Металіст 1925 2.0: клуб із Харкова обживається на новій території і будує грандіозні плани – ЕКСКЛЮЗИВ
Катерина Бондаренко скористалася "днем відкритих дверей" і побачила все власними очима.
Бартуловіч і Ко на зустрічі із журналістами / Фото Металіст 1925
Першого серпня Металіст 1925 перетворив свою базу на справжній осередок гостинності – день відкритості для медіа, який поєднав у собі живу динаміку тренування, екскурсію інфраструктурою, неформальні розмови на полі, офіційну прес-конференцію та навіть подарунки наостанок. Атмосфера була настільки легкою і щирою, що цей день більше нагадував дружню зустріч, ніж запланований захід із чітким таймінгом.
до речі
Мій день почався ще вдосвіта. Зібравшись, я вирушила на метро до станції "Харківська". Там, біля виходу, вже чекав клубний мікроавтобус, прикрашений символікою Металіста 1925, а номер авто завершувався знаковими цифрами "1925". Цей дрібний, але промовистий штрих одразу зарядив настроєм. Організатори подбали про логістику – з лівого берега журналістів централізовано доставили до бази. Вже о 10:15 ми були на місці.
Перше, що привернуло увагу – зелені поля й ранкова енергія команди. Ми встигли побачити фрагмент тренування – близько 15 хвилин, адже Младен Бартуловіч, головний тренер, просив не порушувати робочий ритм. Навіть за цей короткий час вловилась атмосфера: дисципліна, фокус, але без напруги. Замість офіційної картинки – живий робочий момент.
Після цього – короткий переїзд до місця, де зводиться нова арена. Тут уже готове поле з натуральним покриттям, а поруч активно добудовується повноцінний стадіон із гібридним газоном. Одна трибуна вже зведена, до кінця серпня планують завершити ще одну трибуну та освітлення – ті базові елементи, без яких не обійтись. А вже далі – роздягальні, підтрибунні приміщення, необхідні для комфортної інфраструктури. Поки що жіноча команда й команда U-19 змушені мандрувати по орендованих стадіонах, але клуб прагне дати їм стабільну базу. У планах – щоб на новій арені дозволили грати не лише дорослому складу, а й молоді.
До слова, гібридне покриття на полі ідентичне до того, що на арені в Житомирі, де команда цього сезону проводитиме домашні матчі. Підопічні Бартуловіча вже провели одне тренування на ньому – це було напередодні. Такий збіг – справді випадковий. Рішення про створення гібридного газону на базі Металіста 1925 ухвалили ще до того, як стало відомо, що клуб гратиме в Житомирі. Але така синхронність виявилась дуже доречною – адаптація до нового поля відбулася природно. "М’яч інакше котиться", – зауважили у клубі.
Повернувшись на базу, ми встигли побачити фініш тренування. Піт ще не висохнув, а гравці вже ділились думками з журналістами. Не було жодних обмежень чи формальностей – діалоги просто на полі, з емоціями, жартами та усмішками.
Капітан Іван Калюжний розповів, що команді вдалося виконати більшість завдань на зборах, і особисто він бачить хорошу динаміку. "Жоден футболіст не може сказати, що він уже в старті. Щодня – новий вибір", – зазначив він. Також Іван акцентував на грі проти Борусії М під час зборів – вона стала лакмусовим папірцем і показала, на що здатна команда.
до речі
Його думку доповнив Артем Шабанов. Захисник зазначив, що перед стартом сезону в команді панує бойовий настрій, але й здорове хвилювання теж присутнє. "Тренер чітко сказав, що саме хоче бачити на полі. Домінування, не підлаштування – це про нас", – поділився він. А зміна домашньої арени на Житомир, за його словами, не стане проблемою: "Ми відчуваємо підтримку незалежно від географії".
до речі
І ось – плавний перехід до головного тренера. Младен Бартуловіч визнав: команда у процесі трансформації. "Ми багато зробили на зборах, але ще чекаємо підсилення. Команда змінена – це виклик, але й шанс. Хочемо грати позиційно атакувальний футбол, із варіативністю. На кожну позицію хотілося б мати по два-три варіанти", – наголосив він. А коли зайшла мова про капітана, відповів просто й по суті: "Капітан – Іван. Я його обрав. Я йому довіряю".
до речі
Далі – невимушена частина. Ми перемістились до клубного офісу, де нас чекав фуршет. Але це був не просто обід – це була неформальна частина зустрічі. Спілкування, жарти, легкі нотки закулісся. Атмосфера – мов у кулуарах театру перед прем’єрою.
Офіційною крапкою стала прес-конференція. У залі зібралися Младен Бартуловіч, Іван Калюжний, Ілля Крупський та віце-президент клубу Юрій Коротун. Прозвучали важливі тези: про ситуацію із Сидоровим, якому дали час майже два тижні на пояснення та повернення до України – інакше контракт буде розірвано в односторонньому порядку з фінансовими санкціями; про руйнування молодіжної інфраструктури через війну й амбіційні плани її відновлення – щоб залучати власних вихованців до першої команди; про потенційне фінансове стимулювання гравців – зокрема, премії за матчі проти команд із топ-четвірки. Хоча рішення ще не затверджене, у клубі визнають, що ініціатива має підтримку від гравців.
Обговорювали й клубну атрибутику – футболки, черги за ними, лімітовану кількість. Присутні навіть жартували, хто з гравців найшвидше розбирає "фанатські прохання".
І, звісно ж, не обійшлось без дотепів. Коли Калюжного запитали про гру його колишньої Олександрії з Партизаном, він з усмішкою відповів: "Їм просто не вистачило Івана".
Особливо емоційною стала репліка Іллі Крупського: "Тут я відчув, що потрібен". А ще – фраза, яка промайнула між рядків, але запам’яталась: "Ми не засмутимось, якщо цього сезону будемо першими чи другими". Мабуть, саме в таких напівжартівливих фразах і криється справжній настрій команди.
На завершення – символічні подарунки: шарфи, блокноти, футболки у брендованих пакунках. Утім, найцінніше, що повіз зі собою кожен із присутніх, – це відчуття відкритості, довіри й атмосфери, де до медіа ставляться не як до посторонніх. Цей день став нагадуванням, що футбол – це не лише про матчі, а й про живе спілкування, колективні емоції та віру в спільну справу. І вже знайомим маршрутом ми вирушили назад – до метро "Харківська". Усміхнені, трохи втомлені, але з відчуттям, що цей день справді був особливим.
Без Усика, але, кажуть, із Шевою: нокдаун Полісся від третьої команди Андорри зблизька – ЕКСКЛЮЗИВ
