Барселона переживає найбільшу кризу у новітній історії клубу. Війна гравців з керівництвом провокує шокуючий відхід Лео Мессі.
"Ні криків, ні дорікань. Всеосяжна тиша", – розповідає один з присутніх у роздягальні "блаугранас" після побоїща у Лісабоні (2:8), яке назавжди заплямувало історію каталонського клубу разом з біографією Лео. Капітан продовжує мовчати навіть через два тижні. Жодного слова, жодної публічної заяви. Лишень той самий скандальний факс. Мессі остаточно вирішив покинути Барсу – не зараз, місяць тому, але клуб дико ігнорував його меседжі. Знаючи про намір футболіста з таким серйозним статусом, Бартомеу знову вляпався у величезне лайно. Хоча, зачекайте, ми говоримо про президента, який добровільно передав штурвал гравцям, а потім намагався повернути владу через брудні кампанії у соціальних мережах. Мовляв, "священні корови" влаштували анархію, керівництво тут ні до чого.
Ла Ліга виступила з офіційною заявою щодо розриву контракту Мессі з Барселоною
Кожен заслуговує того, щоб його уважно розглядали, але не кожен вартий того, щоб з ним розмовляли (с). Бартомеу з самого початку був слабким президентом. Фундамент його передвиборчої кампанії – це перемоги у сезоні 2014/15: "У мене є тріденте Неймар-Суарес-Мессі! Я виграв требл!". Цього виявилось достатньо, адже "cосіос" переважно голосують за результати. Зрештою, після скандальної відставки Росселя хотілось спокою, а не радикальних рішень. Клуб перестало лихоманити нагорі, успішний проект Луїса Енріке задовольняв потреби поціновувачів "високого мистецтва" на Камп Ноу, Мессі випромінював радість.
До перших європейських провалів в епоху Лучо (Атлетіко та Ювентус) "кулес" виглядали ледь не зразковою структурою. Звісно, борги залишались чималими, але у кого їх немає? Утім, збереження трьох світових топів – Мессі, Неймара і Суареса – виявилось пекельно складною місією для президента. Останній "вистрілив собі у ногу" продажем бразильського чарівника. Бартомеу здався без боротьби, втративши натурального спадкоємця Мессі. Неймар справді вимагав багато грошей (30 млн євро на рік), однак після його трансферу запросили двох гравців, які сумарно отримують майже стільки ж (25 мільйонів). Тим паче, бразилець реально вів за собою команду в останній сезон Енріке, був режисером історичного камбеку проти ПСЖ. У всякого божевілля є своя логіка, але тут її небагато...
Мж президентом і роздягальнею трапився неминучий розкол. Подейкують, що Мессі божеволів на передсезонних зборах Вальверде, адже змінювати довелось найцінніше – філософію. "Мураха" перейшов на 4-4-2. Барса втратила упізнаваний стиль, який був візитівкою команди протягом багатьох років. Тоді ж, у Сполучених Штатах, аргентинець вперше побив горщики з Бартомеу. Мало хто міг зрозуміти, чому Неймар покидає команду акурат після призначення нового тренера, у розпал підготовки до нового сезону. Барто реально "зашкварився", але він не мав права показувати свою слабкість. Саме з цього моменту починається "тиранія роздягальні" – термін, яким іспанська преса описує війну гравців з клубною верхівкою.
Мессі, Піке, Суарес та Альба створили жорстку опозицію до керівництва, яке потопало у провальних трансферах, намагаючись виправити власну помилку. Комплексний підхід розбудови команди перетворився на банальне розбазарювання коштів. Купували дорого, багато і нерозумно – близько 1 мільярда євро на вітер, але зараз не про це. Недолуга політика нинішньої хунти породила значно страшнішого монстра, ніж багатомільйонні дірки в бюджеті. Великий клуб опинився в руках кількох гравців, які диктують умови усім, включно з тренером. Якщо роздягальня визначає стартовий склад, можна гасити світло, така команда – приречена.
Бартомеу потрапить в історію як той, хто втратив Мессі, але повісити на нього усіх собак було б щонайменше недалекоглядністю. Так, йому бракує характеру попри хороші задатки бізнесмена, він часто приймає рішення на емоціях і за п'ять років не зібрав навколо себе достойних менеджерів, проте саме завдяки йому Мессі та Ко можуть похвалитись найкращими контрактами у Європі. Завуальовано критикуючи президента, аргентинець чомусь забуває про 100 мільйонів євро, які клуб щороку витрачає на його зарплату. Просто нагадаємо, що починаючи з 2015-го Мессі не виграв жодної ЛЧ, тоді як Кріш перемагав у трьох розіграшах поспіль. При цьому, португалець отримував у Реалі "лише" 22 мільйони євро за сезон...
Лео та його найближче оточення, схоже, ніяк не второпають, що є "до" та "після" лісабонських 2:8. Вже ніколи не буде, як раніше. Відчуття страшенного сорому неможливо позбутись банальною відставкою президента, хоча розгромна поразка від Баварії – більше, ніж сором і прибрати варто геть усіх, починаючи з самого аргентинця. Він давно апелює до керівництва з вимогою побудувати переможний проект і водночас ображається, що кадрова чистка зачепила його найкращого товариша... який взагалі не відпрацьовує на оборону. Чи можна говорити про серйозні трофеї, якщо обоє мають токсичний вплив на роздягальню? Команда не може розвиватись, перебуваючи у стані війни – це утопія. Як і не бажання миритись з кінцем циклу.
Після мюнхенського "зґвалтування" лише Піке публічно заявляв про готовність покинути клуб, інші – "сумлінно" відпрацьовують контракти, тим самим встромляючи палки в колеса проекту Кумана. Ніхто не готовий подарувати жодного цента. Точніше, ніхто не готовий подарувати жодного цента після Риму, Ліверпуля та Лісабона. Мабуть, це Бартомеу насолоджувався атмосферою Енфілда, коли Трент виконував геніальну передачу з кутового...
Мессі переховується в горах Кастельдефельс вже шістнадцять (!) бісових днів. Наче ображений підліток, якого зачинили в чотирьох стінах – усіх ігнорує та погрожує втекти з дому. Він має повне право розпоряджатись власним майбутнім, але фанати не заслуговують на чергову війну, ганебну війну клаусул. Його поведінка не відповідає статусу одного з найкращих в історії, зараз це – маленький хлопчик з Росаріо, який не вміє приймати поразки з мужністю.