Той випадок, коли регулярна ігрова практика українського голкіпера в Ов'єдо – це ще не привід для оптимізму.
За півтора року в Іспанії Андрій Лунін не досягнув великого прогресу. Його ціль – перша команда Реала – залишається настільки ж далекою, як це було до переїзду на Піренеї. Можливо, прірва навіть поглибилася.
У жодному випадку не хочу заперечувати талант Луніна, як голкіпера. Але у сучасному світі одного лише таланту вкрай мало для того, щоб реально стати топ-футболістом. Потрібно мати можливості для росту, хороше лобі та трохи фарту.
На мою думку, для того, щоб врешті перейти на якісно новий рівень, Луніну потрібно мати хорошого агента, який прийматиме важливі, важкі, непопулярні, але раціональні рішення, та умови для росту. Отож...
Чому потрібен хороший тренер воротарів?
В Андрія Луніна – прекрасна реакція, холоднокровність, психологічна стійкість, працездатність. Тобто, є багато рис для того, щоб вирости у голкіпера світового рівня. Потрібно не тільки розвивати ці якості, але й набувати нових. Без якісного тренера воротарів зробити це неможливо. Повинен бути спеціаліст, який розуміє особливості характеру українського кіпера, перебуває з ним на одній хвилі, знає його сильні та слабкі сторони.
В Україні Лунін багато чого почерпнув від тренера воротарів Дніпра Валерія Городова. Недарма після переїзду в Іспанію Андрій із вдячністю подарував учителю футболку. Довіра та робота Городова з Луніним принесли свої плоди.
Не думаю, що іспанські тренери настільки ж ретельно працюватимуть з нашим кіпером, як це було в Україні. Тут він один із багатьох, до того ж – легіонер. Зрозуміло, що тренер воротарів Реала Роберто Васкес покликаний працювати насамперед над Тібо Куртуа та Альфонсо Ареолою (раніше – Кейлором Навасом), щоб основні кіпери не втрачали майстерності і прогресували. Щоб панькатися із Луніним, у нього просто немає часу. До того ж, раніше Васкес працював із молодіжною командою "вершкових", тож Андрій для нього – просто чужинець.
Схожі ситуації виникли у Леганесі та Вальядоліді: був основний воротар та орендований Лунін, який прийшов у команду тільки на сезон, тож значної потреби заморочуватися із ним просто не бачили.
Сьогоднішня Сегунда – це хороший рівень. Особливо якщо порівнювати з Україною. Та я не впевнений, що там усі процеси – на високому рівні. Наприклад, Андрій Довгань, батько гравця молодіжної команди Атлетіко Назара Довганя, розповідав мені, що в команди його сина – той самий лікар, що й в Алькорконі Сергія Мякушка, який виступає у Сегунді. Вочевидь, Луніну не випадає сподіватись на хорошого тренера воротарів в Ов'єдо.
Якщо ти багато працюєш, це ще не означає, що від того буде користь. Важливо, аби рівень футболіста ставав вищим, з'являвся клас, не повторювалися помилки. Поки я цього у Луніна не бачу навіть близько. Він демонструє прекрасну реакцію, гру на лінії, вибір позиції. Але проблема із грою ногами (зараз без цього ніяк) зовсім не покращилася у порівнянні з Україною.
Лунін не став стабільним. Ніхто не знає, чого від нього чекати в наступному епізоді чи матчі. Може зіграти просто феноменально, а може провалитися на рівному місці. Стабільність – ознака класу. Воротар рівня Реала має, насамперед, не ловити гав, а вже потім рятувати команду. Тільки маючи певний рівень, можна сподіватися на повернення у Мадрид. Перед клубом стоять найвищі з усеможливих цілей, тому ніхто не буде чекати та терпіти.
Пригадуєте, у період виступів за Леганес Андрій парирував пенальті у матчі проти Атлетіко? Парирував перед собою, після чого суперник добив м’яч у сітку. Проминув рік. У матчі проти Альбасете він знову відбив пенальті. Знову перед собою. А суперник знову добив м’яч у сітку. Тобто, над помилками ніхто не працював. Все це ефектно, але не ефективно.
Атлетіко – Леганес: Лунін став найкращим у складі своєї команди за версією WhoScored
Луніну потрібен тренер воротарів, який зробить із нього гравця високого класу. Щось на кшталт спеціаліста з мадридського Атлетіко Пабло Верчелоне, який із Тібо Куртуа та Яна Облака зробив кіперів світового рівня. Вони були такими ж перспективними, як зараз Лунін. І тільки тренерська робота викристалізувала їхній талант.
Важливо, щоб сам Лунін усвідомлював: він – не унікальний, і не зможе рости лише завдяки своєму таланту та досвіду. Тут потрібна ювелірна робота майстра-вчителя, який тямить у голкіперському ремеслі.
Чому потрібен хороший агент?
Нещодавно Андрієві виповнився 21 рік. Життєвого та футбольного досвіду у нього зовсім небагато. Самотужки він ще не може приймати раціональні рішення. Наскільки відомо, його справами займається батько. Він любить свого сина, як і всі батьки, та бажає йому тільки найкращого. Але я не впевнений, що Луніну-старшому вистачає розуміння процесів у футболі. Особливо, коли це стосується закордону.
