Україна приємно вразила у матчі з Францією після ганьби в Казахстані. Розбираємо найважливіші тактичні нюанси протистояння з чемпіонами світу.
Збірна України знову зіграла унічию у відбірковому турнірі до Чемпіонату світу. Цей компроміс став вже п'ятим у п'яти турах, але він має переможний присмак. Безумовно, домашня нічия зі збірною Франції – це найякісніший матч "синьо-жовтих" у цьому відборі.
Результат у протистоянні з чинними чемпіонами світу зберіг команді Олександра Петракова шанси на продовження боротьби за вихід на Мундіаль і додав оптимізму, якого дуже бракувало після провального вояжу до Казахстану.
Розберемо основні тактичні нюанси гри та суттєві зміни у структурі збірної України. З появою на посаді головного тренера Олександра Петракова національна команда перейшла на нову тактичну схему – 3-4-3, чи точніше 3-4-2-1. При Шевченку збірна мала досвід гри у три центральні захисники, але тоді команда діяла за формацією з двома форвардами – 3-5-2 чи 5-3-2. Різниця доволі суттєва.
Перед вересневими матчами та зокрема перед очним протистоянням обидва тренерські штаби мали досить суттєві кадрові проблеми. Після того, як у нас вилетіли з обойми усі три воротарі, у матчі з Казахстаном дискваліфікацію заробив Зінченко. Дідьє Дешам також не міг розраховувати на усіх основних виконавців. Травмувався і покинув розташування збірної Кіліан Мбаппе. Ушкодження отримав Нголо Канте. На фоні необхідної у ігровому слоті з трьох матчів ротації стартовий склад французів не виглядав оптимальним.
Команда Петракова, як і у Казахстані, зіграла по базовій схемі 3-4-2-1. Проте у стартовому складі було проведено п'ять змін. У захисті замість Миколенка вийшов Кривцов, який зіграв у центрі з трійки. Миколенко виконував більш звичні функції латераля. Матвієнко цього разу діяв не центральним, а правим центральним захисником. А Забарний – не правим, а лівим центральним.
На правому фланзі замість Караваєва зіграв Тимчик. Думаю, недопрацювання на останніх секундах матчу з Казахстаном тут ні до чого. Схоже, що це була планова заміна. Петраков замінив обох латералів. Все ж таки це енергозатратна функція і у такому щільному графіку при можливості необхідна ротація.
У центрі поля замість Сидорчука та дискваліфікованого Зінченка зіграли Степаненко і Шапаренко. А на позиції лівого нападника Буяльського, якому, схоже, з новою структурою нового тренерського штабу знову може не знайтись місця у основній обоймі гравців, як до речі і Маліновському, вийшов Циганков.
У структурі Петракова немає місця ні умовним "вісімкам", ні "десяткам". При цьому у парі центральних півзахисників місце Шапаренко не підлягає сумніву. Другим хавбеком повинен бути класичний опорник. Ні Зінченко, ні Маліновський не зможуть виконувати функції "шістки" та вінгерів краще за виконавців безпосередньо цих позицій. Хіба що Зінченко може зіграти замість Шапаренка, але ті функції, які виконує хавбек Динамо, Олександр навряд чи потягне. На мій погляд, Микола потрохи стає ключовим виконавцем не тільки в Динамо, але й у збірній.
Україна – Франція – 1:1 (1:0)
Голи: Шапаренко, 44 – Марсіаль, 50
Україна: Пятов – Матвієнко, Кривцов, Забарний – Миколенко, Шапаренко (Сидорчук, 90), Степаненко, Тимчик – Циганков (Маліновський, 82), Ярмоленко (Зубков, 90+3) – Яремчук (Сікан, 82)
Франція: Льоріс – Дінь, Кімпембе, Зума, Дюбуа – Рабйо, Чуамені (Верету, 83), Погба – Коман (Діабі, 64), Марсьяль (Бензема, 64), Грізманн
Попередження: Ярмоленко , Маліновський – Кімпембе
Удари (у площину) – 8(3):16(5)
Удари з меж штрафного – 5:9
Удари після стандартів – 4:3
Володіння – 39%:61%
Точність передач – 84%:90%
Передачі у фінальну третину – 106:201
Ключові передачі – 6:13
Передач поспіль – 5:7
Дриблінг (успішний) – 9(4):10(6)
Виноси – 16:10
Фоли – 9:6
Дідьє Дешам продовжує шукати оптимальну структуру позиційної гри у атаці, але поки що всі його експерименти, м'яко кажучи, не вражають. Фазова структура французів була досить асиметричною, гравці постійно змінювали позиції, мінялися місцями. Враховуючи, яким якісним кадровим потенціалом володіє Дешам, можна стверджувати, що його ідеї не працюють.
