половині першого тайму. Підопічні Пауло Фонсеки сміливо виходили з-під пресингу, прориваючи центральних вертикалі й активно комбінуючи в них. Величезне значення у цій роботі мав Рейндерс, який не прив'язувався до конкретної позиції

Тіджані часто виринав за спинами центрхавів Реала, змушуючи їх розриватись. Нідерландець користувався проблемами мадридському пресингу, створюючи лінії передач і самому їх роздаючи – 51 із 52-х його пасів були точними. Рейндерс допомогав комбінувати по всій площині поля й поступово став диктувати темп гри.

Тіджані став лідером всього матчу за передачами з просуванням (5) і просуваннями на дриблінгу (31), а за прогресивними просуваннями на дриблінгу увійшов до топ-2. 16 разів він був залученим до розіграшів Мілана у білд-апі (розбивав пресинг "вершкових").

Крім того, в другій половині першого тайму активізувався Пулішіч. Варто відзначити і Леау – Рафаель розширив свій діапазон відкривань. Португалець часто віддавав фланг Тео й зміщувався у центр.

А потім Мілан забив гол. Все почалося з дикої обрізки Чуамені, після якої Мората й Пулішіч обігрались у стінку. Подальша контратака продовжилась прострілом на Леау – той поставив корпус в центрі штрафного та пробив з розвороту. Лунін парирував, однак на добиванні спокійно зіграв Мората. 2:1!

Саме з рахунком 2:1 команди й відправились відпочивати. І це було справедливо, з огляду на беззмістовність футболу Реала та статистику Мілана. Підопічні Пауло Фонсеки володіли м'ячем 52% часу, не поступались за кількістю й точністю передач (250+, 93% успішності) і награли на 0,96 xG з гри.

Щоправда, 0,77 xG потягнуло добивання Морати – зате зі стандартів прилетіло ще 0,46. Більш показовою є графік очікуваної гостроти, на якому "россонері" різко нарощували перевагу.

Другий тайм – чергове фіаско "королівського клубу"

Карло Анчелотті провів доволі заміни по перерві. Замість опорника Чуамені випустив Браїма Діаса, а універсал Вальверде поступився місцем Камавінзі. Відхід Орельєна зрозуміти легко, адже він начисто провалював опорну зону – хоча в цьому винен не тільки француз. А от відсутність Феде є незвичною для Реала.

Можна багато роздумувати над змістом цих перестановок, але який сенс? Вони взагалі не спрацювали. Ба більше – Реал дуже швидко втратив контроль над грою.

У перші 15-20 хвилин другого тайму Мілан мав забивати тричі. Спочатку Леау з лінії воротарського спокійно замкнув подачу Емерсона, пробивши головою у ліву дев'ятку. Лунін врятував...

а Тео підхопив м'яч на фланзі й почав другу хвилю атаки. Обігравшись у стіночку з Рейндерсом, він бахнув "шведою" з гострого кута – повз ворота!

На 56-й хвилині Пулішіч перехопив м'яч перед власним штрафним і почав тікати з ним на чужу половину. Крістіан пробіг понад 50 метрів, вискочивши 2-в-1 проти Мілітао. Бути б голу, якби американець не віддав пас трохи в спину – Леау загальмував, а потім пробив у Едера.

Лише після цього Реал почав відповідати на укуси "россонері". От тільки підводило завершення. На 57-й хвилині Беллінгем стріляв з лінії штрафного над воротами, на 62-й Мбаппе прийняв проникний пас від Модріча на правий край – і бахнув повз ближню стійку! Так він пробачив Пулішіча за обрізку в стилі Чуамені з першого тайму.

Але контролю над грою все одно не було. Як і надійності при стандартах Мілан міг карати за такий футбол на 69-й хвилині – Пулішіч прострілював з кутового на ближню стійку, а Мората п'яткою підправляв у ворота. Васкес заблокував, але рикошетом м'яч влучив у стійку!

Ну а на 73-й Мілан шокував мадридців третім голом. Рейндерс втримав м'яч під тиском на лівому фланзі й скинув його Леау, а сам побіг у штрафний. Рафаел же прокинув м'яч собі на хід та втік від захисників.

Надалі бразилець віддав проникну передачу в периметр, чим організував Рейндерсу вихід сам на сам – Лунін навіть не встиг зрозуміти, що сталося. А якби й зрозумів, то не врятував би. 3:1.

Меньян втримав перемогу, а Лунін врятував від розгрому

Звісно ж, після такого успіху "россонері" відкотились у низький блок, захищаючи переможний результат. Отримавши більше свободи, Реал завівся – 9 з 23-х ударів господарів були проведені в останній 20-хвилинці. На цьому ж відрізку Реал набивав левову частку своїх очікуваних голів з гри.

На заваді камбеку стали три фактори. По-перше, Мілан витягнув Меньян. На 76-й хвилині Майк потягнув дальній удар Мбаппе, а на 1-й компенсованій врятував при замиканні Діаса з кількох метрів.

На 81-й же хвилині кіпер врятував у епізоді зі скасованим голом Реала. Меньян вийшов з воріт і в стрибку вибив закидушку Себальйоса – якби він цього не зробив, свіжий Родріго міг би розстріляти ближній кут.

Рюдігер зіграв на добиванні, але VAR помітив у Тоні офсайд. Рахунок не змінився.

По-друге, мадридці й самі били неточно. Причому з близьких дистанцій. На 89-й хвилині Вінісіус замикав навіс Франа Гарсії, пробиваючи головою з лінії воротарського – вийшло дуже неточно. На 3-й компенсованій же бразилець обіграв Калабрію та подав на 11 метрів, а Мілітао вистрілив з правої. По горобцях.

Для Реала все могло завершитись тотальною ганьбою. На 87-й хвилині Тео Ернандес втік лівим флангом від Васкеса й виконав простріл, а Лофтус-Чік замкнув його ударом низом метрів з восьми. Рубен цілив поміж ніг Луніну, однак Андрій встиг зімкнутись і парирувати!

Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу "россонері". "Вершкові" програють у другому з чотирьох своїх матчів ЛЧ, але це не проблема Луніна. В обох поразках українець був чи не найкращим футболістом "королівського клубу".

Ліга чемпіонів: Дьокереш та Аморім розтрощили Ман Сіті, Холанд осоромився в дуелі бомбардирів, Лілль зупинив Ювентус