Ярослав Годзюр: Якщо приверну увагу Блохіна, буду лише радий
Український голкіпер грозненського "Терека" розповів про Чечню, щедрість Рамзана Кадирова і тренування під орудою Руда Гулліта.
Ярослав Годзюр
Попри кругленькі суми, які регулярно витрачають на трансфери в "Зеніті", "Анжи" та інших російських клубах, лідерство у Прем'єр-лізі сенсаційно захопив "Терек" із Грозного. Символічно, що це трапилося після блискучої перемоги чеченців на полі "Зеніта". Зіркові Халк та Вітсель так і не зуміли пробити Ярослава Годзюра, голкіпера з Прикарпаття, який віднедавна закріпив за собою місце у воротах.
Тож напередодні матчу 9 туру, в якому "Терек" прийматиме "Локомотив", журналіст "Футболу 24" зателефонував Годзюру в Кисловодськ, де базується футбольна гордість Чечні. Відбулася змістовна розмова, в якій ми поговорили не лише про життя українського легіонера, а й зачепили резонансну тему спільного для двох держав футбольного турніру.
"Можемо боротися за чемпіонство"
- Ярославе, упродовж останнього тижня в Росії і навіть в Україні вистачає розмов про "Терек". Яка атмосфера в самій команді? Чи готовий "Терек" втрутитися в боротьбу за чемпіонство?
- Після серії перемог атмосфера в команді дуже хороша. Зрештою, в нас вона завжди така - в колективі підібралися хороші хлопці. Чи готові боротися за чемпіонство? В принципі, ми зараз можемо так казати. Налаштовуємося на кожну наступну гру. Зараз "Локомотив" приймаємо, тож думаємо лише про цей матч, а загадувати наперед не хочеться.
- Чи похвалив вас Станіслав Черчесов за впевнену гру у воротах?
- Станіслав Черчесов не хвалить когось одного. Ми всі - єдина команда, робимо спільну справу. В останній грі всі відпрацювали на 100 відсотків своїх можливостей, а то й більше...
- Але після ударів Широкова і Халка саме ви були на висоті...
- Так сталося... Воротар - це останній рубіж.
- Черчесов також був голкіпером. Напевно, гру воротарів аналізує найбільш прискіпливо...
- Станіслав Саламович - головний тренер, тож він в роботу воротарів особливо не втручається. В нас є свої два тренери - Рамзан Цуцулаєв і Гінтарас Стауче (легендарний кіпер збірної Литви, а також московського "Спартака", "Галатасарая", "Дуйсбурга" - О.Б.), які і готують до гри, оцінюють після неї.
- Донедавна ви були в цій команді лише резервним голкіпером. Що допомогло змінити ситуацію на свою користь?
- Таким чином склалися обставини. Дали шанс, вийшов, зіграв і граю надалі.
- Ваш колега Джанаєв травмований, якщо не помиляюся?
- Ні, він здоровий. Все нормально. Місце в основному складі я виграв у чесній конкуренції.
Як Грозний танцював лезгінку
- Як узагалі виник варіант з Росією? От грали ви собі в "Чорногорі" і "Газовику-Скалі", аж тут "Крилья Совєтов"...
- В мене російський агент. З ним співпрацюю дуже давно. Саме він мені запропонував варіант поїхати в Росію.
- На вас звернули увагу навіть в київському "Динамо". Чому не вдалося стрибнути вище дублюючого складу?
- Так склалося, це вже історія. Мене брали в першу команду, а не в "Динамо-2", але я не зумів закріпитися в компанії Шовковського. Тож зіграв лише за "Динамо-2" і "дубль".
- У "Терек" вас запросив В'ячеслав Грозний. Що можете сказати про цього тренера?
- Грозний - дуже цікава особистість. З ним ніколи не було сумно. До того ж, він дуже кваліфікований фахівець. Кілька разів танцював лезгінку. Вікторович любив це діло (Сміється). Особливо тоді, коли ми вигравали в якоїсь добротної команди. Бувало, що й футболісти приєднувалися до танцю, масажист часто танцює.
- В одному з інтерв'ю Грозний зізнався, що іноді йому було в Чечні моторошно. Якими були ваші враження від цього краю?
