Мальдера в пошуках, від Клоппа такого не чекали, безсилий Хвіча – розчарування і провали Ліги націй
"Футбол 24" зібрав головні розчарування Ліги націй 2026/27 після чотирьох турів.
Андреа Мальдера / Фото УАФ
Всі інсайди про зірок збірної України.
Ліга націй нового сезону подолала 2/3 групового етапу і вже встигла подарувати чимало несподіванок. Щоправда, далеко не всі вони приємні. Одні збірні провалилися там, де від них чекали боротьби за верхівку, інші ризикнули з тренерами й поки кусають лікті, а хтось просто примудрився втратити те, що ще зовсім недавно працювало. Особливо багато запитань накопичилося до тих, від кого чекали значно більшого.
Гучні прізвища на тренерській лаві, сильні склади, великі амбіції – усе це мало привести до результату. Натомість маємо нічиї, поразки, дивні рішення та турнірні таблиці, на які деяким командам краще зайвий раз не дивитися. Футбол 24 зібрав головні провали Ліги націй 2026/27.
Найболючіший для українських уболівальників пункт у цьому списку – збірна України. Від команди Андреа Мальдери у такій групі чекали значно більшого, і старт нового тренерського циклу справді давав для цього підстави. Дебют вийшов майже ідеальним: перемога над Угорщиною 1:0, три очки та відчуття, що команда може спокійно втрутитися у боротьбу за верхівку. Нульова нічия з Грузією вже залишила після себе запитання, але назвати той матч провалом було б перебільшенням.
Андреа Мальдера / Фото УАФ
Справжні проблеми почалися далі. У наступних двох турах Україна зазнала розгрому від Північної Ірландії 0:3 та програла Угорщині 1:2, остаточно загнавши себе у складне турнірне становище. За чотири матчі Мальдера встиг добряче перетасувати склад, випробувати різні поєднання та схеми, дати шанс великій кількості футболістів (29 з 30, не зіграв лише воротар Георгій Єрмаков), але оптимального варіанту так і не знайшов.
Складається враження, що італієць досі проводить кастинг, хоча Ліга націй уже не залишає багато часу на експерименти. Замість впевненої боротьби за перше місце Україна після чотирьох турів змушена озиратися вниз і рахувати, як не опинитися ще нижче. Хоча гра навіть в останньому матчі з угорцями давала милі для ока проблиски, за які можна було зачепитися, результат усе одно бажає кращого.
Далеко відходити від нашої групи не будемо. Грузія ще перед матчем з Україною вирішила попрощатися з Віллі Саньйолем – тренером, який увійшов в історію місцевого футболу, вивівши збірну на дебютний для неї чемпіонат Європи та довівши команду до 1/8 фіналу. Рішення виглядало сміливим, але заміна виявилася ще більш ризикованою: команду очолив Рамаз Сванадзе, який до цього працював із молодіжною збірною Сакартвело.
Хвіча Кварацхелія / Getty Images
Дебют нового наставника припав саме на матч з Україною – 0:0, після чого грузини програли Угорщині, а в останньому турі знову розписали мирову – з північноірландцями. Жодної перемоги і жодного забитого м’яча за чотири тури – лише два очки та останнє місце в групі. Грузії цілком загрожує пониження в дивізіоні, а Сванадзе доведеться дуже швидко знаходити рецепт, який поверне команді хоча б частину тієї впевненості, з якою вона ще зовсім недавно підкорювала Європу.
Німеччина теж отримала групу, в якій цілком могла розраховувати на впевнену боротьбу за верхівку. Нідерланди виглядали головним суперником команди Юргена Клоппа, але старт із ними завершився лише нічиєю 1:1, а далі сталося те, чого від німців точно не чекали – поразка від Греції 0:1. Єдина перемога за чотири тури прийшла в матчі із Сербією – 2:0, а потім Німеччина знову втратила очки з Грецією, зігравши 0:0. Схоже, грецький футбол на підйомі:)
Юрген Клопп / Getty Images
Клопп ще перед стартом турніру попереджав, що проводитиме регулярну ротацію складу і даватиме шанс різним футболістам. Слово своє він дотримав – від матчу до матчу склад змінювався, хоча на тлі українських експериментів німецькі ротації виглядали дещо спокійніше. Однак поки це не принесло бажаного результату.
