Хто замість Костюка? Йовічевіч і ще п'ять кандидатів – двоє вже очолювали Динамо
Сергій Тищенко констатує: Ігор Костюк виявився неспроможним.
Ігор Йовічевіч / Getty Images
Всі інсайди про зірок збірної України.
Справи Динамо й далі кепські. Минулого сезону команда Костюка фінішувала на четвертому місці, пропустиши вперед не тільки Шахтар, але й ЛНЗ та Полісся. Зараз кияни не змогли пройти кваліфікацію ні до Ліги Європи, ні до Ліги конференцій. Суперники рівня ПАОКа та Карабаха виявилися не по зубах.
У чемпіонаті України також не все добре. Вимучені наприкінці матчу мінімальні перемоги над Вересом та Колосом не додають жодного оптимізму вболівальникам Динамо. Фіаско від Буковини взагалі виявилося гучним ляпасом. Стало зрозуміло, що Ігор Костюк не здатен.
Враховуючи 100-річчя клубу, не варто думати, що його керівників влаштовує такий стан справ. Кожен наступний матч може стати останнім для чинного наставника. У ЗМІ вже активно обговорюється ім’я наступника Костюка. Можна виокремити кілька потенційних кандидатів.
Сергій Ребров
Історично так склалося, що коли Динамо доходило до складної ситуації, брати Суркіси обирали досвідченого тренера, який би зміг змінити ситуацію. Так було у 1996, 2008, 2014 та 2020 році.
Сергій Ребров провів непереконливу роботу зі збірною України. Національна команда пробилася на Євро, де не змогла вийти із дуже посередньої групи – Бельгія, Румунія та Словаччина. Потім українці програли Швеції у стиках за право поїхати на ЧС-2026.
Зараз Реброву не доводиться розраховувати на велику кількість запрошень. Останні його успіхи у європейському клубному футболі пов'язані з Ференцварошем, який він завершив тренувати ще у 2021-му. Потім два сезони на Близькому Сході та збірна України. Зараз особливих навіть розмов немає про можливе працевлаштування Сергія Станіславовича.
Динамо – це хороша можливість повернутися у клубний футбол. У Реброва є хороший досвід із Динамо у 2014 році та з Ференцварошем у 2018-му, коли вдалося побудувати сильні й успішні команди на рівні кризових колективів.
Ребров може дати Динамо авторитет тренера, який дозволить позбутися від баласту непотрібних гравців, які з тієї чи іншої причини чомусь залишаються в команді. Можливість вибудувати структуру, починаючи з академії, юнацьких команд, молодіжки та дорослої.
Питання тільки в двох речах – безпека для Реброва та повноваження від власників клубу на зміни. Щоб у Динамо ставало краще – потрібно різати по живому та витрачати хоч якісь гроші на трансфери.
Ігор Йовічевіч
Я називаю Ігора українським, а не хорватським тренером. Бо у себе на батьківщині він не досягнув жодного успіху в ролі наставника, натомість в Україні працював доволі успішно із Карпатами, СК Дніпро-1, із Шахтарем виграв чемпіонат.
Сила Йові – це мотивація, ментальність гравців. Хорват дозволяє молоді повірити в себе, дає їм впевненість. Йовічевіч – це, в першу чергу, хороший мотиватор, емоції, мікроклімат у колективі.
Потрібно розуміти специфіку хорватського спеціаліста – він зовсім не вміє працювати із кваліфікованими, досвідченими гравцями. У таких гравців вже не викличеш емоції. Їм потрібна тактика та дисципліна.
Коли у Відзеві у хорвата з'явилися можливості витрачати гроші на якісних гравців – все завершилося провалом. Нічого хорошого не вийшло у Йовічевіча в Лудогорці. Команда не мала конкурентів у чемпіонаті Болгарії, а на євроарені нічого не показала. Назвати це футболом розвитку чи естетикою гри буде дуже непросто.
Йовічевіч у нинішніх реаліях Динамо – це кризовий менеджер, який готовий повернути впевненість гравцям у собі. Вивести на новий рівень Пономаренка та Редушка. Спробувати врятувати кар'єри Бражка, Михавка, Вівчаренка. Можливо, підтягти ще когось із молодих. Динамо Йовічевіча точно не буде мертвим у плані емоцій. Це буде команда, яка віддаватиме всі сили та емоції на полі.
От тільки проблема в тому, що після роботи із Шахтарем Йовічевіч оцінює свою роботу доволі недешево. Хорват прописує тривалі контракти і хоче заробляти не менше 1-1,5 млн євро на рік.