Батько Луніна: Я – єдиний агент Андрія
Складається враження, що Луніну допомогли перейти у Реал, але потім він почав самотужки вирішувати, тож почалися помилки, які не дозволяють розвиватися. Послідовність подій тільки підтверджує цю версію: більше амбіцій, хибних рішень, ніж конструктиву.
Андрій та Олексій Луніни
Чи можна було сподіватися, що після виступів за Дніпро та Зорю футболіст зможе відразу приносити користь переможцеві Ліги чемпіонів? Мені здається, потрібен час, щоб адаптуватися, вийти на новий рівень, а вже потім на щось сподіватися у Реалі. Це 2-3 роки мінімум.
Пригадайте історію голкіперів Реала останніх 20 років. Упродовж тривалого часу грав свій Ікер Касільяс. Потім взяли найкращого голкіпера Кубка світу-2014 – Кейлора Наваса, а через чотири роки, після успішного Кубка світу-2018, підписали Тібо Куртуа. Тут хтось бачить якісь шанси для Луніна?
Реал – це не Зоря чи Дніпро, де прізвище "Лунін" може щось означати. Там потрібні гравці, які готові приносити результат відразу. При всій повазі до Андрія, він поки не готовий до цього.
Шансів отримати ігрову практику на рівні клубів Ла Ліги – зовсім небагато. Річ у тому, що в еліті іспанського футболу ніхто не лататиме дірки. Телевізійні права та величезний інтерес глядачів зробили місцеві команди самодостатніми, тож ніхто не буде розвивати чужого футболіста, взятого в оренду на один рік. Кожен хоче продавати і заробляти на цьому. Хоч якась мова може йти тільки у тому випадку, коли клуб не платить його зарплату, а сам гравець перейшов ще перед початком сезону, тобто пройшов підготовку з новим колективом. В обох випадках Лунін переходив до Леганеса та Вальядоліда перед самісіньким стартом чемпіонату – ніякої зіграності. На щось більше, ніж роль дублера, сподіватися було важко.
Оренда в Ов'єдо породила ще більше запитань, ніж виступи за два попередні клуби. Жодної можливості зігратися із новими партнерами Андрій не мав. Вийшов на поле буквально через кілька днів. Як результат – зганьбився у першому ж матчі через непорозуміння із захисником. Увесь цей поспіх абсолютно не пішов на користь.
Виступи за нову команду показали, що в Андрія проблеми не тільки з практикою. У перших восьми матчах він пропустив 9 м'ячів. Двічі грубо помилився. Лише минулого вікенду вперше відстояв "на нуль". Тим часом все йде до того, що Ов'єдо понизиться класом і наступного сезону гратиме у Сегунді Б. Весь попередній позитивний досвід із Дніпром та Зорею, перемога на молодіжному Кубку світу підуть коту під хвіст. За таких умов навіть про літні збори із Реалом мова вже не йтиме.
Не менш вагомий фактор у цій історії стосується Зінедіна Зідана. Він не запрошував Луніна до команди. У нього є син, який також має сподівання у якийсь момент отримати шанс у Реалі. Люка – майже одного віку із нашим Андрієм. Тож поки посада головного тренера належить Зідану, великих перспектив Лунін не має.
Але це не означає, що так триватиме завжди і варто капітулювати. Андрій повинен проявити характер та волю для досягнення своєї мети. Саме тому треба вдатися до послуг хорошого агента, який буде розуміти можливості розвитку молодого футболіста і матиме зв’язки у Європі.
Що далі?
Має бути стратегія розвитку, яка дозволить Луніну не тільки сподіватися на шанс у Реалі, але й розвиватися. Якщо він зрештою виявиться непотрібним Мадриду, то повинен перейти у солідний клуб. Як мінімум, для цього потрібна стабільна ігрова практика на рівні серйозних змагань. Провідними гравцями не стають, виступаючи у Сегунді. Після всіх пригод в Ов'єдо шансів на те, щоб наступного сезону регулярно грати у Ла Лізі, відверто мало.
На мою думку, ситуацію може розрядити довгострокова оренда або навіть трансфер. Тобто, Лунін їде на умовних 2 роки в клуб, де реально зможе розвиватися. На інших умовах серйозні клуби на такий перехід не підуть. Враховуючи ситуацію в Іспанії, це може бути, до прикладу, Португалія (у Порту існують проблеми з воротарем), Бельгія, Нідерланди... Наступні сезони покажуть, наскільки реальним стане його повернення до Іспанії взагалі та до Реала зокрема.
Свого часу той же Каземіро грав за Порту. Дані Карвахаль проявив себе в Німеччині, виступаючи за Байєр. Потім вони повернулися до Мадрида і стали провідними гравцями команди. Без кваліфікованого агента, який буде продумувати ходи наперед і перейматиметься розвитком свого клієнта, а не тільки амбіціями, у цій ситуації не обійтися.