Манчестер Сіті – Інтер: анонс фіналу Ліги чемпіонів

"Футбол 24" спільно з партнером HLIBNY DAR дарує вашій увазі презентацію фінальної битви Ліги чемпіонів 2022/23.

Давненько ми вже не бачили такої нерівної пари у фіналі Ліги чемпіонів. Востаннє андердогу давали настільки мало шансів аж вісім років тому, коли за перемогу боролася Барселона з тріо MSN в атаці. Ну або ж сім років тому, коли мадридське тріо BBC йшло на дванадцятий тріумф в ЛЧ. В обох випадках страждав італійський клуб – Ювентус.

В цілому, представники Серії А нічого не вигравали в Європі з 2010 року. У поточному ж сезоні апеннінці делегували по клубу в кожен із трьох фіналів єврокубків, що дало привід оголосити світу: "Кальчо is back". Щоправда, два трофеї кальчо вже програв. Надія залишається тільки на ЛЧ.

Доля змилувалась над італійцями, але одночасно й познущалась. У фіналі ЛЧ 2022/23 не буде іспанських грандів, а за титул побореться Інтер – останній клуб Серії А, якому вдалося завоювати "вуханя". От тільки в суперниках знову буде суперник з претензією на легендарність.

Нинішній Манчестер Сіті можна назвати найкращою командою за всю футбольну історію. Бували колективи революційні, результативніші чи багатші на трофеї, однак в ігровому плані Пеп вибудував щось небачене донині.

Манчестер Сіті – тактично ідеальний колектив

Системний футбол, іконою якого став Гвардіола, часто критикують за шаблонність і заструктурованість. Показовою була історія Пепа й Анрі в Барселоні – коли Тьєррі пішов проти установок коуча й сам вигадав гол, форварда замінили. Частково ця проблема характерна і для Манчестер Сіті, адже навіть немовлята здатні передбачити план "містян" на гру.

Заковика полягає в тому, що це знання аж ніяк не допомагає суперникам. Марко Розе прекрасно розумів, як пресингуватиме Гвардіола у матчі-відповіді проти РБ Лейпциг. Мікель Артета і Томас Тухель усвідомлювали, що Пеп може відмовитись від м'яча й грати другим номером. Карло Анчелотті готувався до того, що "містяни" будуть агресивніше навантажувати третину поля Мадрида.

Манчестер громив РБ, Арсенал, Баварію, Ліверпуль та Реал дуже легко. Команда здатна повторити це, навіть якщо її розбудити серед ночі. Її схеми пресингу й просування, попри читабельність, виглядають нездоланними для будь-якого суперника. Дистанції між футболістами, таймінг ривків, інтенсивність гри, робота на стандартах – все працює ідеально в прямому сенсі.

П'ять переваг Манчестер Сіті над іншими грандами

1. Пресинг і контрпресинг – встояти під ним ще нікому не вдалося. Він не тільки інтенсивний, а й гнучкий. Схема тиску при 4-2-4 не дає суперникам часу, провокує на помилки й убезпечує від перекидування передньої групи.

Може бути варіант пресингу в схемі 3-3-4 з високо піднятим фулбеком зліва й Де Брюйне в глибині. Вона зосереджена на тотальності тиску й контролі центрбеків.

Є також варіант з персональним пресингом по всьому полю з нахабним перевантаженням чужої третини.

В цілому, форма пресингу Манчестер Сіті обмежується лишень фантазією Пепа – в цьому йому допомагає друга перевага.

2. Універсальність гравців. Всі вже знають, що Бернарду Сілва пограв на усіх позиціях, крім центрбека. Про використання Стоунза в ролі опорника при володінні теж всі читали – його навіть порівнюють з ліберо та самим Бекенбауером.

Втім, в кількох іпостасях готові зіграти ще Гюндоган із Де Брюйне (вінгер, десятка, центрхав), Вокер (фулбек, фальшфулбек, центрбек), Льюїс (фулбек, фальшфулбек, вінгер, центрхав) – та і Мареза з Аканджі можна використовувати по-різному (Ріяд грав між лініями, Мануель пресингував на одній лінії з форвардами).