Для самого Йовічевіча київське Динамо було б непоганим шансом врятувати власну тренерську кар’єру, бо у Болгарії він надовго не затримався і не залишив особливого сліду. У Польщі стався провал. Я розумію, що Ігор чекає сезону та відставок тренерів, щоб отримати собі хороший варіант. Але навряд чи Йовічевіч може дочекатися запрошення від статусного клубу чи хороших особистих умов. Динамо – це була б гарна можливість нагадати про себе.
Дмитро Михайленко
Ми всі побачили на юнацькому Євро, що збірна України, не маючи особливої якості гравців, виглядала доволі класно завдяки командній грі та організації. Тандем Михайленка із Єзерським давав команді поєднання тактичної та психологічної складової.
У Дмитра Станіславовича є за спиною чудовий досвід роботи із молоддю у СК Дніпро-1, коли після відходу досвідчених гравців свій шанс отримали вихованці, які змогли себе доволі непогано проявити на цьому рівні.
Якщо ми говоримо про Михайленка – то маємо розуміти, що це тренер, який спеціалізується на розвитку молодих гравців. Його Динамо – це команда, де кістяк складатиме молодь. Це команда без Ярмоленка, Буяльського.
Якщо ж говорити про те, що Михайленко з Єзерським будуть тренувати досвідчених гравців, то нічого з цього хорошого не вийде. Завершиться все приблизно так само, як зараз у Костюка та раніше у Шовковського. Коли авторитет гравців вищий за авторитет головного тренера, нічого путнього із цього не вийде апріорі.
Зараз Михайленко очолив молодіжну збірну України. Медіа називали його потенційним кандидатом у національну команду. Свого часу в якості гравця він захищав кольори Динамо. Тому аж ніяк не може бути чужим для керівників клубу.
Патрік ван Леувен
Ця кандидатура ніколи не згадувалася у ЗМІ, але вона виглядає реалістичною. Нідерландський спеціаліст дуже гарно вміє робити капіталовкладення та розвивати футболістів. Рік тому до Кривбаса приїхали Парако, Араухо, трохи раніше – Мендоса. Цього літа всі троє іноземців були продані за солідні гроші, які фактично дозволили Кривбасу сформувати бюджет на наступний сезон.
Патрік свого часу дав дуже серйозний поштовх у розвитку Володимиру Бражку, який у Динамо не мав особливих перспектив. Прогрес Бражка у Зорі ван Леувена дозволив попрощатися із тодішнім капітаном Сидорчуком, а невдовзі Вулверхемптон пропонував 20 млн євро. Назарій Русин зумів у тій же Зорі врешті вийти зі статусу "перспективного" і потім поїхати в Сандерленд.
У Динамо дуже багато молоді. Це все – можливості для ван Леувена. Прихід Патріка – це також шанс налагодити ситуацію в академії столичного клубу, яка минулого сезону вкрай невдало виступила у НЛМ та з кожним роком дає все менше збірників на рівні юнацьких команд.
Патрік ван Леувен працює із агенцією ProStar, яка дуже близька до київського Динамо. Це може бути вагомим аргументом для призначення нідерландського тренера.
Якщо у Патріка не вийшло в Шахтарі, це не означає, що він слабкий тренер. Він вміє працювати із молоддю, формувати гравців, сповідує командний атлетичний футбол, що завжди було близьке традиціям Динамо. У Шахтарі ж існувала інша особливість роботи з молодими бразильцями та футболістами, які не можуть змінюватися.
Щодо фінансів – послуги ван Леувена будуть коштувати не так вже й багато. На рівні роботи Шовковського та Костюка.
Сергій Кравченко
Я не вірю в реалістичність такого призначення. Все дуже просто – Геннадій Буткевич будує серйозний проект у Житомирі із великими амбіціями. Кравченко – перший асистент Ротаня, із яким вони працювали разом в Олександрії, молодіжній збірній України. У поточному сезоні Полісся має дуже хороші шанси боротися за найвищі місця. Клубу просто немає сенсу відпускати свого ключового тренера до конкурентів.
Сам Кравченко – молодий тренер без досвіду. Динамо потребує наставника з досвідом, який би міг виправити ситуацію відразу. Якщо ж Кравченку починати у Динамо, то потрібно це робити взимку або влітку, щоб принаймні донести своє розуміння та бачення до гравців.
Олександр Шовковський
Я б точно не став відкидати такий варіант. Шовковський здатен аналізувати, робити висновки із власних помилок. Впевнений, у нього було достатньо часу, щоб осмислити свої прорахунки на чолі Динамо.
Я так розумію, що сам Олександр Володимирович залишився десь близько до власників Динамо – братів Суркісів. Якщо у нього є своє бачення, розуміння, як виправити ситуацію, то це може стати рішенням для київського клубу. Особливо, якщо з іншими кандидатами не зростеться.
