Вони сміються зі "смертельних лотерей": збірна, яка виграла всі серії пенальті

Серія пенальті – це завжди драма. Випробування хисту, винахідливості і нервів. Замір, даруйте, яєць. У кого вони більші та міцніші – той і перемагає. На Кубку світу навіть топові суперзірки, бувало, дрейфили, коли підходили до позначки. Встановлюючи м’яч, вони відчували, як потилицю свердлять мільярди очей, втуплених у кожен рух. А далі усе як у тумані – промах, сльози і прокляття від рідної нації. У цьому контексті поза конкуренцією, звісно, трагедія Роберто Баджо у фіналі ЧС-1994. Це тавро залишиться з ним до останнього удару його величезного футбольного серця.

Навіть поважні експерти люблять повторювати мантру "пенальті – це лотерея". Дозволю собі не погодитися із заслуженими авторитетами, більшість з яких і самі пограли на професійному рівні. Лотерея – це рандомна кулька із барабана. А в серії пенальті успіху добивається той, хто вміліше поєднує технічні елементи із психологічним контролем. Ось як німці.

Взагалі, найчастіше у "лотереях" Кубка світу брали участь збірні Німеччини, Франції, Італії та Аргентини – по чотири рази. І лише Бундестім здобула перемоги в усіх чотирьох спробах! Німці від природи – холоднокровні прагматики, тож таке досягнення зовсім не дивує. Пригадаємо, як це було.

ЧС-1982: Ніч у Севільї

ФРН – Франція – 3:3, пен. 5:4

Голи: Літтбарскі, 17, Румменігге, 102, Фішер, 108 – Платіні, 26, пен., Трезор, 92, Жиресс, 98

Забили у серії: Кальтц, Брайтнер, Літтбарскі, Румменігге, Грубеш – Жиресс, Аморос, Рошто, Платіні

Не забили: Штіліке – Сікс, Боссіс

Півфінал іспанського Мундіалю на Рамон Санчес Пісхуан заслужено вважається золотою класикою історії футболу. Тут було все: швидкий обмін голами та напружені 90+, бурхливий старт "Ле Бльо" в екстратаймах, коли здавалося, що німці вже не оговтаються. Але "машина" Юппа Дерваля знайшла в собі ресурс швидко відіграти два м’ячі і дотягнути гру до дуелі пенальтистів – першої в історії Кубка світу.

Там найкраще себе проявив головний антигерой вечора (про це – нижче) Харальд "Тоні" Шумахер. Голкіпер Кельна чітко взяв удари від Дідьє Сікса та Максіма Боссіса. У ФРН нерви підвели лише досвідченого Улі Штіліке, хавбека Реала. Нейтральні глядачі на трибунах арени у Севільї невдоволено свистіли – вони бажали бачити переможцем збірну Франції.

У другому таймі стався знаменитий епізод, який миттєво схилив симпатії на користь "Ле Бльо". Мішель Платіні з центру поля вирізав геніальну передачу на свіжого Патріка Баттістона, перетворивши всю оборону суперника на статистів. Назустріч французу на повній швидкості мчав лише Шумахер. Баттістон ще встиг прокинути м’яч, а тоді в нього влетіло міцне німецьке коліно. Патрік втратив свідомість – за межі поля його винесли із вибитими зубами, переломами трьох ребер і шийного хребця, тріщиною в щелепі та струсом мозку.

ФРН – Франція, 1982 рік

Тоні не вибачився, а спокійно стояв осторонь, поки Баттістона приводили до тями. Цікаво, що головний арбітр – Чарльз Корвер із Нідерландів – настільки розгубився, що не виписав Шумахеру бодай попередження. Тож надалі німцям бажали лише поразки.

Платіні потім запитували, чому Франція, повівши 3:1, не зосередилася на обороні. "Як ви собі це уявляєте? – здивувався Мішель. – Ми шість років вичавлювали зі себе невиразну гру попередніх команд. Ми були націлені на атаку і тільки на атаку. Техніка була релігією французького футболу і саме за таку гру нас полюбили. А якби зачинилися в захисті, то де гарантія, що не пропустили б все ті ж два м’ячі чи навіть більше? Це просто не наша гра".

