"Моментами просідали": Філіппов – про причини поразки Полісся у ЛК, угорські провокації і Фіорентину
Нападник Полісся Олександр Філіппов в ексклюзивній розмові із "Футбол 24" поділився враженням після матчу з Пакшем (1:2) у кваліфікації Ліги конференцій.
Олександр Філіппов / фото: ФК Полісся
– Ще напередодні Сергій Кравченко та Данило Бескоровайний говорили про одне й те саме: перший матч із переможним рахунком 3:0 – уже в минулому. "Виходимо на поле, ніби на табло нулі, і маємо виграти цю гру", – повторювали вони. І справді, з перших хвилин було помітно, що команда не збирається "сушити" рахунок – намагалися йти вперед, пресингувати, шукати моменти.
– Ми розуміли, що буде саме така гра. У першому матчі суперник діяв переважно коштом дуже довгих передач, і ми чекали, що вдома вони з перших хвилин зіграють агресивніше. Не можу сказати, що ми сильно просідали, але моментами таке було. Особливо у контратаках мали гарні шанси, щоб "закрити" цю гру. Проте наприкінці першого тайму пропустили гол, трохи знітилися. У другому таймі стало більше сумбуру і переживань.
до речі
– У який момент, на вашу думку, суперник почав перехоплювати ініціативу – одразу після першого пропущеного, чи це сталося раніше?
– Та ні. Гра вдавалася: і з м'ячем добре працювали, і без м'яча, швидко виходили в контратаки, майже нічого не дозволяли створювати. Але, звісно, той гол трохи вплинув. Я не скажу, що він нас "зламав", але ми розуміли, що після перерви вони підуть уперед ще більшими силами. І коли на початку другого тайму пропустили вдруге, нервів стало більше.
– Руслан Петрович виглядав дуже незадоволеним діями своїм підопічних протягом тайму. Про що йшлося у роздягальні?
– Ми розуміли, що суперник і далі нагнітатиме довгими передачами. Але знали й те, що за їхньою спиною залишатиметься багато вільних зон. Ми повинні були цим користуватися. Щось виходило, щось ні… Добре, що в підсумку пройшли далі.
– Євген Волинець у воротах мав чимало роботи. Сварив команду опісля?
– Та ні, нічого не казав. Ми всі робили одну справу. Це було важко для всієї команди, адже суперники фізично набагато вищі за нас, і завдяки цьому будували свою гру. Саме через це ми часом просідали. Але добре, що перетерпіли, забили наприкінці й пройшли далі.
– Під час гри були суперечливі моменти з боку місцевих фанатів – трибуни підтримували країну-агресора. На полі були якісь висловлювання від суперників?
– Нічого образливого я не чув – ні від гравців, ні від лави запасних. Ми були повністю сконцентровані на своїх діях.
– Наскільки важливим був забитий наприкінці гол з погляду психології?
– Дуже важливим. Ми розуміли, що після нього суперник уже нічого не встигне створити. Там залишалася одна-дві хвилини. Цей гол важливий і для Талеса, і для всієї команди. Поєдинок забрав у нас багато сил – і фізичних, і емоційних.
– Далі на вас чекає суперник зовсім іншого рівня – Фіорентина.
– Звичайно, Фіорентина – топ-команда. Мабуть, найсильніша, яка могла нам трапитися на цьому етапі. Але ми все одно виходитимемо з думками про свою гру та перемогу, якби це не звучало пихато. Попереду у нас ще важка гра з ЛНЗ в чемпіонаті, а вже потім почнемо розбирати суперника в Лізі конференцій.
