Сергій Тищенко проаналізував проблеми юного українського віртуоза, яким ще недавно цікавився Порту.
Йому тільки 18, а про нього говорять в інформаційному просторі вже не один рік. Клуби з провідних чемпіонатів активно слідкують за розвитком цього футболіста.
Народився Мудрик у Краснограді, що на Харківщині. Саме це місто подарувало українському футболу іншого таланта – Андрія Луніна. Займався у системі Металіста. Наскільки я знаю, структура академії клубу найкращих часів була побудована так, що всі найталановитіші гравці області опинялися у Металісті. Скаути та селекціонери працювали уважно, щоб не пропустити жодного таланта.
Після того, як Металіст підкосили проблеми, опинився у Дніпрі. Так би мовити, пішов із Луніним однією дорогою. Але надовго там не затримався, ставши гравцем Шахтаря. Зумів дебютувати в донецькому клубі минулої осені у віці 17 років. Другу частину чемпіонату провів у складі київського Арсенала.
Подейкували, що Порту накинув оком на талановитого гравця, коли він ще перебував у Дніпрі і виступав за збірну відповідного віку. Але з ряду причин перехід так і не відбувся. Не так просто підписувати футболіста, якому ще не виповнилося 18 років, якщо цей футболіст – не з країни ЄС. Там особлива процедура, яка потребує виконання багатьох умов. Уболівальники Атлетіко мене зрозуміють.
Академія Шахтаря пережила переїзд із Донецька у село Щасливе, що під Києвом. Зрозуміло, не без наслідків. Багато роботи довелося виконувати з нуля. У певний період належало активно працювати над посиленням команди, бо не всіх гравців вдалося зберегти, не всім гравцям переїзд пішов на користь. Шахтар був активним під час переходу талантів у молодіжні команди, бажаючи повернути втрачену силу та перервати гегемонію юнаків Динамо. Мудрик – один із найяскравіших гравців свого віку. Тому не дивно, що його запросив Шахтар.
Вважаю, що академія "гірників" має працювати виключно за філософією першої команди. При Луческу окреслили формулу, за якою воротар та частина захисників – обов'язково українці, натомість в атаці грають легіонери з акцентом на бразильцях. Фланги, атакувальний півзахисник та форвард – їхня стихія на полі. Проте останнім часом ця формула трохи змінилася.
Влітку запросили молодого бразильця Вітао у центр захисту, Коноплянку – на фланг, але загалом філософія донецького клубу нікуди не зникла. За останні півтора роки команду поповнив ряд футболістів. Здебільшого це бразильці, орієнтовані на атаку. У такій ситуації школа Шахтаря повинна думати, в першу чергу, про українські позиції для першої команди. Робити ставку на підготовку голкіперів, захисників, опорників. Є приклади того ж кіпера Трубіна, захисника Бондаря. Але цього не так багато, як хотілося б. Скоріше – виняток із правил, ніж система.
Водночас із академії та молодіжних команд Шахтаря виходять чимало атакувальних гравців. Не так давно команда була у фіналі Юнацької Ліги УЄФА. Здавалося, що хтось таки зможе порушити гегемонію бразильської атаки. Але – не склалося. Борячук – лише резервний форвард, причому – глибокого запасу. Зінченко вирішив розвиватися поза Шахтарем. Арендарук відерто загубився. Не все виходить у Коваленка.
Яким би талановитим не був Мудрик, але йому вкрай важко розвиватися, коли перспектив у першій команді немає. На фланг півзахисту Шахтар придбав молодих бразильців Маркіньйоса Сіпріано та Фернандо. Першого пробують навіть на позиції лівого захисника, враховуючи, що Матвієнко вже став повноцінним центрбеком. Другого відпустили в оренду у Спортінг.
Взимку запросили Тете і Соломона. За них заплатили, за інформацією ЗМІ, близько 20-25 мільйонів євро. Такі інвестиції потребуватимуть свого виправдання. Впевнений, у Шахтарі розраховують отримати за них ще більше при продажі в інші клуби. Відтак, доведеться більше довіряти їм на футбольному полі – іншого виходу немає.
Топ-6 зірок Кубка світу U-20, на яких Динамо і Шахтар повинні звернути увагу
Плюс – підписаний Коноплянка. Враховуючи наявність Тайсона та Марлоса, компанія конкурентів у Мудрика – дуже серйозна. Звичайно, вони вже не хлопчаки, але поки ще спроможні провести декілька сезонів на високому рівні. Мудрику у такій ситуації розраховувати на першу команду ой як непросто!
Тут доречно говорити про варіант оренди. Можна скільки завгодно виблискувати на юнацькому чи молодіжному рівні, але дорослий футбол – інша планета. Належить з’їсти власний пуд солі, щоб стати успішним. Перед Шахтарем стоять найвищі завдання. Участь у Лізі чемпіонів дає хороші призові, тому ставка робиться тільки на 100-відсотково готових та перевірених футболістів.
У другій частині минулого сезону Мудрик виступав в оренді за київський Арсенал. Не вразив абсолютно. Це нормально, коли 18-річний хлопець потрапляє у дорослий футбол, де спершу не все вдається. Лише швидкості та техніки не достатньо для того, щоб стати успішним на такому рівні. Варто вести силову боротьбу, бути психологічно стійким, проявляти характер. Перед Арсеналом стояло завдання збереження місця в УПЛ, тому "запарюватися" із Мудриком після невдалих матчів ніхто не став.
