Перед початком кожного міжнародного турніру букмекери оцінюють шанси збірних на тріумф. Микита Ковальчук спробував спрогнозувати майбутнього переможця Євро-2020, якого немає серед трьох головних фаворитів.
Букмекери вже чітко визначились з трійкою найбільш імовірних переможців Євро-2020. Головними фаворитами вважають Францію, Бельгію та Англію, які мають величезну когорту зірок у своїх складах. Французи мають фактично три рівноцінних склади з футболістами зі світовим статусом. У Англії лише на позицію правого оборонця одразу 3 рівноцінних гравці (це без Трента Александера-Арнольда, який отримав травму перед початком турніру).
Хто виграє Євро-2020 – як оцінюють шанси збірної України на вихід із групи та чемпіонський титул
Втім, не слід забувати, що на Євро-2020 буде 24 команди, тому сюрпризи гарантовані. Несподіванки на подібних турнірах трапляються регулярно – це і "бронза" Туреччини та Південної Кореї на ЧС-2002, сенсація імені тих самих турків та росіян на Євро-2008, перемога Греції 17 років тому. Та і тріумфатор минулого Євро – Португалія – також був далеко не найочевиднішим варіантом. Тому цьогоріч, на нашу думку, є щонайменше чотири команди, які здатні присоромити прогнозистів і стати справжньою загрозою для записних фаворитів.
Ренесанс Італії
Орієнтовний склад: Доннарумма – Флоренці, Ачербі, Бастоні, Емерсон – Локателлі, Жоржінью, Барелла – К’єза, Іммобіле, Інсіньє.
Італія пережила глибоку кризу, кульмінації якої досягла перед ЧС-2018 – "Скуадра адзурра" вперше з 1958 року не потрапила на Мундіаль. З того часу в італійців відбулась справжня зміна поколінь, яка вже принесла результат. Для початку, команду очолив Роберто Манчіні, який змінив Джан П’єро Вентуру після провалу в кваліфікації до ЧС-2018. З того часу за екс-наставника Інтера та Ман Сіті за збірну Італії встигли дебютувати понад 30 гравців, частина з яких стали важливою частиною колективу.
Голкіпер. Тут відбулась заміна Джанлуїджі – замість легендарного Буффона тепер талановитий, але вже скандально відомий Доннарумма. На Євро-2020 голкіпер вирушає у статусі першого номера "Скуадри адзурри", але вже без клубу, оскільки вирішив покинути Мілан на правах вільного агента. Бурхлива реакція фанатів "россонері" може вплинути на емоційний стан Доннарумми, але за плечима є не менш надійні Мерет та Сірігу.
Захист – позиція, якою Італія завжди славилась. Свого часу тут виступали такі легенди, як Мальдіні, Неста, Каннаваро. Та й ветерани К’єлліні та Бонуччі закріпились у статусі непрохідних оборонців, але час цих захисників вже пройшов. Зараз пару центрбеків утворюють Ачербі та Бастоні – прекрасний сплав досвіду та молодості. Фланги також повністю закриті – праворуч в обороні закріпився досвідчений Флоренці, а ліворуч – натуралізований Емерсон.
Центр поля. Тут Манчіні має прекрасний вибір. Здавалося б, є чітка трійця хавів – Верратті, Барелла та Жоржінью. Але в сезоні 2020/21 прекрасно себе проявив Локателлі, ставши ціллю багатьох топ-клубів Європи. У чемпіонському сезоні Інтера яскраво відіграв Стефано Сенсі, який вибув із заявки на Євро через травму. Та й Крістанте з Роми – далеко не остання постать у складі "Скуадри адзурри".
Атака. Оскільки Італія виступає з двома вінгерами та одним яскраво вираженим центрфорвардом, перелік гравців групи атаки вийшов чималеньким. Відзначимо швидких Бернардескі та К’єзу, які можуть зіграти як ліворуч, так і праворуч, та не менш технічних Інсіньє з Беррарді, які грають ліворуч та праворуч відповідно. В центрі ж зіграти можуть Іммобіле, який трохи збавив бомбардирські оберти, Белотті та сенсаційний новачок Распадорі.
Під час кваліфікації до Євро-2020 та Ліги націй Манчіні ротував Іммобіле та Белотті, надаючи перевагу Чіро в більш важливих поєдинках. Андреа ж забезпечував результат з менш статусними суперниками. Подив викликала відсутність Мойзе Кіна навіть у розширеному переліку гравців на Євро-2020, який наколотив за ПСЖ у минулому сезоні 19 голів – більше, ніж Неймар.
