Ярік – out: хто замінить Ракицького у Шахтарі
Ярослав Ракицький за крок від переходу у Зеніт. Блогер "Футбол 24" Сергій Тищенко прораховує варіанти, за допомогою яких "гірники" спробують залатати пробоїну у власному тилу.
Нічого вічного немає. Усе колись завершується.
Складалося враження, що Ракицький та Шахтар – разом на все життя. Що Ярослав завершить ігрову кар’єру саме у рідному клубі, а потім перейде не адміністративну роботу. Але сталося не так, як гадалося. Таке футбольне життя.
Шахтар та Зеніт домовились щодо трансферу Ракицького, про перехід оголосять найближчими днями, – ЗМІ
Можна зрозуміти клуб. Можна зрозуміти Ракицького. У кожного свої мотиви. Засуджувати когось – немає ніякого сенсу. Потрібно думати, як жити в нових реаліях.
Внутрішні резерви
Окрім Ракицького у розпорядженні Паулу Фонсеки упродовж першої половини сезону були відразу чотири центральних захисники – Кривцов, Хочолава, Матвієнко та Ордець. На перший погляд – повний комплект, але не все так просто.
Микола Матвієнко грав на позиції центрального захисника у молодіжній команді Шахтаря. Зокрема доходив на цій позиції до фіналу Юнацької Ліги УЄФА, але, з приходом Фонсеки у 2016 році, награвався на позиції лівого захисника. Зліва діяв і в оренді, виступаючи за Карпати та Ворсклу. Після відмови від послуг Азеведо саме Матвієнко виконував роль дублера Ісмаїлі. Але його навики гри в центрі оборони знадобилися протягом першої половини цього сезону. Однак досвіду та зіграності Миколі поки що бракує.
Іван Ордець пропустив першу половину сезону через травму. Взагалі, Іван пропускає дуже багато через проблеми зі здоров’ям. Сподіватися на Ордеця у довготривалій перспективі – дуже складно. Та й помилок у нього вистачає – зокрема і гольових. Наразі визначеності з Іваном немає, адже його контракт чинний тільки до літа, а новий ще не підписаний. Незрозуміло, чи підпишуть взагалі.
Сергій Кривцов також не завжди здоровий. Травми не дозволяють йому грати стабільно хоча б півсезону. Попри це, Кривцов має довіру від Фонсеки. Коли здоровий – виходить на поле.
Давиду Хочолаві поки важко, бо він прийшов із Чорноморця, а зараз тільки вчиться грати у Шахтарі. Побудова оборони в обох клубах – дуже різна. Потрібен час на те, щоб перейти на новий рівень. Поки у Давида вдається не все. Особливо на рівні Ліги чемпіонів чи у матчах чемпіонату проти складних суперників. У минулому сезоні помилки Хочолави стали ключовими у двох матчах проти Динамо.
Дентінью, Бутко та ще 5 футболістів, яким варто покинути Шахтар
Виходить так, що кількісно – все добре, але щодо якості виникають питання. Проблема в тому, що оборонці Шахтаря між собою не зіграні. Немає такого, щоб два захисники провели разом багато матчів. Всі ці пошуки найкращого поєднання даються непросто. А для захисту зіграність означає дуже багато.
Не варто забувати, що Тарас Степаненко також має досвід гри у центрі захисту. Але це стане величезною втратою для середини поля.
Кожен із цих гравців не схожий на Ракицького за стилем. Хочолава, Ордець, Кривцов – центральні захисники силового типу, гарно почуваються у боротьбі, на "другому поверсі", але із початком атак, із роботою з м’ячем і тому подібне – не все гладко. Враховуючи, що Майкону не вдається якісно замінити Фреда (на мою думку, за стилем вони доволі різні гравці), "гірники" можуть отримати серйозну проблему виходу з оборони в атаку через пас.
Вихід на трансферний ринок
Філософія Шахтаря така, що вони намагаються брати молодих легіонерів, доводити їх до потрібних кондицій, а потім продавати за серйозні гроші у сильні чемпіонати. Натомість оборона будувалася так, що більшість там складали українці – особливо у центрі захисту.
Зазвичай, центральних захисників брали саме із України. Зараз підписали контракт із центрбеком Олександрії Валерієм Бондаренком. Поки важко сказати: підписання Бондаренка – це посилення конкуренції у захисті загалом, чи конкретна заміна Ракицького? За стилем новачок більше схожий на Ордеця, Хочолаву, Кривцова, ніж, власне, на Ярослава. Враховуючи, що Ордець поки ніяк не може вирішити свої проблеми зі здоров’ям, входити у другу частину сезону тільки із 2-3 центральними захисниками – не зовсім мудро. Тому можна припустити, що Шахтар підпише ще когось.
