Його називали "Гладіатор": Клебер після Динамо – Ліверпуль, фінал Копа Лібертадорес, аліменти
"Футбол 24" розповідає про одного з незабутніх легіонерів столичного клубу.
Клебер із матусею / Instagram
Всі інсайди про зірок збірної України.
"Клебер був дуже хорошим футболістом, але з ним доводилося постійно розмовляти. Якось він навіть влаштував бійку з Гавранчічем на тренуванні Динамо. Я хотів дисциплінарно покарати Клебера, але за нього Гавранчіч заступився, сказав, що це він винний", – пригадував нещодавно Йожеф Сабо.
Цього невисокого, кучерявого та свавільного бразильського універсала (міг зіграти як у центрі нападу, так і на обох флангах) справді важко забути. Хоча й мине вже скоро 20 років, як він покинув столичний клуб. Клебер не зумів зрівнятися за талантом і харизмою з Діогу Рінконом, але й не відбував номер на полі, як його співвітчизники Андре чи Гільєрме. Завжди ліз у гущавину подій, дряпався-кусався за м’яч, та й забив у футболці київського клубу не так вже й мало – 36 голів у 105 матчах (плюс – 16 асистів). Не просто так за ним закріпилося прізвисько "Гладіатор".
НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ ШКІДЛИВЕ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я
Щоправда, береги Дніпра бразилець покидав із важким серцем. У лютому 2008-го він дав інтерв’ю газеті "Сегодня", в якому виклав свою версію конфлікту з клубом.
"Я, звичайно, міг би поїхати, нічого не розповівши, але боюся, що через останні публікації складеться неправильне враження про мене та мій від'їзд, – сказав Клебер. – Президент Динамо Ігор Суркіс в інтерв'ю назвав причиною мого непотрапляння до складу, який поїхав до Іспанії, зайву вагу. Але вага в мене оптимальна, президент знав про це і говорив неправду.
Взагалі фани Динамо дуже часто не знають, що відбувається в клубі насправді. А насправді Динамо вже протягом трьох місяців не виплачує належні мені гроші. Перебуваючи на зборі в Ізраїлі, я через агента попередив директора Резо (Чохонелідзе): якщо клуб не заплатить мені, на збір до Іспанії я не поїду. Звісно, у цій ситуації президентові легше було сказати, що я маю зайву вагу, ніж розповісти, чому клуб не платить мені гроші.
Це не єдиний дивний момент у Динамо. Наприклад, до клубу часто надходять пропозиції продати гравців, але на них завжди реагують відмовою. Щиро кажучи, у Бразилії ми звикли до того, що президент клубу займається лише організаційними питаннями, а тут від президента залежить все життя клубу. Я розповідаю це для того, щоб фанам було зрозуміло, що відбувається усередині Динамо".
Як склалося його життя після України? Розповідаємо.
Спочатку Клебер вдало заїхав у Палмейрас, з яким одразу став чемпіоном рідного штату Сан-Паулу. З Крузейро взяв золото штату Мінас-Жерайс. У червні 2009-го він ошелешив журналістів: "Мною цікавиться Ліверпуль. Але в Англію я не збираюсь – залишуся у Крузейро". Таки залишився, чимало забивав і допоміг "селесте" дійти до фіналу Копа Лібертадорес, в якому вони програли Естудіантесу. У січні 2010-го Клебер практично перейшов у Порту, проте контракт зірвався через вимоги самого гравця.
Це був пік кар’єри екс-динамівця. Далі він заїжджав у Греміо, Васку, Курітібу і навіть американський Остін. Усюди забивав і роздавав передачі, але після 30 років фізичні кондиції помітно погіршились. Далися взнаки травми, а також проблеми в особистому житті.
Повернувшись з України, Клебер закохався у бразильську журналістку Дебору Фаварін. Одружилися, вона народила йому доньку. Проте шлюб протривав якихось три роки і завершився бурхливим розлученням, яке з величезним інтересом та подробицями смакувала місцева преса. Пишуть, що в період виступів за Греміо (2012-14 роки) Клебер став батьком вдруге. Згодом повідомляли, що має і третю дитину.
Остаточно почепивши бутси на цвях у 2020-му, "Гладіатор" певний час працював експертом на бразильському телебаченні. Але судові позови про невиплату аліментів, а також нові пригодницькі історії перманентно переслідують його досі.
Як би там не було, він прихильно відгукується про період, проведений в Україні. Шкодує лише, що не зміг тут розкрити свій максимальний потенціал.
"Я прийшов до Динамо 20-річним пацаном. Я не мав за спиною футбольної мудрості, був гарячий і робив необдумані вчинки, – каявся Клебер в інтерв’ю журналу "Футбол". – Якби прийшов у Динамо з "головою", з багажем та досвідом життя, не сумніваюся, що досягнув би набагато більшого. Спокій і розважливість приходять лише з віком. Однак, були й інші фактори проти мене. Мова, наприклад. Сьогодні бразильцям в Україні адаптуватись у рази простіше. У першій половині 2000-х ще не було айфонів, соцмереж, функції "перекладу" в телефоні та інших опцій, що полегшують життя".
"За що вас повинні пам’ятати українці?" – запитали його. "За відданість, мужність та відповідальність, – без роздумів відповів Клебер. – Я ніколи не ухилявся від чорнової роботи. Я завжди був професіоналом до мозку кісток. Можливо, вболівальники пам'ятають фінал Кубка України із запорізьким Металургом, коли зі зламаним носом я забив переможний гол. Не знаю, як в Україні, але в Бразилії такі моменти вболівальники дуже цінують та люблять гравців за таку мужність".