Наразі – збірну Франції можна сміливо називати кризовою командою. Головний тренер постійно застосовує ротацію, при всіх проблемах з організацією гри. За великим рахунком, крім контратакувальної моделі у французів нема чіткої системи гри у атаці. Звісно, збірна Франції володіє потужним атакувальним потенціалом навіть за рахунок дуже високого рівня майстерності гравців, але проблеми з організацією позиційних атак відображаються у систематичних втратах очок. На Євро-2020 команда Дешама також провалилася.
Команда Петракова не намагалася сперечатися з французами за м'яч. Господарі поля свідомо віддавали ініціативу, зустрічали атаки суперника структурою 5-4-1 у середньому блоці та при першій же можливості намагалися відповідати швидкими атаками.
При переході у конструктивну фазу гри гравці збірної України виходили з-під пресингу суперника завдяки коротким передачам і шукали вектори для пасів на вінгерів або Яремчука, який часто зміщувався на фланги. Часто гравці групи атаки "синьо-жовтих" саме на флангах знаходили вільні зони. Швидкі атаки проходили далеко не завжди, але виходів було достатньо, щоб стабільно тримати у напрузі оборону гостей.
У першому таймі Україна перегравала грізного суперника. Хлопці не поступалися ні у інтенсивності взаємодій, ні у єдиноборствах. Після перерви команда Дешама очікувано додала у швидкостях і мала незначну ігрову перевагу, створивши кілька гольових моментів, але загалом, команда Петракова не заслуговувала на поразку. На мій погляд, нічия у цьому поєдинку – максимально об'єктивний результат.
Обидві команди при атакувальних діях завалювалися на лівий бік. Французи у цій вертикальній зоні награли на 46% від усіх свої активних дій, а гравці збірної України взагалі мають показник у 49%. Щодо горизонтальних зон, то переважна частина гри пройшла у другій третині.
Перш за все нас цікавлять зміни у системі гри збірної України. Не дивлячись на роботу у цейтноті, новий тренерський штаб швидко та рішуче перебудовує команду. Як ми вже відзначали, Олександр Петраков застосовує у національній збірній ту ж базову схему, що і у "золотій" збірній U-20 – 3-4-2-1. У фазі гри без м'яча команда перебудовується на структуру 5-4-1.
Протягом усього матчу структура трималася, гравці підтримували вертикальну і горизонтальну компактність. Ігрова дисципліна була на достатньо високому рівні.
У позиційних атаках збірна України перебудовувалася на фазову структуру 3-2-5. Латералі підіймалися до рівня лінії атаки, змушуючи французів сідати нижче. Вінгери Ярмоленко і Циганков зміщувалися ближче до Яремчука, звужуючи лінію оборони суперника. У французів Грізманн відходив у лінію до півзахисників, утворюючи формацію 4-4-2.
Крім схеми, Олександр Петраков різко міняє і принципи гри команди. Новий тренер вимагає більш вертикального футболу. Збірна здатна володіти м'ячем, притримати його, коли потрібно, але загалом вектори розвитку атак кардинально змінюються.
Нічия з Францією, навіть такою не оптимальною та кризовою, – хороший результат. Але його не потрібно перебільшувати. У вересневому слоті ми мали розраховувати на чотири очки, а маємо лише два. І це після весняних втрат. За певних обставин Україна може дати бій будь-якому супернику, але має великі проблеми зі здобуттям перемог у матчах з командами, що помітно поступаються їй у класі. Ми не закриваємо ігри, у яких значно переважаємо суперника. Ця тенденція не змінилася, і вона не додає оптимізму перед вирішальними матчами з боснійцями та фінами.
Найпровальніший старт збірної України за 25 років: коли було гірше і чим усе закінчувалося?
Там нам не потрібно буде виходити у швидкі атаки, ми знову матимемо долати редути та знаходити виправдання хронічній нереалізації гольових моментів. До речі, дивно було чути від головного тренера слова: вони не можуть, а я що? Після матчу з Казахстаном позиція тренера була дещо дивною. Думаю, що Олександру Васильовичу вже нагадали, що головний тренер у професійному, дорослому футболі – одне ціле з командою... Крім цього, перед вирішальними матчами наставнику збірної потрібно буде вирішувати питання найбільш оптимального використання Маліновського та Зінченка. Це не гравці для лави запасних. Вони або гратимуть, або ні.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"