Мірча Луческу став головним тренером київського Динамо. "Футбол 24" розбирається, що може принести повернення в УПЛ культового наставника Шахтаря.
Призначення Мірчі Луческу на посаду головного тренера Динамо не можна назвати несподіванкою. Подібні чутки з'являлися ще влітку 2019 року, але тоді все швидко спростував сам фахівець, а кияни продовжили співпрацю з Олександром Хацкевичем. Та й останній тиждень вітчизняні та європейські ЗМІ "вибухали" інсайдами про повернення 74-річного румуна в УПЛ. Зараз важко зрозуміти, на якій ланці ланцюга CRM-системи перебувають прихильники столичного клубу: заперечення, гнів, торг, депресія чи прийняття. Навряд чи хтось просунувся далі, ніж другий етап, а чи вдасться хоч колись дістатися до останнього – теж велике питання. Ми ж не будемо нагнітати іще більше, а спробуймо вловити логіку такого рішення Ігоря Суркіса та передбачити можливі (а подекуди й цілком уже реальні) наслідки.
Динамо офіційно призначило Луческу новим головним тренером
Розпочнемо з плюсів. Луческу – досвідчений тренер з європейським менталітетом. Визнайте, ледь не всі уболівальники киян втомилися від "динамівських сердець" і чекали на появу біля керма тренера з Європи. (Видихніть і спробуйте на мить забути, що Луческу вже призначили). А тепер суто фактаж: у Київ прибув тренер, який має досвіди роботи у п'яти європейських чемпіонатах, серед яких – Серія А; в усіх країнах, де працював, керував місцевими грандами. А найголовніше – здобував трофеї. Його команди були успішними на міжнародній арені – Кубок УЄФА, Суперкубок Європи, пізні стадії єврокубків (зокрема – ЛЧ). Зізнайтесь, динамівська спільнота буквально носила б такого фахівця на руках, якби його ім'я не було "Мірча".
Другим аргументом на користь румуна є те, що він – свій. 12 років роботи в Україні не минули безслідно. Луческу бездоганно знає український футбол і Динамо. Так, він пішов із Шахтаря ще в 2016-му, але ніколи не розривав зв'язок з нашою державою. Мірча регулярно прилітав, щоб безпосередньо на стадіоні подивитися Класичне, а також стежив за УПЛ, давав експертні оцінки для українських журналістів. Так, він більше звертав увагу на свій колишній клуб і не втрачав найменшої нагоди покритикувати Пауло Фонсеку, але й решта подій не втікала з його поля зору. Динамо був потрібен саме такий тренер, якому не знадобиться багато часу на знайомство з реаліями, оскільки в умовах посткарантинного футболу міжсезоння буде дуже коротким і потрібно відразу приходити і давати результат.
"Не знаю, як це сприймати": Маркевич оцінив призначення Луческу – Динамо не Шахтар
У Луческу не повинно виникнути проблем з комунікацією. Часи, коли з тренерської лави киян лунало комічне "камон-плей" повинні минути. Мірча знає сім мов і повинен порозумітися як з українцями, так і з легіонерами. Його минуле теж не повинне стати проблемою, адже у нинішньому складі Динамо практично немає футболістів на кшталт Гармаша та Хачеріді, для яких Шахтар – кровний ворог. Наприклад капітан команди Сергій Сидорчук товаришує з Тарасом Степаненком, а з сім'єю Сергія Кривцова взагалі куми. Словом, навряд чи Луческу доведеться відступити від своїх принципів роботи. "У мене не може бути якогось непорозуміння з гравцями. Все просто: я – тренер, а вони – гравці. Їхнє завдання – добре тренуватися і грати, завойовувати місце в основному складі через тренувальний процес, а не через розмови", – говорив Містер. Отож, Цітаішвілі доведеться бути трохи виваженішим у своєму спілкуванні зі ЗМІ.
Динамо отримало ідеального головнокомандувача у боротьбі з Шахтарем. Роки, проведені у донецькій команді, не минули безслідно. Навіть зараз можна зустріти думки, що "гірники" досі живуть багажем Луческу. Мовляв, та ж система в клубі і незначні зміни у схемі гри команди. Тепер же Мірчі належить боротися проти колись рідного клубу, а детально знаючи його сильні сторони, набагато простіше знайти протидію. Очевидно, всі чекають від Динамо великого прориву в УПЛ. Саме це є головним і реальним завданням. Лізі чемпіонів доведеться зачекати принаймні ще сезон.
Найбільше такому призначенню повинні радіти нейтральні уболівальники. УПЛ нарешті отримає потужну родзинку для Класичного. Навіть якщо Луческу не вдасться миттєво налагодити результати Динамо, то його манера поведінки, реакції і післяматчеві спічі – саме те, за чим усі встигли скучити на фоні монотонного скигління Михайличенка/Хацкевича та одноманітного Каштру. "Я – боєць, тому ніколи не мовчу. В результаті навколо мого імені з допомогою преси намагаються створити негативну атмосферу, щоб налаштовувати арбітрів проти Луческу", – скаржився фахівець. Що ж, тим цікавіше тепер буде стежити за українським футболом.
