Геніальний фахівець з Ізраїлю, який здатен майже будь-кого схилити на свою сторону. Розповідаємо, хто такий Піні Захаві та як працює його "клан зла".
Піні Захаві – 75-річний футбольний агент з величезним впливом на сучасний ринок. Він пройшов шлях від журналіста, який за словами колег "працював 26 годин на добу", до короля найхитріших трансферів.
В останні роки персона Захаві з'являється в пресі з двох причин: спекуляції щодо трансферу Роберта Лєвандовскі з Баварії та нові подробиці про грандіозний перехід Неймара в ПСЖ. Насправді ж Піні керує клубами, розпоряджається долями десятків футболістів і солідно на них заробляє. Багато що перебуває в тіні.
Одіозний Райола, харизматичний Мендеш – топ-10 агентів, які заробили найбільші комісійні
Ізраїльтянин має фантастичні зв'язки в Англії. Алекс Фергюсон, Кенні Далгліш, Грем Сунесс – лише деякі імена з широкого списку друзів Захаві. Піні підривав Туманний Альбіон гучними трансферами. Ріо Фердінанд з Лідса в Манчестер Юнайтед, Ешлі Коул з Арсенала в Челсі, Карлос Тевес і Хав'єр Маскерано у Вест Хем. Він вважається майстром складних переговорів і укладання проблемних угод.
У 2003-му Захаві привів у Челсі Романа Абрамовіча. "Що таке Челсі до появи Романа? Декілька днів – і клуб став би банкрутом. Ситуація була катастрофічною. Виконавчий директор прийшов до мене і відверто почав просити про допомогу – не було грошей навіть на зарплату. А зараз Челсі – одна з кращих команд світу", – не применшує своїх успіхів агент. Ще через деякий час Захаві знайшов власника для Портсмута. Ним став син відомого бізнесмена українського походження Аркадія Гайдамака.
Зрозуміло, що в діяльності такого функціонера не обходиться без хитрощів та обману. Захаві проводив афери з трансферами балканських футболістів – хитрощі Здравко Маміча у порівнянні відходять далеко в тінь.
Піні прокручує свої задуми, користуючись двома європейськими клубами. У 2015-му він купив бельгійський Мускрон, який до того пережив банкрутство та був фармом Лілля. Офіційно 90% акцій Мускрона купила компанія Захаві Gol Football Malta, однак через правило, що забороняє агентам володіти клубом, Піні продав його за 10 євро іншій мальтійській компанії Latimer International Limited. Власником LIL виступив племінник Захаві, а капітал компанії оцінювався в 1200 євро, що не завадило їй через пару днів після придбання вкласти в Мускрон 2,5 млн євро.
Другий "ручний" клуб Захаві – кіпрський Аполлон. Там ключовою особою вважається керівник головного спонсора компанії Petrolina Маріос Лефкарітіс. Цікавий персонаж. Маючи посади в УЄФА та ФІФА, він брав участь у скандальному визначенні господарів чемпіонатів світу в Росії та Катарі. Згодом до Маріоса дійшли звинувачення в корупції, адже за дивним збігом обставин його компанія уклала контракт з "Газпромом" і контактувала з катарцями. До речі, через Лефкарітіса нитки Захаві знову торкаються України – за чутками кіпріот є хорошим другом братів Суркісів.
Наприкінці літа 2015-го бельгійський Мускрон представив новачка – одного з найталановитіших молодих гравців Румунії. Офіційний сайт клубу повідомив, що 18-річний Крістіан Маня прийшов на правах оренди з Челсі. Зважаючи на дружні стосунки Захаві та лондонців, можна було б спокійно пройти повз цей трансфер. Ба більше, поки Маня грав за рідний Віторул (до літа 2015 року), різноманітні ЗМІ від Джанлуки Ді Марціо до Daily Mail писали про інтерес Челсі, а Independent і L'Equipe взагалі оголосили, що перехід на Стемфорд Брідж узгоджено.
Єдиний нюанс – на офіційному сайті Челсі не було інформації ні про придбання Маня у Віторула, ні про оренду в Мускрон. Румунські журналісти з'ясували долю однієї з головних надій місцевого футболу. Як виявилося, гравець дійсно не переходив у Челсі. А весь час, коли його сватали в Лондон і рахували гроші Віторула (прогнозували близько 3 мільйонів євро) за продаж, Крістіан навіть не належав румунському клубу. Ще в червні 2014-го Маня за 2,5 мільйона євро став гравцем кіпрського Аполлона та відразу повернувся у Віторул на сезон в статусі орендованого.
Жодних офіційних повідомлень про це не було. Згодом деталі виплили та здивували всіх. Як такий перспективний футболіст опинився в Аполлоні та чому кіпрський клуб відразу віддав його в оренду Мускрону? Президент Аполлона Нікос Кірзіс відбивався від журналістів загальними фразами і нічого конкретного не сказав. Аналогічно намагався парирувати питання репортерів президент та головний тренер Віторула Георгі Хаджі. Легендарний румун протягом сезону-2014/15 замилював усім очі про "трансфер Маня у великий клуб".
Розслідування журналістів з Англії, Італії, Бельгії та Ізраїлю показали, що трансфер Крістіана Маня організовувався секретною мережею. Її створили для того, щоб обходити правила ФІФА щодо володіння прав на гравців третіми особами під час трансферів (заборона від ФІФА набрала чинності з 1 травня 2015 року).
