"Футбол 24" обговорює 28 тур УПЛ разом із Юрієм Шелепницьким, першим капітаном в історії збірної України.
– Динамо звело внічию третій домашній матч поспіль. Що з настроєм команди? Чому вона не б’ється за власний престиж, за свого тренера?
– Щоб відповісти на це запитання, потрібно перебувати всередині команди. Зрозуміло, "динамівці" на фініші чемпіонату втратили мотивацію. З іншого боку, для справжнього професіонала втрата мотивації – неприпустима. Він повинен віддаватися на 100 відсотків у кожному матчі, незалежно від суперника.
Не подобається тренер? Давайте його змінювати! Отже, не будемо виконувати його настанови, не викладатимемося повністю. Недопрацює один футболіст або двоє, а страждає ціла команда.
– Ви натякаєте на те, що Хацкевича "плавлять"?
– Я не можу цього стверджувати прямо, бо не володію інформацією із середини команди. Але збоку складається враження, що у Динамо – якісь внутрішні проблеми.
Хацкевич – про ймовірну відставку: У мене через 20 днів закінчується контракт з Динамо
– Олександрії вдалося перервати 10-матчеву "суху" серію Шахтаря. Востаннє "гірники" пропускали ще у грудні минулого року. Чого тут більше: надійності оборони чи все ж слабкості суперників команди Фонсеки?
– Тут наявні обидва фактори. Клас Шахтаря – на порядок вищий від усіх інших. "Гірники" лідирують з відчутним відривом у плані грошей, інфраструктури, кадрів і так далі. Клубна система працює чітко та злагоджено, тому результат – закономірний.
– Львів програв усі 6 матчів другого етапу. Що ця команда робить у першій шістці?
– На даний момент вони сильніші від шести клубів із другої групи, от і все. Львів – типова команда "з нікуди". Отже й результат демонструє відповідний. Успіхів досягають ті клуби, де упродовж кількох сезонів проводиться послідовна робота – ось як в Олександрії.
Маріуполь – Львів – 2:0 – відео голів та огляд матчу
Натомість до Львова привезли безліч невідомих легіонерів, відбувається незрозуміла тренерська чехарда. Можливо, перед цією командою стоять якісь інші завдання, про які ми не знаємо. Але можу сказати точно: у футбольному плані – це не те, що потрібно.
– Де-факто, чемпіон уже відомий. Бронзовий призер – також. Як і п'ятірка клубів, які виступлять у єврокубках. Ви ще знаходите для себе якусь інтригу у першій шістці?
– У цьому вся проблема нашого футбольного господарства. Ми самі не знаємо, де шукати інтригу. Серйозних ігор – обмаль. Чемпіонат – нецікавий. Багато чого зрозуміло заздалегідь. Що, хіба фінал Кубка України цікаво буде дивитися? Мінімальний інтерес полягає хіба в тому, що, можливо, відкриємо для себе якісь нові імена, коли тренери, над якими не тяжітиме турнірна ситуація, випустять на поле молодих гравців.
– Натомість у другій шістці інтрига зберігається чимала – на виліт стоять одразу чотири клуби. Ризикнете спрогнозувати, хто вилетить у Першу лігу?
– Можу висловити хіба що суб'єктивну точку зору. Мені б дуже не хотілося, аби вилітав Чорноморець – я там провів кілька років своєї кар'єри. Вболіваю за Карпати – це візитна картка всієї Західної України. А от Олімпік та Арсенал… Кому вони потрібні? Хіба що їхньому ж керівництву. За обома клубами немає численної вболівальницької армії. За кого футболістам грати? За кого битися? Тому мій вибір – очевидний. Виліт Арсенала та Олімпіка буде найменш помітною втратою для елітного дивізіону.