Кальярі став головним відкриттям на початку поточного сезону Серії А. "Футбол 24" розповідає, як клуб із Сардинії підкорив Апенніни.
Минулий сезон Кальярі завершив всього у трьох очках над зоною вильоту. За п'ять останніх турів сарди спромоглися розжитися лише одним заліковим пунктом. Та й загалом для "россоблу" боротьба за виживання – звична справа. Востаннє команда посідала місце у верхній десятці рівно 10 років тому, коли біля керма був Массіміліано Аллегрі, а в нападі діяв ще молодий Алессандро Матрі. Відтоді Кальярі лише одного разу підіймався вище 15-го місця, а кампанію 2015/16 взагалі провів у Серії В.
Влітку 2018 року президент клубу Томмазо Джуліні не соромився говорити, що настав час для його дітища покінчити з постійним балансуванням над зоною вильоту. Варто визнати, що він мав передумови для таких слів. Ніколо Барелла вже регулярно викликався до лав національної збірної Італії, а для підсилення складу прибули Рагнар Клаван з Ліверпуля, Лука Пеллегріні з Роми та Даріо Срна, у якого завершився контракт із Шахтарем. На посаду головного тренера прийшов Роландо Маран, без якого, до речі, К'єво нарешті вилетів з елітного дивізіону. Виявилося, що перший сезон знадобився наставнику для того, аби добряче налаштувати механізм, якому належало дивувати футбольну Італію.
Фантастична серія з претензіями на історичне досягнення
Початок нинішнього сезону для Кальярі видався жахливим – дві поразки у двох стартових турах. Якщо програш оновленому Інтеру Антоніо Конте ще можна зрозуміти, то як сарди поступилися новачкові Серії А (Брешії) на власному полі – ще та дилема. Однак перемога над Пармою у третьому турі стала поворотним моментом – зупинити "россоблу" досі не вдалося нікому. Капітулювали навіть Наполі з легендарним Карло Анчелотті та Аталанта нашого Руслана Маліновського. Бергамці не просто програли, а й навіть не спромоглися забити острів'янам. Такого з підопічними Джан П'єро Гасперіні не траплялося ще з квітня після "сухої" нічиєї проти Емполі.
Команда Марана набрала неймовірну швидкість, повторивши безпрограшну серію з 10 матчів у сезоні-1992/93, коли сарди зуміли посісти підсумкове шосте місце і кваліфікуватися у Кубок УЄФА. Повторити свій абсолютний рекорд (11 поєдинків без поразок поспіль) "червоно-сині" зможуть уже після перерви на матчі національних збірних, коли завітають в гості до Лечче, за який виступає українець Євген Шахов.
Кальярі, ніколи не стартував так успішно з часів Скудетто у 1970 році. Дванадцять турів – це не так вже й багато, але історія виправдовує ентузіазм вболівальників. З Аллегрі за таку ж кількість матчів команда набрала 21 очко, у єврокубковому сезоні-1993/94, якби тоді за перемогу нараховували три очки, – всього 18. Однак нинішні 24 залікові пункти підопічних Варана – це ще не рекорд. Успішніше стартувала команда, яка здобула єдине в історії клубу Скудетто. В сезоні-1969/70 Луїджі Ріва та компанія досягли позначки у 25 очок після 12 зіграних матчів. До речі саме тоді у дербі проти Палермо перервалася рекордна безпрограшна серія в історії "россоблу".
Тренер
Тренерську кар'єру Роландо Маран Розпочав у далекому 1997-у році, ставши асистентом у фактично рідному К'єво. Веронцям фахівець присвятив майже 10 років кар'єри гравця та чотири сезони у статусі наставника. Тривалий час Марану не вдавалося перерости рівень Серії В, де він тренував Брешію, Чіттаделлу, Барі, Трієстіну, Варезе та Віченцу.
