УКР РУС

Найкращий друг Клоппа над прірвою, катастрофа 3:25, а Коноплянка – фейл керівництва. Шальке йде на дно

2 червня 2020 Читать на русском
Автор: Роман Саврій

11-матчева безвиграшна серія в Бундеслізі з трьома забитими голами та 25 пропущеними. Провал? Навіть гірше. Шальке у вільному падінні. Розповідаємо про кризу в Гельзенкірхені.

Шальке – третій найпопулярніший клуб Німеччини, Шальке входить у топ-15 найдорожчих клубів світу, Шальке має величезну фан-базу. А на полі виглядає максимально вбого: як за грою, так і за результатами. На "кнаппен" боляче дивитися – жах минулого сезону, коли команда боролася за виживання, не був випадковістю. Шальке впевнено набуває слави "нового Гамбурга".

Регрес пов'язують з помилками керівництва. Попередній спортивний директор Крістіан Гайдель погано провів трансферну роботу. Він не зумів втримати молодих талантів Сане, Керера, Майєра, Горетцку та накупив за великі гроші посередніх футболістів, які масово провалилися. Емболо (22,5 млн – продали вдвічі дешевше), Бенталеб (20 млн – в оренді), Руді (16 млн – в оренді), Коноплянка (14,5 млн – пішов за мізерні півтора мільйона). Це лише найяскравіші приклади промахів.

Розглянемо ситуацію з українцем. Євгена взяли в оренду, а потім викупили з Севільї без належного вивчення сильних/слабких сторін. Коноплянка так і не доклав зусиль, щоб адаптуватися в Німеччині. З одним тренером сварився, іншому не підходив під ігрові схеми, більше грів лаву запасних, ніж грав. Шальке весь цей час платив йому шалену зарплату – 4-5 млн євро. Коно загалом обійшовся клубу в 30 млн, а користь була мінімальною.

Коноплянка провалив шлях до Барселони, але в Шахтарі має шанс частково реабілітуватися

Фінансове становище клубу значно погіршилося. Борги складають приблизно 200 мільйонів євро, а поточний сезон точно принесе збитки. Під час пандемії Шальке першим у Бундеслізі опинився під загрозою платоспроможності. Якби сезон не дозволили дограти, гельзенкірхенці реально балансували б на межі. Зараз команда мусить застрибнути в зону єврокубків, щоб зберігати нормальну життєдіяльність.

Минулого року в Шальке провели революцію. На посаду технічного директора запросили Міхаеля Решке, прийшов новий спортивний директор Йохен Шнайдер. Поведінка на трансферному ринку стала скромнішою та продуманішою, але якість складу відчутно впала. У команді немає жодної зірки. Не так давно кольори Шальке захищали Рауль і Хунтелар, а зараз в лідерах Харіт, Сердар і Каліджурі. Більшість пересічних вболівальників навіть не візуалізує цих персонажів.

Імена – не гарантія топового футболу, але кваліфікація нинішніх кадрів Шальке дуже низька. Гравці атаки рівня Аугсбурга та Фортуни, орендовані в Барселони другосортні захисники. Давід Вагнер не має, з чого зліпити пристойну команду. Найкращий друг Клоппа очолив Шальке влітку 2019-го – він став 23-м тренером "кнаппен" (враховуючи тимчасових) за останні 18 років. З часів першого пришестя Хуба Стевенса (1996-2003) жоден наступний коуч не відпрацював з Шальке два повні сезони.

Ніхто не може дати результат на дистанції, хоча працювали солідні фахівці. Трапляються лише тимчасові проблиски. Це показник того, що клуб живе неправильно. Доменіко Тедеско привів Шальке до віце-чемпіонства, а в наступному сезоні, втративши кількох ключових виконавців, боровся за виживання. У Давіда Вагнера дисперсія вмістилася в один чемпіонат: чудові результати до Різдва та катастрофічне падіння після.

Восени Шальке декілька разів міг очолити турнірну таблицю, а на зимову перерву пішов поруч з Дортмундом (по 30 очок), претендуючи на Лігу чемпіонів. У новому році "кнаппен" видали 11-матчеву серію без перемог у Бундеслізі, набрали 7 пунктів за 12 турів і посідають останню сходинку Бундесліги за результатами другого кола. В препоганому стані й оборона, й атака.

Були надії на перезавантаження під час карантину, але команда вийшла з вимушеної відпустки чотирма поразками. І якщо фіаско в Рурському дербі можна пояснити класом суперника (також зіграв свою роль суїцидальний план Вангера), то чим пояснити побиття від борців за виживання Аугсбурга, Фортуни та Вердера? Весь "прогрес" Шальке в тому, що з кожним туром вони пропускають на гол менше.