На жаль, у новому сезоні Михайло не продовжив виступи на дорослому рівні. Так би мовити, не закріпив досвід, отриманий в Арсеналі. Він повернувся у молодіжку Шахтаря. Не знаю, у чому тут причина. Але футбольні люди розуміють, що молодому гравцеві не варто повертатися на попередній рівень. Всі ці "гойдалки" – з "дубля" в оренду і навпаки – нікому не йдуть на користь.
Не секрет, що у Шахтаря хороші стосунки з Маріуполем. Щороку молоді гравці йдуть набиратися досвіду. Не розумію, чому цим шляхом не пішов Мудрик. Тим паче, Зубков переїхав у Ференцварош. Я розумію, що місто – прифронтове, але там можна сконцентруватися виключно на футболі. При бажанні можна розвиватися та прогресувати. Команда вже два роки грає у кваліфікації Ліги Європи. Той же Зубков за рік виріс до запрошення в Угорщину. Зараз є одним із лідерів команди Реброва. Аналогічним маршрутом вирушив опорник Ігнатенко.
"Вакула може замінити Тайсона у Шахтарі". Як відшукати для себе позитив після 0:4 від АЗ
Мені дуже подобається гра Владислава Вакули. Цей хлопець фактично зробив собі ім'я у Маріуполі. Не думаю, що раніше про існування уродженця Бердичева знали навіть у футбольних колах. Зараз хлопець підписав контракт із Шахтарем. Кажуть, що донецький клуб виграв боротьбу за Вакулу в інших конкурентів. А це були європейські команди.
Думати, що перспективність та молодість триватимуть завжди, – помилково. 18 років – доволі серйозний вік для футболіста. Вже потрібно щось показувати, якщо, звісно, є бажання стати не просто талантом, а дійсно сильним гравцем. Кожен шанс себе проявити – це можливость, якої потім може й не бути. Ніхто ж не запрошує одразу в Барселону чи Ман Сіті...
В історії Мудрика виходить так, що він більше відомий своєю репутацією на юнацькому рівні. На молодіжному рівні йому похвалитися немає чим, не кажучи вже про дорослий футбол. До того ж, у Юнацькій Лізі УЄФА нічим не вразив у перших 4 турах. На мою думку, жоден із цих матчів Михайло не може занести собі в актив. Варто вдосконалюватися. Йому точно є над чим працювати.
Я був свідком фінального матчу Кубка Лобановського-2019, де збірна України грала проти одноліток з Ізраїлю. У середині першого тайму пряму червону отримав Артем Козак. Тому українці більшу частину матчу грали в меншості. Але команда Ротаня здобула перемогу завдяки голу Мудрика наприкінці гри. Вийшовши на заміну, Михайло освіжив гру, замкнув простріл та розганяв швидкі атаки.
Восени 2018-го Мудрик залишив хороші враження у грі Юнацької Ліги чемпіонів проти Хоффенхайма. Тоді німці стерегли українця персонально, побоюючись його швидкості. Але футбол – це не тільки атака та обіграш "один в один". Це, насамперед, командні дії, вміння наступити на горло власній пісні у потрібний момент заради загальних інтересів, робота на оборону. З цим поки що у Михайла проблеми. Відбирати та відпрацьовувати він не дуже любить. Якщо на юнацькому рівні це не так помітно, то на дорослому – стає проблемою. Суперник отримує кількісну перевагу.
Другий момент полягає в позиції. Мудрик здебільшого грає лівого півзахисника, може обмінятися флангами на певний час. Все це добре, але футбол любить універсалізм. Подивіться на Тайсона, який спроможний зіграти на обох флангах, у центрі півзахисту чи навіть на вістрі атаки. Зачасту суперник не знає, де очікувати появи бразильця. Ще один зразок – Циганков, який провів сильний матч проти Шахтаря, діючи на позиції атакувального півзахисника. Все це – нові можливості.
Мудрику однозначно потрібно попрацювати над різноманіттям гри. Добре, коли у нього є простір і він може втекти від опікуна або обіграти його. Але у моментах, коли доводиться грати проти кількісного захисту, виникають проблеми.
Поки що ситуація Мудрика є доволі складною та незрозумілою для мене. Загубити талант – сценарій, який не влаштовує нікого. Можливо, варто розвивати гравця шляхом оренд, щоб у потрібний момент він зміг посилити першу команду "гірників"? Наприклад, українці комфортно почуваються у Бельгії. Маліновський став зіркою. Він йшов із Шахтаря за 3 мільйони, а був проданий на 10 мільйонів більше. Аналогічним маршрутом прямує Яремчук. В Угорщині Ребров допомагає розвиватися Зубкову.
Тобто, тут може йти мова про різного роду оренди, спільне володіння правами на гравця і тому подібне, або навіть трансфер із можливістю повернути футболіста за певну суму. Такі методи практикує Реал. Варіанти можна знаходити – було б бажання.
Самому Михайлові пора зрозуміти, що татуювання, стильна зачіска і YouTube – це все дуже добре, але до футболу не має ніякого стосунку. Потрібно багато працювати та проявляти характер. Від нього вже зараз багато очікують, тому всі невдачі сприйматимуться дуже гостро.