- Я навіть не знаю, чому В'ячеслав Вікторович таке сказав... Тут зовсім не моторшно. Грозний - цікаве таке місто, всюди багатоповерхівки. Війна закінчилася вже давно. Президент старається для Чечні, тут красиво і цивілізовано. Жодних вибухів, жодної стрілянини - усе нормалізувалося. Принаймні, я ніколи не ставав свідком такого.
- Як часто заїжджає на тренування головний покровитель "Терека" Рамзан Кадиров? Чи преміював команду за перемогу над, скажімо, московським "Спартаком"?
- Таке бувало, і не раз. Рамзан Ахматович - людина щедра, може подарувати навіть автівку. От, зокрема, після перемоги над московським "Динамо" один з героїв того поєдинку (імені не називатиму) отримав від Кадирова новенький автомобіль.
- Які у вас побутові умови? Квартира, автівка?
- Живемо в Кисловодську, де пансіонат розташований - наша база. Тут і тренуємося. Автівки не маю, бо нема в цьому потреби - місто маленьке дуже, можна прогулятися пішки. В найбільш віддалену точку можна дістатися за хвилин 15-20. Кімнату на базі розділяю з півзахисником Олегом Власовим. Ми обоє - старожили "Терека", тож мешкаємо разом.
- Ви українець, та ще й "західняк". Чи відчували в Росії негатив на свою адресу?
- Та ні, ніхто цієї теми навіть не зачіпає. "З України?" - "З України!". Та й все. Раніше, пригадую, кілька разів запитували: "А що ви там, не любите русскіх?" Я відповідав, що люди є різні. Є патріоти, а є фанатики. Такі зустрічаються в кожній нації.
- Не так давно "Терек" очолював Руд Гулліт. Чим відрізнялися його методи роботи від російських колег?
- Я б не сказав, що в Гулліта були якісь оригінальні методи роботи. Нормальний європейський тренер з хорошим іменем. Ми на нього дивилися, як на легенду. Навіть не знаю, чому в Гулліта не склалося з "Тереком". Можливо, треба було дати йому трохи більше часу.
"Спільний Кубок - це цікаво"
- Зараз чимало розмов довкола спільного для України та Росії футбольного Кубка. Ви "за" чи "проти"?
- Я думаю, що це було б дуже цікаво - як для російських клубів, так і для українських. Кубок сам по собі не є дуже цікавим турніром, справжня інтрига з'являється вже ближче до фіналу. А ось тут кожна гра створювала б ажіотаж, переповнені трибуни. Принципове протистояння, як-не-як.
- Стандартне запитання: який із чемпіонатів сильніший?
- Чемпіонати є різними, тут важко однозначно сказати, який із них сильніший. Але в Росії є більше команд, які борються за чемпіонство. В Україні таких команд лише дві. Можливо, ще "Металіст" і "Дніпро". Для порівняння, у російській Прем'єр-лізі таких команд шість або сім.
- Свого часу в Росії вистачало українських легіонерів, зараз їх помітно поменшало. З ким підтримуєте зв'язок?
- З Диканем підтримую контакти, а більше ні з ким. Читав, що Тарас Петрівський зі Львова в астраханську "Волгарь" перейшов. Навіть не знаю, хто з наших ще тут грає.
- У суботу до вас приїде "Локомотив". Які сильні і слабкі сторони цієї команди?
- Ми ще не розбирали "Локомотив". Але знаємо, що це серйозна команда, перед якою стоять найвищі завдання. Та й тренера "Локо" підписав відомого.
- Взимку у вас закінчується контракт із "Тереком". Що далі?
- Поки що намагаюся не замислюватись над цим питанням. Чемпіонат - у розпалі. Хочеться його дограти на пристойному рівні, а там буде видно.
- Наостанок - про збірну України. Зараз спостерігаємо зміну поколінь - Шовковський завершив виступи за "націоналку"; Дикань - у поважному, як для футболіста, віці; Рибка - дискваліфікований; Коваль - нестабільний. Чи ставите собі за мету привернути увагу Олега Блохіна?
- Якщо приверну увагу, буду тільки радий! (Сміється). Зараз всі думки про гру за "Терек".
Розмовляв Олег Бабій
