Ман Сіті не здолав Вест Бромвіч на своєму полі вперше з часів купівлі шейхами у 2008, і це свідчить про масштаби стихійного лиха. "Футбол 24" розповідає про небачений крах Гвардіоли та кінець казки Зінченка.
Манчестер Сіті все так само домінує у чужому штрафному, набиває колосальну статистику очікуваних голів (у матчі з Вест Бромвіч Альбіон знову шалена перевага xG 2,81 на 0,40), але нічого більше не працює, як раніше. Гвардіола переграє сам себе іграми в ротацію: свіжі гравці відпочивають на лаві запасних, втомлені лідери не витягують, хоча частенько здається: ось-ось, ще трохи потерпіти, додати не 4 хвилини, а 14, і точно зайде. Та головне – команда Пепа вже не отримує жодного задоволення, а суперники припинили боятися. Вся гра Сіті нагадує голу механіку роботів без душі. Всі показники працюють краще, ніж у людей, але втрачене те божественне натхнення, повітряна легкість, іскри фантазії.
Команда вже давно не радіє. Навіть тоді, коли за традицією відвантажує 5 у ворота Бернлі чи виносить усіх вихідців з Ліги Європи, що невідомо яким дивом забрели в Лігу чемпіонів. Це все одне велике страждання. Вони виходять проти статистично абсолютно найгіршої команди (ніхто не пропускає більше, ніж "дрозди", і не заслуговує мати менше очок) Прем'єр-ліги в такому стані, ніби невидимі дементори висмоктали всі життєві сили, а божевільний графік у 6 турів плюс кубкова дуель за 23 дні добігає кінця, а не лише починається. При цьому, що найтрагічніше, партнери Олександра Зінченка створюють всі проблеми самі собі на рівному місці.
Осічка "містян" через автогол Діаша у відеоогляді матчу Манчестер Сіті – Вест Бромвіч – 1:1
Вест Бромвіч і не сподівався отримати стільки гольових моментів, але якщо розібрати на молекули: спочатку 65-мільйонний Канселу, який наприкінці минулого сезону витіснив українського збірника на лівому фланзі захисту, а тепер часто робить те саме на протилежному краю з Вокером, незграбним дотиком виводить Гранта сам на сам. Звісно, форвард 3 найгіршої атаки АПЛ 2020/21 не може реалізувати це, тому на допомогу приходить ще один португалець. Діаш рикошетить у свої ворота простенький удар центрбека ВБА. Ось вам і 68 млн євро за оборонця, який найрідше стає жертвою ротації Гвардіоли. А заодно 45 за Аке – суперник України на майбутньому Євро виглядає жалюгідною тінню захисника топ-клубу та програє ключові дуелі на вагу втрачених очок.
Пеп заплутався. Усе частіше він звинувачує своїх гравців, забуваючи, що давав добро на їхні коштовні трансфери. Запевняє, що ротація – це рідкісний шанс для тих, ким він не дуже задоволений. Мовляв, треба зіграти свій найкращий матч, інакше посадять на лаву. Проблема в тому, що цей закон розповсюджується не на всіх. Не стосується улюбленців Пепа чи гравців, яких він на силу проштовхує в основу. Той же Стоунз давав якість в центрі оборони, отримував компліменти від головного тренера, після чого... всівся навіть не на лавку запасних, бо потрібно ж демонструвати світові дует центрбеків, яких ти купив за понад 113 млн євро, а десь поруч волає про нові шанси 65-мільйонний запасний Ляпорт.
Є й вимушені ставки. Рівень і креатив Кевіна Де Брюйне настільки переростає всіх навколо нього, що Гвардіола не може собі дозволити залишити втомленого бельгійця, якому відчутно потрібен перепочинок, бо бракує легкості ніг у марафоні двобоїв з 2 дня на 3. Але цифри в цьому випадку ідеально ілюструють загальну картину. Якщо КДБ оформив 6 асистів у поточному чемпіонаті, то далі лише Стерлінг з двома і більше нікого.
А потім виходять такі матчі, коли 26 ударів вартістю під 3 очікувані голи, але лише 4 спроби варті захвату та потягнуть на взяття воріт частіше ніж 10 разів зі 100 подібних пострілів. Коли головна загроза на 90% приходить після навісів, вже не дивуєшся катастрофі з голами, якої Сіті не знав на цьому етапі навіть у дебютний сезон Гвардіоли. Ці 18 голів за 12 турів – це просто жалюгідно, гірше тільки у 9 клубів, навіть скромні Вест Хем та Астон Вілла забили більше. Застрягти на рівні Кристал Пелас, який ставить передусім на оборону та скілли Захи? Це вже за межею добра і зла.
