"Після Ліверпуля не відчув нічого особливого": як Дібанго запалює в ЛЧ, що думає про Кривбас, Мендосу та УПЛ
Спецкор "Футбол 24" Марк Головченко поспілкувався з екс-легіонером Кривбаса після матчу 4 туру Ліги чемпіонів ЛАСК – Слован (4:0).
Марк Головченко та Іван Дібанго
Будь в курсі спортивних новин першим
– Перш за все, вітаю з перемогою. Це вже друга звитяга поспіль у Лізі чемпіонів. Поділіться своїми емоціями після матчу.
– Відчуття чудові. Ми пройшли довгий шлях після поразок від АЕКа та Ліверпуля. Нашим завданням було виграти вдома, відчути підтримку фанатів і показати хорошу гру, щоб повірити у вихід до наступного раунду.
– У матчі з Ліверпулем ви зіграли дивовижно – віддали три результативні передачі. Вся Україна раділа за вас. Що ви відчували після того поєдинку? Здавалося, що це якесь диво?
– Чесно кажучи, одразу після гри я не відчув нічого особливого, адже ми поступилися 3:6. Навіть якщо ти створюєш моменти, поразка не приносить радості. Емоції були б іншими в разі перемоги. Але десь за кілька днів я усвідомив, що зробив щось дійсно вагоме для своєї кар'єри.
– Ви та ваш колишній одноклубник, який зараз у Шахтарі, Глейкер Мендоса, граєте в Лізі чемпіонів. Досі підтримуєте з ним зв'язок? Слідкуєте за "гірниками"?
– Так, звісно.
– Радієте, що ви обоє пройшли шлях від Кривбаса до ЛЧ й тепер граєте на такому високому рівні?
– Я дуже пишаюся нашою роботою. Збоку все виглядає легко, але ми доклали чимало зусиль в Кривбасі. Сподіваюся, мій колишній партнер зможе й надалі виступати на цьому рівні, адже це чудово для розвитку наших кар'єр.
– Після України ви перейшли до ЛАСКа. Що скажете про австрійську Бундеслігу? Вона більш силова, технічна чи інтенсивна порівняно з УПЛ?
– Рівень приблизно однаковий. В Україні також є команди, які грають жорстко, тактично та технічно. Єдина вагома відмінність – на українських стадіонах, на жаль, зараз немає такої кількості вболівальників.
– Досі слідкуєте за Кривбасом?
– Так, дивився їхній матч проти Динамо.
– І, напевно, бачили, що вони змінили головного тренера?
– Так.
– З ЛАСКом ви граєте двічі на тиждень. Чи важко фізично витримувати такий графік?
– Усім непросто грати в такому ритмі. Але у нас чудовий персонал і якісне відновлення. До того ж маємо хорошу глибину складу: якщо я не зможу вийти на поле, мене є кому рівноцінно замінити.
– Чекаєте на виклик до національної збірної Камеруну?
– Звісно, адже я камерунець. Ми граємо заради задоволення. Якщо не викличуть зараз, можливо, покличуть наступного разу.