Аргументи Італії на користь тріумфу на Євро-2020:
Головним чинником, який може посприяти тріумфу "Скуадри адзурри", є вражаюча серія італійців – підопічні Манчіні не програють 25 матчів поспіль (5 зустрічей відділяють від історичного рекорду Вітторіо Поццо у довоєнні часи). Ба більше, за останні 8 зустрічей команда не пропустила жодного м'яча, забивши при цьому 25 голів.
Окрім цього, серед італійців складно виділити головну зірку, що може стати як плюсом, так і мінусом. Надихнути на позитивний результат свою команду можуть досвідчені Верратті та Флоренці, хоча й іншим гравцям не забракне характеру. З технікою в Італії традиційно все в повному порядку, а "нова кров" у складі додасть різкості та нахабності.
Зіркові хлопчаки з Трубіним за спиною проти великих ветеранів – хто сильніше запалить на Євро-2020?
Спроба "Фурії Рохи" повернути собі трофей.
Орієнтовний склад: Де Хеа – Аспілікуета, Пау Торрес, Ляпорт, Альба – Родрі, Тьягу, Коке – Ферран Торрес, Мората, Ольмо.
З 2008 року Кубок Європи не покидає Піренейський півострів – Іспанія тріумфувала у 2008 та 2012 роках, а у 2016 році Португалія здивувала на полях Франції. Відтоді склад іспанців зазнав величезних змін: не залишилось Хаві та Іньєсти, Піке перестав демонструвати надійність у захисті, та й Рамос не поїде на турнір через своє відновлення від пошкодження. Втім, Іспанія зібрала бойовиту команду, яка має у вдосталь технічних та водночас спраглих до перемог гравців. Єдиний фактор, який вже зменшує шанси "Фурії Рохи" – коронавірус, на який перед турніром захворіли Бускетс та Дієго Льоренте.
Голкіпер. Номером оди в Іспанії вже тривалий час є Де Хеа, який, попри невеликий спад у грі, все ще лишається одним з найкращих воротарів світу та може здійснити ефектний сейв у будь-який момент. Заміна у голкіпера МЮ не така іменита – Карлос Санчес із Брайтона та Унаї Сімон з Атлетіка.
Захист. На цьогорічному Євро Іспанія не зможе розраховувати на зіркових Серхіо Рамоса та Піке. Центрбек каталонців ще після ЧС-2018 покінчив зі збірною. Втім, "Фурія Роха" вже має солідну заміну оборонцям Реала та Барселони – це Пау Торрес, за якого змагається чимала кількість топ-клубів, та Емерік Ляпорт, який отримав іспанське громадянство перед турніром. Лівий фланг оборони залишається за Жорді Альбою, а от праворуч виникають питання: номінальним правим захисником є Аспілікуета, але в останніх зустрічах Іспанії на цю позицію виходив Дієго Льоренте.
Центр поля. Опорна зона може зазнати змін вже перед самим початком турніру. В справу втрутився COVID-19, на який захворів Бускетс. Луїс Енріке має рівнозначну заміну ветерану Барселони – Родрі з Ман Сіті молодший та працездатніший за свого каталонського конкурента.
За створення моментів, контроль м’яча та управління темпом гри відповідатиме Тьягу Алькантара, який лише наприкінці сезону завоював місце в основі Ліверпуля. Трійку з великою вірогідністю замикатиме Коке, який може допомогти як у обороні, так і в атаці. Не слід забувати про героя Атлетіко Маркоса Льоренте та зірочку Барселони Педрі, які можуть легко підсилити команду.
Атака. Тут ситуація у "Фурії Рохи" не найпростіша. Дві позиції в атаці вже закривають Ферран Торрес з Манчестер Сіті та Альваро Мората з Ювентуса. А от позиція ще одного вінгера (Ферран може зіграти на обох флангах атаки) під питанням. Тут може зіграти Дані Ольмо, Мкель Оярсабаль або реактивний Адама Траоре – Луїс Енріке матиме приємний головний біль у виборі нападників. Додає питань і Жерар Морено, який провів розкішний сезон у Вільяреалі та може потіснити Морату з центру нападу.