Перший тайм гри з Вест Бромом можна сміливо викидати у смітник. Забили гол і чекали, поки решта впаде сама. Набивали статистику, тупцювали без думки і не могли нічого протиставити всього лише бойовитості новачка АПЛ. Була певна прикра справедливість у тому, що команда, яка виходить з двома опорниками (один, Гюндоган, стає найгострішим у матчі та забиває єдиний гол у чужі ворота, а інший, Родрі, без упину лупить з центра поля вбік від воріт) проти двоповерхового автобуса, пропускає дурний м'яч. І ось вам нічия з одного влучання у площину воріт.
Авантюрну гру бодай на лівому фланзі міг би збалансувати Зінченко. Однак Сашко десь отримав загадковий удар по нозі. Саме травма, а не нібито відсутність форми, як поінформували деякі українські ЗМІ, стала причиною відсутності в ЛЧ, манчестерському дербі та сьогодні навіть у заявці. Адже перед тим був класний матч у Порту, де він аж ніяк не заслужив на подальший провал у практиці.
З іншого боку кінець роману з Манчестером, схоже, навіть ближчий, ніж у Пепа. "Вовки" знову на горизонті, а залишатись 3-4 вибором (Менді, Канселу, Аке) навіть на штучно придуманій для нього позиції лівого захисника – це за лічені місяці до Чемпіонату Європи наближає крах шансу всього життя. Та й ці постійні травми при не найбільшому ігровому навантаженні дуже насторожують – такого з 24-річним українцем ще ніколи не було в Англії.
Ще напередодні матчу проти передостанньої команди сезону букмекери вважали Ман Сіті головним фаворитом на здобуття чемпіонства Англії 2020/21. І це попри те, що "міщани" вже програли двом з 3 клубів, які йдуть у топі таблиці, а також не змогли вдома переграти ще один. Вест Бромвіч змінив цю не дуже раціональну думку. Команда, чий тренер є головним претендентом на звільнення, чітко показала: Сіті вже не гігант на фоні таких невдах. Лише 5 перемог за 12 турів і 7 матчів, де втрачали очки.
Статистика каже, що все далеко не так погано. Цим може заспокоювати себе й Артета в Арсеналі, колишній помічник Пепа. Манчестерці не добрали 4 голи за системою xG. А з ними й 4 очки, з якими вони йшли б на 2 місці. Зараз же команда Пепа є другою найгіршою командою Прем'єр-ліги за ефективністю реалізації створеного. Лондонські "гармаші" відразу над ними. Дуже насторожує, що гірша конверсія лише в абсолютного аутсайдера. Приклад Шеффілда (десь тут же і Арсенал) показує, як втрата впевненості здатна привести на дно. Просто, якщо для останньої команди це 1 бал за 12 турів, то для Сіті – значно ускладнені перспективи навіть у боротьбі за топ-4 і потрапляння в Лігу чемпіонів.
Символом розпачу Гвардіоли стала комічна сцена, коли він не давав резервному судді висвітлити кількість компенсованих хвилин до матчу з Вест Бромом. Пеп панікує і шукає причини не там, де потрібно. Ніхто не забороняв його команді зіграти весь матч так, як останні 5 хвилин, коли прийшли 2 найбільш вбивчі моменти, які потягнули мінімум на 1 очікуваний гол. "Сітізенс" просто вирішили знову зекономити, але на класі вже не завжди здатні штампувати перемоги: Фоден знову показує, що він успішний лише як джокер на заміні, Стерлінг продовжує бути марнотратником року, Агуеро не забиває в АПЛ із січня, а Жезус він трохи як Бєсєдін – крутий у всіх зонах, крім штрафного майданчика.
Підопічні Гвардіоли були схожими на гравців букмекерських контор, які дивляться лише на місце суперника і його останню серію 2:7, забуваючи, як цей же ВБА ганяв Челсі, Тоттенхем і МЮ, з якими міг розжитися більш ніж 1 балом завдяки гострим контрам, стандартам і блискучій реакції воротаря Джонстона. Хтось біжить ставити всю хату на певнячок, а хтось втрачає очки там, де здобуваються медалі. А з ними є ризик втратити і ті рештки ментальності переможців, які ще залишилися.