Героями фіналів не завжди стають головні зірки своїх команд. Про "темну конячку" англійського Ліверпуля перед вирішальним матчем Ліги чемпіонів розповідає "Футбол 24".
Останнього дня травня 2002 року вся планета спостерігала за ганьбою чинних чемпіонів світу – збірної Франції у стартовому матчі Мундіалю в Японії та Південній Кореї. "Триколірні" були блідою копією тріумфаторів домашнього світового форуму й заслужено програли супернику.
Тоттенхем – Ліверпуль: анонс фіналу Ліги чемпіонів
Так широкий футбольний загал вперше почув про збірну Сенегалу, яка й покарала підопічних Роже Лемера. Діоп, Фадіга, Діуф… Вони та багато інших "Левів Теранги" тоді змусили говорити про себе й вже невдовзі опинилися у провідних клубах Європи. А в селищі Бамбалі на південному заході Сенегалу один хлопчисько твердо вирішив, що стане футболістом.
Того, тоді 10-річного, пацана звуть Садьйо Мане. Він народився поруч, в обласному центрі Седіу. Цей регіон особливий, оскільки від решти Сенегалу фактично відділений територією Гамбії. До столиці – мільйонного Дакара – звідси майже 400 км, тому місцеве населення зазвичай не є надто мобільним. Та Мане ріс жвавим малим, хоч і при строгому вихованні. Усе ж, його батько – місцевий імам, тому змалку мав бути взірцем для інших. Рідні Садьйо хотіли, щоб передусім він подбав про освіту. Та любов до футболу часто брала гору й шкільні уроки майбутній зірковий вінгер прогулював. Вибір ремесла Мане підтримав його дядько. Пізніше сенегалець в інтерв’ю згадуватиме, як до хрипоти в голосі сперечався з ним, що обов’язково гратиме в складі французького гранда, коли підросте. Дядько гірко підсміювався, розуміючи, що до Аллахом забутого Бамбалі провідні скаути країни навряд чи колись доберуться.
Зрештою, коли Мане було 15, він вмовив батьків дозволити йому поїхати до Дакару. Садьйо разом із дядьком приїхали на перегляд до місцевої академії Женерасьйон Фут. Цей клуб, як і десятки інших по всьому африканському континенті, живе з того, що знаходить неограновані алмази й з вигодою їх продає. Женерасьйон Фут роками співпрацює із французьким Метцом, а за маршрутом Сенегал-Лотарінгія за майже 20 років переїхали чимало відомих гравців, наприклад, екс-форвард Ньюкасла Папіс Сіссе (нині бігає за турецький Аланьяспор) чи колишній вінгер Вест Хема Діафра Сако (сезон 2018/19 провів в оренді в Бурсаспорі).
Те, що Мане – неймовірний талант, з’ясувалося відразу. І вже в сезоні 2011/12 Садьйо дебютував на професіональному рівні. До того ж, відразу у французькій Лізі 2. Метц не втратив нагоди підписати найсильнішого сенегальця свого покоління, й у січні 2012-го він вийшов на заміну в поєдинку проти Бастії. До кінця тієї першості Мане ще 18 разів з’являвся на полі (12 матчів у старті), а в травні забив дебютний м’яч у ворота Генгама. Цих старань, однак, виявилося замало – "темно-бордові" не зуміли вибратися із зони вильоту й опинилися у третьому дивізіоні.
Новий сезон Садьйо Мане теж розпочав у футболці Метца (3 поєдинки, 1 гол), та втримати талановитого африканця босам клубу не вдалося. Посприяла цьому й лондонська Олімпіада, де вінгер хоч і не забивав, але серйозно допоміг збірній Сенегалу пройти до чвертьфіналу. Та вибір нового клубу Мане здивував. За переконливі 4 млн євро він опинився в австрійському Ред Буллі.
У Зальцбурзі сенегальцю неймовірно пощастило з тренером. Це визнає і сам нападник. У складі "биків" під керівництвом Роджера Шмідта гра 20-річного вінгера заграла новими барвами. Мане почав грати не лише на обох флангах атаки, а й у центрі нападу. Садьйо провів 16 м’ячів у дебютному чемпіонаті Австрії (26 матчі), та його старань виявилося замало для чемпіонського титулу. Наступного року Ред Булл зробив вражаючий камбек, "привізши" столичному Рапіду 18 очок гандикапу. Щоправда, Мане трохи відійшов у тінь досвідченіших партнерів – Соріано та Алана, які на двох оформили 57 голів. Та все ж молодому вінгеру вдалося забити 13 м’ячів у чемпіонаті та додати ще п'ять у Лізі Європи.