Лише в 2012 році Катанія дала шанс фахівцеві, який ледь не вивів скромний Варезе в Серію А, випробувати власні сили в еліті. Дебютний сезон у Марана вийшов чудовим – сицилійці набрали 56 очок та посіли підсумкове восьме місце. Однак старт кампанії 2013/14 виявився просто провальним – одна перемога та п'ять поразок за 8 турів залишили Роландо без роботи вже в середині жовтня. Щоправда, результати команди не покращилися, і керівництво знову покликало наставника в січні 2014, але лише для того, щоб у квітні знову відправити його у відставку. У підсумку, Катанія таки вилетіла і відтоді в Серію А не поверталася, наразі виступаючи в Серії С.
К'єво став клубом, де Маран поки що пропрацював найдовше. У перші два сезони команді вдавалося перебувати в середині таблиці, але потім ситуація погіршилася, і лише майстерність наставника рятувала "летючих віслюків" від вильоту. Символічно, що місце в еліті веронці втратили вже без Роландо.
Здавалося, що очолити Кальярі – сумнівна ідея. Адже за час роботи Марана з К'єво сарди лише одного разу випереджали його команду за підсумками сезону. Проте вміння тренера і компетенція керівництва дали результат. Цікаво, що перший офіційний матч на чолі "россоблу" 56-річний наставник провів проти своєї колишньої команди – перемога в 1/32 фіналу Кубка Італії.
Наразі Роландо, безумовно, переживає найщасливіший етап своєї кар'єри. Кальярі перебуває на провідних ролях у чемпіонаті, а фанати співають пісні на честь наставника, закликаючи заплатити за випивку після перемоги над Аталантою. Аленатторе люб'язно платить за всіх.
Маран, який досі не може похизуватися виграними трофеями, не піддається ейфорії: "Очевидно, що до нас прикуто більше уваги, що природно в цій ситуації. Ми повинні зосереджено готуватися до кожної наступної гри, а не спочивати на лаврах. Ми завжди повинні прагнути до кращого".
Склад
Минулого літа Кальярі втратив свою головну зірку. Трансфер Ніколо Барелли в Інтер був здійснений за складною формулою, але з усіма можливими бонусами може поповнити бюджет клубу на 45 мільйонів євро. Вболівальники непокоїлися, що продаж "мозкового центру" та лідера стане початком краху. Проте спортивний директор Марсело Карлі зумів компенсувати втрату. Плідна трансферна кампанія добряче стала у пригоді вже після початку сезону. Адже у вересні травми отримали теоретично гравці основного складу – воротар Алессіо Краньйо та нападник Леандро Паволетті.
Наразі півзахист Кальярі один із найкращих в Серії А. Прийшли Марко Рог, який не отримав належної уваги в Наполі, Раджа Наінгголан, списаний в Інтері, Нахітан Нандес перейшов із Бока Хуніорс за рекордні 18 мільйонів, а допомагає їм досвідчений Лука Чігаріні. Захист залишився майже минулорічним. Лише на правому фланзі Даріо Срну, який повернувся в Шахтар тренувати, замінив Фабріціо Каччаторе, знайомий Марану за спільною робою у К'єво. Основним голкіпером відразу став Робін Ульсен, який виявився непотрібним Паулу Фонсеці в Ромі.
Після 12 турів напад Кальярі – четвертий у Серії А (23 голи). Але команда не залежить від якогось одного нападника. Загалом у складі сардів вже відзначалося 10 різних виконавців. Команда Марана зазвичай грає у два форварди. Жоао Педро та Джованні Сімеоне вже записали у свій актив 6 та 4 забиті м'ячі відповідно. Син наставника мадридського Атлетіко у новій команді знову почав вселяти страх захисникам суперника. В останньому матчі Джаванні забив Фіорентині, з якої перебрався на Сардинію, і не зумів стримати сліз – свій гол Сімеоне присвятив екс-капітану "фіалок" Давіде Асторі, який помер від раптової зупинки серця у березні 2019.
Давіде Асторі – смерть Професіонала, Романтика, Капітана
Жоао Педро пройшов разом з командою через Серію В та пережив допінговий скандал. Бразилець провалив допінг-тест, і йому загрожувало чотири роки дискваліфікації. Зараз всі питання вирішені, і кілька днів тому форвард продовжив контракт з клубом до 2023-го року. Вже після 12-и турів Педро відстає від особистого рекорду результативності (7 голів у сезоні-2016/17) всього на один м'яч. Роландо Маран точно володіє якимось секретом – під його керівництвом практично всі гравці вийшли на якісно новий рівень гри.
