ПСЖ та Баварія визначать переможця Ліги чемпіонів 2019/20. Вадим Грищук переконує, що трофей здобуде мюнхенський клуб.
Дивовижно. 30 років минуло з того дня, коли Гарі Лінекер вперше промовив свою легендарну фразу. "Футбол – гра проста. 22 людини протягом 90 хвилин ганяють м'яч, а в кінці перемагають німці", – резюмував англієць після програного його збірною півфіналу ЧС-1990 команді ФРН. Яких лише модифікацій не зазнавали ці слова протягом трьох десятиліть, але головне залишається незмінним – вони й зараз до біса актуальні.
ПСЖ – Баварія: прогноз на фінал Ліги чемпіонів
Розіграш Ліги чемпіонів сезону-2019/20 точно увійде в історію. Вкотре писати про пандемію і про її вплив немає сенсу – це очевидні речі. Однак давайте будемо відвертими – у фіналі турніру зустрінуться дві команди, які найбільше цього заслуговували. Обидві впевнено рухалися турнірною сіткою, і не було жодного раунду, де б ПСЖ чи Баварії пощастило. Всі перемоги заслужені, а іноді навіть занадто переконливі (Лео Мессі точно підтвердить). Цікаво, що вже сам лише вихід у фінал став для французів приводом гучно святкувати. Неймар із портативною колонкою в руках влаштував для команди справжній карнавал на шляху до клубного автобуса після гри з РБ Лейпциг, а паризькі уболівальники не побоялися заборон і вийшли проявляти свою радість на вулицях столиці. Як наслідок, десятки заарештованих. Але це того варте – їхня команда так далеко у головному клубному турнірі Європи ніколи не заходила.
А що Баварія? Природно, Мюнхен не став робити грандіозної події з перемоги над Ліоном. Для "ротен" це вже 11-й вихід у фінал Кубка/Ліги чемпіонів, п'ять із них завершилися перемогами. Очевидно, німці звикли святкувати з кубком у руках. Погодьтеся, вже навіть це багато говорить не те щоб про амбіції команд (ПСЖ, звісно, теж жадає тріумфу), але демонструє справжню різницю між грандом і тим, хто лише хоче ним стати. Хоча, можливо французи просто усвідомлюють, що після матчу у неділю відзначати буде нічого. Баварія – очевидний фаворит. Йдеться навіть не про коефіцієнти букмекерів, але й просто говорити, що мюнхенський топ-клуб сильній і все – якось несолідно. Що ж, давайте з'ясовувати, чому саме Баварія сильніша і мусить виграти Лігу чемпіонів 2019/20.
Бездоганний сезон
Відразу заспокоїмо затятих критиків. Ніхто не збирається забувати, що з Ніко Ковачем на чолі Баварія фактично провалила початок кампанії. Навіть сам хорват визнавав, що його звільнення – правильне рішення. Але, по-перше, навіть у той період команда впевнено грала у Лізі чемпіонів, де легко розбиралася з фіналістом турніру минулого розіграшу – Тоттенхемом. А по-друге, важлива реакція керівництва "зірки півдня". Боси не стали шукати іменитого наставника, а зробили ставку на перевірений варіант. Хансі Флік бездоганно знав команду, а головне – розумів, як змінити ситуацію.
Футбол – як у Гвардіоли, атмосфера – як у Хайнкеса. Флік зробив Баварію найсильнішою командою Європи
Баварія навіть після провалу на старті без проблем виконала завдання-мінімум – виграла Бундеслігу та Кубок Німеччини. І це на фоні шаленої Борусії з Холандом, Санчо та Вітселем і потужного РБ Лейпциг з Нагельсманном і тоді ще Тімо Вернером. Іноді здається, що цю команду просто не зупинити. Дивлячись матчі Баварії, завжди є відчуття, що мюнхенці в разі потреби можуть діяти ще краще, швидше і непередбачуваніше, а розгледіти вразливі місця не так і просто. Це підтверджує і статистика. Варто просто поглянути на графік xG.
Горизонталь відображає очікувані забиті голи, а вертикаль – очікувані пропущені. Баварія входить у трійку в топ-5 чемпіонатах Європи. Вже встигли обуритися, бо на вершині графіку – ПСЖ? Якщо зробите поправку, що мюнхенці заробляли свою статистику проти команд Бундесліги, а парижани – чемпіонату Франції, то питання повинне відпасти відразу. Очевидно, що третє місце команди Фліка значно цінніше за лідерство підопічних Томаса Тухеля. Цікава позиція Ман Сіті, якому в минулому сезоні тотально не щастило, але зараз не про це.
Не варто забувати, що Баварія не програла жодного матчу в 2020 році, маючи безпрограшну серію з 29 ігор. З цих 29 поєдинків мюнхенці виграли 28, забили 97 голів і 13 разів зберегли свої ворота "сухими". Іншої такої команди на топ-рівні у Європі (а значить і у світі) просто немає. У Лізі чемпіонів Баварія взагалі була бездоганною: 10 матчів – 10 перемог, 42 забиті м'ячі. Феноменально! Можна скільки завгодно говорити про кризу Барселони, але спробуйте пригадати, коли каталонці пропускали 8(!) голів. Німецька машина просто знищила Мессі і Ко. На черзі – Неймар?
У Баварії сильніший склад
ПСЖ разом із Манчестер Сіті – це наочний символ "грошових мішків" у футболі. Арабські шейхи не просто готові заради свого дітища серйозно витрачатися, а й регулярно це роблять попри протокол ФФП. У складі французів взагалі виступають два гравці, за яких платили астрономічні суми. Звісно, йдеться про Неймара та Кіліана Мбаппе. Натомість Баварія – це приклад грамотної і продуманої структури. До минулого літа німці ніколи не платили за гравця понад 42 мільйони євро, але це не заважало бути серед європейської еліти. ПСЖ просто змушений переплачувати через свій імідж – їхній склад все рівно на 125 млн євро дешевший за мюнхенський, принаймні так рахує transfermarkt.