Саме в цей час Садьйо Мане вперше всерйоз зацікавив Юргена Клоппа. Дортмундська Борусія під керівництвом ексцентричного наставника якраз потребувала перебудови та вливання свіжої крові. Та наполегливішими в намаганні підписати сенегальця були англійські клуби – Суонсі, Вест Хем і, особливо – Саутгемптон. Зрештою, Мане поставив підпис під 4-річною угодою зі "святими", а Ред Булл отримав за нього майже 12 млн фунтів.
Тоттенхем – Ліверпуль: чому я вболіватиму за команду Клоппа у фіналі Ліги чемпіонів
Подальша кар’єра вінгера – красива історія постійних злетів і поступу. Акліматизувавшись в Англії, Мане почав забивати за Саутгемптон на будь-який смак. А вже в травні побив, здавалося б, вічний рекорд Роббі Фаулера з найшвидшим хет-триком у рамках АПЛ. Сенегалець за 2 хвилини 56 секунд тричі покарав Астон Віллу та остаточно поховав надії бірмінгемців на місце в еліті. Його 10 голів у першому сезоні та ще 11 у другому роблять його привабливою ціллю для багатьох грандів. І навіть відкритий конфлікт із тодішнім керманичем "святих" Рональдом Куманом (нідерландець був не в захваті від релігійності Мане) не зменшує інтерес до таланта з сенегальської глибинки.
Влітку 2016-го Ліверпуль, із яким вже працював давній шанувальник Садьйо Клопп, віддає за нападника 34 млн фунтів і той переїжджає на Енфілд. Мерсисайдський етап кар’єри вінгера супроводжується участю Мане в ударних тріо "червоних". Спочатку він приєднався до бразильців Філіппе Коутінью і Роберто Фірміно (13 голів у всіх турнірах у сезоні 2016/17), а потім утворив неймовірну лінію разом із Мохамедом Салахом і тим же Фірміно. Саме ці троє першими встановили неймовірний рекорд у Лізі чемпіонів, коли всі забили 10+ м’ячів в одному сезоні. І хоч цього виявилося замало для перемоги в київському фіналі ЛЧ минулого року, та саме гол Мане дозволяв Ліверпулю перебувати "в грі", допоки на полі не з’явився неймовірний Гарет Бейл.
Та саме нинішній сезон наразі найкращий для Садьйо Мане. У квітні йому виповнилося 27 і, схоже, він вийшов на пік ігрової форми. Фантастична кінцівка сезону в Прем’єр-лізі (5 голів в останніх 5-ти поєдинках) зробила сенегальця разом з двома іншими африканцями – Салахом і Обамеянгом – найкращим бомбардиром турніру з 22-ма м’ячами. Такий перебіг подій зумовила неймовірна еволюція Мане.
Насправді він – більше, ніж просто вінгер. Частий перехід "червоних" до схеми 4-2-3-1 цьогоріч із появою Салаха на вістрі атаки "розв’язав" ноги Садьйо. Він більше не прикований до флангу, зона його дій неймовірно розширилась. Мане багато грає на оборону, водночас створює моменти для партнерів і завершує атакувальні потуги Ліверпуля. Він приголомшливо швидко освоює принципово різні ролі в системі Клоппа та регулярно отримує компліменти від німецького фахівця.
Якщо запитаєте мене, чи є Мане нападником, скажу – так. Якщо запитаєте мене, чи є Мане півзахисником, теж відповім – так. Думаю, він може зіграти навіть ще глибше – просто поки не було необхідності.
На полі Садьйо Мане – справжній творець. Він вміє все, швидкісний, потужний, технічно обдарований, і з легкістю може замінити в атаці Ліверпуля будь-кого зі своїх одноклубників. Мане – бажаний гравець для будь-якого думаючого тренера. Колись він міг опинитися у Тоттенхемі. Маурісіо Почеттіно навіть провів сенегальцю екскурсію базою "шпор", але президент лондонців Даніел Леві не поступився власними фінансовими принципами і не дав вінгеру пристойної зарплати. У суботу ввечері на мадридському Ванда Метрополітано сенегальський майстер може намалювати головне полотно своєї кар’єри, та наочно продемонструвати Леві, як той помилявся…
Тоттенхем – Ліверпуль: чому я вболіватиму за "шпор" у фіналі Ліги чемпіонів