Мбаппе спустив Барселону з небес на землю: іспанські ЗМІ оцінили гру Луніна в Класіко – порівнюють із Куртуа
"Футбол 24" цитує іспанську пресу за підсумками Ель Класіко, в якому Реал обіграв Барселону з рахунком 2:1.
Андрій Лунін в Ель Класіко / Marca
Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
Marca: "Очікувалося, що Моурінью отримає чергову "маніту"
Мбаппе спустив Барселону з небес на землю, Реал відродився в найскладнішому сценарії проти лідера Ла Ліги. Саме там і тоді, де цього найменше очікували, "бланкос" показали свою найкращу гру за останні два сезони – гру солідної, точної та універсальної команди, здатної самовіддано захищатися й грамотно переходити в атаку, щоб виграти Класіко завдяки дублю Мбаппе, який незмінно дотримується свого слова. Барса застрягла на позначці в дев'ять перемог і не змогла зайняти своє улюблене поле бою – центр поля. Усі чекали на Родрі, але блиснули Гюлер, Бернарду, Беллінгем, який періодично додавав, і Чуамені за підтримки Камавінга, що став вирішальною заміною Моурінью. Очікувалося, що португалець отримає чергову "маніту" (поразку з рахунком 0:5, – прим.) або щось на кшталт того, але замість цього він провів майстер-клас зі сміливості та тактичного управління. І це без двох своїх зірок – Куртуа та Вінісіуса.
Від Луніна до Кіліана: команда компенсувала втрати, тоді як Барса не знаходила простих шляхів до чужих воріт. Ламін напередодні "Золотого м’яча" намагався проявити себе всіма можливими способами, але Кукурелья та допомога партнерів звели до мінімуму активність зіркового гравця каталонців.
Усе це стало повною несподіванкою. З моменту оголошення складу хід матчу пішов за іншим сценарієм, ніж передбачалося. Моурінью випустив Бернарду Сілву в центр і залишив Арду в стартовому складі – тих самих футболістів, які потребують тонкого налаштування і які, як вважається, не можуть одночасно опинитися на полі в складі одинадцяти найкращих, "бо нам заб’ють п’ять", як він заявляв у Римі. Результатом став згуртований Реал, який дисципліновано діяв без м’яча й відмінно розставився з ним, грамотно заповнюючи вільні зони. Гідна відповідь суперника.
Можливо, Барселона цього не очікувала, але в неї був час перебудувати план, проте зробити це не вдалося. Навпаки, протягом усього першого тайму каталонцям ледве вдавалося домінувати там, де вони вважалися беззаперечними господарями ситуації, – у центрі поля. Фермін склав компанію Педрі та Родрі, причому анделузець був найактивнішим і краще за всіх знаходив зв’язок із нападниками. Вперше Рафінья опинився щільно прикритим, хоча недавня травма дещо знизила його ефективність. Саме Гордон відкрив рахунок загроз ударом зі свого флангу, який був надійно заблокований, а потім розігнався сам після класного прориву Ламіна. Кандидат на "Золотий м’яч" провів жорстку дуель із Кукурельєю, який чіплявся за кожен м’яч. Захисник мадридців частково виконав своє завдання – вивів із себе вихованця клубу з Рокафонди.
<...>
Лунін зіграв надійно й упевнено. І ось у цей момент рівноваги, вже після 40-ї хвилини, Барса пішла в атаку на передбачувану вразливість Реала з м’ячем, але мадридці розіграли чудову комбінацію. Почавши від своїх воріт і задіявши всіх гравців аж до Луніна, м’яч по діагоналі докотився до лівого флангу, куди увірвався Діоманде, зробив сильний простріл, Жерар Мартін виніс м’яч прямо на Мбаппе, і відскок застав зненацька Жоана Гарсію.
"Лунін зіграв у стилі Куртуа"
Гол Рафіньї окрилив Барсу. Попри на надзвичайно небезпечний удар Гюлера, який ледь парирував Жоан Гарсія, каталонці влаштувалися на чужій половині поля, ризикуючи залишати зони за спиною, і почали регулярно створювати загрози. Спочатку Лунін парирував удар головою Жерара Мартіна у стилі Куртуа. Ламін пробив із центральної зони, відірвавшись від наполегливого Кукурелли – м’яч пролетів поруч зі штангою, а Де Йонг і Рафінья небезпечно били з лінії штрафного майданчика. Хейсен заблокував обидва удари, один із них – обличчям.
<...>
Інтрига в Лізі жива завдяки зусиллям Реала. Мадридці перевершили найгрізнішого суперника, звівши його сильні сторони до мінімуму. Чемпіонат починається заново.