Якщо переходити до мінусів приходу Луческу в Динамо, то перший – очевидний: загальне несприйняття такого рішення Ігоря Суркіса. Лише за півдня після офіційного оголошення вилилося стільки хейту, що важко уявити, як з цим впорався президент киян. Ультрас уже анонсували протести, відомі уболівальники команди, колишні тренери та гравці наперебій змагаються у тому, хто знайде найбільш доречний епітет для цієї "зради". Та й з донецького табору вже почали лунати поодинокі голоси невдоволення. Словом, такого резонансу у вітчизняному футболі не було дуже давно. Тільки уявіть, що буде, якщо у румуна в Києві справи не підуть...
Однак, реакція – це зовнішній фактор, але ж існують більш раціональні причини, чому Луческу не зможе в Динамо. Передусім, це відсутність у киян ресурсів, які йому колись забезпечував Шахтар. Ігор Суркіс останнім часом регулярно засипає Ріната Ахметова компліментами, визнає силу його клубу і власну неспроможність змагатися у фінансах. Чи зможе Луческу без значних витрат, спрогнозувати складно. Зовсім недавно румун сам наголошував, що не буде працювати в абияких умовах: "Я взяв тривалу паузу, щоб зрозуміти, чи можу я жити без футболу. Але якщо повернуся, то не на тривалий час. Якщо я надалі буду боротися за титули – то так, якщо ні – то ні". Ніхто не знає, що саме пообіцяв фахівцеві Суркіс, але Містеру у солідних 74 роки доведеться звикати до нових умов. Потужностей рівня Шахтаря і Зеніта в нього уже не буде. Це точно!
Так само, як і не буде міцної руки підтримки Ріната Ахметова. Ігор Суркіс – це президент зовсім іншої формації. Він набагато більше заглиблений у внутрішнє життя команди і більше схильний до імпульсивних рішень. Взагалі, останніми роками слово стратегія – це не про Динамо. Луческу навпаки звик будувати проекти виважено, і в кризові моменти, а вони будуть, йому знадобиться заступництво керівництва. Так, певний карт-бланш у Мірчі буде, адже Суркіс певний час відчуватиме особисту відповідальність за це призначення. Нинішня ситуація схожа на те, ніби президент Динамо, вибачте на слові, вирішив "показати яйця". Крок сміливий – заперечень немає, але що буде, коли закрадуться перші сумніви у правильності свого рішення?
Луческу в Динамо – стала відома зарплатня румунського тренера
Однак найбільше побоювань викликає кваліфікація Луческу як тренера. Досвід його роботи після Шахтаря був провальним. Зеніт забезпечив фахівцеві розкішні особисті умови контракту та всіляко задовольняв забаганки наставника на трансферному ринку, але в Росії румун протримався лише сезон. Третє підсумкове місце в РПЛ для дітища Газпрому – цілковите фіаско. До того ж керівництво не влаштовувала риторика тренера, адже тамтешня преса не звикла до висловлювань Луческу і вбачала в цьому спробу позбутися провини за результати. Потім була збірна Туреччини, яка дуже давно полювала на Мірчу. Дебют проти України (0:2) у відборі на ЧС-2018 ми пам'ятаємо. У підсумку, Турки посіли четверте місце в групі, а пізніше не змогли зберегти прописку в дивізіоні В Ліги націй. Як наслідок – Луческу був звільнений і з лютого 2019 року офіційно перебував у статусі безробітного. Очевидно, Динамо дало йому шанс, пам'ятаючи колишні перемоги тренера. Не факт, що ця ставка спрацює.
Насамкінець, ми змушені констатувати: призначення Луческу в Динамо – це зрада традицій. Суперництво двох українських грандів вже давно не те. Футболісти ще подекуди говорять про важливість таких матчів, але всім зрозуміло – минула пристрасть зникла. Шахтар вирвався далеко вперед як клуб і може собі дозволити просто ігнорувати дрібні закиди на власну адресу. Динамо ж навіть не намагається продукувати конфлікти зі скандальним підтекстом, адже у нинішній ситуації вони виглядатимуть дещо комічно. Словом, градус суперництва знизився настільки, що Мірча Луческу на чолі свого колишнього головного ворога не буде токсичною бомбою. Так уболівальники киян зі стажем "поплюються", але на стосунки клубів це не вплине. Динамо репутаційно був потрібен "свій Мораєс", а тепер Луческу повинен хоча б спробувати принести киянам стільки ж користі, як Жуніор це зробив для Шахтаря.