Щоправда, сам Клопп після останньої гри дивився на ситуацію зовсім інакше: "Я дуже задоволений, тому що знаю, з чого ми починали. Я дуже, дуже, дуже вражений цією командою". Тренер переконаний, що за ці два тижні побачив достатньо, аби відкрити двері збірної для всіх. Залишилося лише, щоб за цими дверима нарешті з'явилися перемоги.
Якщо шукати збірну, яка провалила старт Ліги націй буквально за всіма фронтами, то Румунія точно буде серед перших кандидатів. Чотири матчі – чотири поразки та аж 13 пропущених м'ячів. Почалося все з 1:2 від Швейцарії, потім була поразка від Боснії і Герцеговини – 2:4, а далі стався справжній холодний душ: Польща рознесла румунів 6:0 через раннє вилучення. На цьому чорна смуга не закінчилася – у четвертому турі Румунія поступилася Швеції 0:1.
Георге Хаджі / Getty Images
Після такого старту Георге Хаджі очевидно замислився над тим, чи варто продовжувати роботу, але взяв два дні на роздуми й зрештою вирішив не відмовлятися від проєкту. Тепер тренер уже готує команду до листопадових матчів і ставить перед нею конкретну мету – набрати шість очок та завершити груповий етап на третьому місці. Завдання амбітне, особливо після такого початку. Однак ця заява не така смілива як та, що Хаджі ще хоче вивести Румунію на Євро-2028. Часу на перебудову в нього не так багато... Якщо команда й надалі пропускатиме в такому темпі, шлях до нового великого турніру дуже швидко перетвориться на далеку мрію.
Щоб знову не відходити далеко, поговоримо про Польщу – ту саму, що розгромила Румунію 6:0. Для команди Яна Урбана це був чи не єдиний справді яскравий спалах у міжнародному вікні. Польща розпочала нічиєю з Боснією і Герцеговиною, потім поступилася Швеції 1:3, а після розгрому Румунії завершила жовтневий відрізок мінімальною поразкою від боснійців – 0:1. Шість голів в одному матчі, безумовно, виглядають ефектно, але один яскравий вечір не здатен приховати загальну нестабільність команди.
Роберт Лєвандовскі / Getty Images
Після чергової невдачі заговорили про майбутнє Урбана біля керма збірної. Щоправда, президент польської федерації вже заявив, що тренер залишиться щонайменше на листопадові матчі Ліги націй, а остаточне рішення щодо його майбутнього ухвалять уже після них. Тож Урбан отримав ще один шанс – і, схоже, останній, аби довести, що Польща під його керівництвом здатна бути більшою за один розгром 6:0.
Ще одна збірна, від якої після яскравого чемпіонату світу чекали продовження – Норвегія. На Мундіалі команда Столе Сольбаккена дісталася чвертьфіналу, вибивши на шляху Кот-д’Івуар та Бразилію, і зупинилася лише після додаткового часу в матчі з Англією. Тому й старт у Лізі націй мав виглядати значно переконливіше. Так, норвежці одразу обіграли Данію 3:2, але після цього злетіли під укіс: 1:2 від Португалії, така сама поразка від Уельсу та знову 1:2 від португальців у четвертому турі. У матчі з Уельсом Норвегія ще й залишилася в меншості, а вирішальний м’яч пропустила вже після вилучення.
Ерлінг Холанд / Getty Images
Дві поразки від Португалії навряд чи можна назвати сенсацією, але одна перемога за чотири тури після такого виступу на чемпіонаті світу все одно виглядає мляво. Особливо коли у складі є Ерлінг Холанд та Мартін Едегор, а від команди вже чекають чогось більшого, ніж просто статусу симпатичного відкриття великого турніру.
Втім, Ліга націй ще залишає антигероям цього списку час усе виправити. До листопада турнір встиг подарувати достатньо позитиву, щоб не робити остаточних висновків уже зараз. Але поки що Мальдера, Клопп, Хаджі, Урбан та інші тренери мають значно більше запитань, ніж відповідей. І листопад покаже, хто справді загруз, а хто просто невдало розпочав дистанцію.