"Ще один чудовий вечір для українського воротаря"
Лунін прокинувся вранці й дізнався про грип у Куртуа – гравця, якого футболісти Барси напевно б усунули, якби їх запитали. Тож для українського воротаря це видався черговий великий вечір – адже йому вже доводилося грати протягом сезону, наприклад, у Мюнхені. Бути Луніним – це вже досягнення: завжди в тіні найкращого воротаря світу, від якого вимагають оцінки "відмінно" у такі вечори, як на "Камп Ноу". І він провів приголомшливий матч, зігравши так, ніби виходить на поле щонеділі. Його сейв після удару Жерара Мартіна – один із найкращих у Ла Лізі.
Оцінки від Marca
AS: "Лунін – універсальний резервіст"
"Якщо смерть зачіпає їх, вони прикидаються", – співає Серрат, куле до мозку кісток, щоб похвалити своїх друзів. Ця фраза чудово підходить як гімн Реалу. Як для цієї команди Моурінью, так і для всіх попередніх, які є прикладами виживання в екстремальних умовах. Адже часто Класіко виявляються зовсім не тим, чим здаються. У прямих матчах відстані та упередження скорочуються. Тепер скоротилося й відставання в таблиці. Переміг Реал, який все ще перебуває "у печі", обігравши повністю "пропечену" Барсу, тому що нарешті видатні футболісти збіглися з планом, виробленим методом проб і помилок.
Цей тріумф загострює інтригу в Ла Лізі та позбавляє Реал від комплексів у момент відкритої війни між двома гігантами на всіх фронтах: суддівському, інституційному, судовому та міжнародному. Два голи Мбаппе, справжнього майстра класичних матчів, вводять в оману. Реал виграв завдяки дисципліні, згуртованості та роботі. У списку найкращих фігурують Кукурелья, який став кошмаром для Ламіна, Чуамені та Діоманде – в одній особі і творець, і виконавець. А також Лунін, універсальний резервіст. З іншого боку, лише Педрі зіграв на максимумі.
Барса вже сформована, а Реал будується на ходу, і Флік виставив склад без вагань, особливо після травми Дані Ольмо. З тими гравцями, яких він випускав від півзахисту і вище, справи досі йшли чудово, включаючи позицію Рафіньї – цієї прихованої "дев’ятки", що стала видимою за необхідності. Тренер наполягає на іменах і своєму плані, бо перетворив упертість на чесноту, незважаючи на суперника.
Моурінью ж, зіткнувшись із неприємністю у вигляді втрати Куртуа через грип, навпаки, кидався з крайності в крайність, але вважає, що наближається до того, що працює, хоча саме він діє з оглядкою на суперника. На Камп Ноу він передбачав те, про що знає весь футбольний світ: засідку з боку Барси від чужої штрафної – і об’єднав чотирьох півзахисників (майже п’ять, з огляду на схильність Вальверде до гри на фланзі), щоб уникнути пастки. Саме тому він взяв до складу Бернарду Сілву, гравця з точним пасом і чудовою підготовкою для матчів такого масштабу. Це було послання про те, що він збирається контролювати м’яч заради власної безпеки.
<...>
На мадридців обрушилася низка неприємностей: Вальверде, який неабияк виснажився ще в першому таймі, підняв білий прапор. Дюмфріс значно поступається йому як у захисті, так і в атаці. Характер матчу змінився. Барса стала тим, чого так побоювався Моурінью: агресивною, швидкою, націленою на глибину та наполегливою. А Реал, як це часто бувало, спробував тягнути час за допомогою свого воротаря. Лунін зробив сейв у стилі Куртуа після удару головою впритул від Жерара Мартіна.
Кінцівка матчу здавалася забарвленою у кольори "блаугранас", оскільки Реал фізично здався. Цим скористався Ламін, який лише тоді став тим, ким здається – гравцем, що визначає хід гри та є нестримним. Він двічі був близьким до голу. І тоді Реал вкотре воскрес із мертвих. Камавінга отримав пас від Гюлера, виграв спринт у Кубарсі та виклав м’яч під точний удар Мбаппе, який завжди опиняється там, де потрібно. Не сумнівайтеся в ньому, не сумнівайтеся в Реалі, не сумнівайтеся в тому, що інтрига в Лізі жива.
Mundo Deportivo: "У Барселони залишався весь другий тайм, щоб знову стати собою"
Стільки говорилося про новий розгром у виконанні Барселони в Класіко, що перемога Реала з рахунком 1:2 не тільки відродила інтригу в Ла Лізі, а й занурила Камп Ноу у стан глибокої фрустрації. Величезне розчарування на трибунах і величезне розчарування на полі. Дубль Мбаппе – один гол у першому таймі та другий, коли Барселона вже перехопила ініціативу й шукала свій другий м’яч, – переважив гол Рафіньї у вечір, коли каталонці більшу частину часу були зовсім не схожі на самих себе.