Аргументи іспанців:
Здавалося б, Іспанія зараз не має того складу, який здатен перемогти на євротурнірі. Однак, саме це може стати козирем "Фурії Рохи": команда дуже збалансована, а на кожну позицію (за виключенням голкіпера та центру оборони) є заміна, яка майже не поступається за рівнем гравцям основи. При цьому, Іспанія не має чітко вираженої зірки у складі, тож небезпеки слід очікувати від будь-кого. Не забуваймо і про тактичний геній Луїса Енріке.
Реабілітація Німеччини за ганьбу на ЧС-2018
Орієнтовний склад: Нойєр – Клостерманн, Хуммельс, Рюдігер, Госенс – Кімміх, Гюндоган, Горецка – Сане, Вернер, Хаверц.
Італія та Німеччина майже однаково зганьбились три роки тому – перші взагалі не потрапили на Мундіаль, а другі сенсаційно не вийшли з групи, у якій були Швеція, Мексика та Південна Корея. Команди з того часу почали проводити зміну поколінь, і якщо в Італії вона проходила досить безболісно, то Німеччина продовжувала зазнавати болючих поразок. Найпам’ятнішим став ляпас від іспанців, які знищили Бундестім 6:0 у рамках Ліги націй. Йоахім Льов, який після Євро-2020 покине команду, вирішив повернути в національну команду Матса Хуммельса та Томаса Мюллєра. Такий ветеранський десант може допомогти Бундестім повторити тріумф 1996 року.
Голкіпер. Воротарська позиція надійно закріплена за першим номером Баварії – Мануелем Нойєром. Ману фактично не має конкурентів – Лєно й Трапп за статусом набагато нижче, ніж німецький ветеран, який не має наміру збавляти обертів у свої 35 років.
Лінія оборони. Тут залишається досить багато питань, оскільки Льов пробував різні схеми та комбінації захисників. Німеччина в останніх матчах грала і у 3, і у 5 оборонців, але найзвичніше бачити Бундестім із 4 захисниками. У центрі оборони пару Рюдігеру складе Хуммельс – Зюле не надто переконливо виступав у складі як Баварії, так і самої збірної.
Фланги оборони – найбільш вразлива зона, оскільки зараз фактично неможливо назвати основних гравців. В останніх матчах Клостерманн виходив праворуч, а одноклубник Маліновського Госенс закривав ліву бровку. Але Льов ще має в запасі Хальстенберга, Гюнтера (здатен зіграти у центрі та праворуч) та Кімміха, який свого часу вважався одним з найкращих правих захисників світу.
Центр поля. Тут, начебто, Німеччина визначилась із трійцею. Фантастичний сезон Гюндогана зробив Ілкая повноправним гравцем основи, з яким пліч-о-пліч виходять Горецка та Кімміх (так, щонайменше, було в матчах відбору до ЧС-2022). За такого сценарію без місця у старті залишається Тоні Кроос. Окрім зірки Реала, Льов має потужного Емре Джана, лідерів Борусії М Йонаса Хофманна та Флоріана Нойхауса та юного Мусіалу.
Атака. І в нападі німців Льов матиме приємний головний біль. Німеччина має реактивних Сане та Гнабрі, технічного Хаверца (який раніше вважався гравцем півзахисту), ветерана Мюллєра та "невдаху" Вернера, який класно допомагає партнерам створювати моменти. Зробити свій вибір буде дуже непросто, але кожен із цих гравців здатен вирішити долю матчу.
Аргументи на користь Німеччини.
Останні результати німців, як от поразка від Північної Македонії, не повинні вводити в оману. Це все ще бойовита команда, яка має чималу кількість технічних виконавців під будь-який стиль гри. Так, це не та машина, яка була на ЧС-2014, проте з’явилось багато як креативних, так і швидкісних гравців, які здатні покарати за помилку.
Ще одним плюсом є повернення Матса Хуммельса та Томаса Мюллєра до лав національної команди, яку вони покинули разом з Жеромом Боатенгом у 2019 році. Навіть якщо вони не потраплятимуть до складу, наявність таких ветеранів допоможе молоді налаштуватись на позитивні результати.
Спроба Португалії повторити досягнення Іспанії
Орієнтовний склад: Патрісіу – Канселу, Діаш, Пепе, Геррейро – Данілу, Бруну Фернандеш, Ренату Санчеш, – Жота, Роналду, Бернарду Сілва.