3. Четвірка високих центрбеків позаду. Ноу-хау Гвардіоли, до якого він йшов не один сезон. Універсальність Вокера, Стоунза, Діаша й Аканджі дозволяє легко інтегрувати їх у систему просування, а їхня кремезність дає силу на стандартах.

Окремо варто виділити Аке, орієнтованого суто на оборону. На даний момент Натан є найсильнішим захисником "містян" – саме на його совісті нейтралізація вінгерів Баварії у чвертьфіналі.

4. Холанд – гольовий монстр (52 голи в усіх турнірах), Де Брюйне – чарівник. Тут навіть говорити нічого. Всі самі все бачили.

5. Ман Сіті готовий до будь-якого сценарію. Це випливає із вищезгаданих переваг. "Містяни" здатні домінувати через контроль м'яча, причому з кількома варіантами просування – а можуть і розривати на контратаках при 36% володіння.

Підопічні Пепа вміють пресингувати в кількох моделях. У команди завжди є опція на стандартах, а коли не вдається нічого – допомагає хороший захист.

Важко повірити, але ця версія Манчестер Сіті не є найскладнішою в тактичному плані. Усі прийоми, які використовувались у плей-офф ЛЧ 2022/23, по своїй суті були елементарними. Перевантажити зону, розтягнути оборону, втягнути у простір футболіста з глибини, зіграти на третього, створити Грілішу ситуації 1-в-1, зайти у три зони завершення в штрафному – все працювало саме таким чином, без хитрих перестановок.

Вокер підтискає Модріча аж на чужій третині. У першому матчі він рідко собі дозволяв подібне. Бернарду Сілва підхопив відскок у центрі, після чого рвонув на правий фланг

Де Брюйне заходить у штрафний і стягує на себе увагу Крооса. Вокер підтримує Бернарду на фланзі, приймає пас від Сілви й різко переводить на Родрі. Є момент.

Це суттєво страхує Манчестер Сіті від знаменитого оверсінкінгу Гвардіоли. Навіть якщо він дасть дивний план, основні тактичні принципи нікуди не подінуться. Хоча Пеп останнім часом змінився – він досі любить перемудрити й постраждати за це, але у вирішальну мить завжди переходить до перевірених рішень.

Як наслідок, за 31 попередній матч Манчестер Сіті здобув 24 перемоги при двох поразках, причому одна з них сталася резервним складом. Сумарний рахунок за цей період – 80:19.

Арсеналу й Баварії забивали по 3+ голи, Ліверпулю, Тоттенхему й Реалу закинули по 4 м'ячі, а РБ Лейпциг знищили з цифрами 7:0 на табло. Завдяки таким крутим результатам "містяни" виграли АПЛ і Кубок Англії. Далі за курсом – требл, у якому ніхто не сумнівається.

Інтер здатний на сенсацію

"Синьо-чорний" міланський клуб – рідкісний приклад грамотної стратегії у італійському футболі. З огляду на кризу Ювентуса, Інтер можна назвати єдиним таким клубом. Цикл, який привів "змій" до фіналу Ліги чемпіонів, розпочався ще чотири роки тому.

Спочатку "змії" запросили Антоніо Конте, якому за два сезони дали 300 мільйонів на трансфери. Це принесло срібло в першому сезоні, а в другому – чемпіонство та фінал Ліги Європи. Потім китайські власники зрозуміли, що натворили біди з фінансами – Конте пішов, Лукаку й Хакімі продали, Еріксен теж покинув клуб (через серце, але Інтер не потягнув би його зарплатню).

На їхнє місце прийшли Джеко, Корреа, Чалханоглу, Дюмфріс, Госенс і Дарміан – значно дешевші футболісти, які концептуально не відрізнялись від попередників, а їхня статистика була такою ж крутою. Очолив цю банду обережний Сімоне Індзагі, який прийняв соломонове рішення нічого не змінювати в грі.

Новий алленаторе покращував Інтер у деталях, але в цілому "нерадзуррі" залишаються вірними ідеям Конте. Такий підхід мав вилитись у Скудетто в попередньому сезоні. Мілан тоді тріумфував досить випадково. Тепер же "змії" борються за перемогу в ЛЧ.