Фото Marca
Реал вирівняв рахунок у протистояннях у Класіко останніх років. Не перестаючи запекло протестувати біля бокової лінії – чи то сам головний тренер, чи то його штаб, навіть коли Гордону показали жовту картку за епізод, де навіть фолу не було, або коли Бернарду Сілві та Кукурельї відверто прощали порушення, – Моурінью вибудував гру на рівних. Він зв’язав Барселону по руках і ногах, мав власні гольові моменти й часом домінував над суперником, який так і не зміг розгорнути свій вишуканий футбол. Центр поля "синьо-гранатових" не мав звичної свіжості та точності, хоча наприкінці господарі й додали енергії, перш ніж пропустити вирішальний м’яч у контратаці – улюбленій зброї цього Реала.
Перед матчем головним питанням у таборі мадридців був вибір тактики Моурінью: грати від оборони чи з позиції сили. Португальський фахівець здивував присутністю в стартовому складі не лише Гюлера, а й Бернарду Сілви, який зайняв позицію центрального півзахисника поруч із Чуамені. Такий амбітний план на папері дозволив вирівняти сили в середній лінії, де у Барселони не вийшло звичного свята гри. Там мадридці зрівняли шанси й отримали більше вигоди від помилок суперника.
При цьому не можна сказати, що підопічні Моурінью влаштували якийсь неймовірний карнавал у атаці. Поки Кукурелья старанно фолив на Ламіні Ямалі, не отримавши картки, Реал надійно вибудовувався ззаду й терпляче чекав на втрати м’яча від Барси.
<...>
Луніну довелося вступати в гру після двох ударів Рафіньї: перший стався після "стінки" між Гордоном і Рафіньєю (цьому передувала блискуча дія Кубарсі проти Мбаппе) і завершився ударом бразильця; другий – після втрати Гюлера, нової комбінації Рафіньї з Гордоном і удару вже самого англійця.
У Барселони залишався весь другий тайм, щоб знову стати тією самою Барсою з дев’яти попередніх переможних матчів Ліги, протистоячи Реалу, який набрав досвіду. Однак цього так і не сталося.
"Самовпевненість – це поганий знак"
Коли в оточенні Барселони панує надмірна самовпевненість – це поганий знак. Бракувало лише відсутності Куртуа, щоб підкріпити відчуття, ніби Класіко стане легкою прогулянкою для "синьо-гранатових". Але у футболі найкраще працюють два головні правила: смиренність і жага до перемог. Реал вийшов на поле в овечій шкурі й з гострою необхідністю перемагати, щоб уникнути кризи. Барселона знала, що вона сильніша, але це завжди потрібно доводити на практиці.
У підсумку Реал захищався краще за Барселону, і в цьому криється головний ключ до матчу. Кадрові втрати каталонців у захисті посилилися травмою Еспарта, а Моурінью застосував персональну опіку проти півзахисту суперника, що зруйнувало плавність пасової гри. Команді Фліка в першому таймі явно бракувало темпу – Педрі та Родрі виявилися зв’язаними по руках і ногах набагато сильніше, ніж зазвичай, а в центрі поля почастішали втрати. Пресинг також не вдавалося виконувати з колишньою точністю. Перші 45 хвилин повністю залишилися за мадридцями.
Однак після перерви Барселона додала і заслужено зрівняла рахунок. Здавалося, що цей результат стане остаточним, але в контратаці гості знову вийшли вперед, залишивши каталонців із виразом легкого розчарування на обличчях. Ніхто не очікував перемоги Реала у цьому Класіко, і психологічний фактор зрештою зіграв свою роль. Нічия виглядала б найбільш справедливим результатом, хоча перемога будь-якої зі сторін не стала б сенсацією. Барселона почувалася надто некомфортно і не змогла нав’язати свої головні козирі: домінування через контроль м’яча та потужний тиск у атаці.
Барса як і раніше лідирує, випереджаючи Реал на три очки, але втратила чудову нагоду спровокувати у мадридців чергову кризу. Попереду ще багато матчів, і цей найважливіший тиждень, протягом якого були програні обидві зустрічі – з ПСЖ та Реалом, – має стати уроком. Титули в жовтні не виграються, і після таких поразок необхідно чітко розуміти, що саме потрібно змінити або поліпшити, і втілювати це в життя. Не можна просто так забути ці невдачі. Проте у Барселони є і склад, і якісний футбол, щоб реабілітуватися.
Андрій Лунін / MD
Видання поставило Луніну оцінку 2 (з 3) з характеристикою: "У Ель Класіко Лунін вперше вийшов у стартовому складі в цьому сезоні. Він замінив Куртуа, який хворів на грип, і, безперечно, запобіг кільком голам Барселони".