Свого часу багато писали про інтерес до Євгена Хачеріді. Зараз він має проблеми у своєму клубі. Є сумніви, що Женя у належній формі і зможе допомогти "гірникам". Не факт, що він витримає тиск, адже всі зрозуміють наслідки переходу колишнього гравця Динамо у Шахтар. Хачеріді й сам казав, що повертатися до України не планує.
Олександр Сваток не хоче продовжувати контракт із Зорею. Має всі шанси другу частину сезону провести у "дублі" луганської команди. Але немає впевненості, що Сваток відповідає амбіціям Шахтаря та зможе замінити Ракицького.
У Генті грає Ігор Пластун. Його навіть запрошували на останні матчі збірної. Але гра Пластуна – далека від ідеальної. Це скоріше гравець формату Ордеця, Бондаренка, Кривцова, Хочолави.
Колись у Зорі непогано виглядав Рафаель Форстер. Потім він поїхав у Лудогорець. Я не стежу за виступами цієї команди. Але за стилем Форстер дуже нагадував Ракицького. Навіть були розмови про Шахтар. Але все залишилося тільки на рівні розмов.
Враховуючи натуралізацію Марлоса, наявність Степаненка, Пятова, Коваленка, Кривцова, проблем із лімітом бути не повинно. Можна спробувати на цю позицію легіонера. Але йому доведеться важко у плані зіграності. Потрібен час. Тож мова може йти не стільки про молодого гравця, як, скоріше, про футболіста із серйозним досвідом.
Припускаємо вихід Шахтаря на бразильський або аргентинський ринок. Там можна спробувати знайти відповідного футболіста. Але однаково необхідно чекати його адаптації у нових реаліях.
Із приходом у селекцію "гірників" Жозе Боту можна припустити, що європейські ринки також будуть моніторитися. Бачимо, що запросили Соломона Манора з Ізраїлю. Минулого року підписали Ларрі Кайоде. Тож не варто відкидати варіанту, що й цього разу запросять гравця не з Бразилії. Можливо, це буде чемпіонат Португалії. Особливо, якщо мова піде про досвідченого захисника.
Підсилення із молодіжної команди
Тут у Шахтарі є два молодих та талановитих центральних захисники – Назар Муравський та Валерій Бондар.
Обидва стабільно грають за молодіжну команду. Обидвом – по 19 років. Приклад Миколенка показує, що у такому віці теж можна грати. При цьому Муравський та Бондар мають міжнародний досвід. Грали у Юнацькій Лізі УЄФА упродовж двох останніх сезонів. Минулоріч на юнацькому Євро Бондар дійшов до фіналу. Причому, всі матчі відіграв в основі.
На мою думку, ці хлопці – вельми цікаві виконавці. У Бондаря дуже гарне відчуття позиції, вміння страхувати партнерів (у збірній він грає центрального із трьох захисників). Муравський намагається діяти на випередження, читати гру.
Але давайте будемо чесними: Муравський та Бондар наразі не готові грати за першу команду Шахтаря на постійній основі. Потрібен досвід – крок за кроком підпускати молодих гравців до першої команди. Ми всі гарно пам’ятаємо, як той же Ракицький змолоду почав грати в основному складі.
Орендовані гравці
На позицію центрального захисника є гравці системи Шахтаря, які виступають в оренді за інші клуби.
Наприклад, Сергій Чоботенко набирається досвіду в Маріуполі. Думаю, зарано говорити про його повернення до складу першої команди "гірників". Данило Сагуткін не завжди виходив у складі Арсенала. Цей варіант також виглядає не дуже серйозним. А от повернення із Слована Тараса Качараби – цілком реальне.
Свого часу Качараба вважався одним із найталановитіших українських гравців на своїй позиції. Його навіть порівнювали із Хачеріді. Змолоду набирався досвіду у Говерлі, не так давно грав за Зірку. Упродовж останнього року виступає у Чехії за Слован.
На мою думку, міжнародний досвід, участь у такому турнірі, як чемпіонат Чехії, – явно пішов Качарабі на користь. Він серйозно додав у майстерності. Раніше Сергій Рибалка у тому ж клубі продемонстрував прогрес, який дозволив йому повернутися у першу команду Динамо. Так може трапитися і з Качарабою. Його оренда триватиме до літа, але, як зізнався сам гравець, при потребі він готовий повернутися вже взимку.
показати приховати