ЧС-1986: Під тиском ацтеків

ФРН – Мексика – 0:0, пен. 4:1

Забили у серії: Аллофс, Бреме, Маттеус, Літтбарскі – Негрете

Не забили: Кірарте, Сервін

У чвертьфіналі Німеччині пощастило. Бо якби до традиційної мексиканської спеки, кусючих суперників із Хав’єром Агірре та Уго Санчесом попереду і колумбійського арбітра, "зарядженого" проти європейців, додалися ще й киплячі трибуни 100-тисячної Ацтеки, можна було б замовляти панахиду. Проте головний футбольний храм Мексики віддали під матч Аргентина – Англія, де сталися два історичні голи Марадони. Натомість команда господарів волею турнірної сітки змушена була приймати ФРН на скромнішому 40-тисячнику у передмісті Монтеррея.

ФРН – Мексика, 1986 рік

Гра видалася тягучою і важкою, майже без моментів. На 65-й хвилині німці навіть залишилися у меншості після вилучення Томаса Бертольда. Але дотерпіли до екстратаймів, а там вже було легше – Агірре скосив Маттеуса і теж пішов відпочивати.

Як і чотири роки тому, Тоні Шумахер знову проявив себе молодцем у серії пенальті. Удар мексиканського захисника Кірарте він парирував ногою. А Рауль Сервін пробив настільки бездарно, що Тоні потягнув би м’яч навіть із цигаркою в зубах.

ЧС-1990: Сльози Гаскойна

ФРН – Англія – 1:1, пен. 4:3

Голи: Бреме, 60 – Лінекер, 80

Забили у серії: Бреме, Маттеус, Рідле, Тон – Лінекер, Бірдслі, Платт

Не забили: Пірс, Уоддл

Туринський півфінал краще розпочали родоначальники. Кілька хороших моментів не реалізував Гаскойн. Після перерви вже німці активізувалися і першими відкрили рахунок. Андреас Бреме вистрелив зі штрафного, рикошет від стінки дезорієнтував Шилтона – 1:0. Проте Англія встигла врятуватися – це Лінекер дочекався грубої помилки оборони і перевів гру в екстратайми.

Там відбулася драма імені Газзи. На 99-й хвилині Пол необережно зірвав жовту картку і розплакався. У його пасиві вже був один "гірчичник", отриманий проти Бельгії, а два попередження означали дискваліфікацію на наступну гру. Миттєво усвідомивши, що фінал він пропускає, Пол розклеївся, наче школярик – довелося робити заміну.

ФРН – Англія, 1990 рік

Ймовірно, саме цей епізод вплинув на партнерів Гаскойна не найкращим чином. У серії 11-метрових Стюарт Пірс зарядив у голкіпера, а Кріс Уоддл взагалі не влучив у ворота, після чого плакали вже всією командою. Лінекер потім скаже свою легендарну фразу: "Футбол – гра проста; 22 людини бігають за м’ячем 90 хвилин, а вкінці перемагають німці".

ЧС-2006: Шпаргалка у гетрах

Німеччина – Аргентина – 1:1, пен. 4:2

Голи: Клозе, 80 – Айяла, 49

Забили у серії: Нойвілль, Баллак, Подольскі, Боровскі – Крус, Родрігес

Не забили: Айяла, Камб’яссо

Берлінський чвертьфінал домашнього Мундіалю пішов для команди Клінсманна за екстремальним сценарієм. На початку другого тайму вони пропустили: Рікельме подав кутовий, а ветеран Роберто Айяла засадив м’яч головою у ворота. Гол господарів виявився не менш естетичним: Подольскі навісив, Боровскі на другому поверсі підкорегував траєкторію, а Клозе (також головою) поцілив точно у кут.

Німеччина – Аргентина, 2006 рік

У "лотереї" німці, як завше, були максимально зібраними, реалізувавши всі свої спроби. А ось двоє аргентинців програли дуель досвідченому Єнсу Леманну. І якщо Естебан Камб’яссо, який вже тоді починав помітно лисіти, вклав у свій удар всю душу, то ось зірка Валенсії слабко покотив у руки. Леманн схопив м’яч мертвою хваткою.

Виявилось, голкіпер Арсенала заздалегідь готувався до "лотереї", розбираючи, як аргентинці б’ють пенальті, а в гетрі мав заховану шпаргалку. "Все відбулося так, як ми й очікували. Ми нічого не залишили на волю випадку", – підсумував Андреас Кепке, тренер воротарів Бундестім.