Україна знову не змогла перемогти Грузію – експериментальний склад Мальдери та сейви Трубіна втримали нічию у Тбілісі
Збірна України у рамках 2-го туру Ліги націй УЄФА 2026/27 розписала нічию з Грузією. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Getty Images
Всі інсайди про зірок збірної України.
Мальдера знову шокував
Перед матчем з Угорщиною усі були дико здивовані рішенням зіграти у два нападники, з дебютантом Крупським на фланзі оборони та з Різником у воротах. У другому таймі дебютували ще й Драмбаєв з Краснопіром. Здавалося, що це вже верх експериментів.
Ротація на матч з Грузією була неминучою, але вже під час ранкової заявки вболівальників здивували відсутністю Судакова. Ввечері ж усі принишкли – Андреа Мальдера замінив 10 із 11 футболістів зі старту на Угорщину, залишивши тільки Ваната. Особливо вразив дебют Хланя, камбек Піхальонка та довіра до Михавка, а також відсутність Ярмоленка.
Описати словами враження від цього складу практично нереально. Краще один раз побачити.
УЄФА спочатку дало схему 3-5-2, чи то 3-2-3-2 з Хланем у ролі "десятки". Потім модель перемалювали на 4-4-2, а по факту один із нападників опускався й створював 4-2-3-1 чи 4-3-3 (зазвичай це робив Ванат). Бондара поставили у фланг під дуель з Хвічею (що очікувалося), а Сарапій розташувався на місці правого ЦЗ.
Грузія, між іншим, виставила максимально сильний лайн-ап. Проти семи футболістів УПЛ вийшла основа, складена з 11 легіонерів із топ-5 Ліги Європи – саме тому коефіцієнти на перемогу господарів впали. І як тут не згадати, що Україна в трьох офіційних поєдинках ніколи не перемагала Сакартвело на її полі.
Після поразки від північних ірландців наш суперник був заведеним. Мотивації додавала і зміна тренера, адже Віллі Саньйоля звільнили. Зрештою, фактор рідних трибун у Тбілісі теж грав на користь Грузії.
Жахливий перший тайм
Від нашого складу багато не очікували. Збірна, складена з гравців УПЛ, у футболі себе не проявила – а от рідненьке "біцца-бороцца" почали давати одразу. Чого тільки коштує підкат на чужій половині в Кочорашвілі одразу з двох сторін (від Михавка та Ваната).
Щоправда, у єдиноборствах в першому таймі грузини виявились набагато ефективнішими.
Причина переваги Сакартвело у цьому компоненті крилася в ідейно бідній атаці "синьо-жовтих". На чужій половині наших гравців відчутно бракувало – а крім того робилася ставка на лонгболи. Спроба атакувати простір за спиною грузинів читалася, але більшість подібних епізодів завершилися втратою м'яча.
Хоча один момент у першому таймі створити вдалося. На 4-й хвилині Пономаренко зачепився за закидання Михайліченка й пробив з лівого кута штрафного, однак сфера пройшла повз дальню стійку.
Наступного цікавого моменту довелося чекати аж до 2-ї компенсованої хвилини. Зубков обігрався з Бондарем на правому краю карного майданчика та пробив низом – без проблем для Мамардашвілі.
Андреа Мальдера спробував обкатати новий варіант білд-апу – з одним опорником над трійкою захисників, хоча це можна читати і як 4+1 з Михайліченком у широкій позиції. Трохи вище між лініями мали просувати м'яч Піхальнок, Назарина і Зубков, який часто зміщувався у центр.
На практиці все це працювало дуже слабко через низьку зіграність, повільність, купу передач назад і слабку роботу під тиском. Хлань розчинився, а Піхальнок поступово почав уникати зон між лініями, шукаючи простір на фланзі, де немає пресингу. Увесь цей рух відбувався вкрай незлагоджено й супроводжувався купою грубих помилок.
Зокрема, Хвіча вже на 3-й хвилині обікрав Бондара й пробіг лівим флангом, завершивши епізод передачею у зону перед штрафним. Кітеішвілі звідти пробив у руки Трубіну.
На 29-й же хвилині Мікаутадзе скористався жахливою обрізкою Піхальонка й дав розрізний пас. Хвіча уникнув офсайду та вийшов сам на сам, але пробив неточно. Михавко ще й встиг підстрахувати, а лайнсмен помилково підняв прапорець.
Опорники у середньому блоці 4-4-2 в принципі не вражали. Тим не менш, у позиційному наступі та під час контратак Грузії нічого не дозволили – окрім двох моментів після наших обрізок Сакартвело організувало тільки один момент.
Після відскоку зі стандарту на 20-й хвилині Чакветадзе вгатив у дев'ятку метрів з 22-х. Трубін врятував Україну!
А так треба хвалити підопічних Андреа Мальдери. Захисники доволі непогано страхували один одного, змусивши Хвічу піти з лівого флангу й шукати простір в інших зонах. Можливо, це і не наша заслуга – вінгер ПСЖ так само діяв і проти Північної Ірландії.
Хай там як, Хвіча грав тупо. Замість того, щоб допомагати Цітаішвілі знищувати Бондара, претендент на Голден Болл бігав десь у центрі чи на правому напівфланзі. Він уникав тиску й працював на чистих м'ячах.
Завдяки цьому Україна завершила перший тайм з нулем на табло. Підопічні Андреа Мальдери завдали 4 удари сумарною гостротою в 0,11 xG. За дотиками у штрафному "синьо-жовті" поступалися з рахунком 4:11.
Без глобальних змін по перерві
У роздягальні наш тренерський штаб провів потрійну заміну, знявши Піхальонка, Пономаренка та Ваната. На полі з'явилися Яремчук, Сікан і Очеретько. Структура гри не змінилася, однак середній клас футболістів зріс, а тому в роботі на м'ячі очікувалося покращення.
Втім, покращилися тільки кількість часу на чужій половині та відстоток володіння, який у середині другого тайму досягав 62%. Пізніше він впав до 53%. Попри це "домінування", команда провела всього три удари з дальньої дистанції (два неточні і один простий по центру).
Хлань у гру так і не увійшов – винятком стала контратака з проривом лівим флангом, однак вирізати передачу під вривання форвардам у штрафний Максиму не вдалося. На 65-й хвилині вінгера Лехії замінив Шапаренко.
Нічого хорошого в атакувальній роботі не пригадується і в грузинів, хоча вони провели серію замін і спробували заганяти Україну фізично. Не вийшло – втім, один гольовий момент господарі таки створили. На 63-й хвилині Хвіча отримав пас від Чакветадзе і пробив з гострого кута, але Трубін виконав сейв!
Навіть після появи Циганкова замість Зубкова гра в атаці не принесла моментів, хоча зникли дурні помилки й з'явилися якісь відкривання між лініями. Можливо, гра пішла б ефективніше, якби Циганков тримався ближче до центральних вертикалей, а не в ширині на позиції чистого вінгера. Або якби непогані переміщення Шапаренка не супроводжувались технічним браком.
Під кінець зустрічі Хвіча потривожив Трубіна дальнім ударом по центру (без проблем для Анатолія) та подачею зі стандарту, яку Двалі завершив пострілом з близької відстані. Голкіпер Бенфіки знову спіймав м'яч хоча суддя свиснув фол у атаці. Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию.