Головна зірка
Після приходу в Інтер Антоніо Конте Раджа Наінгголан на пару з Мауро Ікарді опинився поза складом міланців. Для них навіть найняли окремого тренера. Зрозуміло, що в такій ситуації залишатися в команді було нелогічно. Навіть попри скандальну вдачу на бельгійця претендували провідні клуби Європи, але він обрав Кальярі заради дружини, у якої діагностували рак. Вона відразу вирішила, що буде лікуватися на Сардинії – місці, де народилася і провела більшу частину свого життя. Наінгголан же просто хотів бути поруч: "Для мене цей перехід був легким. Головне – бути поруч з Клавдією. Тут їй легше боротися з хворобою. Та й мені тут комфортно".
"Ніндзя" після переходу зізнавався, що повернувся додому. І це не назвеш пафосом, адже в Кальярі Наінгголан провів п'ять сезонів до переходу в Рому. На Сардинії бельгієць відразу почав доводити, що його зарано списали з рахунків. Спочатку Маран бачив гравця на позиції опорного півзахисника, але той швидко продемонстрував, що принесе більше користі команді, якщо буде діяти ближче до воріт суперника. Тренер перевів хавбека вище, надавши повну свободу дій, коли команда атакує. І в цьому є сенс – у восьми матчах Раджа забив два голи та віддав чотири асисти.
У матчі проти Фіорентини Наінгголан вивів команду на поле з капітанською пов'язкою, але зізнається, що для нього це не має особливого значення: "Мені не потрібно бути капітаном, щоб бути лідером. Я розумію – побіжу я, побіжать і партнери. Намагаюся бути прикладом, допомагати хлопцям. Ми всі тут один одному допомагаємо, і це дає результати. Я не очікував, що ми так стартуємо. Думав, 24 очки у нас буде в березні". У цій же грі він забив просто шедевральний гол, додавши до нього три результативні передачі, а вболівальники проводжали його з поля бурхливими оваціями. Звісно, після такого спектаклю його не могли не запитати про Інтер: "Я міг би зараз спокійно грати там. Чи шкодую я? Краще запитати у них". Одне можна сказати точно – Кальярі страшенно радий, що має такого гравця у своєму складі.
Перспективи на сезон
Дуже символічно, що такі метаморфози відбуваються з Кальярі саме зараз. У 2020-у клуб відзначатиме століття від дня заснування та 50 років після завоювання досі єдиного титулу чемпіонів Італії. Лідер тієї команди Луїджі Ріва вже заявив, що Роландо Марон знову змушує жителів Сардинії мріяти.
Неймовірна серія Кальярі на початку сезону не повинна вводити в оману. Так, "россоблу" демонструють хорошу гру і наразі заслужено перебувають у зоні Ліги чемпіонів. Проте не варто ігнорувати той факт, що сардам ще й неабияк щастить. Якщо зазирнути у таблицю очікуваних очок, то у них виявиться 11,3xPoints, що майже на десять пунктів менше за фактичне 21 очко. Це найбільший оверперформ у Серії А. Така ж ситуація з xG, показних якої за 12 турів складає 10,18, що майже на 4 менше, ніж NPGoals – забиті командою голи без урахування голів з пенальті та автоголів. Також команда підозріло багато дозволяє створювати біля власних воріт.
Усі ці статистичні показники у Кальярі на рівні команд другої половини турнірної таблиці. А це означає, що реальні результати підопічних Роландо Марана на дистанції почнуть знижуватися. Звісно навіть зараз ніхто не вважає "біло-синіх" претендентами на чемпіонство, але розмови про ймовірне повторення минулорічного подвигу Аталанти уже точаться в італійській пресі. Хто виявиться правим, дізнаємося в кінці сезону, але те, що ця команда здатна посісти одне із єврокубкових місць – очевидно вже зараз.