Тобто права на футболістів викупляє інвестиційний фонд, який потім прилаштовує їх в "ручних" клубах агентів. Аполлон фактично під контролем у Піні Захаві через Лефкарітіса. Що сказав ізраїльтянин, коли з ним хотіли поговорити про Маня? "Я не його агент, чому ви про нього в мене запитуєте?".
Ситуація з Крістіаном Маня – не єдина дивна угода Аполлона. Лука Йовіч зараз розкрився в Айнтрахті на всю Європу, за нього вже готові платити пару десятків мільйонів солідні клуби. Як виявилося, серб також був частиною махінацій Захаві.
За поширеною інформацією, у 2016-му році Бенфіка викупила юного Йовіча у Црвени Звезди. Однак на той момент сербський гранд вже не повністю володів контрактом на свого вихованця – у 2014-му 70% прав на гравця придбав Аполлон, відразу віддавши Луку в оренду Звезді. "Червоно-білі" отримали від Бенфіки на свій рахунок лише понад 2 мільйона євро, хоча офіційна сума трансферу – 6,6 млн.
Бенфіка – також не випадковий гравець у цій ситуації. Португальський гранд має прекрасні стосунки з Захаві. У тому ж 2016-му "орли" підписали вільним агентом іншого серба – Андрію Живковіча, яким нещодавно цікавився Шахтар.
У дурнях тоді залишився Партизан – рідний клуб вінгера. Президент Партизана Драган Джуріч продав 50% (25% залишилися в сербів, 15% – у сім'ї, а ще 10% – в агента) прав на Живковіча фонду Захаві Apollon Football Limited за 1,2 мільйона євро, підписавши з Аполлоном контракт з абсурдним пунктом.
Якщо Партизан отримував пропозицію за гравця, а сам футболіст відмовлявся від трансферу, то белградці мусили виплатити кіпріотам половину від запропонованої покупцем вартості. І це ще не все – за півроку до кінця контракту "гробарі" зобов'язувалися знайти для Живковіча новий клуб.
У підсумку так і сталося. Бенфіка взимку 2016-го прислала офіційну пропозицію Партизану на 5 мільйонів євро. Гравець за вказівкою батька відмовився від трансферу, а перед тим не захотів підписувати новий контракт (чинний завершувався якраз влітку 2016-го). Партизан тиснув на Живковіча, відправляючи його в дубль, але нічого не змінилося – белградці були зобов'язані виплатити 2,5 мільйона Аполлону. І не отримали нічого – Андрія переїхав у Лісабон вільним агентом.
Ще один приклад. У 2012-му фонд Захаві викупив Лазара Марковіча в Партизана і зразу оформив зворотню оренду назад у стан "гробарів". Рік потому Марковіч перейшов у Бенфіку (одіозний президент Джуріч всім розповідав, що Марковіч переходить у Челсі, а звідти Лазара орендують португальці, однак офіційно Бенфіка повідомила про прямий трансфер з Партизана), а ще через рік за 20 мільйонів фунтів став гравцем Ліверпуля. Половину цієї суми пішли фонду Захаві, і ще 10 млн між собою розділили Бенфіка та Партизан. Знайомі дійові особи, чи не так?
Марко Груїч перейшов у Ліверпуль у 2016-му з Црвени Звезди. Батько гравця виступав проти такого трансферу, розуміючи, що сина все одно віддадуть в оренду Звезді. Після однієї з різких заяв Горан Груїч потрапив у ДТП, а незабаром змінив гнів і погодився на угоду з Ліверпулем. Немає жодних підтверджень, що з Груїчами провернули такий же фінт, як у попередніх прикладах, однак причетність Захаві очевидна. Роком раніше президент Црвени Звезди Звездан Терзіч активно пропонував Марко ізраїльському агенту. Методи тиску на сім'ю футболіста також вказують на клан Піні.
Неманья Радоньїч грає за збірну Сербії, захищає кольори Марселя, а трішки раніше був на контракті в Роми. Все б нічого, але вражає те, як Партизан безкоштовно втратив цього футболіста в 17 років. Чому і на яких умовах Радоньїч перейшов у румунський Віторул (академію Георгі Хаджі) – не зрозуміло. Пояснення різних сторін розбиваються об трансферні правила. Цю епопею також приписують Захаві і Ко.
Піні завжди виходить сухим з води. В нього все дуже добре "підв'язано" на Балканах завдяки агенту Фалі Рамадані, який допомагає обробляти молодих футболістів. Їх змушують підписувати контракти з Аполлоном чи Мускроном, а потім віддають в оренду назад у балканський клуб. Коли талант вистрілює та приходить покупець – основну частину коштів отримує фонд Захаві.
Допомагають у розкрутці Бенфіка, деколи Челсі та Вітесс, деколи Фіорентина та Сампдорія. На італійські команди має серйозний вплив Рамадані, але є ще й окрема історія. Захаві давно налагодив стосунки зі спортивним директором Фіорентини Панталео Корвіно, з яким познайомився через румунських братів Йона та Віктора Брекалі (отримали тюремний термін за махінації). Фіорентина дуже активно працює з клієнтами партнерів Захаві. До минулого року там грав син Георгі Хаджі Яніс. Сам Георгі також явно замішаний у всю цю систему – занадто часто фігурує його академія та Віторул.
І це лише ті історії, де вплив Піні Захаві на трансфери є очевидним. Щоправда, довести десь його провину чи незаконні дії дуже складно.