Еміль Сміт-Роу забив у ворота Манчестер Юнайтед курйозний гол, який викликав чималі суперечки в мережі. Арсенал радів взяттю воріт, а манкуніанці дуже гнівалися. Одноклубники Артема Кравця у той же день вирішили схожу ситуацію зовсім інакше.
"Ніколи такого не бачив. Я розумію розчарування гравців Манчестер Юнайтед, але арбітр нічого не міг вдіяти. Немає сенсу кричати на суддю, тому що в цій ситуації не було фолу, офсайду – жодного порушення правил. Так, воротар лежав. В ідеалі, якби арбітр побачив лежачого Де Хеа, він би свиснув і віддав м'яч Арсеналу, але не зробив цього", – заявив у студії Amazon Prime легендарний Аллі Маккойст, один із найвеличніших гравців за всю історію Рейнджерс. Що мав робити у цій ситуації 21-річний Сміт-Роу? Його команда зараз намагається повернутися у велику єврокубкову гру, почався злет молоді, яка забиває всі виїзні голи "гармашів" у рамках АПЛ. Усе це на фоні проблем конкурентів.
Історичне досягнення Роналду у відеоогляді матчу Манчестер Юнайтед – Арсенал – 3:2
Відкрити рахунок на Олд Траффорд – почесно завжди, хоч останнім часом це вже почало ставати рутиною для суперників МЮ, а не чимсь особливим. Але ж є неписане правило. Коли воротар не може відбити м'яч через пошкодження, гру зупиняють і не намагаються забити. Почалися розмови, що Арсенал забив дуже некрасиво, мав би якось благородніше вирішити це питання, а радість з такого взяття воріт – це низько. Ситуацію ускладнило те, наскільки миттєво все відбулося. Правила, втім, однозначно кажуть: грай аж до свистка арбітра!
Давід Де Хеа виразно вимкнувся з гри. Очевидно, йому здалося, що на ногу в межах воротарського наступив чужий, а не свій Фред. Можливо, було дійсно дуже боляче. Можливо, симулював, і це вже не красить воротаря МЮ. У будь-якому разі на останньому рубежі так ніхто не грає, голкіпери попри біль намагаються врятувати команду всупереч усьому. Іспанець ж не втратив свідомість, а потім спокійно продовжив гру, ніби нічого й не було. Якщо відразу свистіти після кожного такого падіння воротаря, може виникнути прецедент. Ваші суперники просто падатимуть, а гру потрібно буде зупиняти в момент пікової небезпеки.
Алан Ширер, Тьєррі Анрі, Гарі Лінекер, Патріс Евра та інші експерти не дорікають Арсеналу за чистий на їхню думку гол, хоча й визнають, що пропускати таке – дуже вже прикро. Звісно, завжди можна не йти на принцип, а вирішити конфлікт полюбовно. Так, як це зробили в той же день, 2 грудня 2021 року під час матчу Кубка Туреччини. Коньяспор, у складі якого на 10 з лишком хвилин вперше в сезоні вийшов екс-форвард Динамо і збірної України Артем Кравець (не грав аж 7 місяців, подейкують – винуваті не лише травми, а й суперечки дружини Анни з фанатами і тренером), забив оригінальний гол Ванаспору. Суперник травмувався і сам помахав рукою, аби зупинити гру. Гості зупинилися. Господарі скористалися їхнім ступором і забили, ще й з допомогою автогола. Як і удар Сміт-Роу, цей м'яч відкрив рахунок у матчі.
За правилами, тут також усе справедливо. За духом гри? Тут можна сперечатися. Зупинятися ось-так утрьох на своїй половині, коли йде атака суперника? Це якось несерйозно. Тим паче, що один із тих, хто зупинився, у підсумку таки побіг назад і зрізав м'яч у власні ворота. Однак завжди хтось може сказати, що футболіст Коньяспора навмисне симулював травму і перехитрив захисників. Тому, аби на них не падала будь-яка тінь, партнери Кравця просто зупинилися, коли Ванаспор розвів з центра поля. Гості подякували опонентам за благородний вчинок, який допоміг зрівняти рахунок. Не сподобався момент лише гарячим фанатам господарів, які гучним свистом реагували на гольовий забіг нападника суперників.
Коньяспор, зрештою, довів свою перевагу вже по перерві, забивши після 71 хвилин ще двічі (3:1) і вийшовши до 1/16 Кубка Туреччини. Тут, безумовно, можна іронізувати. Мовляв, легко бути такими чесними, якщо твій суперник – лише середняк другого за класом дивізіону. Та й рівень протистояння далеко не настільки принциповий, як в Арсенала з Манчестер Юнайтед. Однак це вже інтерпретації. Факт полягає в тому, що віце-лідер турецької Суперліги віддав сумнівної слави гол суперникам, але потім усе ж переміг. А ось команді Артети цей подарунок ніяк не допоміг, лондонці програли 2:3. Як гадаєте, варто було "канонірам" взяти приклад з турків?