Проте, на футбольному полі важлива не клаусула в контрактах, а якість кожного конкретного гравця, а з цим у Баварії немає жодних проблем. Просто давайте порівняємо виконавців у кожній лінії обох команд. І тут німці вириваються уперед вже з голкіперів. Так, якби Кейлор Навас не отримав травму, можна було б розраховувати щонайменше на паритет, але Серхіо Ріко не спроможний сперечатися з Нойєром. Капітана "ротен" останнім часом прийнято критикувати, але це все той же Нойєр. Хіба фірмових забігів у центр поля стало менше, і не факт, що це мінус. Оборона теж сильніша у німців. Позиції центрбеків, звісно, дискусивні – вони не еталон надійності в обох командах, але Баварія бере своє завдяки флангам. Йозуа Кімміх став справжнім вожаком і готовий зробити різницю у критичні моменти. А от Альфонсо Девіс – взагалі головне відкриття сезону в усій Європі. До речі, він може стати першим канадцем, який зіграє у фіналі Ліги чемпіонів, а якщо переможе, то Ванкувер отримає від Баварії ще 1 мільйон євро.
Марко Верратті таки зумів залікувати травму, але навіть це не дає переваги ПСЖ у середній лінії. Леон Горецка і Тьяго Алькантара сформували просто убивчий тандем – перший буквально "випалює", а вихованець Барси відповідає за креатив і робить це розкішно. Плюс тут же згадаємо про Мюллєра. Так, Томас частіше діє трохи вище, але у системі Фліка він більше схожий на вільного художника, ніж на відтягнутого форварда. У минулому сезоні він розкрився у ролі асистента настільки потужно, що зумів побити рекорд ліги за кількістю результативних передач, який належав Кевіну Де Брюйне. Зате у нападі Баварія французам поступається. Можливо, у жодної команди світу немає настільки сильної атаки, яку формує тріо Неймар-Ікарді-Мбаппе. У Баварії є свій тризубець, але Коман(Перішіч)-Лєвандовскі-Гнабрі очевидно слабші, не зважаючи навіть на монструозну форму поляка. Зрештою, Роберт заслуговує на окрему згадку.
LewanGOALski – найкращий гравець світу прямо зараз
Місяць тому France Football шокував новиною, що "Золотий м'яч-2020" не буде вручений. Ймовірно, найбільше засмутилися цій інформації у Мюнхені. Річ у тім, що найочевидніший претендент на цю нагороду – Роберт Лєвандовскі. Голова правління Баварії Карл-Хайнц Румменігге навіть обіцяв звернутися у ФІФА, щоб організація якось виправила цю несправедливість. Що ж, поляк справді на це заслуговує, адже "Золотий бутс" у нього фактично поцупив Чіро Іммобіле завдяки більшій кількості матчів у Серії А.
ПСЖ – Баварія: де дивитися фінал Ліги чемпіонів
Принаймні в одному Румменігге точно мав рацію – Лєвандовскі провів найкращий сезон у своїй кар'єрі. Саме Роберт наразі найкращий бомбардир Європи. Він зіграв за Баварію 46 матчів, у яких забив 55 голів, до прикладу, це рівно стільки ж, скільки забили форварди Інтера Ромелу Лукаку та Лаутаро Мартінес разом. Причому, "дев'ятка" мюнхенців далеко не егоїстичний – нападник активно бере участь у командному пресингу та підіграванні, без проблем зміщається на фланги, створюючи вільні зони для партнерів. Виходить, щоб бути супербомбардиром не обов'язково робити себе епіцентром усіх атак команди.
У Лізі чемпіонів Баварія забила 42 м'ячі – рівно у половині з них взяв безпосередню участь Лєвандовскі: 6 асистів та 15 голів. Протягом одного сезону ЛЧ лише один футболіст зумів забити більше – двічі це досягнення підкорялося Кріштіану Роналду. Якщо ж повертатися до нинішньої кампанії і порівнянь фіналістів між собою, то тріо Неймар-Мбаппе-Ікарді в Лізі чемпіонів сумарно забило на два голи менше, ніж сам Лєвандовскі. Небездоганному захисту ПСЖ у фіналі доведеться добряче постаратися, щоб закрити Роберта і при цьому не проґавити підлючення Гнабрі, Мюллєра та... Зрештою, у Баварії навіть захисники можуть опинитися на вістрі і вирішити долю епізоду. Проте, Лєвандовскі у його нинішній формі – це надпотужна зброя.
Замість висновку
У складі Баварії залишилося лише п'ятеро гравців, які виходили на поле у переможному фіналі 2013 року. Роберт Лєвандовскі той матч пам'ятає із сумом, адже грав за Борусію. До свого наступного фіналу мюнхенці йшли сім років. За цей час у команді змінилося чимало гравців, і навіть вони вже зачекалися великих перемог. У розпорядженні Хансі Фліка – ідеальне поєднання молодості та досвіду, механізм, який працює злагоджено і без перебоїв. Навіть постать Лєвандовскі не змінює той факт, що теперішня Баварія – це не команда зірок (хоча їх там теж вдосталь), а команда-зірка. Недостатньо закрити одного-двох лідерів, адже тоді результат зроблять інші. Звісно, ніхто не може гарантувати, що трофей неодмінно поїде в Німеччину, але шансів побачити його на вулицях Парижа набагато менше. Зрештою, куди приємніше спостерігати за логічним тріумфом вибудованої роками стратегічної системи, аніж переважно бездумних і зухвалих фінансових вливань.