Євро-2016 здивував своїм тріумфатором – мало хто міг подумати, що Португалія, яка демонструвала бляклу гру на груповому етапі, в підсумку обіграє Францію в фіналі, ще й втративши Роналду. Однак саме "селесао" підняли Кубок Європи над головою та спробують повторити свій тріумф 5-річної давнини.
Голкіпер. Руй Патрісіу зберігає за собою статус основного, хоча має сильних конкурентів – Антоні Лопеша та Руї Сілву. Не дуже вдалий сезон Вулверхемптона зовсім не провина Патрісіу – той у 10 зустрічах втримав ворота на замку за далеко не найкращої гри своєї команди.
Оборона. Стовпом оборони можна сміливо назвати Рубена Діаша з Ман Сіті, який встиг стати найкращим гравцем АПЛ. Компанію в центрі оборони можуть скласти Жозе Фонте, який сенсаційно тріумфував у Франції з Ліллем та нестаріючий Пепе. Якісна конкуренція є на обох флангах – праворуч можуть зіграти Семеду та Канселу, а ліворуч – Геррейро та Нуну Мендеш.
Півзахист. Португальці завжди славились різноманіттям талантів. У цьогорічному складі також чимала кількість гравців з різним стилем гри. Це потужні опорники Вільям Карвалью та Данілу, чіпкий Ренату Санчеш, стабільні Рубен Невеш та Жоау Моутінью та суперзірковий Бруну Фернандеш.
Не обійшлось без гравців місцевої першості: до заявки потрапив чемпіон у складі Спортінга Жоау Палінья та один із лідерів сенсаційного Порту – Сержіу Олівейра. В останніх матчах Фернанду Сантуш ротував центральну ланку. Стабільно місце в основі отримував Данілу, а Бруну Фернандеш майже напевне закріпив за собою ще одну позицію на полі. А от за останнє місце у півзахисті досить жорстка боротьба, що лише додає приємного головного болю наставнику.
Напад. Звичайно ж, атаку португальців неможливо уявити без Кріштіану Роналду. Легендарний форвард проводить, ймовірно, свій останній чемпіонат Європи у кар’єрі та може поповнити свою безмежну колекцію нагород третім трофеєм у складі національної команди. Допомога у Роналду вималювалась потужна: це і неймовірний Бернарду Сілва, який є важливою складовою у побудові Манчестер Сіті, і Діогу Жота, який з переходом у Ліверпуль різко додав у класі.
Не забуваймо про 120-мільйонного Жоау Феліша, який може створити проблем будь-якому опоненту. Є у Португалії й потужна заміна для своєї головної зірки – Андре Сілва видав неймовірний сезон у Айнтрахті, наколотивши 29 голів у 34 матчах минулого сезону. Фланги атаки можуть підсилити Рафа Сілва (Бенфіка) та Гонсалу Гедеш (Валенсія).
Аргументи португальців:
Португалія, як і на Євро-2016, не може вважатись одним з головних фаворитів, але команда завжди демонструє пристойні результати. Першим аргументом на користь португальців стане надійність захисту. Тріумфатор АПЛ Діаш, наддосвідчені Пепе та Фонте та швидкісні Канселу й Геррейру здатні зупинити будь-яку атаку, тим паче, опорники готові проробити будь-який обсяг чорнової роботи.
Друге, на що варто звернути увагу – Португалія поступово вчиться грати без Роналду. Так, Кріштіану все ще залишається ключовою фігурою будь-якого матчу, але у свої 36 він не може вчергове тягнути команду на собі. Допомога в особі Бруну Фернандеша, Бернарду Сілви, Жоти, Феліша та Андре Сілви дає велику різноплановість у побудові атак, тож чекати на небезпеку можна від будь-кого. Швидкість гравців атаки додає гостроти кожній контратаці "селесао" – варто лише завдати точного удару та не пропустити. Тактика начебто дуже проста, але саме вона принесла Кубок Європи на минулому турнірі.
***
Звичайно, передбачити переможця великого турніру – не така і проста справа. Майже завжди є гранд, який зганьбится, команда-відкриття, яка шокує всіх та дістанеться останніх стадій плей-офф (або й взагалі стане переможцем, як Греція у 2004-му). Найголовніше – щоб команди змогли показати яскраву гру, незважаючи на усі складнощі через пандемію коронавірусу. Чекати залишилось недовго. Свято починається вже сьогодні.