Безумовно, у першому колі гельзенкірхенцям посміхалася удача (відповідно до системи xG перебрали 10 очок), а в другому – навпаки не щастить (недобрали 6 очок). Але це далеко не єдина причина спаду. Команда дійсно почала значно гірше грати.

Атака Шальке не вражала й до зими, однак тепер статистика просто ганебна. Голи в середньому за матч: перше коло – 1,7; друге коло – 0,45. Створені моменти за матч: перше коло – 5,8; друге коло – 2,9. Реалізація шансів: перше коло – 29,6%; друге коло – 15,6%. Контратаки були одним з козирів "кнаппен", тепер не працюють і вони.

Атакувальні показники Шальке до та після Нового року (StatsBomb):

Падіння кількості та якості моментів корелює з травмами провідних виконавців. Найкращий бомбардир команди Суат Сердар (7 голів) з лютого майже не грає – за карантин відновився, але відразу вибув до кінця сезону. Головний креативник Амін Харіт (6 голів + 4 асисти) також не допомагає через проблеми зі здоров'ям. Майстер стандартів Даніель Каліджурі лише під час пандемії залікував болячки. Капітан Омар Маскарель також вилетів на тривалий термін.

У Шальке залишилися одиниці, хто вміє віддати пас на загострення чи завершити епізод. Це було актуально ще в період Коноплянки, коли в окремих матчах через нестачу творчості кожен вихід в атаку здійснювався через нього. Нічого не змінилося. Грегорічу та Бургшталлєру бракує класу, Кутуджу та Матондо – досвіду та холоднокровності. "Ми не хочемо нити, потрібно знаходити рішення", – каже Давід Вагнер. На жаль, жодних рішень не помітно на горизонті.

Гельзенкірхен сідає дедалі глибше, віддає м'яч слабшим за класом суперникам (у перших таймах проти Фортуни та Вердера "королівсько-сині" володіли м'ячем менш як 30%), однак не може скористатися вільними зонами на контратаках. Вдома проти Вердера футболісти Шальке за перші 35 хвилин віддали лише 8 точних передач (23%) у фінальну третину. Це дико мало – ті ж бременці набили втричі більше точних пасів.

Шальке притискається до власних воріт, великими силами обороняється, але надійності така тактика не сприяє. За 18 турів першого кола "кнаппен" пропустили 21 гол, за 12 турів другого – 25. Просіли всі оборонні показники. Футболісти дарують супернику м'яч у простих ситуаціях, вражають помилки досвідчених Сане, Очіпки та Настасіча, не говорячи вже про молодь.

У 2020-му Шальке пропустив у Бундеслізі на 8 голів більше, ніж мав би відповідно до системи xG. Тут потрібно говорити не про невезіння, а про слабку гру голкіперів. Дуже невпевнено виглядає Маркус Шуберт: фейли в Рурському дербі, голи на його совісті в інших матчах.

Давіду Вагнеру довелося пробачати зраду Алєксандера Нюбеля (23-річного воротаря не втримала в клубі капітанська пов'язка, яку йому вручили минулого літа, – Алєкс тікає вільним агентом у Баварію) і повертати його в основу. Перед цим вікендом тренерський штаб вчетверте змінив першого номера.

Баварія зі скандалом підписала капітана Шальке – чергова "крадіжка" Мюнхена, негостинний Нойєр, образа "кнаппен"

Оборонні показники Шальке до та після Нового року (StatsBomb):

Керівництво вірить у Давіда Вагнера – спортивний директор публічно заявив, що тренер має гарантію роботи до кінця сезону. Наставник Шальке повинен завдячувати збереженню посади порожнім трибунам – фани б не стерпіли настільки мертву гру та настільки жахливі результати. Боси клубу мусили б відреагувати на тиск вболівальників. Натомість у нинішніх реаліях все обмежуються хештегами #WagnerRaus #WagnerOut.

Існує дещо гірше – у німецькій пресі з'явилася інформація, що Вагнер втрачає прихильність підопічних. Гравці не розуміють тактику тренера, не підтримують його боягузливий футбол. "Наразі ми не можемо грати по-іншому", – виправдовується Вагнер. Назріває четвертий прихід Хуба Стевенса.

Шанси на Лігу Європи зберігаються, а до небезпечної зони аж 10 очок. Матчі з легкими суперниками залишилися позаду, далі – солідний календар з 5 турів. Вагнер мусить терміново реорганізувати гру команди, побудувати цілісну структуру, в якій наявні футболісти зможуть давати результат. Тоді фани знову призабудуть про красивий атакувальний футбол, для якого немає ресурсів.

Рекордні інвестиції та трансфери, клоунська репутація і посткарантинне диво – як у Берліні народжується суперклуб