Їхня прив'язаність до ідей Конте є серйозним аргументом у боротьбі з Манчестер Сіті. Ніхто не стримував нинішнього Гвардіолу так же ефективно, як дон Антоніо – Пеп програв йому чотири з семи матчів. Навіть у січні Манчестер Сіті зливався контівському Тоттенхему, та і подальша перемога з рахунком 4:2 сталася при колосальному напруженні сил у другому таймі.

У поєдинках проти "містян" дуже важливо робити три речі на дуже високому рівні. Перша – компактно оборонятись. Друга – безпомилково перебудовуватись при зміщеннях. Третя – багато бігати, виконуючи величезний обсяг рутини. Інтер навчився всьому цьому при Конте й не втратив при Індзагі.

"Нерадзуррі" відзначаються щільним блоком у схемі 3-5-2. У позиційній обороні команда сідає в лінію з п'ятьма захисниками, тримається в середньому блоці й залишає мінімум простору між лініями. Високі захисники не дають опоненту кошмарити навісами, що неабияк важливо в боротьбі проти Холанда.

Варіанти схеми Інтера в білд-апі.

В позиційному наступі або при контратаках правий латераль підіймається до двох нападників. Їх з глибини підтримують Барелла й Чалханоглу/Мхітарян. Не слід недооцінювати атаку Інтера – за очікуваними голами без урахування пенальті в цьогорічній ЛЧ "нерадзуррі" поступаються тільки Сіті, Реалу, Наполі та Баварії.

Втім, Інтер здатний працювати не тільки в схемі 3-5-2. У поєдинку з Аталантою міланці використовували для розіграшів і 4-4-2-ромб, і 4-3-3, і навіть 4-2-2-2. Особливо перспективним був варіант, коли Ачербі висувався в півзахист, Дюмфріс підіймався високо на фланзі, а місце правого захисника заповнював Барелла.

"Нерадзуррі" досить гнучкі у своєму футболі – і вкрай ефективні.

Як Інтер перебудовувався з 3-5-2 на 4-3-3 у другому півфіналі з Міланом

Підопічні Сімоне Індзагі забивали по три голи Барселоні, Бенфіці, Лаціо й Аталанті, відвантажували чотири Фіорентині й двічі громили Мілан. Перший півфінал з "россонері" завершився з рахунком 2:0 – от тільки в перші півгодини він мав завершуватись з рахунком 5:0. Інтер вміє знаходити й реалізовувати моменти, а в фіналі ЛЧ це вміння є ключовим.

Навряд чи Інтер стане пресингувати Манчестер Сіті. Навпаки – сьогодні доведеться виживати під шаленим тиском. "Змії" звикли виходити з-під пресингу через радіокеровані передачі від голкіпера Онана, поєднані з якісною організацією гри лонгболами.

Джеко й Лукаку блискуче чіпляються за м'ячі, а поруч з ними завжди є два-три варіанти скидки.

У Джеко є варіант для скидки у вільний простір, куди вже вриваються. Кілька футболістів готові вступити у боротбу за підбирання

Якщо Манчестер Сіті буде агресивно втягуватись на третину поля італійців, то вони запускатимуть довгі передачі за спину. Кремезний Джеко, а також реактивні Лаутаро, Дюмфріс і Дімарко будуть тільки раді такому малюнку. Та і крім лонгболів "змії" мають награні механізми швидкого виходу з оборони, в яких особливу роль відіграють центрхави.

Якщо ж "містяни" спробують зіграти обережніше, то існує ризик повторення сценарію першого півфіналу з Реалом. Англійці можуть обійтись і без пропущеного гола, однак і з власним загостренням виникнуть проблеми. Тим паче, що оборона Інтера значно сильніша за захист мадридців.

Так можна і до серії пенальті догратись, а то і взагалі згоріти через одну контратаку – прямо як у фіналі проти Челсі.

Що може завадити Інтеру?

На папері все виглядає класно, однак в реальності все буде набагато складніше. По-перше, тому, що Манчестер Сіті надзвичайно сильний. Підопічні Пепа Гвардіоли не боялись ризикувати навіть з Реалом, хоча вони мали травматичний досвід такого футболу.

"Містяни" отримують від агресивного перевантаження чужої третини значно більше зиску, ніж проблем. Хоча їхні суперники у 95% випадків жорстоко карають за подібну гру – Реал, Баварію і РБ Лейпциг в ЛЧ просто знищили. В АПЛ те ж саме сталося з Арсеналом і Ліверпулем.

Інтер же пройшов до фіналу завдяки надзвичайно вдалому жеребу. Ця гілка плей-офф була настільки простою, що при певному везінні суперником Сіті могли стати Порту чи Бенфіка. У "нерадзуррі" за весь сезон був лишень один суперник співставного рівня – Баварія на груповому етапі. Італійці двічі програли з рахунком 0:2.

По-друге, Інтер зовсім неідеальний в позиційній грі. Навіть безідейний Мілан час від часу відігрував середню лінію "нерадзуррі" й відкривав простір на флангах. Помилки не були критичними для матчів проти команд рівня Фіорентини чи Бенфіки, але Манчестер Сіті буде карати.

Зрештою, варто розуміти, що Інтер – андердог, якому дають лишень 26% шансів на перемогу. Попри всі чесноти, "нерадзуррі" слабші за класом. Це навіть не друга команда Серії А, якщо дивитись на турнірну таблицю – так, по грі підопічних Сімоне Індзагі можна назвати навіть найкращими, але це ще більше демонструє неідеальність міланців.

Манчестер Сіті домінує у найкращій лізі світу, забиває 146 голів за сезон і йде на требл. До того ж, усі футболісти перебувають у найкращій формі в кар'єрі. Тим не менш, фінал Ліги чемпіонів – це лишень один матч, а в одному матчі можна створити будь-яке диво.

Орієнтовні склади на матч Манчестер Сіті – Інтер

Обидві команди підійшли до зустрічі без кадрових втрат.

Манчестер Сіті: Едерсон – Вокер, Стоунз, Діаш, Аке – Де Брюйне, Родрі, Гюндоган – Бернарду Сілва, Холанд, Гріліш

Інтер: Онана – Дарміан, Ачербі, Бастоні – Дюмфріс, Барелла, Чалханоглу, Мхітарян, Дімарко – Лаутаро Мартінес, Джеко

Прогноз "Футбол 24" – 3:1

Статистичний портал Opta обрахував шанси Інтера на перемогу – ймовірність тріумфу міланців оцінили в 26%. Майже ідентичну цифру (25%) дає і авторитетна аналітична модель від FiveThirtyEight. Букмекери також впевнені у тріумфі Манчестер Сіті, виставляючи міланцям коефіцієнти від 6,5.

Якими б низькими шанси Інтера не були, але "містянам" буде непросто. Сімоне Індзагі вибудував дуже симпатичну команду. Що найбільш важливо, вона тактично незручна для підопічних Пепа Гвардіоли. Чимось "змії" нагадують Брентфорд, з яким Сіті намучився в АПЛ – "блакитні" програли "джмелям" не тільки резервним, а й основним складом.

Навіть навесні Манчестер Сіті стикався з проблемами при розкритті компактних середніх і низьких блоків. Зокрема, невиразними став поєдинок з Челсі та перший тайм з Евертоном. Були питання і по матчу з МЮ в фіналі Кубка Англії, адже не так вже й багато створили "містяни". Інтер на декілька порядків потужніший – і значно небезпечніший у контргрі.

От тільки "містяни" перемогли і Челсі, і Евертон, МЮ, і всіх грандів. Сила цього Сіті не в результатах. Просто до машини Пепа практично нереально підлаштуватись – вона готова до будь-якого сценарію гри. Навіть якщо гра не йде взагалі, у неї завжди залишається феєрична група атаки, яка створює голи з нічого.

Нинішньому Манчестер Сіті навіть оверсінкінг Гвардіоли здається нестрашним, тож ми поставимо на перемогу фаворита. На це вказує логіка, хоча у футболі вона й не працює. Інтер здатний створити сенсацію, але англійці сильніші.

Гвардіола – майстер усе зіпсувати: найбільші провали наставника Манчестер Сіті у вирішальних матчах Ліги чемпіонів